Обнаружение скрытого стеганографического вложения и признаков монтажа в области данных аудиофайла (original) (raw)
Related papers
Сетевые признаки наличия монтажа аудиосигнала
2019
In forensic domain, it is often arisen a task of approval of authenticity in audio recordings presented as admissible evidence. Standard techniques to search for editing in audio materials are rather long and wearisome. In this paper, a network platform has been proposed as an effective tool for solving this problem. The results demonstrate the first advances of network paradigm for detection of audio montage, also examples of trivial signals of those point on possible existence of a marker-the metric that responds to sound recordings tampering.
Виявлення стеганограм з даними, прихованими в області перетворення цифрових зображень
2014
Introduction. The paper is devoted to analysis the correlation and fractal properties of bright¬ness fluctuation the steganograms. The case of multistage embedding the modified stegodata in transformation domain of digital images is considered. Data hiding in transformation domain of digital images. The Gunjal method of message hiding in digital images is investigated. The method is based on usage of Arnold transform for mangling the stegodata. Embedding of modified message is carried out by applying of two-dimensional discrete wavelet transform and block two-dimensional discrete cosine transform. Multifractal detrended fluctuation analysis of digital images. The correlation and fractal characteristics of the digital images noise components are consider. It is shown the advanta¬ges of multifractal detrended fluctuation analysis over classic detrended fluctuation analysis – the representation of signal fluctuation as set of monofractal aggregates with corresponding generalized Hurst ...
INTERNATIONAL JOURNAL OF CULTURAL RESEARCH, 2019
The given article describes the sound installation as one of the forms of sculptural art in the context of contemporary visual art. The author pays attention to those pieces where artists who work with sound either enforce their installation works with some visual material or create pieces with no visual images, so the possible audiences could imagine them on their own. This method shows the use of synaesthesia and auto-curation phenomena that can be used during the interference of the audiences with such pieces of art. Representation of sound installations as a piece of art that has sculptural origin is an important part of the paper because the aesthetics of the described artists implies that. Also, the paper describes and analyzes works of artists like John Cage, Nam June Paik, Nemanja Cvijanović, Taus Makhacheva, Younes Baba-Ali, Sergey Filatov, Crys Cole. Keywords: installation, sound installation, sound, interference, engagement, viewer, aesthetics, sound environment, synaesthesia, auto-curation.
Multimedia Data Steganographic Protection Method Based on Pseudorandom Embedding Procedure
KPI Science News
Класичний стеганографічний захист даних ґрунтується на приховуванні самого факту існування секретних даних. Поки цей факт не розголошено, дані залишаються захищеними. Проте в переважній більшості випадків такого захисту недостатньо для гарантування безпеки даних. Тому звичайною практикою є комбінування шифрування даних і стеганографічного приховування. Останнім часом такий підхід використовується у дедалі ширшому колі застосувань, у т.ч. при захисті операцій електронної комерції. Отже, задача розроблення нових, більш складних способів крипто-стеганографічного захисту даних залишається актуальною. Мета дослідження. Основною метою є забезпечення захисту мультимедійних даних користувача за рахунок використання складеного приватного ключа для обмеження доступу до цих даних. Для досягнення цієї мети у дослідженні ставиться задача розробити стеганографічний метод захисту мультимедійних даних через їх вбудовування у псевдовипадкові семпли аудіофайлу. Методика реалізації. Запропонований метод є методом комбінованого, крипто-стеганографічного захисту даних. Він ґрунтується на використанні складеного приватного ключа. У методі використовуються два генератори псевдовипадкових чисел. Перший генератор використовується у процедурі перемішування блоків секретних даних. Другий генератор використовується у процедурі стеганографічного вбудовування для вибору чергового семпла для вбудовування секретних даних. Стеганографічне вбудовування секретних даних виконується за принципом різницевого перетворення бітів із використанням результату логічних операцій. Метод використовує природні властивості аудіоданих, а саме їх надлишковість. Результати дослідження. Розроблено метод стеганографічного захисту мультимедійних даних на основі процедури псевдовипадкового вбудовування, який включає три основних етапи. На першому етапі відбувається попередня підготовка даних. На другому етапі формується порядок розміщення блоків секретних даних при їх вбудовуванні. На третьому етапі відбувається стеганографічне вбудовування секретних даних у контейнер. Запропоновано процедури оброблення даних, які дають можливість підвищити рівень захисту за рахунок псевдовипадкового перемішування та вбудовування даних. Висновки. Розроблений стеганографічний метод захисту мультимедійних даних передбачає використання аудіоданих як контейнера для стеганографічного вбудовування секретних даних і застосування процедур оброблення даних, які ґрунтуються на алгоритмах генерації псевдовипадкових чисел. Аналіз стійкості запропонованого методу до несанкціонованого доступу до прихованих даних показав, що ймовірність вгадування стеганографічної схеми є малою. Запропонований метод може використовуватись у випадках, коли стеганографічний захист вважається більш доцільним, ніж криптографічний. Ключові слова: захист даних; стеганографія; псевдовипадкові послідовності; логічні операції.
