Православна контрреформація та розвиток бароккової культури України (original) (raw)
Related papers
Художня культура. Актуальні проблеми. Вип. 19. Ч. 2. 2023. C.28-38
Проаналізовано причини, які в другій чверті XVII століття зумовили конструктивно-пластичні зміни українських іконостасів і заклали підвалини формування художнього образу українського іконостаса періоду Бароко. Перед серединою XVII століття український іконостас набуває монументальності й ускладненої пластичності трактування фасадної поверхні завдяки введенню розкріпованого ордера, глибоких ніш для ікон і проходів у вівтар, а також здобуває винятково багате рельєфне різьблене оздоблення, що в цілому додало просторовості його архітектурній композиції. Зазначені конструктивно-пластичні характеристики іконостасів з’являються в період архіпастирської каденції митрополита Петра Могили та фіксуються в тих іконостасах, створення яких відбувалося за його безпосереднього або непрямого сприяння. У статті висловлено гіпотезу, що концепцію нового художнього образу іконостаса як монументальної та просторової архітектурної рами сформулював Петро Могила в контексті розгорнутої ним програми з реновації Православної церкви України, яка, зокрема, охоплювала сферу церковного мистецтва та художнього оформлення храмів. Задум Петра Могили щодо оновлення архітектурного образу іконостаса ґрунтувався на прагненні надати більшої художньої виразності його формам та експресії різьбленому декору. Ці риси на той момент були властиві вівтарям католицьких храмів Речі Посполитої, створеним у бароковій стилістиці. Прийоми значного емоційного впливу на вірних, вироблені посттридентським мистецтвом як інструмент боротьби католицької церкви з ідеями Реформації, виявилися доречними для православного мистецтва Київської митрополії, яка після Брестської унії зіткнулася з проблемами, схожими на проблеми католицької церкви, що виникли з поширенням Реформації.
Становлення та розвиток культу Покрови Пресвятої Богородиці в Середньовічній Україні
Гетьманські читання. Покрова Пресвятої Богородиці – в історії української культури та українського війська. Збірник наукових статей , 2019
Formation and Development of the Cult of the Intercession of the Theotokos in Medieval Ukraine …….. 5–24 In the article the author dates the formation of the cult of the Protection of the Blessed Virgin Mary in the early 11th century. This cult was formed in the intellectual environment of Kyiv. Likewise, the iconography of the Protection of the Theotokos was formed in Kyiv, and from there it spread throughout Ukraine and, later, into Russia. The Mongol invasion intensified the Protection of the Theotokos cult as a defense. It was actively developing in the Galicia-Volyn state, in particular in the Kholm and Peremyshl. In the late Middle Ages, this cult became widespread among the middle class of Ukrainian knighthood – the boyars and castle servants who formed the social basis for the formation of the Ukrainian Cossacks. When the Cossacks became representative of the political rights of Ukrainians, the cult of the Protection of the Theo-tokos became the state’s – the heavenly patron of Ukraine. Its peak dates to the heyday of the Cossack Republic and Ukrainian baroque culture – the end of the 17th – the first half of the 18th century. The Russian aggression against Ukraine in 2014 updated the appeal to national traditions, in particular, giving impetus to the revival of the cult of the Protection of the Theotokos.
Романчук Алексей Андреевич -магистр антропологии, научный сотрудник Института культурного наследия, Кишинёв, Республика Молдова. Кишинёв, MD-2001, бульвар Штефан чел Маре ши Сфынт, 1. Отталкиваясь от идей Г. Вельфлина, О. Шпенглер обозначил любопытную культурологическую проблему соответствия стадий развития искусства и стадий развития общества. Безотносительно верности их наблюдений и выводов, сама идея поиска и анализа такого рода корреляций представляет значительный научный интерес, и в особенности применительно к обществам до-письменным, известным нам исключительно (или преимущественно) по данным археологии. Настоящее исследование представляет собой попытку, опираясь на эмпирические археологические данные, относящиеся к т.н. Культурам Резной и Штампованной Керамики (КРШК) эпохи раннего гальштата (XII-IX вв. до н. э.) Карпато-Днестровского региона, проверить некоторые выводы и наблюдения Г. Вельфлина и О. Шпенглера. С этой целью, и исходя из разработанной автором ранее пятифазной периодизации развития КРШК Карпато-Днестровского региона (и такой ее ключевой культуры, как Сахарна-Солончень), была проанализирована динамика развития орнаментации столовой керамики этой общности. Как показал анализ, развитие орнаментации керамики КРШК шло от минимального количества мотивов -ко все большему. Наблюдается и резко выраженная тенденция к максимальному заполнению орнаментируемой поверхности. Максимума эти процессы достигают на фазе IV культуры Сахарна-Солончень -что совпадает и с периодом ее расцвета. На этой же фазе наблюдается и максимальная инновативность в орнаментальном ансамбле Сахарна-Солончень, и открытость к внешним влияния.
Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2014
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Анотація: Аннотация: Resume: Розглянуто сутність та основні ознаки культури українського бароко, схарактеризовано особливості становлення філософії як складника загальної культури України у цей період. На прикладі ідей професорів Києво-Могилянської академії розкрито зміст барокового мислення, яке визначало своєрідність духовного життя українського народу протягом цієї доби. Кочубей Татьяна. Отражение культуры украинского барокко в философских взглядах профессоров Киево-Могилянской академии. Рассмотрена сущность и основные признаки культуры украинского барокко, охарактеризовано особенности становления философии как составляющей культуры Украины в этот период. На примере идей профессоров Киево-Могилянской академии раскрыто содержание баррокового мышления, которое определяло своеобразие духовной жизни украинского народа в течение этого времени. Kochubey Tetyana. Reflection of the Ukrainian baroque culture in the philosophical views of Kyiv-Mohyla Academy professors. Essence and basic signs of culture of the Ukrainian baroque are considered, features of the philosophy becoming as a constituent part of general culture of Ukraine in this period are characterized. On the example of ideas of Kiev-Mohyla Academy professors the content of the baroque thought which determined the originality of the Ukrainian people's spiritual life during these days is exposed.
Релігія в Україні: траєкторія інституційних змін
2017
Монографія присвячена аналізу змін в способах взаємодії релігії та суспільства, які сталися в Україні з часів отримання нею незалежності, зокрема проблемі функціо- нування релігії як соціального інституту. Відмова від жорсткого секуляристського курсу держави радянських часів, забезпечення реальної свободи совісті, призвело до очевидного відродження церковно-релігійного життя, повернення релігії до пу- блічної сфери, до сфери образно-символічної репрезентації суспільства, включення релігії в життя великих мас населення на рівні ритуальної діяльності. Проте зали- шається під питанням соціологічне наповнення такого релігійного відродження, його значущість з точки зору формування стратегій та тактик життя віруючих, їх повсякденної поведінки та світосприйняття. Для відповіді на таке питання в моно- графії розглядаються основні соціальні функції релігії, ті зміни, які мають місце у виконанні релігією цих функцій в сучасних суспільствах загалом, та в Україні зокре- ма. З використанням даних масових репрезентативних опитувань населення Украї- ни робиться спроба оцінити, які соціальні функції релігія продовжує виконувати, а виконання яких перебрали від неї інші соціальні інститути. The book is devoted to the analysis of changes in the way the interaction of religion and society that have occurred in Ukraine during its independence, including the issue of the functioning of religion as a social institution. Denial of the hard secularist policy of Soviet times, providing real freedom of conscience led to the apparent revival of the Church’s life, the return of religion to the public sphere, the sphere of symbolic representation of society, including religios ritual activity in the lives of large numbers of people. However, it remains questionable sociological content of this religious revival, its importance in terms of the formation of life’s strategies and tactics of believers, their everyday behavior and outlook. To answer this question in the book discusses the main social function of religion, the changes that occur in the performance of the functions of religion in modern societies in general and in Ukraine in particular. Using a big amount of data from representative surveys of the population of Ukraine tries to assess what social functions of religion continues to perform, and the implementation of which is taken away by other social institutions.
2020
Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / [від. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів, 2020. 348 с. У колективній монографії проаналізовано етнополітичні та соціокультурні проблеми на угорсько-українському пограниччі в історичній ретроспективі. Розглянуто специфіку формування сучасного українсько-угорського кордону, досліджено процес його творення в історичній та суспільній пам'яті місцевого населення. Всебічно розкрито рецепції кордону в повсякденних практиках мешканців прикордонних територій, розглянуто мовні, етнографічні й релігійні критерії самоідентифікації місцевого населення, а також проаналізовано динаміку міжнаціональних відносин на сучасному угорсько-українському прикордонні. Для істориків, політологів, мовознавців та всіх, хто цікавиться новітньою історією України.
Іверська Богородиця в українській бароковій літературі
This article considers the literary image of the icon of the Iberian Mother of God in the book «New Heaven» written the author of the XVII-th century Ioanykiy Galyatovs’kiy. After analyzing the miracle-stories we came to the conclusion that the main functions of the Mother of God are apostolic and patron-protector of Iberian monastery on the Mount Athos. The first is realized through the motives of the Descent of the Holy Spirit; obtaining (by lot) the Mount Athos as a ground for Christian preaching by Virgin, her traveling to the Mount Athos, preaching to the Gentiles, converting them to Christianity. The second function is represented by the motives of protection the monastery from sinners and impure in heart people, barbaric attacks. In addition, the Mother of God appears as a guardian of monks when she filled the granaries of the monastery with grain, and the vessels – wine and olive.
Святло зямлi Гарадзенскай: да 1030-годдзя Праваслаўнай Царквы ў Беларусі і 30-годдзя адраджэння Гродзенскай епархіі Беларускай Праваслаўнай Царквы [Электронный ресурс] : зб. навук. арт.. Гродна, 2023. - С. 217–225.
Рассмотрена специфика мемориализации истории и культурного наследия православной церкви эпохи Великого Княжества Литовского в Беларуси. Показаны особенности репрезентации истории православия в ВКЛ на страницах школьных учебников по истории Беларуси, выявлены персоналии и артефакты православной церкви времен ВКЛ, которые стали объектом мемориализации в Беларуси в 1990–2010-х гг., рассмотрены механизмы популяризации данных объектов культурной памяти в обществе.