Категорія емпатії крізь призму лінгвістичної емотіології (original) (raw)

Реалізація емпатії в сучасному англомовному дискурсі: когнітивно-синергетичний аспект

2017

У монографії з позицій когнітивної лінгвосинергетики розглядається концепт ЕМПАТІЯ, екстеріоризований у сучасному англомовному дискурсі. Дослідження здійснюється через призму динамічної трансдисциплінарної теорії концепту, націленої на виявлення його універсальних якостей і закономірностей. Такий ракурс розкриває дискурсивні культурно-ціннісні аспекти, що формують динамічно розвинений складник глибинних процесів смислового коду емпатії. Для філологів і науковців: студентів, викладачів, аспірантів, докторантів, – усіх, хто цікавиться проблемами сучасної лінгвістики

Лексико-стилістичні аспекти емпатії в англомовному політичному дискурсі

2014

Між політикою і мовою існує тісний зв'язок. Сьогодні надзвичайно важливу роль відіграє мова в політичному житті суспільства. Аналіз ролі мови в політиці знаходиться в центрі уваги філософів, політологів, психологів, соціологів, лінгвістів, вчених, політичних, громадських діячів та вчених всього світу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3459

Емоційність та емотивність художнього оповідного дискурсу

2019

Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики викладання мови і літератури (за матеріалами онлайн конференції, проведеної кафедрою міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка 6-10 лютого 2019 р. / За ред. доц. В. В. Жуковської. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. Івана Франка, 2019. На основі порівняння диференціальних рис емоційного та емотивного дискурсів, аналізу мовних засобів художнього дискурсу сучасних англомовних оповідань, ми визначили, що дискурс автора художнього твору належить до емотивного типу дискурсу, дискурс персонажів – до емоційного, а дискурс наратора художнього твору може бути як емотивним, так і емоційним. c.25-28

Метафтонимия в сфере концептуализации эмоций в современном английском языке

В данной статье анализируется действие механизма метафтонимической проекции при концептуализации эмоций в современной англоязычной культуре. Объектом исследования являются дескрипторы эмоциональных состояний, использующие соматическую лексику для обозначения психических процессов. В работе показана роль метонимии в инкорпорировании телесных динамик в процесс осмысления эмоций и продемонстрированы функции метафоры в передаче качественных характеристик эмоционального состояния.

Эмотивная прагматика учебного текста (эмоция интереса)

2023

Объектом исследования являются языковые и речевые средства, которые намеренно используются авторами учебников для эмоционального воздействия. Предметом исследования выступает эмотивная прагматика текста, то есть фак-тор адресата с точки зрения преднамеренного эмоционального речевого воздействия. Впервые на материале текстов из учебников для средней школы выделены и описаны вербальные приемы пробуждения и поддержания интереса читателя, а также экспериментально проверена их эффективность.

Етноніми та способи їх репрезентації у сучасній лінгвістиці

2020

Стаття присвячена вивченню динаміки репрезентацій етнічності в різних типах дискурсивних практик і виявленню специфіки концептуалізації етнічності в англомовному соціумі. У статті проаналізовано поняття «етнічність», «етнонім» та «етнікона». Автором охарактеризовано способи презентації етнізмів у сучасній лінгвістиці, серед яких: вивчення лексичних конотацій етнонімів при виявленні стереотипів національних характерів; міждисциплінарні методи, які поєднують кілька лінгвістичних та паралінгвістичних способів презентації; імплікаціях, що здійснюють прирощення смислу до початкових значень слів-етнонімів тощо. Автором з’ясовано, що будучи компонентом фразеологічної одиниці, етнонім часто виражає не особливі характеристики конкретної групи, а якесь загальне уявлення про іноземне як про чуже, чужорідне, протиставлене своєму. Підсумовано, що сучасна мовна культура в цілому не заохочує прояви етнічних забобонів, використання грубих, відкритих форм агресії в публічній комунікації, всіма спосо...