Tradicija ir dabartis
s t a s i i a M a z u r e n k o ) Национальная музыкальная академия имени П. И. Чайковского, г. Киев, Украина Anotacija. Ukrainos etnomuzikologė Anastasija Mazurenko (Анастасія Мазуренко) savo straipsnyje aptaria mikrointervalų paplitimo ir klasifikacijos problemas ukrainiečių liaudies dainų melodikos etnomuzikologinių tyrimų kontekste. Ji siūlo šiems tyrimams atlikti novatoriškus eksperimentinius garsų aukščio akustinės analizės bei duomenų statistinio apdorojimo metodus. Taip gaunama plati informacija apie garsaeilių formavimosi ypatumus ir jų variantiškumo bruožus tradicinių šio krašto liaudies dainų melodikoje, ypatingą dėmesį skiriant jų mikrofliuktuacijos apraiškoms. Pagrindiniai žodžiai: akustinė analizė, garsų aukščio zona, transkripcija, muzikos suvokimas.
УДК 534.232/519.65
Для измерения акустических параметров залов используются всенаправленные излучатели типа «додекаэдр». Такие измерения стандартизованы и сформированы технические требования к параметрам всенаправленного акустического излучателя. Для оценки результата настройки электроакустической системы активного управления звуковым полем также используются стандартные методы измерения акустических параметров залов. Но для тонкой оценки акустических параметров зала требуется реальный источник акустических сигналов – музыкальный инструмент или голос. И степень акустической комфортности определяется уже субъективно слушателями в зале и музыкантами на сцене.
Концепции и подходы к эстетической интерпретации звукозаписи
Аннотация. Расширяя традиционное понятие музыкальной звукозаписи, автор вводит его в контексте со-временной эстетики. В статье рассматриваются наиболее репрезентабельные научные концепции изучения звукозаписи, где предметом исследования выступает генезис её эстетических и художественных характери-стик. С установкой на эстетическую интерпретацию приводятся такие концепции, как «аура», «абсолютная музыка», «диалектика общих и отдельных онтологических закономерностей звучащей материи», «креативная симуляция» и др., а также предлагаются различные методологические подходы к изучению искусства звукоза-писи. Анализируются и соотносятся отечественные и зарубежные исследования, соприкасающиеся с темой звукозаписи, с целью выявить наиболее существенные закономерности данного процесса. В музыкальном ис-кусстве в эпоху её технической воспроизводимости наблюдается возобновление ауры в её качественно новой форме. Современный этап также характеризуется альтернативным восприятием музыки вопреки традици-онному опыту слушания. Новизна представленного анализа – интерпретация художественно феномена зву-козаписи в системе философской и эстетической рефлексии, что даёт ключ к пониманию многих явлений в музыкальной науке, и представляет значительный интерес для теории искусства ХХ и XXI вв. Ключевые слова: звукозапись, эстетика, техническая воспроизводимость, абсолютная музыка, концепция ауры, эмбиент, философия звука, эстетическая интерпретация, слуховой опыт, звукорежиссура. Abstract. Expanding the traditional concept of musical sound recordings, the author introduces it in the context of contemporary aesthetics. The article considers the most significant scientific concept of sound recording's study, where the subject of research is the genesis of its aesthetic and artistic characteristics.With the installation of the aesthetic interpretation author explores concepts of "aura", "absolute music", "the dialectic of the general and specific ontological regularities of sounding matter", "creative simulation" et al., and also offers a variety of methodological approaches to the study of the sound recording art. Analyzes and correlates local and foreign research, which related to the topic of sound recording, in order to identify the most significant patterns in this process. In the art of music in the Age of Technical Reproduction there is resumption of in its aura of a qualitatively new form. The modern stage is also characterized by an alternative perception contrary to the traditional music listening experience. The novelty of the presented analysis consists in the interpretation of the artistic phenomenon in the sound recording system of philosophical and aesthetic reflection that provides the key to understanding of many things in musical science and offers substantial interest in the theory of art of the XX and XXI centuries.
