Discursive Reality of the Internet (original) (raw)
Related papers
Discursive Internet-Personality in Multimodal Context
2019
This abstract introduces the notion of discursive Internet-personality defined as a subject of motivated, goal-oriented communicative interaction that presupposes use of Internet technologies to create multimodal texts that trigger the recipients' cognitive and emotional mental processes governing their interpretation within some axiological/ideological framework. Putting together ideas and instruments of multimodal linguistics, it demonstrates analysis techniques for interpreting multimodal texts instantiated by a tweet from Donald Trump. The results show that using semiotic affordances of different modes the Internet-personality produces multimodal tropes, which serve as arguments in multimodal argumentation as well as means of emotional contagion of the recipients.
COGNITIVE-DISCURSIVE MODEL OF THE INTERPERSONAL INTERNET DISCOURSE
The article explains the approach to identifying a functional, textual manifestation of the interpersonal Internet discourse subjects realizing under the conditions of their physical absence and anonymity in the communication. This approach is based on the cognitive-discursive model of Internet- dialogue at the level of the structure reconstruction its implementation and at the level of in the dialog exchange. В статье обосновывается подход к выявлению функционального, текстового проявлния субъектов межперсонального интернет-дискурса, осуществляющегося в условиях их а-физичности и анонимности в общении. Данный подход основывается на разработке когнитивно-дискурсивной модели Интернет-диалога на уровне реконструкции структуры его реализации и на уровне смыслопорождения в диалоговом обмене.
Віртуальна реальність як філософська проблема сучасного світу
2011
Переломов А.Ю.-аспірант СумДУ (СумДУ) ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО СВІТУ Віртуальна реальність (ВР) стала феноменом сучасного розвитку суспільства. Саме останні десятиліття людської діяльності породили і дали широку популярність поняття ВР. Сталося це багато в чому завдяки стрімкому розвитку комп'ютерних технологій, що розповсюдили цей термін. Початком став проект, який розглядав створення модельних комп'ютерних світів, об'єктами якого користувач може маніпулювати. За допомогою даного проекту відкривалися необмежені можливості штучного створення найнеймовірніших процесів: від хімічних до соціальних, у тому числі створення аналога ординарної реальності. Даний процес змусив звернути на себе увагу представників усіх сфер науки. Особливу зацікавленість даною проблематикою проявили філософи. На даний момент розробка та практичне застосування систем ВР йде паралельно філософсько-методологічного осмислення проблем віртуалістики. В Україні та за кордоном за результатами дослідження даного питання вже видано безліч об'ємних книг і велика кількість журнальних і газетних статей. Виділяються три основні типи зарубіжних робіт про ВР: "По-перше, це книги теоретичного плану, засновані на досягненнях теорії систем, моделювання, комп'ютерної графіки, мультимедіа тощо. По-друге, це роботи про філософські та психологічні аспекти проблем ВР та її вплив на людину, колектив людей і суспільство в цілому. І, по-третє, це книги, присвячені проблемам використання систем ВР в технічних галузях людської діяльності: освіті, науці, бізнесі" [1]. Розглядаються також етичні, політичні, культурологічні тощо проблеми ВР. Ф.Г. Майленова стверджує: "Строго кажучи, все духовне життя людства можна уявити собі як один величезний віртуальний світ зі своїми мешканцями, ієрархією, законами" [2]. У майбутньому, вважає Н.А. Носов, ". кіберкультура має всі шанси стати повноцінної культурою, освоївши особливий, віртуальний спосіб розуміння і пояснення світу. Підставою для такого висновку є те, що ідея віртуальності стає все більш визнаною в дуже різних галузях науки і практики, а також те, що є соціальна потреба в нових способах пояснення світу і оволодіння ним" [3]. Далі вказується на існуючі матеріальні плацдарми віртуальної цивілізації. "Це не тільки тренажери та ігрові комп'ютери, а й структури, що охоплюють великі соціальні ніші. Перш за все, це звичайно, мережа Інтернет. Без підключення до мережі Інтернет людина просто виявляється інформаційно знеструмленою". Інтернет сам по собі представляє собою безпрецедентне явище, але, що цікаво-будучи анархічним за структурою і не маючи власне ке-рівних структур, має дуже високий ступінь самоорганізації. Інтернет створює нову спільноту людей-«Глобальне село», яку пророкував ще у далекому 1962 р. відомий канадський теоретик М.Маклуен: «Тепер людство перебуває в одній зоні тісної взаємодії: будь-яка подія на будь-якому континенті одразу ж здійснює вплив на добробут і поведінку людей на всіх інших континентах, з чого й випливає, що всі нації та всі співтовариства пов'язані між собою тісною мережею взаємозв'язків, ніби-то проживають в «єдиному селі» [4]. Беручи до уваги ті перетворення, які відбуваються на нашій планеті в межах цілих континентів, можна сказати, що всі ці процеси багаторазово зменшують світ, перетворюючи його на «глобальне село».
