Психологічні аспекти «гібридної війни» Росії в Україні (original) (raw)
Related papers
Український інформаційний простір, 2020
У статті сфокусовано увагу на сучасному стані й перспективах інформаційно-психологічного протистояння за віссю «Кремль — Україна — Захід» упродовж воєнної агресії Росії супроти України та Европи, починаючи з 2014 р. на прикладі чорноморської тематики як важливої безпекової проблеми Сходу та Півдня Европи.Проаналізувавши фейки т. зв. кремлівських ЗМІ, автор вважає, що, в умовах інформаційної війни та з метою встановлення балансу на інформаційному та дезінформаційному регіональному та глобальному просторах комунікації, сьогодні ще не пізно повернутися до ідеї про можливість підготовки фахівців з інформаційно-психологічної роботи, адже й досі доводиться констатувати: беззахисність національного інформаційного простору України; відсутність реальної системи інформаційно-дезінформаційних противаг, попри патріотичну риторику перших осіб держави; нехтування проблеми розвитку українських пресових бюро за кордоном тощо (Житарюк, 2008).Ключовий висновок — за жодних умов не можна недооцінювати ...
Російська пропаганда як інструмент «гібридної агресії». Кейс Білорусі
Політичне життя, 2021
РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА ЯК ІНСТРУМЕНТ «ГІБРИДНОЇ АГРЕСІЇ». КЕЙС БІЛОРУСІ У статті проаналізовано «м'які», невоєнні інструменти російської «гібридної агресії» в Білорусі. Визначено роль пропагандистської складової як важливої частини зовнішньополітичної стратегії Російської Федерації. Виокремлено основні канали, за допомогою яких в Білорусі поширюється російська пропаганда: телебачення, інтернет-медіа, соціальні мережі та орієнтовані на Росію структури, центри, фонди, організації та ін. Стверджується, що телебачення залишається одним із найпотужніших каналів впливу та здійснення «гібридної агресії». Зростання популярності інтернет-медіа корелює зі збільшенням їх впливу на білоруське суспільство та розширенням мережі проросійських пропагандистських ЗМІ в інформаційному просторі Білорусі. Соціальні мережі розглядаються як платформа для здійснення «гібридної агресії» РФ шляхом поширення ключових тез та наративів пропаганди, зокрема для подальшого розповсюдження потрібної інформації часто використовуються телеграм-канали. Вказується, що проросійські структури здійснюють активний вплив на формування інформаційного простору та сприяння появи нових опозиційних політичних проєктів, які будуть орієнтованими на Росію. Підкреслюється зростання активності проросійської пропаганди після початку політичної кризи 2020 року. Сформульовано основні проросійські наративи, які транслюються в білоруському інформаційному просторі. Авторами зазначається, що рівень російської медійної присутності в Білорусі свідчить про фактичну втрату державою свого інформаційного суверенітету, що дає змогу впливати як на білоруське суспільство, так і на політичні процеси. Припускається, що наявність розвиненої мережі проросійських структур в перспективі може стати інструментом дестабілізації суспільно-політичної ситуації всередині Білорусі.
2021
У статті досліджуються особливості дегуманізації російських солдатів – учасників російсько-української війни у сприйнятті різних груп населення. Дегуманізація розглядається як механізм заперечення людських характеристик в особи чи групи людей, що допомагає виправдати насильство, що є необхідним атрибутом війни. На тлі тривалої російсько-української війни можна було прогнозувати наявність у громадян України кричущої дегуманізації щодо ворога. Проте особливостями гібридної війни, зокрема її інформаційної складової частини, є розмитість і слабка персоніфікованість образу ворога, який найчастіше маркується як держава-нападник. Метою статті було виявити, чи діє та як саме механізм дегуманізації в цих умовах. Досягнення мети потребувало чіткої персоніфікації об’єкта дегуманізації. Таким об’єктом було обрано російських військових як безпосередніх учасників конфлікту, що представляли державу-нападника. Для виявлення рівня та форми дегуманізації було обрано якісний метод псевдоекспериментального дослідження та глибинні інтерв’ю. Експериментальна група була створена із внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, які представляли категорію населення, яка найбільше постраждала від дій російських військових через руйнування їхніх домівок, втрату рідних чи друзів тощо. Референтна група була сформована з осіб, які безпосередньо не постраждали під час війни. Для аналізу дегуманізаційного сприйняття російських військових було розроблено шкалу дегуманізації, на якій на одному екстремумі розташована кричуща дегуманізація, на іншому – м’яка несвідома дегуманізація. Виявилося, що як в експериментальній, так і в референтній групах майже не зазначено кричущої дегуманізації, що може бути пов’язано з особливостями гібридної війни, зокрема з розмиттям уявлень про те, як ведеться війна, хто саме є ворогом. Натомість переважали м’які форми дегуманізації, як-от роботизація та героїзація, що підтверджує вплив пропаганди, яка є однієї з найважливіших складових частин гібридної війни. Водночас в обох групах після інтервенції спостерігалося зміщення від м’якших форм дегуманізації до більш кричущих
Psychology of the Russian-Ukrainian war: An inside view : Proceedings of the All-Ukrainian round table (April 7, 2022), 2022