Принцип монтажа в песенной лирике Янки Дягилевой
Янка Дягилева, рок-поэтэсса 80-х гг. из Новосибирска, умерла в 1991 г. в возрасте 24 лет и оставила относительно небольшое творческое наследие; сохранились только 29 песен. Тексты ее песен до сих пор мало исследованы. Одной из причин этого, возможно, являться необыкновенная сложность большинства её песен, которая тесно связана с нетрадиционной композицией их текстов. Именно эта композиция текстов подробно рассматривается в данной статье. Множество Янкиных текстов слагается из большого количества более-менее коротких, гетерогенных фрагментов, сочетающихся, видимо, произвольно. Этот обрывочный и несвязный принцип сочетания текста, который обычно называется монтажом текста, является способом художественного оформления текста, появившемся в русской и восточной литературе уже в начале XX века. Исследуются происхождение и синтаксическая структура отдельных фрагментов текста, связанных друг с другом в песнях Дягилевой. Наконец, показывается, что характерный для Янки метод монтажа фрагментов текста приводит к тому, что лирический субъект в её текстов принимает совершенно иную форму чем тот, к которому мы приучены классической поэзией. Yanka Dyagileva, rock poet of the late 80es from Novosibirsk, died in 1991 at the age of 24. She left behind a relatively small oeuvre consisting of only 29 songs. Up to the present day, her lyrics have been subject to little research. One of the reasons for that may lie in the unusual complexity of most of her song texts which is closely connected to her technique of composition. The article is concerned with the particular structure underlying the majority of Yanka’s texts. Her lyrics consist of a considerable number of short, heterogeneous fragments which often appear to have been linked at random. This technique, generally known as montage, has frequently been used in the works of Russian and Western avant-garde poets. The fragments assembled in Yanka’s lyrics are analysed with respect to their origins and syntactic structure. Finally, it is shown that the method of montage results in the transformation of the traditional lyrical I in Dyagileva’s texts.
Просторова локалізація акустичних подій в електронній музиці: досвід дослідження
2020
Мета роботи-дослідити просторову локалізацію акустичних подій в електронній музиці. Для досягнення цієї мети ставимо такі завдання: обґрунтувати поняття просторової локалізації акустичних подій, розглянути методи аналізу та дослідити роль просторової локалізації як засобу виразності на прикладі творів українських композиторів. Методи-під час дослідження використано інструменти панорамного аналізу музичних творів за допомогою програмного забезпечення. Результати панорамного аналізу було піддано системно-аналітичному й компаративному методам дослідження. Наукова новизна-у статті вперше описано застосування панорамного аналізу для вивчення творів акустичної музики, обґрунтовано застосування терміна «мізанфонія» (Г. Ганзбург) щодо творів електронної музики, уперше досліджено роль просторових ефектів на прикладах творів Олександра Несторова та Алли Загайкевич. Висновки Показано, що за допомогою сучасного інструментарію композитори можуть вільно локалізувати акустичні події за панорамою, до того ж локалізація може бути як статичною, так і динамічною-в останньому випадку створюється ефект рухомого об'єкта. Показано, що просторова локалізація акустичних подій піддається аналізу за допомогою відповідного інструментарію, зокрема широкі можливості демонструє інструмент «панорамний дисплей» (spectral pan display) у програмі Adobe audition 3.0. Аналіз творів О. Несторова та А. Загайкевич показує, що в простіших випадках просторові ефекти можуть застосовуватися для створення відчуття об'ємного простору, у складніших-задля досягнення більшої ясності звукового матеріалу. Також на просторові ефекти можуть покладатися драматургічні функції, у цьому випадку просторова локалізація звукових подій характеризується високим ступенем диференціації. Специфічним прийомом є створення рухомих звукових об'єктів, що переміщуються в просторі на тлі решти відносно статичних елементів музичної фактури. Багатоманіття прийомів просторової організації акустичних подій запропоновано називати терміном «мізанфонія». Ключові слова: електронна музика, аналіз музичних творів, акустика, спектральний аналіз, просторові ефекти, локалізація звуку.