THE IMPACT OF GLOBALIZATION ON INTERNATIONAL LAW IN IGOR LUKASHUK’S RESEARCH | ПИТАННЯ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ І. ЛУКАШУКА (original) (raw)
Related papers
ІННОВАЦІЙНА ЛЕКСИКА В ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮ» ЯК ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ СУЧАСНОГО ПРАВА
Наука і техніка сьогодні
39 representatives in the text of the Law are characterized, first of all, by the productivity of the morphological method. Within the framework of the morphological method of formation of new lexical units, the activity of suffixation, word composition was revealed. Lexical-semantic groups are described among innovative occurrences. In particular, the largest among nouns is the group for the designation of objects, actions, processes, phenomena associated with the activities of a police officer. Among the adjectives, there is a large group representing lexemes with the semantics of the qualities of objects, phenomena that are not only associated with the professional activities of a police officer, but also characterize this activity. Within the verbs, a productive group is established that combines words that have the meaning of an action related to an activity that must be performed by the National Police bodies, police officers Keywords: the language of law, language development, factors of changes in the lexical composition, neologisms, derivational innovations, word formation methods, word formation types.
Ukraïnsʹkij časopis mìžnarodnogo prava, 2023
Спецвипуск присвячений 30-річчю Української асоціації міжнародного права Дослідження теоретичних і практичних проблем сучасного міжнародного права в доктрині І. І. Лукашука У статті досліджено погляди професора Ігоря Лукашука в наступних темах: механізм міжнародного правового регулювання; проблематика міжнародної правосуб'єктності; теорія джерел міжнародного права; імплементація міжнародного права; місце та роль міжнародного права в сучасному світі. Проаналізовано наукову спадщину вченого, яка підтверджує всебічність інтересів вченого та доводить, що він був багатогранним дослідником у галузі міжнародного права. Майже в усіх ключових галузях міжнародного права можна знайти його роботи, які досі вражають своєю актуальністю. Ключові слова: доктрина, джерела міжнародного права, проблематика, транснаціональні корпорації, суб'єкти міжнародного права, звичаї The article examines the views of professor Igor Lukashuk on the following topics: the mechanism of international legal regulation; issues of international legal personality; theory of sources of international law; implementation of international law; the place and role of international law in the modern world. The scientific heritage of Igor Lukashuk is analyzed, which shows the comprehensiveness of the scientist's interests and proves that he was a versatile researcher in the field of international law. In almost, all key areas of international public law, it can be found his work, which still impresses with its relevance.
Діяльність Міжнародного комітету порівняльного права мала суттєвий вплив на розвиток порівняльного правознавства як навчальної дисципліни. Його внесок у цій сфері унікальний і практично повністю може характеризуватися словом «вперше». Питання про це як про одну з основних сфер діяльності організації було поставлене ще на початку 1947 р. Р. Давидом і Ж. Бесдеваном, тоді ж була вперше сформульована ідея створення Міжнародного факультету порівняльного права як центру підвищення кваліфікації для фахівців з вищою освітою та надання додаткової спеціалізації для студентів-юристів з різних країн. А вже незабаром Р. Давидом було вперше поставлене питання про запровадження базового курсу порівняльного правознавства на юридичних факультетах у всіх країнах світу; розвиток викладання порівняльного правознавства став одним із статутних завдань Міжнародного комітету. Саме Міжнародний комітет за дорученням ЮНЕСКО вперше здійснив дослідження викладання порівняльного правознавства у різних країнах світу і сформував нове бачення надзвичайно важливої ролі відповідних загальної та галузевих навчальних дисциплін як невід’ємного компоненту вищої юридичної освіти, що було схвалене ЮНЕСКО і запропоноване для реалізації її країнам-членам та міжнародним організаціям. Окрім того, як додаток до офіційного документу ЮНЕСКО країнам-членам були надіслані й схвалені Міжнародним комітетом на подання Ж.П. Нібуайє модельні програми з порівняльного правознавства, що вперше створило своєрідний мінімальний стандарт викладання цієї дисципліни. Саме ідеї та діяльність Міжнародного комітету дали змогу пізніше створити унікальний освітній центр — Міжнародний факультет порівняльного права.
The article deals with the formation of the concept of "people" in European political and legal thought and international law, systematized elements of the definition of the people in acts of international law, including through social and territorial meaning of the term, characteristics (features) of the people, correlation of the people and other social and political phenomena (nation, extraterritorial groups (racial, ethnic, linguistic, religious minorities), indigenous peoples, State). Categories of peoples in international law are considered (people-nation, peoples of non-self-governing and trust territories, including nations that are fighting for the exercise of their right to self-determination and independence, peoples, whose territories have distinct constitutional legal status in domestic law, indigenous peoples). The authors analyze the capacity of peoples (as subjects of political, cultural development, interaction and mutual influence) in international law. On the basis of the study authors articulate own definition of people in international law – as one of the primary subjects of international law, a special type of human community that covers all permanent population of the defined territory (geographically, administratively or politically singled out), has a subjective unity (constant consciousness of its social difference and connection to the territory, a special identity and desire for its preservation and development), which may be based on objective factors (common historical tradition, culture, language, economic life, constant social structure features, racial, ethnic, confessional composition of the territory population) and also common to all community institutions or other means of expression common features, solidarity and aspirations, aims to become a separate society and capable of self-determination in the form of will expression in order to provide a common political development (in particular can independently or together with other peoples constitute the nation and the state, form foundations of the constitutional order, elect authorities), is subject of political, social, economic and cultural development of mankind and the bearer of popular sovereignty (which is realized through the right of people and the human and in democratic states can be implemented through national and state sovereignty). Key words: people, nation, state, indigenous people, national liberation movement, popular sovereignty, capacity of people.
