Literary Cinematography in Alexey Ivanov’s Novel “Food Unit” (original) (raw)
Related papers
Genre and stylistic features of Ukrainian fiction cinematography of the period of independence
Narodna tvorčìstʹ ta etnologìâ, 2024
Стаття присвячена визначенню жанрово-стилістичних особливостей вироблених в Україні ігрових повнометражних фільмів упродовж 1991-2022 років. За допомогою аналізу теоретичних праць із кінознавства, жанрової теорії, семіології та історії кіно пропонується визначення поняття «жанру» як сукупності повторювальних синтаксично-семантичних стуктур, окреслюються основні зв'язки жанру із соціокультурним та історичним контекстом. Зокрема, проаналізувавши 949 аудіовізуальних проєктів із «Бази національних фільмів України», які були створені за роки незалежності, виявлено, що найбільша кількість вироблених аудіовізуальних творів припадає на ігровий вид кінематографа. За жанрово-тематичним спрямуванням ігрового кінематографа виокремлено присутність синтаксично-семантичних структур 46 жанрів. Доведено, що найпопулярнішим із них у виробництві є драма-25 % від загальної кількості ігрових кінострічок. Такий відсоток є значною перевагою над присутністю інших жанрів. Аналіз даних з бокс-офісу кінотеатрального прокату в Україні за 2020 рік виявив розбіжності між кількістю вироблених кінострічок певного жанрово-тематичного спрямування та вподобаннями українських глядачів. Отже, спростовано припущення, що переважання певних жанрів у виробництві українського аудіовізуального мистецтва відображає культурні потреби українців. Також таке порівняння спростувало твердження про те, що відсутність певних жанрів в українському медіапросторі свідчить про чужорідність наративної конструкції таких фільмів до культурних особливостей українців, адже до п'ятірки лідерів глядацьких вподобань входить, наприклад, жанр жахів, який в українському виробництві присутній мінімально. Результати дослідження мають теоретичне
The Image of the White Army Agent General Nosovich in the Novella Bread by Alexey N. Tolstoy
Studia Litterarum, 2021
The article analyzes the image of a historical figure of the White Army agent Nosovich in A.N. Tolstoy’s novella Bread. Former General A.L. Nosovich in Soviet Russia in the spring and summer of 1918 held the post of chief of staff of the North Caucasus Military District, but at the same time was an agent of the White Army and carried out clandestine subversive work. His image in the novel was introduced as an antihero, who was opposed to the shrewd commissar Joseph Stalin. The attitude to Nosovich in the novel is negative. He is shown as a pragmatic and cruel cynic, for whom the aim justifies any means. Tolstoy did not fail to emphasize the connection between Nosovich and the leader of the Red Army Lev D. Trotsky ostracized in the USSR. When creating the character of Nosovich A.N. Tolstoy relied on genuine documents, including the report of Nosovich to the White Army command about his underground work. Tolstoy’s novel contributed to the strengthening of the personality cult of Stali...
«Yaroslavl Text» in the Work of A. F. Ivanov-Classic
World of Russian-speaking Countries, 2020
The article is devoted to the problem of "Yaroslavl text" in the work of a little known now poet of Yaroslavl origin A. F. Ivanov who initially followed the traditions of Nekrasov school but later began to support a more conservative position which reflected on the emotional mood of his poetry. The image of a homeland as a key component of Yaroslavl culture text is typical for the majority of poets of democratic directions and is understood by them as the image of "small homeland". In the majority of his works it is the image which comprises the village childhood reality, hard agricultural labour of peasants, middle strip of Russia landscapes, but deprives specific geographical realities, has a generalizing character. A. F. Ivanov-Classic's early lyrics together with a generalizing and "diffused" image of "a homeland" with traditional "poor images" and "thin fields" is based on his childchood impressions from the life in the village (he recalls a late grandfather, an old parents' house). In his works there are a lot of toponymic realities, but the object of his creative reflection is not his native village in Lubim region of Yaroslavl province (not a single mentioning) but Yaroslavl a big city but it doesn't differ much in importance from a nearby situated Rybinsk. Yaroslavl for A. F. Ivanov-Classic is the city situated on the Volga connected with heroic pages of Russian past. "Yaroslavl text" of a poet's lyrics in spite of this fact that it has an autobiographical basis is "modeled" by the author but does not appear in the result of a personal reflection on his own past.