"Грамматика деперсонализации" в идиостиле Егора Летова

Евгении» 55 55 7. Кононов Н. Саратов. М., 2012. 8. Кундера М. Невыносимая легкость бытия / пер. с чеш. Н. Шульгиной. СПб., 2014. 9. Kundera M. Nesnesitelná lehkost bytí. Brno, 2006 // Místní knihovna Lubná. URL: http://knihovnalubna.wz.cz (дата обращения: 11.04.2015). Об авторах Мария Алексеевна Дмитровскаяд-р филол. наук, проф., Балтийский федеральный университет им. И. Канта, Калининград. Елена Александровна Лазареваасп., Балтийский федеральный университет им. И. Канта, Калининград. УДК 81'42:81'367.7 А. Н. Черняков, Т. В. Цвигун «ГРАММАТИКА ДЕПЕРСОНАЛИЗАЦИИ» В ИДИОСТИЛЕ ЕГОРА ЛЕТОВА В аспекте «поэзии грамматики» рассматриваются некоторые стратегии идиостиля Егора Летова, связанные с выражением субъектной позиции в художественном тексте. Анализируется ряд моделей поэтического синтаксиса: субъектно-предикатные отношения, инфинитивное письмо. Устанавливаются некоторые константы поэтической картины мира Егора Летова, характеризующие положение «Я» в мире.

Принципи лінгвістичного конструювання емоцій у дискурсі

Linguistic Studies, 2018

У статті висвітлено основні аспекти, згідно яких відбувається конструювання емоцій у дискурсі, а саме залучення соціокультурних чинників, побудова типової комунікативної ситуації і вибір відповідних лінгвальних засобів. Процес конструювання емоцій у дискурсі постає як процес взаємодії когнітивних, ситуативних і соціально-культурних чинників, зумовлений характеристиками емоцій як психологічних процесів. У статті, опираючись на лінгвістичну конструктивістську теорію емоцій, здійснено контекстуальний, дискурсивний аналіз та контент-аналіз об'єктивації емоції в дискурсі на основі дистресу (distress) в англомовному медіа-дискурсі. У результаті, виокремлено соціокультурні чинники конструювання дистресу й типові предметно-референтні ситуації, залучені для трансляції емоційного смислу. Background: Norms of society govern emotions transforming them from purely biological into social constructs. Emotions in their diversity of manifestations are closely related to a specific situation, their physical manifestation also varies depending on the picture of the world that exists in the minds of individuals and its categorization. Thus, the current paper sheds light on the principles of constructing emotions is discourse based on psychological and linguistic theories of constructed emotions. Linguistic theory of constructed emotions pinpoints emotions as discursive phenomena, as indices indicating the speaker’s intention. Reconstruction of emotive implications requires inferences, that is, the understanding of cognitive, social, and cultural aspects accompanying narration. Purpose: The purpose of analysis is to define principles by which emotions are constructed in discourse. The objectives of this paper are the following: to distinguish socio-cultural features of emotions constructing on the basis of distress in media discourse; to reveal particular reference situations involved into a process of transmitting emotive implications. Results emerge from a contextual analysis, a discourse analysis and a content analysis ( Textanz software, Concordance option) of 17 electronic editions of written English media discourse of different genres for the period of 2006-2017. Findings encompass nine socio-cultural features of constructing distress as a feeling of extreme unhappiness: ‘family’, ‘death’, ‘life’, ‘freedom’, ‘justice’, ‘support’, ‘hope’, ‘truth’, ‘time’. The analyses elicited the following reference situations which frame the embodied emotion socially and culturally: ‘Loss’, ‘Maternal and childbirth separation’, ‘Frustration’, ‘Illness, disorder, or injury’, ‘Difficult situation’, ‘Physical violence’, ‘Moral violence’, ‘Dangerous situation’. Discussion: The process of constructing emotions in discourse moves on to the interaction of cognitive, physiological, situational, and socio-cultural features and manifests itself in discourse through language. Prospects for further investigations embrace strategies of constructing emotions in different types of discourse. Keywords: a communicative situation, constructing, discourse, an emotion, a reference situation.