Оцінка якості життя та психологічного стану у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та надмірною вагою (original) (raw)

Оцінка якості життя та психоемоційного статусу у хворих на хронічний панкреатит на фоні лікування

2017

АСТМА ТА АЛЕРГІЯ, No 1 • 2013 Від 0,2 до 39 % населення у різних країнах світу хворіють на поліноз. Поширеність, клінічні прояви та супутні патології залежать від природно-кліматичних, екологічних та етнографічних особливостей [1, 2, 30]. Поліноз є типовим прикладом атопічного захворювання, що має перебіг за механізмом імуноглобулін Е (IgE)-залежних алергічних реакцій І типу. Відомо, що безпосередньою причиною розвитку полінозу є дія пилкових алергенів. Алергенами називають антигени і гаптени (неповноцінні антигени), що можуть викликати процеси сенсибілізації і на певному етапі – алергічні реакції. Пилкові алергени належать до групи неінфекційних екзоалергенів [19]. Враховуючи різноманітні прояви полінозу та, крім того, поєднання полінозу з супутньою патологією, нами були досліджені хворі на поліноз з холестерозом жовчного міхура. Холестероз жовчного міхура спостерігався у 10 % обстежених хворих. Наша зацікавленість полягає в розробці засобів імунокорекції у хворих на поліноз з холе...

Свінціцький А.С., Соловйова Г.А., Динник Н.В., Богомаз В.М., Бака О.М. Модифікація способу життя шляхом корекції харчової поведінки у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки // Сучасна гастроентерологія. – 2017. – №2. – С. 23-27.

Мета — розробити програму корекції способу життя у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та визначити її вплив на зменшення маси тіла, рівень неінвазивного біомаркера запалення та апоптозу печінки — цитокератину-18 та відносний вміст жиру в організмі, визначений за допомогою біоелектричної імпедансометрії. Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнти, яким згідно з вітчизняними та міжнародними протоколами встановлено діагноз НАЖХП. Пацієнтів було розподілено на дві групи. До основної групи залучено 21 учасника комплексної мотиваційно-контрольованої програми корекції способу життя, яка передбачала 12-тижневе спостереження за пацієнтом при зменшенні маси тіла. Їм надано рекомендації щодо принципів низькокалорійного дієтичного харчування з високим вмістом клітковини та меню з вибором продуктів на кожен день, а також запропоновано ведення щоденника харчування. Наступний візит до лікаря з оцінкою щоденника харчування відбувався через 7 днів, загалом проведено 5 візитів до лікаря впродовж 12 тиж. До контрольної групи залучено 21 пацієнта, яким надано рекомендації щодо принципів низькокалорійного дієтичного харчування з високим вмістом клітковини. Всім пацієнтам проведено антропометричні обміри, лабораторне та інструментальне обстеження на початку дослідження. Результати. Встановлено, що рівень цитокератину-18 має прямо пропорційний зв’язок середньої сили з індексом маси тіла (r=0,385), вмістом тригліцеридів (r=0,319) і сильний — з обводом талії (r=0,734) та індексом вісцерального ожиріння (r=0,766), відносний вміст жиру — прямо пропорційний зв’язок середньої сили з індексом маси тіла (r=0,575) та обводом талії (r=0,548). У разі застосування комплексної мотиваційно-контрольованої програми модифікації способу життя впродовж 12 тиж досягнуто зменшення індексу маси тіла (з 27,9 до 24,15; p<0,01) і вмісту цитокератину-18. Висновки. Досягнути комплаєнсу модифікації способу життя та зменшення індексу маси тіла у пацієнтів з НАЖХП можливо при застосуванні комплексної мотиваційно-контрольованої програми зміни харчової поведінки впродовж 12 тиж.

Динник Н.В., Свінціцький А.С., Соловйова Г.А., Богомаз В.М. Метод модифікації способу життя в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки // Практикуючий лікар. – 2016. – Т. 5, №3. – С. 6-8.

У статті представлено результати дослідження 58 пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), яких було рандомізовано розділено на дві групи, порівняних за віком, статтю та індексом маси тіла (ІМТ). Хворим 1-ї (основної) групи було надано рекомендації стосовно щоденного виконання ними 10 тисяч кроків та застосування крокомірів для само- та лікарського контролю. Для пацієнтів 2-ї (контрольної) групи було надано стандартні рекомендації стосовно зміни малорухливого способу життя на більш фізично активний (виконання близько 10 тисяч кроків на добу), проте в цій групі крокоміри для само- та лікарського контролю не застосовувались. У результаті дослідження виявлено, що зміна малорухливого способу життя на заняття ходьбою (10 тисяч кроків на добу) зменшує ступінь вісцерального ожиріння й рівень запалення та апоптозу клітин печінки в пацієнтів із НАЖХП навіть за відсутності зменшення маси тіла. Визначення фрагментів М30 цитокератину 18 є корисним не лише для верифікації ступеня запалення та апоптозу клітин печінки у хворих на НАЖХП, але також може бути використано для оцінки ефективності терапії в динаміці. Застосування крокомірів у пацієнтів із НАЖХП сприяє досягненню належного виконання ними рекомендацій із підвищення рівня фізичної активності.

