ВІЗІЯ УКРАЇНИ ЄЖИ СТЕМПОВСЬКОГО НА ШПАЛЬТАХ ПОЛЬСЬКОГО ЕМІГРАЦІЙНОГО ЧАСОПИСУ ПАРИЗЬКОЇ “КУЛЬТУРИ” (original) (raw)

ОСОБЛИВОСТІ ЕСЕЇСТИКИ ЄЖИ СТЕМПОВСЬКОГО НА СТОРІНКАХ ПАРИЗЬКОЇ «KULTURY

Київські полоністичні студії, 2010

In this article author analyzes the unique essay style of Polish émigré writer Jerzy Stempowski, who was one of most active authors of Polish émigré journal Paris' «Kultura». Essays of Jerzy Stempowski is interesting of its multilevel problems and of an unique style of the writer. He discusses the question of the existence of the writer in émigré, the development of the humanistic, historical heritage etc.

ВІЗІЯ УКРАЇНИ В ЕСЕЇСТИЦІ ЄЖИ СТЕМПОВСЬКОГО - С. 237 - 246

PROBLEMY SLOV ́IANOZNAVSTVA. Vol. 56–57. , 2007

У статті аналізується сприймання концепції України польським письменником Єжи Стемповським. Висвітлюється проблематика різноаспектного бачення письменником української культури та історії на тлі українсько-польських відносин. Розглядається значення української культури в світовому контексті. Ключові слова: Єжи Стемповський, візія, Україна, польська та українська культура.

ЕМАНСИПАЦІЙНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Litopys Volyni, 2021

У статті проведено порівняльний аналіз емансипаційних цінностей українців із ціннісними орієнтаціями європейців у 2020 році. Критерієм порівняння вибрано бачення громадянами важливості окремих характери- стик демократії. Встановлено, що оцінка українцями демократичної політичної системи, позитивне ставлення до рівності прав жінок і чоловіків та вибору політичних лідерів на вільних виборах є досить високими в Україні, проте все ще залишаються одними з найнижчих серед всіх країн ЄС, вибраних для порівняння. Визначено, що за рівнем усвідомлення важливості захисту громадянських прав Україна знаходиться в середині списку з країн ЄС, включених до порівняння. З’ясовано, що частка українців, переконаних у необхідності державної допомоги безробітним, стягування податків із багатих для підтримки бідних, забезпечення рівності доходів із боку дер- жави, важливості підкорення людей своїм правителям, керівникам, можливості переходу влади до рук армії за умов недієздатності уряду, одноосібного тлу...

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО БІЖЕНЦЯ В ПОЛЬЩІ

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)

Стаття присвячена дослідженню соціокультурного портрета українського біженця, який прибув до Польщі після 24 лютого 2022 р. При цьому зроблено акцент на тому, що на формування цього портрета впливають історично сформовані уявлення народів один про одного, результати контактів останніх десятиліть і сьогоднішня нова соціокультурна обстановка. Під час дослідження проведено кількісні опитування, результати яких доповнювалися аналізом чатів та інших досліджень. У рамках інтерпретативного підходу виокремлено смислове навантаження соціокультурного портрета українських біженців у Польщі. Виявлено, що відмінною рисою українських біженців є їхня активна інтеграція за допомогою праці та бажання зайняти соціальну нішу за своєю спеціальністю. Неможливість реалізації цих особливостей призводить до підміни реальних процесів інтеграції, їхніми симуляціями і трансформації акумуляційних процесів у субкультурну реальність. Така тенденція може підмінити реальні процеси міжкультурної комунікації їхніми ...

УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР КУЛЬТУРНОЇ ПАМ’ЯТІ

Humanities science current issues

У статті проаналізовано особливості розвитку досліджень явища пам'яті як соціального та культурного феномена в українській науці. Вже в перші десятиліття ХХ століття з'являються важливі передумови до переоцінки тоталітарного радянського минулого, застосовуючи нові дослідницькі методи та наукові методології. Поштовхом до цього стали суспільні протести (акції «Україна без Кучми», Помаранчева революція, а згодом і Євромайдан), які призводили до докорінної зміни історичної політики та увиразнювали проблему конфронтації мешканців різних регіонів України на ґрунті розуміння і пригадування саме радянського, здебільшого травматичного минулого. Тому українські дослідники соціогуманітаристи вдаються до пошуку відповідної наукової мови для осмислення таких процесів. Особливо активно у цьому напрямі працюють історики та літературознавці. Із відкриттям архівів КДБ, можливістю доступу до матеріалів, які дали змогу по-іншому вивчити минуле (репресії, Голодомор, ГУЛАГ, розвиток та функціонування націоналістичних рухів і розправа із ними), з'явилася потреба репрезентації травматичної пам'яті, інтерпретації її не як знання про минуле, а як травматичного досвіду цього минулого. Особливо активно на такі виклики реагувала художня словесність. У літературному дискурсі з'являються тексти, які і відкривають піддану історичній амнезії пам'ять і водночас переосмислюють її. Маючи за приклад студії європейської культурної травматичної пам'яті, які активно розвинулися після Другої світової війни і основувалися значною мірою на досвіді Голокосту, українські дослідники почали формувати дискурс власної рецепції минулого за принципом memory studies. Такий підхід виявився доволі успішним, оскільки значною мірою пояснював ті процеси, які відбувалися в українському суспільстві. Автор статті аналізує найбільш актуальні напрями вивчення цього явища.