Physiological bases of biomass accumulation of willow energy under the conditions of the Central Forest-Steppe (original) (raw)

2018, Advanced Agritechnologies

Установити параметри основних фізіологічних чинників, що впливають на ріст і продуктивність енергетичних плантацій сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) залежно від застосованих під час їх створення елементів технології в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Дослідні енергетичні плантації верби створені однорічними живцями клонів 'Tora' і 'Тернопільська', висадженими спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та з міжряддями 1,5 і 2,5 м. Густота садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га. Ґрунт-чорнозем вилугуваний суглинковий свіжий. Результати. На кінець першого року приживлюваність живців сорту 'Tora' становила від 88 до 93 %, 'Тернопільська'-від 89 до 95 %. Середня висота рослин протягом перших трьох років в усіх варіантах досліду була більшою в сорту 'Tora'. Зокрема, наприкінці третього року вегетації вона становила 524-604 см проти 414-557 см у сорту 'Тернопільська'. В обох сортів рослини були вищими за ширини міжрядь 1,5 м. Показники середнього діаметра пагонів в усіх варіантах досліду корелювали з висотою рослин і, відповідно, були більшими в сорту 'Tora'. Урожайність сухої біомаси цього сорту становила 14,8-22,5 т/га, а в сорту 'Тернопільська'-6,2-14,8 т/га на рік. Найбільшу площу листкової поверхні насадження сорту 'Tora' формували за схеми садіння 0,75-2,50-0,75 м та густоті 18 тис. кущів/га-46,0 тис. м 2 /га, а в сорту 'Тернопільська'-0,75-1,50-0,75 м-40,2 тис. м 2 /га. Максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу (10,5 г сухої речовини на м 2 листкової поверхні за добу) спостерігалася в сорту 'Tora' за схеми садіння 0,75-1,50-0,75 м та густоті насаджень 15 тис. кущів/га. Висновки. На чорноземах вилугуваних Центрального Лісостепу оптимальною схемою садіння живців є формування спарених рядів із відстанню між ними 0,75 см, міжряддями 1,5 м та густотою 12-15 тис. шт./га. Істотно вищими показниками продуктивності сухої біомаси-від 14,8 до 22,5 т/га на ріквідзначається сорт 'Tora', тоді як у сорту 'Тернопільська' цей показник становить від 6,2 до 14,8 т/га на рік. Вищу продуктивність сорту 'Tora', порівняно із 'Тернопільська', забезпечили більша площа листкової поверхні (до 46,0 тис. м 2 /га), вищі показники фотосинтетичного потенціалу (1,75-4,40 млн м 2 •діб/га) та чистої продуктивності фотосинтезу (до 10,5 г/м 2 на добу). Ключові слова: Salix L.; енергетичні плантації; сорти 'Tora' і 'Тернопільська'; схема садіння живців; продуктивність біомаси; площа листкової поверхні; фотосинтетичний потенціал; чиста продуктивність фотосинтезу.