"Мінімум релігії" Володимира Богораза (original) (raw)
Related papers
СИМВОЛІКА БОГОРОДИЦІ У МЕТАТЕКСТІ БАРОКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Matushek O. Symbolism of the Theotokos in metatext of Baroque literature. – Manuscript. Thesis for obtaining the degree of candidate of Philology in speciality 10.01.01 – The Ukrainian literature. –Kharkiv State University. Kharkiv, 1999. The task of our work is to analyse the manifestation of the image of the Virgin in the literature of the XVII – XVIII centuries. The object of our investigation were both literary works of Ukrainian Baroque writers – Ioanikii Galiatovsky, Ioan Maksymovych, Dymytrii Tuptalo, Antonii Radyvylovsky, Ioan Velychkovsky Hryhorii Skovoroda, and non-verbal texts – icons, engravings, emblems etc. The peculiarities of functions of symbolic images of the Theotokos are examined on the basic of the following notions of semiotics: semantics, syntactics and pragmatics. The problems of symbol in textual structures, dependence of symbolic meanings on the poetics of Baroque, the projection of Virgin’s image on people are researched in this dissertation. Key words: Baroque, binary oppositions, sign, symbol.
МАГИЧЕСКИЙ РЕАЛИЗМ В МИРОВОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
МАГИЧЕСКИЙ РЕАЛИЗМ В МИРОВОЙ ЛИТЕРАТУРЕ, 2022
This article examines the question of the origins of magical realism. It is reported that works of magical realism have spread in the twentieth century in the literature of different countries and have taken a strong position in world literature in recent decades. Attention is paid to iconic works in modern Latin American literature, written in the mainstream of magical realism.
КОСМИЗАМ СРПСКОГ МОДЕРНИСТИЧКОГ ПУТОПИСА
The genre of travel writing is based on the account of reality, but this study demonstrates that Serbian modernist writers of the interwar period (Miloš Crnjanski, Isidora Sekulić, Rastko Petrović, Ivo Andrić, Stanislav Vinaver, Stanislava Krakov, Dragiša Vasić and others) seek to find the proper style to express the strong need to go beyond the time-space determination. This feature of the interwar travelogue is here termed as " cos-misam " to denote the abandoning a particular space-time in the name of metaphysical surplus, chiefly resembling a modernist secular faith in the sense of the aesthetic experience , which supposedly can still create intersubjective community directed against the chaos of contemporary world. Thus travelogues often fly into the spheres of utopia (no-place), which should be interpreted as a literary way to cope with the modern excess of texts, objects and people.
Shakhnovich, M. M.Vladimir Bogoraz on religion and Bolshevism VESTNIK SANKT-PETERBURGSKOGO UNIVERSITETA-FILOSOFIYA I KONFLIKTOLOGIYA Том: 34 Выпуск: 3 Стр.: 441-453 Опубликовано: 2018 In 2017, Yury Slezkine's new book, "The Government House. Saga of the Russian Revolution" was published. The American professor seeks to prove, using the material of several family histories of the Soviet party and state figures in the 1920s-1930s, that Marxism and its Russian form of Bolshevism represented a religious soteriological doctrine that was characterized by actual eschatology and the expectation of immediate salvation. He believes that Marxism as an ideology and Bolshevism as its practical implementation have the features characteristic to a new religious movement of chiliastic type: the presence of a charismatic leader and rallying around him, membership based on personal treatment, hatred of the world around full of vices, the cult of sacrifice. The author of the presented article believes that this point of view is by no means new and existed at the beginning of the 20th century. The article shows that even the revolutionary democrats brought together the evangelical and revolutionary doctrine. However, they were not interested in chiliastic aspirations in the New Testament, but they were interested in denouncing those in power, exposing injustice and lawlessness, protecting the poor and oppressed, and sacrificing themselves in order to overcome the suffering of others. The article briefly examines the positions of various figures of the Russian Social-Democracy regarding the conjugation of Christianity and socialism. The article shows that the well-known ethnographer and historian of religion Vladimir Bogoraz (Tan), who actively participated in the Russian revolutionary movement, not only used the reinterpreted New Testament images and ideas in his literary work but also considered the problem of the correlation of Bolshevism and religion in political and historical aspects. The author shows that one may see a certain similarity in some evaluations of Bolshevism as a religious doctrine in V. Bogoraz and N. Berdyaev. In conclusion, the text of the article by Bogoraz(Tan) "Bolshevism as a Religion" with comments is given.
2018
Предмет научног рада огледа се у одређивању романа " Мајстор и Маргарита " као претежно модернистичке грађевине са нагласком на хуманистичким тежњама. Циљ рада односи се на формирање аналитичке интерсекције модернистичких тенденција Михаила Булгакова и авангардних, акмеистичких и претежно неосимболистичких тежњи модерне хумани-стичке свести у совјетској Русији. Књижевно-историјским претпоставкама конкретизују се халкидонске теме интелектуалне Русије XX века — симболички подтекст христоликости. Рад упућује на колажирану енциклопедију пропадања хуманистичког субјекта (контекст културног стваралаштва и положај писца) унутар тоталитарног режима. Са сижејног аспек-та, биће постављене хипотезе о структурној подели на два наративна нивоа, и на тај начин предложена прстенаста структура руског формалисте Бориса Томашевског – " роман у романуˮ. Са аспекта модерних књижевнотеоријских претпоставки фигурирају Бахтинова " теорија полифоније " , као и основне одлике фантастичне књижевности, изражене у студији Цветана Тодорова " Увод у фантастичну књижевност " .
