Discursive Internet-Personality in Multimodal Context (original) (raw)
Related papers
Discursive Reality of the Internet
Bulletin of the Moscow State Regional University (Psychology)
Аннотация. Цель. Описать характеристики дискурсивной реальности интернета, создаваемой коммуникативной активностью и стоящими за ней переживаниями пользователей. Методы и результаты исследования. На основе теоретического анализа выделены основные характеристики дискурсивной реальности интернета: 1) вариативность дискурсивного отображения событий, задающего способы говорения о мире и трансформирующего его картину; 2) коммуникативная контекстность, связанная с принятыми нормами, намерениями, речевыми интенциями говорящих и другими факторами; 3) интерактивность и мультимодальность, повышающие оказываемое эмоциональное воздействие и доверие к получаемой информации. Теоретическая значимость. В работе обобщаются результаты большого корпуса зарубежных и отечественных исследований, тем самым развивается дискурсивный подход к изучению социально-психологических процессов в интернет-среде. Ключевые слова: интернет-дискурс, дискурсивная реальность, картина мира, постсобытийный дискурс, дискурсивное воздействие 1
COGNITIVE-DISCURSIVE MODEL OF THE INTERPERSONAL INTERNET DISCOURSE
The article explains the approach to identifying a functional, textual manifestation of the interpersonal Internet discourse subjects realizing under the conditions of their physical absence and anonymity in the communication. This approach is based on the cognitive-discursive model of Internet- dialogue at the level of the structure reconstruction its implementation and at the level of in the dialog exchange. В статье обосновывается подход к выявлению функционального, текстового проявлния субъектов межперсонального интернет-дискурса, осуществляющегося в условиях их а-физичности и анонимности в общении. Данный подход основывается на разработке когнитивно-дискурсивной модели Интернет-диалога на уровне реконструкции структуры его реализации и на уровне смыслопорождения в диалоговом обмене.
RUDN Journal of Psychology and Pedagogics
The article discusses the problems of the typology of network communities, representing the new social reality of modern digital society. The methodology of a comprehensive study of social communities based on socio-psychological and psycholinguistic methods, the use of the discursive approach and the subject category, little studied in relation to large social groups, determine the novelty of the research. According to the main research hypothesis, various forms of group subjectivity, which determine its readiness for joint activities, are manifested in the discourse of the network community, which constitutes it by mediating the interaction of its members, transmitting ideas about the world, values, relations, attitudes and setting patterns of behavior. We defined discursive features of internet communities relevant to the various forms of group subjectivity and subjectivity criteria - interconnectedness, focus on joint activities, etc. A procedure for identifying discursive charac...
Discourse Manifestation of Personality
Russian Journal of Linguistics
The paper deals with approaches to discourse studies. The approaches may be regarded as discourse dimensions associated with models presented and substantiated by M.M. Bakhtin, J. Habermas, Yu.M. Lotman and M.A.K. Halliday. They comprise contents, participants, tonality, channel and communicative actions. The approaches described complement each other and make it possible to synthesize the results achieved in Text Linguistics, Pragmatics, Social Linguistics, and Discourse Studies. They are joined by and oriented towards the concept of Language Personality, i.e. persons who manifest themselves in various kinds of communicative situations. However, each discourse dimension corresponds to a certain type of discourse. A Topic Approach to discourse focuses upon its contents (its referential substance) and specifies the correlation between explicit and implicit meaning expression. A Subject Approach to discourse makes it possible to single out and describe two basic types of communication as presented in Personality bound and Status bound discourse, the former diverges into two subtypes-Habitual and Existential communication, whereas the latter is manifested in various kinds of Institutional discourse. A Tonality Approach to discourse highlights different types of stylistic and emotional modes of communication and correspondingly characterizes personality types who are engaged in such situations. A Regime Approach is concentrated on communication channel and technical peculiarities of behavior determined by those restrictions. An Action Approach to discourse gives us a broader understanding of a performative act, i.e. an action incorporated in culture and a situational behavioral interaction.
