English and American Literary Critics’ Views on Narrative Strategies in the Novel “Of Human Bondage” by S. Maugham (original) (raw)
Related papers
Narrative technique in the novels Flea Palace and Forty Rules of Love by Elif Shafak
2015
Elif Shafak, one of the distinguished representatives of Turkish Postmodernism, uses different narrative techniques to critically provoke traditional forms and values still present in Turkish literature. The paper deals with the narrative techniques used by Elif Shafak in her novels Flea Palace and Forty Rules of Love. By developing a unique narrative method based on the concept of circle, and also based on experimenting with different narrators and multiple points of view, Elif Shafak creates novels which have distinctive place in Turkish literature, as could be noticed from the fact that she is a very popular writer in Turkey as well as abroad.
The Narrative as a Mnemonic Text (Based on “Children of War” Narratives)
RUDN Journal of Language Studies, Semiotics and Semantics
The article is focuses on the consideration of "children of war" narratives as mnemonic texts united by a common theme and containing memories of the Great Patriotic War in Russia (1941- 1945). The interdisciplinary approach to the analysis of such texts makes it possible to describe the nature of representation of the war in the minds of its eyewitnesses, to trace its rethinking and changing nature of memories. The research material illustrates the distinctive features of the narrative as a mnemonic text, namely the retrospective nature of the narrative, structural and semantic heterogeneity of the texts, linguistic expression of the authenticity of the event series, the interaction of the narrator with the interviewer in the narration, temporal postponement of memories expressed in evaluative judgments, self-examination of the events, reflexion, as well as cognitive "symbiosis" of the past and present, expressed in the using of past and present tenses of verbs ...
Bulletin of the Chuvash State Pedagogical University named after I Y Yakovlev, 2021
Статья посвящена изучению стилистических особенностей произведений современного литературного процесса на материале романов Маргарет Этвуд “The Blind Assassin”, Анны Бернс “Milkman” и Хилари Мантел “Giving up the Ghost”. В данной работе отмечается, что литература служит некоего рода лакмусовой бумажкой, запечатлевающей и отражающей всеобщее стремление к упрощению языка, его отдельных единиц и синтаксических структур. По мнению исследователей, подобные тенденции приводят к упрощению не только устных форм языка, но и языка художественной прозы, тем самым понижая ее эстетическую значимость и культурологический статус. В статье описывается процедура общефилологического анализа художественного текста и его основные методы. Среди исследователей нет единого мнения относительно поэтичности литературных произведений и роли в ее формировании различных языковых единиц. Некоторые ученые рассматривают тропы как один из обязательных элементов любого художественного текста, представляя их как нечт...
The problem of an author and author’s modality in the novel “The Handmaid’s Tale” by Margaret Atwood
Humanities science current issues, 2020
Статтю присвячено аналізу основних методологічних засобів реалізації авторської позиції й образу автора в антитоталітарному романі відомої канадської письменниці Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Особлива увага звертається на специфічні прояви функціонування образу автора в антитоталітарному творі. Аналізуються загальні для жанру антиутопії та властиві саме перу письменниці авторські засоби реалізації авторської позиції. Виявлено, що авторська суб'єктивність у романі проявляється майже на всіх рівнях тексту. Найбільшою мірою вона представлена в образній системі твору, що тісно пов'язана із семантикою кольору. Встановлено, що експліцитні та опосередковані прояви авторської модальності можна знайти і в образній системі твору: у кольорових характеристиках, звуках, запахах і на дотик. Простежено вплив авторського вибору форми нарації в літературному тексті як одного з найкращих інструментів для встановлення контакту з читачем і репрезентації авторської позиції. Роман написано у формі щоденника, і оповідання від першої особи дає змогу відчути емоційну глибину художнього твору та зазирнути у внутрішній світ головної героїні, подивитися на події, що відбуваються, її очима. А враховуючи, що автор та герой завжди синкретичні і знаходяться в суб'єктних відносинах, що підкреслює їхню внутрішню єдність, така форма оповідання дає змогу побачити події з точки зору самої авторки. Зроблено висновок, що Маргарет Етвуд слідує літературній традиції і використовує загальні для жанру антиутопії засоби реалізації авторської позиції, такі як портрет, пейзаж, кольорова і звукова семантика. При цьому наголошується, що вдалим новаторством письменниці є домінування біблійних мотивів у романі-антиутопії, що підкреслює теократичну природу будь-якого тоталітарного режиму. Ключові слова: канадська література, Маргарет Етвуд, авторська модальність, образність, антитоталітарна література, жіночі образи в літературі.
SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, 2018
УДК 7.01 : 82-2 М. В. Каранда, к. філос. н., доцент ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНІ АСПЕКТИ НОВОЇ НАРАЦІЇ: ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ МАРТІНА МАКДОНАХА Анотація. На засадах постмодерної філософії досліджуються проблеми кризи національної та релігійної ідентифікації особистості. У сучасному мистецтві, зокрема у драматургії та театрі, відбувається апробація дієвих антикризових засобів, що вивчено на матеріалі драми Мартіна МакДонаха «Каліка з острова Інішмаан». Констатується, що драма М. Мак-Донаха пропонує такі шляхи ідентифікації як: парадокс домінування здорового духу у немічному тілі, інкультурація «чужого» у автохтонне середовище з метою надання статусності власній національній спільноті та гіпертекстуальность на основі відсилань до книг Біблії. Ключові слова: філософія постмодернізму; національна та релігійна ідентифікація; наратив; сучасна драматургія; Мартін МакДонах; Андрій Бакіров. М. В. Каранда, к. филос. н., доцент ФИЛОСОФСКО-ЭСТЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ НОВОЙ НАРАЦИИ: ПРЕОДОЛЕНИЕ КРИЗИСА ИДЕНТИФИКАЦИИ В ДРАМАТУРГИИ МАРТИНА МАКДОНАХА Аннотация. На основе постмодернистской философии исследуется проблемы кризиса национальной и религиозной идентификации личности. В современном искусстве, в частности в драматургии и театре, происходит апробация эффективных антикризисных средств, которые изучено на материале драмы Мартина МакДонаха «Калека с острова Инишмаан». Констатируется, что драма М. МакДонаха предлагает такие пути идентификации как: парадокс доминирования здорового духа в немощном теле, инкультурация «чужого» в автохтонную среду с целью предоставления статусности собственному национальному сообществу и гипертекстуальности на основе отсылок к книгам Библии.
Oral and Written Modes of Fiction Narrative and Thomas Nashe’s “The Unfortunate Traveller”
Vestnik of Saint Petersburg University. Language and Literature
303 © Санкт-Петербургский государственный университет, 2017 2017 веСтник Санкт-ПетерБурГСкоГо универСитета т. 14. вып. 3 яЗык и литература литературоведение удк 821.111 Авраменко Иван Александрович национальный исследовательский университет «высшая школа экономики», россия, 614070, Пермь, ул. Студенческая, 38 iavramenko@hse.ru
Anthroponymicon of a Fiction Text as Manifestation of the Author’s Narrative Plan
Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences"
The article explores the peculiarities of narrative function of proper names in the fiction text. We support Schmid's model of double communication in fiction and claim that the reader participates in two communicative acts with the narrator and the author of the text. Constant monitoring of not only what is narrated, but also by whom, in what sequence, in what way, etc., is one of the reader's processing strategies that leads to "thickening" of the narrative world. This double communication allows the reader to view the narrative from two angles (the author's and the narrator's) and consider themselves a participant of both communicative acts. Thus, literary cognition essentially involves collecting and interpreting data from both narrative planes, as well as their thorough comparison and search for plausible explanations in case of discrepancies. The intricate relationships between both narrative plans can be clarified by analyzing the telltale and precendent names deployed by the auther. We illustrate our findings on the basis of I. Murdoch's novel "A Word Child". This author has employed the value of proper names to the full by achieving several effects simultaneously: they indicate the dominant features of the personality (sometimes directly, but often in the form of antithesis), indicate the author's or the narrator's attitude to the characters, and finally, attract reader's attention to the domains of religion and philosophy, thus, revealing to some extent the author's philosophic views. Thus, Christopher as a Buddhist symbolizes unity of two great world religions-Christianity and Buddhism; Arthur Fisch (who has a "strong" "heroic" name and a "weak" surname) symbolizes the opposition of the author's and the protagonist's points of view concerning the personality trates of this character. Even some characters of minor importance get the names that emphasize their vices (Witcher, Farbottom) or appearance (Bisset), etc. In the case of "A word child", we find its literary value in versatile insights that readers may get by participating in a thought-provoking linguistic, artistic, and intellectual game preconceived by the author.
2020
Стаття присвячена дослідженню функціонування композиційно-мовленнєвої форми «опис» у жанрі наукової фантастики. Один із варіантів членування тексту-композиційно-мовленнєве членування, у якому на перший план висувається проблема змістовної структури тексту і береться до уваги комунікативна направленість його фрагментів, композиційно-мовленнєвих форм (КМФ). КМФ виокремлюються на основі функційно-змістовного значення і відповідної структури. Комунікативна заданість і функційні особливості композиційномовленнєвої структури приводять до відповідного поділу її на три основних типи КМФ: «оповідь», «опис», «міркування». Особливості побудови різновидів КМФ «опис»-портрета, пейзажу та інтер'єра-визначають для читача спосіб сприйняття твору. Це дає автору можливість до певного ступеня керувати читацькою реакцією і програмувати адекватне сприйняття закладеної в тексті інформації. Дистрибутивний аналіз трьох описових КМФ-портрета, пейзажу, інтер'єра-у короткій прозі Рея Бредбері свідчить, що найбільш часто вживаним різновидом КМФ «опис» є портрет (81,1%). Причина цього полягає в обмеженому текстовому обсязі оповідання. Тобто герої оповідань для автора важливіше ніж місце дії. Пейзажний опис займає 15,3%, причому в оповіданні «A Flight of Ravens» воно не представлене взагалі. Найменш зареєстрований тип опису представлений інтер'єрним описом, який входить у рамки 3,6%.
Ethnic Culture
The interaction of literary and linguistic approaches in the process of analyzing a literary text makes it possible to penetrate into the depth of the artistic work. This is the relevance of the study. The authors conducted a philological analysis of the ethical S. Zweig’s short story “The Governess” using these approaches. The following means were identified to characterize the psychological tension of the characters: climax and introspection. The analysis of linguistic-stylistic means in the description of the presented images of characters and their interactions is carried out. The analysis revealed the following tropes: direct nominations amplified by the epithets; repetitions of verbs and nouns; artistic comparisons; metaphors; metonymies; paraphrases; hyperboles; personifications; internal parallelisms; figures of “default”; internal monologues; rhetorical questions and exclamations. Three stages of dynamization of the emotional experiences of the main characters are identifie...