2019
Запропоновано аналіз різнопланових філософських, богословських, релігієзнавчих та укра- їнознавчих інтерпретацій оптимізму як світоглядного принципу, пов’язаного з позитивним сприй- няттям людської життєдіяльності та довколишнього світу як довершеного й досконалого творіння, який виявляється світоглядною основою української ментальності та важливим чинником україн- ської культури. Зазначено, що виникнення оптимістичної інтенції у свідомості українського наро- ду, відтвореної в його історії та культурі, пояснюється, з одного боку, геопсихічними причинами, з другого – релігійними. Оскільки формування українського етносу відбувалось у світлових сонячно- веселих рослинних угрупуваннях, спосіб його буття визначав оптимістичний світогляд, реальність сприймалась і тлумачилась у контексті язичницької сонячної міфології, а усвідомлення пращурами українського народу свого родового зв’язку із божествами Сонця закладало міцне підґрунтя онтоло- гічного оптимізму. Версії про те, що оптимізм язичництва в Київській Русі підупав під тиском хри- стиянства, протиставлено думку про поширення здорового християнського оптимізму в українській культурі та поєднання його з мужністю, з героїко-стоїстичними рисами національного менталітету, яке визначило специфіку культури українського бароко. Під впливом християнської релігії та Церкви постало оптимістичне сприйняття українським народом своєї історії через поняття «слави» як здійс- неного і загальновизнаного добра та набув архетипного значення онтологічний оптимізм, пов’язаний з ідеєю апокатастасису як віри в милостиве повернення людства до первинної чистоти ще за земно- го життя. Концепція апокатастасису визначила засвоєння візантійського християнства українською язичницькою ментальністю, оптимістично наснаженою та відкритою до впливу оптимістичних інтенцій антропологічних богословських концепцій Каппадокійських отців Церкви. Цей оптимізм апокатастасису визначає активно-творчу релігійність українців і відрізняє їх релігійний світогляд від релігійного світогляду росіян, зумовленого песимізмом, апокаліпсичністю й пасивністю. Ключові слова: оптимізм, апокатастасис, язичництво, християнство, песимізм, апокаліпсичність, релігійність, ментальність.
NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 2021
The article continues the series of investigations that demonstrate the experience of religious reading of the significant works of prominent Kyiv professors-academics of the last third of the 19th – early 20th century. These works have accumulated a powerful array of empirical material relevant to the history and theory of religious studies. Accordingly, the reconstruction of the field of theoretical positions important for the formation of the “science of religion” in the domestic intellectual tradition is currently being updated. The work of the Hebrew scholar and biblical scholar Yakym Olesnytsky is represented. This researcher was one of the first in the domestic humanities to analyze the “aggadic” layer of Talmudic writing through the prism of comparative-religious and religious-historical approaches. Metamorphoses of biblical images and plots, events of the ancient history of the Hebrew people, which arose under the influence of various mythological, philosophical, and folk traditions, were revealed. There was a real demythologization of “aggadah” from the standpoint of historical and literary criticism. On the basis of a religious reading of J. Olesnytsky’s text, this article traces some metamorphoses of theistic ideas in the process of the rise of Talmudic Judaism. They are analyzed from the point of view of the categories relevant to the philosophy and phenomenology of religion: Religious Experience, the Supernatural, the Another Reality as Sacred, the Absolute. A number of cognitive situations initiated by Olesnytsky, valuable from the point of view of a wider range of disciplines: philosophy and phenomenology of religion, history of religion, sociology and psychology of religion, religious comparative studies have been identified. This experience will be used in further research on the materials of the work of a well-known Kyiv academician. Стаття продовжує цикл розвідок, які демонструють досвід релігієзнавчого прочитання значущих праць видатних київських професорів-академістів останньої третини ХІХ-початку ХХ століття. У цих працях нагромаджувався потужний масив емпіричного матеріалу, релевантного з погляду історії та теорії релігієзнавчих досліджень. Відповідно, нині актуалізується реконструкція поля теоретичних положень, важливих для становлення «науки про релігію» у вітчизняній інтелектуальній традиції. Репрезентовано творчість гебраїста та біблієзнавця Якима Олесницького. Цей дослідник одним із перших у вітчизняній гуманітарній науці проаналізував агадичний шар талмудичної писемності крізь призму порівняльно-релігієзнавчого та релігійно-історичного підходів. Було виявлено метаморфози біблійних образів та сюжетів, подій давньої історії єврейського народу, що виникли під впливами різних міфологічних, філософських, фольклорних традицій. Відбувалася реальна деміфологізація агади з позицій історичної та літературної критики. На підставі релігієзнавчого прочитання тексту Я. Олесницького у цій статті простежено деякі метаморфози власне теїстичних уявлень у процесі постання талмудичного юдаїзму. Вони проаналізовані під кутом зору актуальних для філософії й феноменології релігії категорій: релігійного досвіду, надприродного, Іншої реальності як священної, Абсолюту. Визначено низку ініційованих Олесницьким пізнавальних ситуацій, цінних із погляду ширшого кола дисциплін: філософії й феноменології релігії, історії релігії, соціології та психології релігії, релігійної компаративістики. Цей досвід буде застосовано в подальших розвідках за матеріалами означеного твору знаного київського академіста.
Радикальний христоцентризм богословської екзегези Карла Барта
Evropský filozofický a historický diskurz, 2020
«Церковна догматика повинна в цілому й в усіх своїх частинах визначатися христологією, оскільки її єдиним критерієм є засвідчене Святим Письмом і проголошуване Церквою слово Боже, слово одкровення, і оскільки це слово одкровення тотожне саме Ісусу Христу. Якщо ж догматика не усвідомлює себе принципово як христологію і не може показати цього, то вона обов’язково знаходиться під якоюсь чужою владою і вже втрачає свій характер церковної догматики» (Карл Барт).