The role of personality traits in the formation of problematic Internet use in high school students
Perspektivy nauki i obrazovania – Perspectives of Science and Education, 2021
Introduction. In the modern educational environment, the informatization of the learning process changes the process of development and socialization of schoolchildren. The widespread introduction of information technologies has both a constructive and destructive impact on the formation of young people. This actualizes the need to research the inner world of students who are affected by the negative consequences of excessive involvement in the Internet environment to create a modern system of psychological and pedagogical support. The purpose of the study: to study the influence of the characteristics of personal maturity on the formation of problematic Internet use of high school students. Materials and methods. The study of problematic Internet use was conducted using the CIAS test (Chen's Internet Addiction scale, adapted by V. L. Malygin, K. A. Feklisova). To study personal characteristics, such methods were used as: the scale of self-assessment of personal maturity (A.V. Miklyaeva.); the test of resilience (S. Muddy in the adaptation of D. Leontiev); the scale of socialization (California psychological Questionnaire); the modified method of "Who am I" by M. Kuhn, T. McPartland. The sample consisted of 1,031 people (669 girls and 362 boys), aged 14 to 18 years. Methods of mathematical statistics: methods of descriptive statistics, one-factor analysis of variance, regression analysis. The results of the study. Significant differences were revealed in a number of components of personal maturity in adolescents with different levels of involvement in the Internet environment. High school students with normative Internet use have significantly higher academic performance (H=12.35, p=0.0021), personal maturity (H=24.81, p=0.0001), reflexive maturity (H=76.26, p=0.0001), socialization (H=138.43, p=0.0001), self-esteem of the desire to grow up (H=7.25, p=0.0266). Students with problematic Internet use significantly more often have high indicators of resilience (N=225.5, p=0.0001), engagement (N=181.11, p=0.0001), control (N=172.38, p=0.0001), risk taking (N=199.62, p=0.0001). Predictors of the formation of problematic Internet use in high school students were identified: reflexive maturity (b=-0.573, p=0.000008), regulatory maturity (b=0.387, p=0.0059), level of socialization (b=-0.407, p=0.000006) and resilience (b=0.821, p=0.000001). Using regression analysis, the role of the characteristics of personal maturity and resilience in the actual determination of the CIAS Internet addiction index was determined. Conclusion. A number of new data have been obtained that reveal the personal characteristics of adolescents with different levels of involvement in the Internet environment. The role of the features of personal maturity and resilience in the actual determination of the CIAS Internet addiction index is determined. The data obtained can be used in psychological support of modern high school students in order to diagnose and prevent problematic Internet use.
Digital Society as Cultural-Historical Context of Personality Development
RUDN Journal of Psychology and Pedagogics
Общепризнанным является факт, что современное общество вступило в «цифровую эпоху», знаменующую собой переход от аналогового формата работы с информацией к цифровому, то есть «цифровизацию» и «цифровую трансформацию» всех сфер общественной жизни. Комплексное внедрение цифровых технологий ведет к перестройке социальных процессов (бизнес, управление, образование и др.) и в той или иной мере меняет образ жизни каждого человека. Особенно стремительными процессы цифровизации всего мирового сообщества стали в последние несколько лет в связи с пандемией COVID-19, введением локдаунов и резким переходом к удаленным и дистантным формам работы, обучения, проведения досуга и др. (Corell-Almuzara et al., 2021). Различные аспекты цифровизации изучаются представителями практически всех областей научного знания начиная со второй половины ХХ в. В многочисленных социологических, психологических, медицинских, исследованиях, в частности, достаточно давно поднимаются вопросы о том, что цифровые технологии, с одной стороны, открывают все новые и новые возможности получения и обмена информацией, но с другой-приводят к негативным последствиям в сфере общения, физического и психического здоровья, образования и т. п. Неслучайно, начиная с самых первых выпусков журнал «Вестник Российского университета. Серия: Психология и педагогика» (2003 г.) регулярно публикует статьи, посвященные преимуществам и проблемам использования информационных и цифровых технологий в обра
Internet-dependent behavior in adolescents with mental disorders
V.M. BEKHTEREV REVIEW OF PSYCHIATRY AND MEDICAL PSYCHOLOGY, 2019
Internet addiction (IA) has become a serious problem of modern addictology, especially among the younger generation. Tere is a sufcient number of works devoted to the comorbidity of IA and other mental and behavioral disorders, but the studies of the IAcharacteristics in mentally ill patients are of a single nature. Te goal of this study was to evaluate the characteristics of the IA behavior in children and adolescents with various mental disorders. Te main group consisted of 71 adolescents, 28 boys and 43 girls, aged 11-18 years, treated in a psychiatric hospital with diagnoses Organic disorders (F 06, F 07) — 35 subjects, Behavior disorders (F 91, F 92) -16, Neurotic, stress-related disorders (F 41, F 43) -10 and schizophrenia, schizotypic disorder (F 20, F21) -10. Te control group consisted of 49 healthy adolescents, 24 boys, 25 girls, aged 11-18 years. Te following methods were used: Сlinical-anamnestic map, Participant questionnaire for assessing the parameters of IA behavior, ...
