ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ (original) (raw)
Related papers
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018
theoretical patterns of tracing formation and monitoring of students' acquiring professional competence in key groups-cognitive; acmeological-activity; communicative; healthpreserving; practical skills. The hierarchy of competences is shown, from key to professionoriented and subject competences, which can be affected by MCT. The validation of methods applying MCT elements is provided according to the criteria: acquisition of music-artistic and technical MCT competence in the coordinates: the achieved level of competence-time of students' studies. The practical value of the research: the effective-expedient use of computer musical instruments by lecturers is classified; the algorithm of a methodological approach to implementing MCT at university classes and independent creativity of students is developed. The author considers using a number of electronic sound effects-reverberation, chorus, wah-wah, phaser, flanger, distortion, overdrive, their compatibility with fretted, bow and keyboard instruments. Conclusions. Using the mathematical model, basic patterns of the paradigm of educational process of forming professional competences of the future music teachers at higher educational establishments are clarified and investigated. The prospects for further research are deepening the general theoretical base of effectiveness of MCT application in education, revealing features of subject competences from influential factors, studying new forms and methods of MCT application in educational process.
ІКТ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Молодь і ринок
У статті досліджено проблему формування інформаційно-цифрової компетентності студентів педагогічних університетів, зокрема, майбутніх учителів математики, засобами ІКТ. Інформаційно-цифрова компетентність є важливим структурним компонентом професійної компетентності майбутнього фахівця, яка проявляється у прагненні і готовності до ефективного застосування сучасних технічних засобів та ІКТ для розвʼязання завдань як у професійній діяльності, так і повсякденному житті. У роботі інформаційно-цифрова компетентність розкривається на трьох рівнях: мотиваційно-ціннісним, організаційно-змістовим, операційно-діяльнісним, реалізація яких є однаково важливою і необхідною для якісної підготовки фахівця. Визначено, що у розпорядженні учителя існує численний набір таких засобів ІКТ, які можна поділити на декілька категорій: системи управління навчанням, онлайнові сервіси, хмаро-орієнтовані засоби та навчально-методичне забезпечення. Як приклад, наведено використання онлайнової платформи Mozaik Ed...
Молодь і ринок
У статті представлено й охарактеризовано організаційно-дидактичні умови формування та розвитку вмінь візуалізації навчальної інформації майбутніх учителів початкової школи в процесі їхньої професійно-педагогічної підготовки в педагогічних закладах вищої освіти, а саме: оновлення змісту профільних предметів у контексті надання знань про візуалізацію навчальної інформації як складову початкової освіти; наскрізне використання форм, методів і засобів візуалізації у навчально-пізнавальній діяльності студентів з дисциплін психолого-педагогічного циклу та протягом виробничої педагогічної практики; створення у межах освітнього середовища вищої школи освітнього осередку з питань візуалізації навчальної інформації.
ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКО-ІНФОРМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Information Technologies and Learning Tools, 2018
Анотація. Ретроспективний аналіз викладання інформатики доводить, що стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій змінює соціальний попит суспільства на рівень інформатичної компетентності його членів. Розширення спектру застосування цифрових технологій впливає на необхідність формування відповідних компетенцій сучасної людини. Освітня реформа в Україні регламентує якісні зміни у кожній ланці освіти. Оновлення навчальних програм з інформатики для початкової школи вимагає перегляду освітніх програм підготовки вчителя початкових класів, зокрема у світлі формування його методико-інформатичної компетентності. Аналіз навчальних планів вишів України засвідчив про застарілий зміст дисциплін, які є базовими для формування досліджуваного феномену. Розв'язання проблеми автори вбачають в трансформації методичної системи, мета якої визначається через реалізацію завдань інформатичної освіти. У статті обґрунтовується необхідність узгодження змістового наповнення освітньої програми підготовки вчителя початкових класів і змісту навчальної програми з інформатики для початкових класів, осучаснення засобів, методів і форм навчання. Такі якісні зміни впливають і на перелік очікуваних результатів, які висуваються до рівня сформованості методико-інформатичної компетентності педагога. Авторами виділено компоненти досліджуваного утворення (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, професійно-педагогічний), а також основні чинники, які якісно впливають на його формування (персоніфікація, «навчання на основі майстерності», особистісна відповідальність за результати навчання, колективно-розподіляюче середовище). У статті описано механізм функціонування методичної системи через реалізацію змішаного навчання (blended learninq), розробку посібників з інформатики і методики навчання інформатики в початкових класах, зміст яких доповнюється й оновлюється залежно від вимог щодо рівня сформованості методико-інформатичної компетентності вчителя. Ключові слова: інформатика; учитель початкових класів; методична система; методикоінформатична компетентність.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ
