МЕТАФІЛОСОФІЯ ЯК ЛОГІКА ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ (original) (raw)
Related papers
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ ЯК МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ
POLISH JOURNAL OF SCIENCE № 6, 2018
У статті аналізується методологія історії філософії та її застосування в міжкультурному комунікативному дискурсі. Основна увага фокусується на феномені культурної предикації i методологічних можливостях культурної предикації в історико-філософському пізнанні.
ОСЦИЛЯЦІЯ ЯК ВИМІР ФІЛОСОФІЇ МЕТАМОДЕРНУ
Epìstemologìčnì doslìdžennâ u fìlosofìï, socìalʹnih ì polìtičnih naukah, 2019
Стаття присвячена здійсненню дослідницької мети системно-теоретичного аналізу нової метамодерної парадигми на підставі культур-філософського дискурсу останнього десятиліття, визначенню концептуального змісту метамодерну та його специфічної особливості в методології осциляції, що виступає визначальною ознакою метамодерної парадигмальності. В роботі проаналізовано рефлексивна література щодо кризових явищ постмодерну та формування постпостмодерну, а також теоретична база метамодерну; визначено «метамодерн» як період філософії початку 21 століття, що характеризується серединною позицією між цінностями та ідеалами модерну та їх негацією постмодерном. Специфічною особливістю метамодерну визнано методологія осциляції, як парадигмальний дискурс між оптимістичним конструктивізмом модерну та іронічним деконструктивізмом постмодерну. Виявлено, що осциляція сприяє здійсненню взаємодовизначення метафізико-екзистенційного в онтології, інтуїтивно-раціонального в гносеології, науково-поетичного в епістемології та індивідуально-соціального в антропології метамодерну, що прагне до реконструкції цілісного.
кандидат философских наук, доцент кафедры философии Белгородского государственного университета pavel.olkhov@yandex.ru ФИЛОСОФСКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИЧЕСКОГО ЗНАНИЯ: МЕТАФОРИКА И ПРЕДПОСЫЛОЧНОСТЬ (КОНЦЕПЦИЯ КОЛЛИНГВУДА) [1] Аннотация: В статье актуализируется философскометодологическая программа исследований предпосылочных оснований исторического знания Р. Дж. Коллингвуда. Уточняется культурно-исторический статус концепта априорного воображения, который был предложен им к обсуждению как фундаментальный параметр исторического познания, несводимый к процедурам эмпирического описания. Ключевые слова: историческое знание, априорное воображение, предпосылочное знание, картина мира, познавательная метафора, историческая истина.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2024
The conference abstract deals with the issue of relations between science and religion, which started in the Medieval Age during the High Scholasticism of the XIII century. Thus, Thomas Aquinas worked out the concept of harmony or a bridge between faith and reason and constructed the Scholastic ideal of rational faith. Aquinas' “Five Ways to Prove the Existence of God” demonstrates the being of the First Principle of reality. It found its continuation in the concept of Divine's Logos or the Mind of the Universe. This concept is a critical review of the concept of Intelligent Design, which uses the metaphor of the Watchmaker or the Great Designer of the Universe.
СУЧАСНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ Монографія
У монографії здійснено комплексний аналіз, узагальнення та систематизацію наявних у вітчизняній історико-філософській науці методологічних концепцій дослідження історії української філософії, їх теоретичних засад та результатів практичного застосування. Запропоновано нову комплексну недескриптивну методологію дослідження історії української філософії, в основу якої покладені методи реконструктивної рефлексії та раціональної реконструкції, обґрунтовано їх зміст, функції, місце та значення у методологічному апараті вітчизняної історико-філософської науки. Розвиток методологічних проблем дослідження історії української філософії тлумачиться як ключовий чинник її інституціалізації у структурі сучасного історико-філософського знання. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться актуальними проблемами розвитку вітчизняної історико-філософської науки.
Проблеми і перспективи розвитку підприємництва
УДК 338,164.01; 658; JEL Classification: B40 Анотація. Незважаючи на більш ніж двутисячну історію логістики, досі існує її загальна проблема – проблема незадовільного рівня теорії логістики, нерозуміння істинного сенсу логістики. Це має прояв у різному розумінні логістики у різні історичні епохи; навіть в одній епосі існують різні розуміння логістики різними авторами. І як наслідок – низька ефективність практики логістики за рахунок зайвих, зовсім не пов’язаних з самою логістикою дій. Тому затрати на таку логістику, особливо для невеликих підприємств, можуть перевищувати результати від використання самої логістики. Проблема визначення істинного сенсу логістики стає актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що термін і поняття «Логістика» мають давнє походження. Ще давні греки використовували термін «logistike», що означав мистецтво обчислювати, міркувати. Практика логістики існувала й в Давньому Римі. Засновником же організованого знання про логістику вв...
МИРИОБИБЛИОН» ФОТИЯ КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ ФИЛОСОФИИ
В статье рассматривается специфика византийской философии на примере про-изведения патриарха Фотия, известного под названием «Мириобиблион». Приводится очерк зарубежных и отечественных исследований жизни и творчества Фотия, а также впервые дается перевод фрагмента 214 кодекса его «Библиотеки».
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІЗОМОРФІЗМ ЯК СТИЛЬ НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ ІВАНА ФРАНКА
Академічний журнал "Слово і Час", 2019
The present paper tries to reconstruct Ivan Franko’s methodological thinking on the basis of his works and aims at synchronizing criteria, procedures and principles of proving and producing scholarly knowledge. The main purpose here is building isomorphic models of thinking and methodological instruction based on some Franko’s constants of the world view and understanding reality. Franko as a scholar was interested in various fields: literary studies, ethnography, linguistics, philosophy, social economics, law, political science, history, statistics etc. He intended to create the ground for institutionalization of research work in Ukrainian society. His scholarly universalism allowed using the knowledge from different fields simultaneously in order to study the same subject from different perspectives. This subject was a society which he understood as the people, class, and individual in his activities. At every stage of his methodological reflection, Franko adhered to clear determinis...