Віртуальність у соціальному середовищі: просторовий модус
2021
Problem setting. An identity is formed and develops on a border social and personal realities, by submitting a soba their contradictory unity the study of that helps social philosophy to expose the features of life of modern society. For the study of virtuality the analysis of totality of spatially-judicial descriptions of authentication is needed, that will allow to overcome the context of her opening out in the conditions of virtualization of society, when the potential prevails above available. Life is impossible out of time and space, it has specific spatial descriptions. Recent research and publications analysis. Despite the growing interest in the study of the virtual, in modern scientific discourse there is still no unambiguous interpretation of the term «virtual reality»: it is understood as an artificial environment supported by computer programming tools (including the Internet and computer simulators), a number of human mental states ( hypnotic trance, dreams, creative pr...
Fìlologìčnì nauki, 2020
Статтю присвячено представникові української школи художнього перекладу, педагогові Іванові Бабичу. Окреслено основні віхи формування його мовної особистості в контексті перекладацької та педагогічної діяльності, з'ясовано екстралінгвальні чинники впливу на формування мовної особистості митця художнього перекладу. Розглядаючи біографію І. Бабича й аналізуючи його перекладацьку спадщину, треба визнати, що він був людиною європейської культури, поширювачем її засадничих цінностей в Україні. Воднораз Іван Трохимович пропагував національну культуру, українське слово на терені франкомовних країн. Саме з позицій специфічної функції міжкультурного посередництва належить розглядати його мовну особистість та літературний доробок. Своєю плідною діяльністю український перекладач французького походження І. Бабич сприяв зближенню європейських народів і культур, тому його справедливо віднести до когорти кращих представників української школи художнього перекладу. Ключові слова: Іван Бабич; мовна особистість; мовна особистість перекладача; літературна спадщина Івана Бабича; українська школа перекладу. Постановка проблеми. Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. започаткувався новий міждисциплінарний напрям-лінгвістична персонологія, у межах якої мову почали досліджувати як антропосистему, центром якої постала мовна особистість. Поняття мовної особистості різноаспектно обмірковувалося з позицій лінгвокультурології (М. Алефіренко, В. Виноградов, Ю. Караулов, В. Карасик, О. Леонтьєв, В. Нерознак, О. Сиротитіна та ін.), філософії (Ш. Ренувьє, Е. Муньє та ін.), психології (Є. Боринштейн, Т. Єрофеєва та ін.), завдяки чому усталився термін «мовна особистість»-«поєднання в особі мовця його мовної компетенції, прагнення до творчого самовираження, вільного, автоматичного здійснення різнобічної мовної діяльності. Мовна особистість свідомо ставиться до своєї мовної практики, несе на собі відбиток суспільно-соціального, територіального середовища, традицій виховання в національній культурі» (Єрмоленко, Бибик, & Тодор, 2001, с. 92-93). Закономірно, що увагу наукових студіювань у перекладознавчій царині прикувала мовна особистість перекладача-«людини в мові» (Бенневіст, 1974, с. 26), котру характеризує не стільки те, що вона знає про мову, скільки те, що вона може з мовою зробити (Богін, 1980, с. 3). Можна впевнено ствердити, що сучасна лінгвоперсонологія віддзеркалює наспілу необхідність дослідити особистість перекладача як речника міжлітературних відносин і тим, як слушно зауважує М. Іваницька, відновити справедливість, продемонструвавши «вагомість функції, котру виконують перекладачі для суспільства загалом та для українського суспільства-зокрема» (Іваницька, 2015, c. 11). Розглядаючи крізь призму лінгвістичної персонології постать відомого перекладача, члена Спілки письменників СРСР і УРСР Івана Бабича, пов'язуємо наведені вище характеристики з особливою формою міжкультурної активності, що започатковується вибором першотвору (вільним або регламентованим), триває у процесах художнього осмислення тексту, перекладацької мовотворчості, поширення перекладеного твору в середовищі іншої культури та діалогічної міжкультурної взаємодії як вершини зазначеної активності. Природно, що перекладання-прадавнє джерело, засіб взаємозбагачення й розвитку національних культур-невіддільне від формування мовної особистості перекладача. Актуальність порушеної проблеми зумовлена й тим, що мовна особистість Івана Бабича, сутність його перекладацького стилю, основні риси творчого методу, роль і місце перекладів у репрезентуванні творів української літератури у франкомовному просторі кінця XX ст. та ін. понині неувиразнені у вітчизняному перекладознавстві.