Вивчення якості життя у пацієнтів з псоріатичною хворобою

2009

Представлены данные о качестве жизни больных псориазом, краткие сведения о медицинских шкалах, которые позволяют оценить влияние дерматоза на разные аспекты качества жизни больных. The data on quality of life of patients suffering psoriasis and also the brief overview of medical rating scales revealing the influence of psoriasis on various components of patients’ quality of life have been presented

Оцінка якості життя хворих на вугрову хворобу

2017

The aim of the work is to improve the life quality of patients with acne. Correction of hepatobiliary dysfunction in complex therapy with the use of omega-3 acids and artichoke extract results in a reliable improvement (15.6%) of the life quality of patients with acne for 4 weeks.The aim of the work is to improve the life quality of patients with acne. Correction of hepatobiliary dysfunction in complex therapy with the use of omega-3 acids and artichoke extract results in a reliable improvement (15.6%) of the life quality of patients with acne for 4 weeks.Вугрова хвороба (ВХ) – хронічне мультифакторіальне захворюння, що виникає у 80-90 % підлітків (G. Dummond-Wallon,2009), має постійно рецидивуючий перебіг, обтяжує психоемоційний стан хворих, а також заважає їх адаптації у суспільстві. На кількість і тяжкість рецидивів ВХ впливає велика кількість факторів: гормональний дисбаланс, стреси, порушення роботи шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи (ГБС), паління і вживання ...

Оцінка ранніх маркерів розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на гіпотиреоз

2017

In patients with hypothyroidism at a young age the signs of dyskinesia of biliary ways for hypotonic type are diagnosed, which is explained by the reduced content of thyroid hormones inthe blood. Further progression of the disease in patients without substitution hormone therapy and symptomatic treatment caused the developed of steatohepatosis and then it causedthe developed of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD). That’s why, dyskinesia of biliary ways can be used as an early marker of the development of NAFLD in patients with hypothyroidism at a young ageU pacjentów z niedoczynnością tarczycy w młodym wieku, objawy dyskinezy żółciowej rozpoznawane są w typie hipotonicznym, co tłumaczy niska zawartość hormonów tarczycy we krwi. Wraz z dalszym postępem choroby u pacjentów bez terapii hormonem podstawiania і objawowych objawów rozwoju stłuszczenia wątroby rozwija się, a w przyszłości – bezalkoholowa choroba wątroby. Dlatego dyskineza dróg żółciowych może być stosowana jako wczesn...

Рустамян С.Т., Катеренчук І.П., Свінціцький А.С. Особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, які перебувають на програмному та перитонеальному діалізі // Кардиология: от науки к практике.– 2019.– №2.– С.69–79.

Особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, які перебувають на програмному та перитонеальному діалізі, 2019

У статті проаналізовано особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів, які перебувають на програмному або перитонеальному діалізі. Відзначено, що з плином часу неухильно зростає кількість пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують замісної ниркової терапії. Термінальна ниркова недостатність і діалізна терапія призводять до серйозних змін у фізичній, психологічній і соціальній сферах. Тривалий (довічний) характер терапії, залежність від апарата «штучна нирка» або необхідність постійно проводити перитонеальний діаліз, обмеження свободи пересування, суворі дієтичні обмеження та обмеження щодо вживання рідини, інвалідизація, дефіцит спілкування, зміна зовнішності – усе це потужні стресогенні фактори, які супроводжують діалізну терапію та негативно позначаються на якості життя пацієнтів. Ці фактори індукують та підвищують кардіоваскулярний ризик у пацієнтів, які потребують діалізної терапії. Встановлено, що найбільш значущою причиною смерті пацієнтів, які перебувають на діалізній терапії, є кардіоваскулярна патологія, зокрема артеріальна гіпертензія, що обумовлює розвиток гіпертрофії лівого шлуночка серця, і, як наслідок, розвиток ішемічних уражень міокарда. Серед інших несприятливих факторів найчастіше називають вторинну анемію, гіперпаратиреоїдоз, порушення серцевого ритму та ліпідного обміну. Роль переважної більшості цих факторів у підвищенні кардіоваскулярного ризику конкретно визначена, розроблені заходи щодо мінімізації несприятливого їх впливу. Водночас значно менше досліджень з вивчення несприятливої ролі психосоціальних факторів, як складової якості життя і кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі. Однак завдяки зменшенню несприятливого впливу соціальних факторів можна суттєво підвищити якість життя та подовжити його тривалість. Саме тому актуальною є розробка і видання українською мовою спеціальних анкет з вивчення якості життя діалізних пацієнтів, постійне консультування таких пацієнтів не лише спеціалістами з діалізної терапії, а й лікарями реабілітологами і психологами з досвідом психологічної реабілітації таких пацієнтів.

Свінціцький А.С., Козак Н.П., Барабанчик О.В. Зміни реологічних властивостей жовчі у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіперурикемією // Гастроентерологія. – 2014. – №3. – С. 38-42.

Пiд час роботи проаналізовано результати дослідження колоїдних властивостей жовчі, біохімічні показники у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з гіперурикемією. Пiд час дослідження було виявлено, що на фоні підвищеного вмісту сечової кислоти відмічається порушення спектра жовчних кислот, зростання холевої та дезоксихолевої кислоти, зниження тауринової кислоти. Дисбаланс між цими показниками та закислення жовчі призводить до підвищення літогенних властивостей жовчі, що, у свою чергу, сприяє утворенню жовчних каменів. Застосування урсодезоксихолевої кислоти, розувастатину та алопуринолу у зазначених в дослідженні дозуваннях у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки в поєднанні з гіперурикемією сприяє покращенню клінічної симптоматики, нормалізації біохімічних показників, а також нормалізує спектр жовчних кислот.