Implementation of Legitimate Interests on the Internet
Journal of Russian Law, 2018
В статье рассматриваются законные интересы физических и юридических лиц, осуществляющих деятельность в сети Интернет. На основе материалов судебной практики (отечественной и Европейского суда по правам человека) выявлены проблемы реализации законных интересов в условиях развития цифровой экономики, когда персональные данные вовлекаются в экономические отношения, а большинство субъектов находятся в условиях технологического и социального эксперимента. Особое внимание уделено роли государства как одной из заинтересованных сторон в развитии, использовании и регулировании интернет-процессов. Ставится проблема определения соотношения прав на охрану тайны переписки, личной жизни пользователей Интернета и права на свободу предпринимательской деятельности, в результате которой происходит многоступенчатая возмездная передача персональных данных неопределенному кругу лиц. Проведен анализ условий пользовательских соглашений, заключаемых между администрацией социальных интернет-сетей и пользователями, которые предполагают обработку персональных данных пользователей за пределами государств их юрисдикции. На основе такого анализа выявляются положения, которые могут повлечь сложности в реализации пользователями своих прав и законных интересов. Работа направлена на поиск адекватных способов правового регулирования с учетом появления новых прав, например права на забвение, обоснование которых в настоящее время находится в стадии активного обсуждения. Сделан вывод, что в условиях неопределенности правовых последствий, обусловленной стремительным развитием интернет-технологий и вовлечением большого числа лиц в отношения, реализуемые на платформах информационнокоммуникационных сетей, обоснованно применение правового эксперимента, что потребует дальнейших теоретических разработок в этой области. Ключевые слова: законные интересы, цифровая экономика, распоряжение персональными данными, неопределенность правовых последствий, правовой эксперимент. Implementation of Legitimate Interests on the Internet M. E. CHEREMISINOVA, head of the Department of scientific publications of the Institute of Legislation and Comparative Law under the Government of the Russian Federation
PERPETUAL PEACE AND THE USE OF THE INTERNET
2020
Immanuel Kant claimed that the spirit of commerce is an instrument of nature on its way toward perpetual peace. He also claimed, in accordance with the tradition of liberal thought, from Montesquieu to the present, that commerce cannot coexist with war. Bearing in mind Kant’s analysis of perpetual peace, the goal of the paper is to show that the Internet as a medium used to make most of today’s trades and communication, possible on the level that is known to us, also helps to achieve peace. Furthermore, the paper points out that peace in contemporary conditions of human society is sustainable as long as there is Internet freedom. Numerous examples of the conflicts in the world today coincide with the absence of Internet freedom. This paper gives a few important examples that confirm the main hypothesis of the paper. The most relevant example is the potential conflict between PR China and the US of America, that could lead to the “Thucydidesʼs trap“, which is suggested by the censorship of the Internet on the side of China. Chinaʼs censorship of the Internet serves the purpose of maintaining its stability and development. There are similar examples of other countries where there is a potential conflict, but also with the countries where there is some kind of actual conflict. Social networks on the Internet could be used ‒ as they had been during the Tunisian “Jasmine“ Revolution, “Arab Spring“, and Chinese “Jasmine Revolution“ ‒ to organize protests, revolts or insurgencies that can affect the power of the authorities. Banning social networks on the Internet disables activists to organize political or social actions as expedient as they could be organized if there was Internet freedom. Internet freedom has a broad meaning that assumes availability and ease of access, absence of external limitations and censorship, absence of auto-censorship, minimalisation of the manipulations of various kinds, legal liability, individual privacy, security, as well as free Internet trade and marketing that should also be legally regulated. In a society where the Internet is free in the given sense, the whole public critically thinks and can legally make decisions that concern living in society. Therefore, Internet freedom could be a criterion of social justice, similarly to Kant’s principle of publicity. Universally inherent Internet freedom in the world would enable perpetual peace, respect between men, and universal development and progress.
