The Theme of Military Propaganda during the First World War on the Pages of the "Propaganda in the World and Local Conflicts" Journal (original) (raw)
Related papers
Propaganda Campaign at the South-Western Front of the First World War: Analysis of Historiography
Intermarum history policy culture, 2018
Modernity alongside with new technologies development, fundamental changes in the printing industry and informatization of society presented the mankind with such an invention as propaganda. It became an integral part of authoritarian and totalitarian political regimes of the XXth century. However, as a tool of consciousness manipulation, it was actively used by the empires during the "long" XIXth century. In the conditions of the First World War propaganda played a significant role in the mobilization processes and in the formation of the enemy's image. The article attempts to assess the effectiveness of the propaganda during the First World War. The article examines the researches that analyze the events of the war from the point of view of Soviet, modern Ukrainian and foreign historiography and contain descriptions of the propaganda campaign on the front line and in the rear. The state of modern historical research is highlighted and the prospects of further researc...
Карикатура как орудие пропаганды в период Первой мировой войны
THE CARTOON AS AN INSTRUMENT OF PROPAGANDA DURING WORLD WAR I This study is aimed at defining the role of the cartoon in the propaganda of the World War I. Some cartoons that were used by the war propaganda in Russia, the UK and Germany are considered. The relations of these cartoons with popular attitudes are analyzed."
Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 4. Istorija. Regionovedenie. Mezhdunarodnye otnoshenija, 2019
Introduction. The paper deals with the issues of the propaganda system in the Soviet Occupation Zone in Germany (SOZ) between 1945 and 1949. Based on de-classified documents from Russian Archives propaganda organization, channels and methods of propaganda units of the Soviet Military Administration in Germany (SMAG) became a subject to study. The authors emphasize on control means towards German mass media and implementing the Soviet propaganda monopoly in East Germany. Methods and materials. The authors consequently analyze the main channels and methods of positive USSR image broadcasting: radio, press, SMAG propaganda unit lectures, people’s education system, activities of society for Soviet cultural studies, acquaintance trips of German delegations to the USSR, presentations of Soviet exhibitions and films. Analysis and Results. The authors come to a conclusion that the Soviet propaganda in East Germany had a low efficiency. It failed to establish a complete monopoly of Soviet pr...
Синопсис: текст, контекст, медіа, 2024
Предметом дослідження є воєнна риторика на сторінках журналу «Вітчизна» 1940-х років. Авторка опрацювала два номери журналів «Радянська література» та «Украї нська література» за 1941 рік, дослідила и проаналізувала за хронологією зміст кожного з часописів. Новизна полягає у використанні іншого інструментарію щодо аналізу радянської періодики, зокрема малодослідженого журналу «Вітчизна» та визначення и ого провідної ролі як у видавничому, так і в літературно-мистецькому просторі 40-х років XX століття. Мета-за допомогою історичного контексту проаналізувати системно-типологічні особливості журналу; визначити специфіку воєнної риторики на всіх и ого структурних рівнях. Основними методами дослідження стали компаративнии і системно-типологічнии , за допомогою яких були виявлені та зінтерпретовані риторичні особливості в структурі текстів та літературно-мистецькому контексті журналу «Вітчизна» довоєнного і воєнного періодів. Авторка простежила історію створення та розвитку журналу в 1940-х роках, акцентуючи на постіи них змінах редакціи ного складу, головних редакторів і ї хньому впливі на риторику журналу. Вирізнивши наи важливіші структурні и семантичні особливості як окремих художніх текстів, так і різноманітних рубрик, які об'єднують ці тексти, запропонувала розглянути обрании матеріал крізь призму воєнної риторики. Результати дослідження підтвердили, що воєнні наративи були невід'ємною складовою радянського суспільства як до Другої світової віи ни, так і під час неї. Літературним героям у поезії та прозі зі змісту журналів притаманні надмірна герої зація і пафосність. Систему образно-поетичного вислову авторів текстів урізноманітнюють риторичні прии оми: метафора, алітерація, анафора, гіперболізація, протиставлення ворог / боєць Червоної армії , гумор, ототожнення себе з аудиторією (використання заи менника «ми»), апеляція до авторитету. Усі твори розраховані на тогочасного радянського читача і написані за відповідними радянськими методичками. Ключові слова: воєнна проза; воєнна риторика; журнал «Вітчизна»; історія журналу; редактори; риторичні прии оми.
Propaganda with No Rules, or Information Conflict in Cold War
RUDN Journal of Russian History, 2015
The author examines the ways and methods of the ideological struggle between the USSR and the West after the Second World War (1947-1991) including open and secret forms of ideological influence, new technical means, and information institutions. The article focuses on the propaganda actions supporting the Vietnam and Afghan wars, and the conflicts between the NATO and the Warsaw Treaty Organization. It also demonstrates the forms of the national image-making (how a positive or a negative image of a country was constructed), the using of sanctions and the undermining of the pacifist movement.
Russian propaganda during the First World War: technologies and forms
Bulletin of Mariupol State University. Series: History. Political Studies, 2020
The purpose of the article is to analyse the use of political propaganda methods employed by the Russian Empire before and during the First World War, in particular, on the Ukrainian lands, which became a direct theatre of military operations and a field of confrontation between intelligence and counterintelligence services of belligerent powers, which exercised manipulative influence upon great masses of population and implemented special technologies for the formation of public opinion. The research methodology is based on the principles of objectivity, systematicity, dialectics, historicism and interdisciplinarity. The study is grounded on problem-chronological, institutional and historical methods, as well as social psychology methods, used in propaganda practices. Scientific novelty: on the basis of printed materials: brochures, First World War periodicals, published posters and woodcuts (lubki prints), as well as memoirs of people, involved in the organization of propaganda ca...
History as a Propaganda Tool: British and German Historiography During of the World War I
Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal
Анотація. Мета дослідження-порівняти історіографії Великобританії й Німеччини періоду Першої світової війни у створенні ними образу ворога для визначення спільних рис та особливостей у різних соціальних контекстах. Методологія дослідження ґрунтується на засобах історичної компаративістики (порівняння за аналогією й контрастом), із використанням інструментів контекстуальної методології та концепції «наративних шаблонів» Дж.Верча. Наукова новизна. На основі широкого кола історіографічних джерел та опублікованих документів здійснено порівняльне дослідження ролі історичних наук Великобританії й Німеччини у пропаґандистських акціях і формуванні у суспільствах воюючих країн образу ворога. Висновки. Перетворення Німеччини на центр розвитку історичної науки та перейняття іншими країнами її канонів професіоналізації й інституціоналізації породжувало в її істориків почуття зверхності та некритичності до власних інтерпретацій і висновків. Незавершені процеси інституціоналізації історичної науки у Великобританії, потужний вплив німецьких канонів науковості та професіоналізації, міцна кооперація з німецькими колеґами обумовили доволі слабку втягненість британських істориків у пропаґандистські акції на першому етапі війни. З її початком німецькі історики були майже одностайними в тому, що один із найважливіших методологічних принципів «об'єктивності» (або «неупередженості») має поступитися національно-патріотичному самовираженню і професійна історіографія перетворилася на «historia militants».