Юридичний науковий електронний журнал, 2022
Сорокун В.М., к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Право свободу совісті та віросповідання є одним з основоположних прав людини. Воно закріплено в усіх міжнародно-правових інструментах із захисту прав людини, а Україна вже давно є їх учасницею. Українське законодавство зі свободи віросповідання справедливо вважається найдемократичнішим серед країн пострадянського простору. Проте й досі воно не в повному обсязі відповідає каталогу права людини на свободу совісті та релігії, хоча наша держава формально визнає свої зобов'язання. Ці чисельні невідповідності створюють правові колізії, що вказує на необхідність подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства шляхом імплементації в ньому якнайбільш повного обсягу міжнародно-правових зобов'язань. З огляду на це метою статті є визначення невідповідностей законодавства України її міжнародно-правовим зобов'язанням у сфері права на свободу совісті та віросповідання. У ході дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, формально-юридичний метод застосовувався для здійснення аналізу змісту міжнародних актів з права на свободу совісті та віросповідання, порівняльно-правовий метод-для з'ясування особливостей імплементації цих міжнародно-правових зобов'язань у національному законодавстві України, метод системного аналізу-для виявлення внутрішніх зв'язків між універсальними та регіональними міжнародноправовими актами у сфері захисту права на свободу совісті та віросповідання. У результаті встановлено майже тридцять розбіжностей українського законодавства у сфері права на свободу совісті та віросповідання з її міжнародно-правовими зобов'язаннями, а також запропоновано шляхи імплементації міжнародно-правових зобов'язань України у сфері права на свободу совісті та віросповідання задля вирішення існуючих правових колізій. Ключові слова: міжнародні договори, імплементація, право на свободу совісті та віросповідання. The right for the freedom of conscience and religion is one of the fundamental human rights. It is enshrined in all international human rights instruments. Ukraine has been a party to these treaties for a long time. The legislation of Ukraine on the freedom of religion is rightly considered one of the most democratic among other post-Soviet states. However, it does not correspond to the full catalogue of the right for the freedom of conscience and religion even now, even though our State formally recognizes its obligations. These numerous discrepancies create legal collisions, which points to the necessity to further improve the domestic legislation by implementing the most comprehensive volume of international legal obligations. The purpose of this article is to point out the existing contradictions between the Ukrainian legislation and its international treaty obligations in the sphere of religious freedoms. This study used a set of general scientific and special research methods. The formal-legal method was used to analyze the content of international treaties on the right for the freedom of conscience and religion. The comparative law method was used to determine the specifics of implementation of these international treaty obligations in the legislation of Ukraine. The method of system analysis was used to discover connections between universal and regional international instruments on the right for the freedom of religion and belief. This study points out to almost thirty contradictions between the legislation of Ukraine on the right for the freedom of conscience and religion and its international treaty obligations. The author proposes way of implementing the obligations of Ukraine in the right for the freedom of conscience and religion in order to solve current and future collegians.
Становлення міжнародного права: філософсько- правове дослідження
2009
Чайковський Ю. В. Становлення міжнародного права: філософсько- правове дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / Ю. В. Чайковський; кер. роботи О. А. Івакін; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2009. – 18 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 - філософія права. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2009. Дисертацію присвячено філософсько-правовому дослідженню становлення міжнародного права, що здійснене крізь призму еволюції суверенітету держави з урахуванням тенденції гуманізації міжнародного права. У дисертації досліджено генезис ідеї міжнародного права та розглянуто фактори впливу на його розвиток. Висвітлено та проаналізовано основні концепції міжнародного права. Простежено зв'язок міжнародного права з обумовлюючими його виникнення соціальними і культурними особливостями міжнародного співтовариства, зокрема з особливим становищем і соціокультурною визначеністю особи в...
Глобалізація у правовому вимірі: формування контурів “глобального права”
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки, 2017
УДК 378.4:34(066) Андріанна Бадида ДВНЗ "Ужгородський національний університет", викладач кафедри теорії та історії держави і права Василь Лемак ДВНЗ "Ужгородський національний університет", доктор юрид. наук, проф., член-кор. Національної академії правових наук України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права
Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України. Львів: БФ «Медицина і право», 2018. Вип. 33. 180 с. (Сер. І. Дослідження та реферати), 2018
Монографію присвячено 70-річному ювілею епохального міжнародного документа – Загальної декларації прав людини. Розглядаються питання, що стосуються історії проектування міжнародно-правових актів з праволюдинної проблематики (насамперед Загальної декларації), їхніх філософсько-правових і загальнотеоретичних аспектів, особливостей функціонування, а також можливостей посилення правозахисного впливу. До видання вперше включено книжкову версію українських перекладів унікальних документальних матеріалів – доктринальних попередників Загальної декларації прав людини. Книга розрахована на науковців, викладачів, аспірантів та студентів гуманітарного (передовсім, юридичного) профілю, а також на кожного, хто цікавиться людськими правами – притому, не тільки своїми, а й інших людей. Monograph is dedicated to the 70th anniversary of the epoch-making document – the Universal Declaration of Human Rights. The book regards the historical issues of the preparation and drafting of the international human rights acts, of the Universal Declaration of Human Rights in the first place. It covers in particular the philosophical and theoretical aspects of their functioning and also the ways of intensification of their law-enforcement impact. Some translated acts (the doctrinal predecessors of the Universal Declaration of Human Rights) are enclosed in the form of monograph for the first time in Ukraine. The book is addressed to scholars, university professors, postgraduates and students of the human sciences (of the legal disciplines in the first place) and to everyone who is interested in human rights (not only of his own rights, but also of the rights of all other people).