On the word “polusonok” (Genetivus pluralis) in the “Grifel’naja oda” (“Slate ode”) by Osip Mandel’štam (original) (raw)
Related papers
Some Features of Poetic Onomastics in Volodymyr Danylenko’s Novel “Old Pegasus Club”
Zakarpatsʹkì fìlologìčnì studìï, 2021
1755-5857 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» У статті автор долучається до дослідження одного з актуальних питань сучасної філологічної науки-вивчення значення й ролі онімних одиниць у тексті літературно-художнього твору. На матеріалі роману «Клуб «Старий Пегас» відомого українського письменника Володимира Даниленка проаналізовано семантику імен, прізвищ головних героїв, специфіку їх дисонансного поєднання в тексті. Виявлено різноманітні види літературно-художніх онімів, охарактеризовано їх структуру, функційне навантаження, роль у втіленні авторського задуму. У дослідженні здійснено аналіз власних назв роману Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас». До уваги взято імена головних героїв, власні назви, які входять до складу заголовку роману, а також топоніми. Виявлено, що інтерес письменника викликають особи, що є знаковими для сучасного суспільства, впізнаваними завдяки своїй популярності, особи, які відіграють або відігравали важливу роль в історико-культурному житті народу. Автор не подає їхніх справжніх імен, але завдяки влучному опису зовнішності, дій і вчинків читач впізнає героїв, а їхні імена в тексті є дуже промовистими. Особлива роль у творах В. Даниленка відводиться іменам античного й біблійного походження. Зокрема, у статті тлумачиться символіка назви, пов'язана з іменем міфічної істоти. Семантика деяких антропонімів влучно й однозначно характеризує персонажів, надаючи читачеві конотативну інформацію, що містить вказівку і на певні прикмети носія, і на його оцінку. Констатується, що топоніми є невід'ємною ознакою ідіостилю Володимира Даниленка. У романі «Клуб «Старий Пегас», як і в більшості попередніх творів, письменник використовує назви, які є прикметними для певного регіону чи міста. Топоніми створюють художній простір та водночас є джерелом пізнавальної інформації, пов'язаної з Києвом чи іншими містами і селами України. Літературно-художні антропоніми вказують на національність, соціальний статус, сімейний стан героя, виділяють певні риси характеру чи зовнішності, а також виражають емоційне ставлення до найменованого героя, підтверджують креативність автора у виборі імен і прізвищ. Ключові слова: власна назва, онім, антропонім, топонім, літературно-художній онім, художній простір.
«Lapis offensionis», or to reading of monogramms of Theodoro’ rulers
Несмотря на более чем двухвековое исследование, история позднесредневековых государств Таврики все еще не изучена в полной мере. Причина этому не только в недоступности или в отсутствии письменных источников. Их комментированием занимается уже не первое поколение ученых. Проблема в том, что до сих пор не выработана методика прочтения такого информативного источника информации, как монограммы правителей. Дело в том, что не все они попали на страницы истории. Ведь летописцев интересовали только события на властном Олимпе. В предлагаемой статье мы пытаемся вынести на научное обсуждение нашу схему прочтения монограмм православных правителей Горной Таврики. Полагаем, что эти аббревиатуры были составлены с учетом требований греческой стенографии. В результате исследования были скорректированы переводы фунской и херсонской надписей, что, как нам кажется, не только позволит по-новому взглянуть на ситуацию в регионе в тот период, но и приблизить выработку единой схемы дешифровки грекоязычных аббревиатур.
By using Genitive syntagms that are without preposition as a common denominator the respective paper presents a pioneering attempt to bridge two unrelated languages, as ancient Greek and Serbo-Croatian at syntactic level. In order to show the similarities and the differences concerning the use of Genitive in both contrasted languages we conducted a theoretical examination of its basic principles. The original text of Pseudo-Longinus’ essay “On the sublime” appears as corpus which includes 463 examples in ancient Greek. Their Serbo-Croatian translation equivalents are established on basis of Ton Smerdel’s translation.
The specifics of the use of the pronoun pair sei — onyi in the works of M.V.Lomonosov
Vestnik of Saint Petersburg University. Language and Literature, 2021
Based on the National corpus data of the Russian language and especially on Mikhail Lomonosov’s texts, the article focuses on a pronoun pair sei — onyi. In the Church Slavonic and in the Middle Russian language these pronouns were used in the deictic and substitution (anaphoric) function. The pronoun pair sei and onyi in a phrase or period indicates a juxtaposition or opposition of objects and these pronouns are used in a substitution function. Closer attention to these pronouns in Lomonosov’s works and translations makes it possible to notice one feature that is not fixed in dictionaries and grammars, the peculiarity of using this pair of pronouns in anaphoric function: sei replaces the last (nearest) mentioned object and onyi replaces the first mentioned one. Rare examples of such use are also found in the translated texts of the Church Slavonic and Middle Russian corpus. Similar examples are found in the body of Lomonosov’s texts not only in his translated texts, but also in his ...