ВЕСТН. МОСК. УН-ТА. СЕР. 7. ФИЛОСОФИЯ. № 1, 2018
There was a time, when the film “The Matrix” reanimated philosophical discussions about the reality of the outer world. The paper deals with some pub- lications, the idea of which is that we are unable to disprove the thesis that we are living in the virtual reality, not in the real one. This virtual reality is supposed to be generated by a supercomputer. And even more, may be, we ourselves are just virtual. Historical and philosophical parallels of these arguments are traced in the paper. The authors demonstrate that these arguments express the anxiety, growing from the feeling of the absence of the ground under the feet. And this feeling, the authors argue, result largely from the fact, that the affirmation of the computer culture destroyed the normal relations between generations. В свое время фильм «Матрица» оживил философские дискуссии о реальности внешнего мира. В статье рассмотрен ряд публикаций, в которых авторы стремятся доказать, что у нас нет возможности опровергнуть утверждение, что мы живем не в настоящей, а в виртуальной реальности, создаваемой неким суперкомпьютером, да и сами мы, возможно, тоже виртуальны. В ней прослеживаются историко-философские параллели выдвигаемых аргументов. Показывается, что они являются выражением беспокойства, порожденного чувством утраты почвы под ногами, которое не в последнюю очередь связано с тем, что распространение и утверждение компьютерной культуры нарушило нормальные отношения между поколениями.
RUDN Journal of Psychology and Pedagogics
The article discusses the problems of the typology of network communities, representing the new social reality of modern digital society. The methodology of a comprehensive study of social communities based on socio-psychological and psycholinguistic methods, the use of the discursive approach and the subject category, little studied in relation to large social groups, determine the novelty of the research. According to the main research hypothesis, various forms of group subjectivity, which determine its readiness for joint activities, are manifested in the discourse of the network community, which constitutes it by mediating the interaction of its members, transmitting ideas about the world, values, relations, attitudes and setting patterns of behavior. We defined discursive features of internet communities relevant to the various forms of group subjectivity and subjectivity criteria - interconnectedness, focus on joint activities, etc. A procedure for identifying discursive charac...
Cyber Reality of Art: The Internet as the Third Space
Doxa
The article is devoted to the problems of art in the third space, that understood as a special reality created by IT. Both the new organization of the artistic communication of the author – the work – the public, and the new expressive and technical possibilities of the art itself are considered. The purpose of the overview is to establish a correlation between the understanding of cyber reality and the new conditions of existence of the artistic artifact, to identify the features of virtual communication about art. The postcolonial third space theory of H. K. Bhabha is considered, which is the basis for the study of “zones of communication” and the virtual construction of the dialogue between individuals/cultures. Special attention is paid to the analysis of the practices of third space American theorist and art practice Randall Packer. An important aspect is the use of multimedia art itself in the practice of its site “The Third Space Network”, the reality of which depends signif...