Психологія російсько-української війни: внутрішній погляд [Електронний ресурс] : матеріали Всеукраїнського круглого столу (7 квітня 2022 року) / за наук. ред. М. М. Слюсаревського, С. Л. Чуніхіної , Л. А. Найдьонової; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології, Асоціація політичних психологів України. – Київ : Талком, 2022. – 52 с. – ISBN 978-617-8016-68-5. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/732075/. М. Слюсаревський, С. Чуніхіна, & Л. Найдьонова (Наук. ред.) (2022). Психологія російсько-української війни: внутрішній погляд: матеріали Всеукраїнського круглого столу (7 квітня 2022 року), 52 с. Київ: Талком. ISBN 978-617-8016-68-5. URL: https://lib.iitta.gov.ua/732075/. У матеріалах Всеукраїнського круглого столу “Психологія російсько-української війни: внутрішній погляд” аналізуються психологічні феномени сучасної війни як складної багатоаспектної реальності, здійснюється спроба створити загальну картину її психологічного виміру. Аналізуються психологічні наслідки війни, що спостерігаються в різних громадах і підсистемах суспільства. Обговорюються перевірені практикою підходи й техніки психологічного супроводу і допомоги населенню, актуальні виклики й завдання професійної психологічної спільноти в цілому та її окремих складових, зокрема психологічної служби системи освіти. Особлива увага приділяється питанням допомоги дітям та їхнім батькам, які евакуювалися або постраждали внаслідок бойових дій, сім’ям військовослужбовців та ветеранів бойових дій. Автори діляться міркуваннями щодо таких тем, як психологія колективної травми, духовна складова нашої перемоги над російським агресором, запобігання масовій дегуманізації і поляризації громадської думки. Також представлені деякі результати досліджень психологічних станів і потреб населення під час війни. Ключові слова: 24 лютого 2022 року, російсько-українська війна, російський агресор, повномасштабна війна проти України, активна фаза війни, воєнні дії, воєнний стан, сучасна війна, багатоаспектна реальність, психологія війни, травматичні події, психологічні наслідки війни, психологічний супровід, психологічна допомога населенню, психосоціальна підтримка, професійна психологічна спільнота, психологічна служба системи освіти, військовослужбовці, сім’ї військовослужбовців, ветерани бойових дій, психологія колективної травми, масова дегуманізація, поляризація громадської думки, психологічні стани під час війни, потреби населення під час війни, вимушено переміщені особи (ВПО), міграція українського населення, військові наративи, психологічна пружність, парадоксальна інтенція, образ майбутнього, ментальне здоров’я, медіапсихологічні закони, дистанційна підтримка під час війни, динаміка переживання війни, глибинна динаміка війни, міжособистісна комунікація, припинення співпраці, рівні психологічних проблем, віктимна поведінка, психологічні механізми (ефекти) пропаганди, хронотоп життя українця, перша психологічна допомога (ППД), неекстрена психологічна допомога, психологічні травми авторства, ресурси особистості під час війни.
Война на Украине: психологическая и медицинская перспеrтива
SSRN Electronic Journal, 2023
The text in Russian: https://github.com/sjargin/The-Conflict-around-Ukraine-Sober-View-/releases/tag/Ukraine The book in English: https://doi.org/10.52305/FGMY4468 SUMMARY: This review discusses social and medical aspects of the war in Ukraine. If the world is becoming multipolar, armed conflicts of various magnitude may become permanent. International tension contributes to the increase in the birth rate: it is believed that the population growth strengthens defenses and sovereignty. Environmental degradation and depletion of non-renewable resources are proportional to the population size. A reasonable option would be the global leadership centered in developed countries. Potential benefits include conflict prevention, environmental and population management, taking into account ecological and economic conditions in different regions. Large projects can be implemented to improve the quality of life and create jobs, which would be a reasonable alternative to excessive military spending. If the global power shifts to Russia, it will come along with losses of certain values. The quality of many services, products and foodstuffs will decline. Autocratic management style would spread also in the healthcare and science. Confidence-building measures, international trust and reliability are needed. Ukraine must become a testing ground for the international cooperation.
Рівень суспільної підтримки путінського режиму на тлі війни Російської Федерації проти України
Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI
Агресивна зовнішня політики Російської Федерації базується на підтримці як еліт, так і широких верств населення. Переважна частка російського суспільства більше не розглядає нормалізації відносин із Заходом, який сприймається дедалі вороже. Для суспільної консолідації російською пропагандою тиражується наратив про вороже геополітичне середовище в якому нібито перебуває Росія, котра набуває таким чином віртуального образу «оточеної фортеці». Для російського суспільства більш нагальними є проблеми зовнішньополітичних успіхів держави та відродження її імперської величі, аніж пересічні соціальні питання. В російському суспільстві культивується імператив про особливу цивілізаційну (євразійську) місію РФ у контексті відродження її у якості наддержави шляхом відновлення повного контролю над пострадянським простором. Отже, метою статті є дослідження і висвітлення імперських настроїв російського суспільства. На тлі розпалювання антиамериканізму російське суспільство активно підтримує агресив...
Аналіз та систематизація підходів до розуміння поняття “гібридної війни”
Journal of Scientific Papers "Social development and Security", 2021
У статті узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання феномену гібридної війни з урахуванням втягнення України Російською Федерацією у стан неоголошеної гібридної війни. Основними цілями дослідження є аналіз та систематизація підходів до розуміння природи гібридної війни вітчизняними та іноземними науковцями, узагальнення її ключових особливостей і формулювання синтезованого визначення з урахуванням триваючої агресії проти України. На підставі систематизації широкого кола наукових праць та підходів до вирішення проблеми дослідження природи гібридної війни виявлено тенденцію до зростання уваги серед науковців до її дослідження. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми в українському вимірі полягає у безпосередньо втягненні України у площину неоголошеної війни. Проблематику гібридної війни у статті досліджено в такій логічній послідовності: ретроспективно проаналізовано розвиток, формування та ідентифікацію змісту термінів “гібридна війна”, “гібридн...