Семантика лексеме „Гугл” у роману „Једро наде” Николе Маловића
Književnost i jezik, 2016
СЕМАНТИКА ЛЕКСЕМЕ ГУГЛ У РОМАНУ ЈЕДРО НАДЕ НИКОЛЕ МАЛОВИЋА У раду ** су анализиране семантичке вриједности лексеме Гугл условљене перцепцијом ванјезичке стварности у свијету књижевнога дјела, у роману Једро наде Николе Маловића. Издвојено је неколико типова и подтипова конструкција са овом лексемом у складу са морфосинтаксичким критеријумима-синтаксичким позицијама у којима се налази, приједлошко-падежним спојевима којима је исказана, те глаголским лексемама које је значењски одређују. Тумачења значења лексеме Гугл у раду су вишеаспекатска-морфосинтаксичка, семантичка, наратолошка.
2019
Статтю присвячено осмисленню поглядів Уласа Самчука на феномен малоросійства. Проаналі-зовано художню інтерпретацію цього деструктивного явища в трилогії «Ост» і дотичні думки письменника з публіцистики і документалістики. У трилогії «Ост» У. Самчук розглянув малоросійство як проблему українського національного характеру, що сформувалася під згубним впливом більшовицької ідеології. На художньому рівні прозаїк дослідив духовне вихолощення української творчої інтелігенції. У. Самчук анатомував проблему неволі митця в совєтській імперії. Уніфікація творчого процесу, повний контроль над ним, диктат у виборі тем, сюжетів, персонажів, розстановці ідеологічних акцентів — усе це уза-лежнювало творчу особистість від панівної доктрини. Поступово український інтелігент або перероджувався на представника колаборантської культури, або перетворювався на тотальну духовну і фізичну руїну. Шлях до національного відродження автор трилогії вбачав у пробудженні психологічних і духов-них сил кожного укр...
Toponymikon of the Ancient Greek Novel “Leucippe and Clitophon”
Včenì zapiski Tavrìjsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu ìmenì V.Ì. Vernadsʹkogo. Serìâ: Fìlologìâ, žurnalìstika, 2024
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ТОПОНІМІКОН ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО РОМАНУ «ЛЕВКІППА І КЛІТОФОНТ» У статті зроблено спробу охарактеризувати у загальних рисах географічні назви як важливі конституенти ономастичного фону роману «Левкіппа і Клітофонт» давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Метою дослідження був етимологічний, словотвірний, структурний, лексико-семантичний та функційно-стилістичний аналіз топонімів, уживаних у тексті роману. Топопростір давньогрецького роману визначив специфіку лексичного функціонування топонімічних об'єктів, які були проаналізовані із залученням описового, порівняльного і методу кількісного аналізу. Топонімікон давньогрецького роману «Левкіппа і Клітофонт» охоплює 32 географічні назви (112 фіксацій у тексті) та 20 ад'єктонімів (56 фіксацій). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше здійснено системний аналіз топонімів у творі «Левкіппа і Клітофонт»; географічні номінації згруповано за семантичними ознаками апелятивів в 9 топоконцептних типів («Власне ім'я», «Географічні терміни», «Етнос», «Географічні споруди», «Фауна», «Продукти харчування», «Заняття», «Форма» та «Флора»); визначено словотвірні способи формування топонімії роману Ахілла Татія (семантичний, морфологічний та акцентний). Топонімікон класифіковано за категоріями об'єктів на астіоніми, гідроніми, інсулоніми, хороніми, ойконіми та з'ясовано функціонально-стилістичні особливості окремих топонімічних назв. З-поміж граматичних ознак виокремлено переважну актуалізацію форм однини та фемінізацію топонімійної лексики. Проаналізований матеріал засвідчив, що серед зафіксованих лексем більшість географічних назв-реальні. Основною функцією топонімів у романі «Левкіппа і Клітофонт» виявилась локалізаційно-просторова. Доведено, що топоніми, реалізовуючи ідейний задум автора твору, виконують також художньо-образну роль у тексті роману.
Сажетак: Православни поглед на свијет, који поред византијског утицаја и српскословенског језика чини срж старе српске књижевности, условио је и разумијевање језика као оруђа прослављања и познања Бога. Средњовјековни писци, нарочито преводиоци, оставили су трагове о својим промишљањима о језику, која су у потпуности сагласна са вјером коју исповиједају. Над језиком, текстом и о тексту се размишља, али не са становишта науке о језику, него из перспективе есхатона.