Naukovij vìsnik Mìžnarodnogo gumanìtarnono unìversitetu, 2021
Бережна М. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та слов'янської філології Криворізького державного педагогічного університету Великодний В. А., студент факультету іноземних мов Криворізького державного педагогічного університету ВІДТВОРЕННЯ ГУМОРИСТИЧНИХ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. АДАМСА THE RESTAURANT AT THE END OF THE UNIVERSE ТА ЙОГО ПЕРЕКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ) Анотація. Стаття присвячена особливостям відтворення засобів створення гумористичного ефекту в процесі перекладу українською з англійської мови роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe. У роботі проаналізовано переклади Павла Насади «Ресторан на краю Всесвіту» (1996 р., журнал «Всесвіт») та Олексія Антомонова «Ресторан "Кінець світу"» (2016 р., НК Богдан). Досліджуваний матеріал є другою частиною популярної серії науково-фантастичних романів «Путівник Галактикою». Дослідники творчості Д. Адамса приділяють більше уваги першій частині серії, наводять аналіз оказіоналізмів, досліджують категорію абсурду та розглядають переклади іншими мовами. Ця робота має на меті висвітлити особливості та способи відтворення таких гумористичних елементів, як алогізм, гра слів, гіпербола та зевгма, у процесі перекладу з англійської мови українською. Вважаємо, що ці одиниці є характерними для авторського стилю Д. Адамса в досліджуваному романі, а отже, мають бути відтворені в перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать: 1) у процесі перекладу алогізмів найбільш продуктивним способом є передача алогізмом; перекладацька трансформація-дослівний переклад; алогізм є універсальним засобом створення гумористичного ефекту та утворюється на рівні смислу; 2) гіпербола переважно зберігається в обох перекладах через використання дослівного перекладу; перебільшення є універсальним засобом створення гумористичного ефекту і не залежить від мови, якою виражається; 3) гра слів передається грою слів, алогізмом; провідна перекладацька трансформаціякомпенсація; гра слів є культуро-та мовнозалежною одиницею, а тому потребує індивідуальних рішень у кожному окремому випадку; 4) зевгма зберігається в перекладах у разі дослівного перекладу та модуляції. У процесі перекладу засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою зі збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Варто зазначити, що переклад П. Насади є часто ближчим до оригіналу внаслідок переважання дослівного перекладу та використання стратегії очуження. У перекладі О. Антомонова простежуються модуляція, а також частотне використання зниженої лексики, що відчутно змінює інтенцію та стиль автора. Тут переважає стратегія одомашнення. Обидва переклади пропонують вдалі рішення для відтворення засобів створення гумористичного ефекту і є популярними серед читацької аудиторії. Ключові слова: художній переклад, гра слів, алогізм, гіпербола, зевгма, Дуглас Адамс, Ресторан на краю всесвіту, Ресторан «Кінець світу», The Restaurant at the End of the Universe.
The Art and Science of Television, 2020
The article studies the Soviet identity, which fell into a crisis in the context of globalization and ethnic localization, gradually intensifying after the collapse of the USSR. In response to the decay of the Soviet mentality, it is necessary to understand how to overcome the split in society and make the process of cultural transformation under modernization conditions less painful for people. One of the mechanisms of forming the cultural identity of peoples is an appeal to the positive experience in common history. Simply copying the previous forms and means of forming cultural identity is impossible, since socio-economic foundations change; therefore, the problem needs a different solution. Exploring the Soviet past, one can understand which ideological values contributed to the consolidation of society in order to use this experience in construction of Russian civilizational identity. The purpose of the article is to study the films by Elyor Ishmukhamedov Tenderness (1966) and ...
(Abstract) "The Issue of ’Usama Fawzi's Film “I Like Cinema” (in Russian)
In this article we talk about the issue of reflection of social processes within the Coptic community through a cinema’s glass. To conduct the analysis, we chose a popular Egyptian film “I like cinema” in order to understand the modern perception by Copts of Religion, Art and Eros. Based on Anthropological Turn’s tenets in History, we decided not to follow a strict Science style, but, conversely, include in it literary elements. In the best traditions of Annales School our research obtained an interdisciplinary character, so it’s shown in the combination of History’s, Art’s, Psychology’s and Policy’s problematics.
Poetics of space in the works of Alexey Ivanov
Сибирский филологический журнал, 2010
Пермский государственный университет Пермский государственный педагогический университет Поэзия пространства в прозе Алексея Иванова Аннотация: В статье рассматривается поэтика пространства в прозе Алексея Иванова (род. в 1969 г.). Авторы статьи полагают, что пространственные интуиции Иванова, лежащие в основе его мировидения, по природе своей близки поэтическим, что их генезис восходит к пространственному мышлению русской поэзии ХХ века: А. Белого, О. Мандельштама, а в особенности-Б. Пастернака. The article explores the poetics of space in the works of Alexey Ivanov (b. 1969). It is assumed that Ivanov as a prose writer possesses the feeling of space which is very close to that of a poet. This feeling determines his worldview and originates in the spatial reasoning of the Russian poets of the 20 th century: A. Bely, O. Mandelstam and especially B. Pasternak.
Girl from Kamchatka": the image of the region in the film of A. Litvinov
Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Istoriya, 2018
Статья подготовлена при поддержке гранта РФФИ, проект № 18-09-00076 «Традиционные этнокультурные сообщества Севера в этнографическом кино» На материале художественного фильма «Девушка с Камчатки» (1936) реж. А. Литвинова показывается конструирование визуального образа отдаленного региона СССР. Анализируя архивные данные, авторы прослеживают эволюцию репрезентации образа Камчатки на экране: от «далекого и забытого края» к региону «победившего социализма». Делается вывод о том, что фильм А. Литвинова отражает изменения в курсе советской национальной политики в 1930-е гг. и концентрирует внимание зрителей не на показе уникального / особенного в регионе, а унифицированного / общесоветского. Ключевые слова: советский кинематограф 1930-х гг.; национальная политика в СССР; Камчатка; А. Литвинов. Скажи, бродяга-месяц, Где есть еще одна Такая молодая Чудесная страна? Одиннадцать любимых И все, как на подбор-Одиннадцать республик, Одиннадцать сестер… Первый куплет песни из к/ф «Девушка с Камчатки», 1936 (автор А. Гатов