Philological Review, 2016
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У статті визначено та проаналізовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога, зокрема виокремлено такі педагогічні умови, як організація у вищих навчальних закладах компетентнісно спрямованого навчання, вироблення у студентів лінгводидактичних стратегем і мовленнєво-поведінкової стратегії майбутньої професійної діяльності, створення позитивної мотивації у студентів до формування особистісних і професійних якостей. Ключові слова: педагогічні умови, професійна компетентність, організаційнометодична система, компетентнісно спрямоване навчання, лінгводидактичні стратегеми. Коваль В. Педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущих учителей-филологов. В статье определены и проанализированы педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущего учителя-филолога, в частности выделены следующие педагогические условия: организация в высших учебных заведениях компетентно направленного обучения, выработка у студентов лингводидактических стратегем и речевой поведенческой стратегии будущей профессиональной деятельности, создание положительной мотивации у студентов к формированию личностных и профессиональных качеств. Ключевые слова: педагогические условия, профессиональная компетентность, организационно-методическая система, компетентно направленное обучение, лингводидактические стратегемы. Koval V. Pedagogical conditions of formation of professional competence of future teachers of philology. The article defines and analyzes pedagogical conditions of formation of professional competence of the future teacher-philologist, particularly singled out the following pedagogical conditions as an organization in higher education competence directed education, the development of the student's linguodidactic strategies and speech and behavioral strategies for future professional activity, creating positive motivation in students the formation of personal and professional qualities.
2020
У статті здійснено аналіз напрямків і переваг застосування інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку соціальної компетентності студентів педагогічних університетів. Виявлено, що соціально розвинена особистість адекватно реагує на дії та поведінку співрозмовників, досягає конструктивних результатів під час діалогу, уникає або вчасно вирішує конфліктні ситуації. Особливо це стосується студентів педагогічних університетів, які під час професійної діяльності спілкуються з молодим поколінням та формують у них базові соціальні компетентності. Наголошено на тому, що з розвитком інформаційного суспільства значна частина комунікацій перейшла в цифровий простір. У статті досліджуються можливості мультимедійних та мобільних технологій, мережі Інтернет. Виявлено, що під час розвитку соціальної компетентності корисно застосовувати електронні освітні ресурси, системи дистанційного навчання, масові відкриті онлайн-курси.
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ
Molodʹ ì rinok, 2018
П остановка проблеми. Сучасне інформаційне суспільство актуалізує потребу у вихованні інформованих і компетентних особистостей, які здатні відповідати за свої вчинки, приймати самостійні рішення та бути фахівцями у своїй справі. З огляду на це, важливим завданням сучасної освіти є формування особистості, яка володіє певним УДК 378.091.212:316.77:82 DOI: Тетяна Шарова, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української і зарубіжної літератури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Сергій Шаров, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ У статті розглянуті можливості застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики. Зазначається, що комунікативна компетентність є однією із важливих компонентів підготовки сучасного фахівця, входить до переліку фахових компетентностей викладача, дозволяє забезпечити ефективне спілкування між учасниками освітнього процесу. Авторами аналізується визначення та структура комунікативної компетентності, обґрунтовується доцільність застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики, подаються методичні вказівки щодо їх застосування у навчальному процесі. Ключові слова: комунікативна компетентність; майбутній вчитель інформатики; вища школа; навчальний процес; творча робота. Літ. 13.
Information Technologies and Learning Tools, 2021
У статті досліджено специфіку застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Теоретично обґрунтовано та показано на конкретних прикладах ефективність формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Автори доводять, що застосування ІКТ покращує сприйняття, осмислення й запам’ятовування навчальної інформації, допомагає здійснити диференційований підхід до навчання студентів і позитивно впливає на їх мотивацію до навчальної діяльності. Проаналізовано зміст лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, яка пов’язана з фаховою поліфункційністю, багатопредметністю, розгалуженістю художньо-творчої й емоційно-комунікативної сфери взаємодії з учнями, високим рівнем діалогічності й референтності в стосунках із ними, духовно-моральною насиченістю змісту освіти. Акцентовано на тому, що досягнення ...