ФОРМУВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ (original) (raw)

АКТУАЛІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ВЕКТОРА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Economical

Purpose is a substantiation of the theoretical basis of the research of preconditions of actualization of the inclusive vector of the strategy of sustainable development of tourist and recreational activity in the regions of Ukraine. The analysis of the impact of the main trends of sustainable development of tourism and recreation in the regions of Ukraine and the prerequisites for inclusive growth is based on the methods of theoretical generalization, grouping, and comparison. The study of scientific approaches to the consideration of tourism and recreational activities on the basis of sustainable development and inclusive growth is based on the methodology of systems analysis and synthesis. Results. Emphasis is placed on the inclusive vector of sustainable development of tourism and recreation in the regions of Ukraine as a complex dynamic process focused on maximum interaction with the external environment and constant variability of internal. It not only ensures the achievement ...

КОНТЕКСТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МІЖГРУПОВИХ АТРИБУТІВ «РАДЯНСЬКИЙ» ТА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ» У ПРИЗМІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОГО СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНЦІВ

Dnìprovsʹkij naukovij časopis publìčnogo upravlìnnâ, psihologìï, prava, 2023

У статті представлені результати психосемантичного дослідження особливостей міжетнічного сприйняття українців після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Під час проведення гібридної війни росіяни активно використовували концепти історичної спорідненості українців та росіян у межах радянської історії, вказували на культурну спорідненість слов'янських народів та відмінності у традиційних цінностях між українцями та європейськими народами. У процесі підготовки до військового вторгнення наративи культурної близькості українців та росіян протиставлялися наративам «бандерівців», «галичан», які уособлювали у собі ту частину українського суспільства, яка була інтегрована у європейське культурне середовище. У дослідженні використано процедуру семантичного диференціала Дж.Келлі та факторно-семантичного моделювання. За результатами дослідження було встановлено, що для українців є властивим у процесі міжетнічного сприйняття використовувати конструкт «європейський» у поєднанні з іншими особистісними характеристиками, які стосуються специфіки соціально-економічної взаємодії. Атрибут «радянський» не використовується досліджуваними, росія не ототожнюється з радянським союзом, на рівні масової свідомості українців, росія і радянський союз є відмінними етнонаціональними групами, які не мають спільних рис. За результатами дослідження ми можемо констатувати, що у призмі міжетнічного сприйняття українців існує тенденція до диференціації інших етнонаціональних груп за принципом «європейський-не європейський» та виявився абсолютно нежиттєздатними атрибути «радянський», «російський» для пошуків певної групової спорідненості. У контексті інформаційно-психологічного протистояння будь-яка спроба використання ідей етнічної, культурної, історичної спорідненості між українцями та росіянами не матимуть військово-тактичної ефективності. Ключові слова: картина світу, особистісні риси, нація, українсько-російська війна. The article presents the results of a psychosemantic study of the peculiarities of the interethnic perception of Ukrainians after the beginning of the full-scale Russian invasion of the territory of Ukraine. During the hybrid war, the Russians actively used the concepts of the historical kinship of Ukrainians and Russians within the limits of Soviet history, pointed to the cultural kinship of the Slavic peoples and the differences in traditional values between Ukrainians and European peoples. In the process of preparing for the military invasion, the narratives of the cultural closeness of Ukrainians and Russians were contrasted with the narratives of the «Banderivites», «Galicians», who represented the part of Ukrainian society that was integrated into the European cultural environment. The study used the procedure of J. Kelly's semantic differential and factor-semantic modeling. Based on the results of the research, it was found that it is characteristic for Ukrainians to use the «European» construct in the process of interethnic perception in combination with other personal characteristics that relate to the specifics of socioeconomic interaction. The attribute «Soviet» is not used by the researched, Russia is not identified with the Soviet Union, at the level of the mass consciousness of Ukrainians, Russia and the Soviet Union are distinct national groups that have no common features. According to the results of the research, we can state that in the prism of the interethnic perception of Ukrainians, there is a tendency to differentiate other national groups according to the principle «European-not European», and the attributes «Soviet», «Russian» turned out to be completely unsustainable for the search for a certain group affinity. In the context of informational and psychological confrontation, any attempt to use the ideas of ethnic, cultural, historical affinity between Ukrainians and Russians will have no results.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН ШЛЯХОМ СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКАХ ЖИТЛА В УКРАЇНІ

Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University, 2019

В даній статті окреслено проблемні питання з якими зіштовхнувся ринок житлової нерухомості в державі в умовах сьогодення. Досліджено особливості забезпечення регіональних ринків житлової нерухомості належним рівнем попиту та пропозиції на ринку. Визначено основні аспекти, що чинять вплив на нього. Запропоновано стратегічні напрями регулювання на всіх рівнях конкурентних відносин між учасниками ринку шляхом стимулювання попиту та пропозиції на регіональних ринках первинної та вторинної житлової нерухомості в Україні. В основі яких лежать приватизаційні та активаційні процеси, система вдосконалення житлових заощаджень та систем довгострокового іпотечного забезпечення, відтворення житлового фонду, підтримка комунальної власності, стимулювання різних форм індивідуальної форми власності тощо.

ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Науковий вісник Полісся Чернігівського національного технологічного університету, 2016

А. М. Ревко, к. е. н. ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ Анотація. Досліджено соціально-економічну сутність поняття «рівень життя». Проаналізовано структуру грошових доходів домогосподарств України як каталізатора високого рівня життя. Розглянуто основні фактори, які впливають на формування рівня життя населення регіонів України в умовах трансформаційних змін та входження України в міжнародний (європейський) освітній та науковий простори. Встановлено, що для вирішення соціальноекономічних проблем суспільства та підвищення рівня життя необхідно розвивати соціальне підприємництво. Ключові слова: рівень життя; соціальне підприємництво; грошові доходи; достаток; культура споживання. А. Н. Ревко, к. э. н. ДЕТЕРМИНАНТЫ ФОРМИРОВАНИЯ УРОВНЯ ЖИЗНИ НАСЕЛЕНИЯ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ Аннотация. Исследована социально-экономическая сущность понятия «уровень жизни». Проанализирована структура денежных доходов домохозяйств Украины как катализатор высокого уровня жизни. Рассмотрены основные факторы, которые влияют на формирование уровня жизни населения регионов Украины в условиях трансформационных изменений и вхождение Украины в международное (европейское) образовательное и научное пространства. Установлено, что для решения социально-экономических проблем общества и повышения уровня жизни необходимо развивать социальное предпринимательство. Ключевые слова: уровень жизни; социальное предпринимательство; денежные доходы; достаток; культура потребления.

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Підприємництво та інновації, 2021

Участь регіонів України в транскордонному співробітництві сприяє прискоренню євроінтеграційних процесів України та є ефективним інструментом досягнення Цілей сталого розвитку. Важлива роль у розвитку транскордонного співробітництва належить створенню і реалізації програм сусідства. Зокрема, це стало одним з ефективних способів залучення фінансів ЄС. Аналіз соціально-економічного розвитку регіонів України свідчить про недостатнє використання ними потенціалу транскордонної співпраці, у зв’язку з чим постає необхідність активізації транскордонного співробітництва. Необхідною умовою досягнення перспектив сталого просторового розвитку регіонів є розроблення ефективної стратегії транскордонного співробітництва. Поширення пандемії також сформувало потребу в удосконаленні існуючого механізму співпраці.

РОЛЬ КЛЮЧОВИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У РОЗВИТКУ ЕКОСИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Економіка та суспільство, 2023

Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку екосистеми соціального підприємництва в регіонах України та ролі ключових стейкхолдерів у цьому процесі. Запропоновано авторське визначення поняття «екосистема соціального підприємництва». Виявлено, що українська екосистема соціального підприємництва включає наступних ключових стейкходлерів: державні установи (міністерства, місцева влада, державні організації тощо), соціальні підприємства, класичний бізнес, соціальних інвесторів та донорів, навчальні заклади (університети, школи), громаду, а також засоби масової інформації, котрі відіграють вирішальну роль у вирішенні економічних, соціальних, культурних та екологічних проблем. Проаналізовано виклики, з якими стикаються соціальні підприємці України в процесі взаємодії з ключовими стейкхолдерами. Визначено вектори розвитку екосистеми соціального підприємництва в Україні. Ключові слова: екосистема соціального підприємництва, стейкхолдер, підприємницька екосистема, розвиток громад, синергія.

СТРУКТУРА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО КОМУНІКАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ1

Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

Стратегічні комунікації є одним із проявів державної влади та інструментом у політичному й безпековому досягненні національних інтересів. Сучасні конфлікти мають форму гібридних дій у сфері використання інформації на основі мас-медіа та інтернету. Завданням стратегічних комунікацій є вплив на громадську думку, зміна культурних цінностей і коригування політичної системи через «перепрограмування» політичної культури. Зазначені наступальні дії можуть суттєво вплинути на обороноздатність і безпеку держави, впливаючи на свідомість населення. У статті розглянуто питання стратегічних комунікацій України під час російсько-української війни, яка розпочалася 24 лютого 2022 р. Автори розглядають стратегічні комунікації як систему, що складається з інваріантних і варіативних компонентів, котрі можуть бути спроєктовані в повідомленнях медіа. З одного боку, медіа є інструментом стратегічних комунікацій, а з іншого – стратегічні комунікації трансформуються, відображаючись у медіаповідомленнях. Мет...

ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ МЕРЕЖ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ)

Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль: СМП “Тайп”. - № 1 (випуск 27). – 2010. – С.316-322., 2010

Відповідно до національної концепції формування екологічної мережі важливим є аналіз природоохоронних територій та природно-господарських факторів, що впливають на збереження біотичного і ландшафтного різноманіття регіонів. Розглянуто географічно-природоохоронний підхід до формування регіональних екологічних мереж, що базуються на аналізі та інтеграції біогеографічних, геолого-геоморфологічних, ландшафтних, природо-охоронних і галузево-господарських даних для території Українських Карпат. На основі географічно-природоохоронної концепції розроблено планувальну модель регіональної екологічної мережі Українських Карпат у масштабі 1:200000. Акцентовано увагу на загрозах фукціонуванню проектованій регіональній екомережі, які пов'язані з основними видами природокористування у гірській і передгірській частинах Українських Карпат.