The Problem of National Identity and Creative Individuality in the Prose of Vasyl Stus and Czesław Miłosz (original) (raw)
Related papers
To the Issue of National Identity in the Self-Published Texts by Vasyl Stus
Слово і Час
The paper examines four texts by V. Stus, published in the uncensored periodical “Ukrainskyi Visnyk” from January 1970 to January 1971 (“A Place in a Battle or in a Massacre?”, “Nowadays it is clear to everyone...”, “Every normally organized society...”, and the poem in memory of Alla Horska “Burn Bright, My Soul, Burn Bright, and Do Not Weep!”) taking into account the investigative files of the poet, who was convicted of self-publishing. Within the analyzed prose texts, Stus defends well-known representatives of the resistance movement (Ivan Dziuba, Valentyn Moroz, Vasyl Zakharchenko, Ivan Suk), emphasizes every person’s need for freedom, and draws attention to the necessity of dialogue between the state leadership and society as the latter also bears responsibility for the authorities’ criminal actions. The poet underlines the important role of the creative youth, in which he sees the ‘self-recovery’ of the Ukrainian nation. In the poem “Burn Bright, My Soul, Burn Bright, and Do N...
Слово і Час, 2019
The paper focuses on the ways of interpreting the Ukrainian issue (manifestations of independent Ukrainian national identity) by representatives of the Slovak national movement. At the late 19th and early 20th century this issue became a part of polemics between two opposite strategies of contemporary Slovak culture. On the one hand, there were prominent figures of the national life whose activities were connected to Martin, contemporary Slovak cultural center. On the other hand, there were representatives of a young generation who proposed their own solutions for improving the Slovak political and cultural situation. The journal “Hlas” provided coverage of their activities. The periodical was launched with the help of Czech politic and philosopher Tomáš Garique Masaryk. His ideas influenced the members of the Slovak cultural movement who called themselves ‘hlasisti’. Above all, they were opposed to the cultural and ideological views of Svetozár Hurban Vajanský who was the key figu...
Национальная самоидентификация в современной русскоязычной драматургии Беларуси и Украины
Białorutenistyka Białostocka, 2013
Анастасия Гулина Люблин Национальная самоидентификация в современной русскоязычной драматургии Беларуси и Украины Современный человек живет преимущественно в поликультурной реальности, с чем напрямую связано разнообразие форм его культурной жизнедеятельности. Формируясь в рамках культуры своей страны, испытывая прямое воздействие культуры той социальной группы, того народа, к которой он принадлежит, современный человек связан и с культурой других народов, других людей, более широкой, всеобщей системой связей и зависимостей. Всемерно расширяются и усложняются культурные контакты между народами и различными регионами мира. Все более возрастает значение обмена между их материальными и духовными ценностями. Растет потребность личности в освоении всего культурного богатства человечества, в более глубоком и всестороннем приобщении к культурным достижениям разных стран и народов. Все эти процессы наиболее динамично развиваются в современном мультикультурном информационном пространстве. Именно поэтому происходит актуализация, а иногда и обострение тех социальных проблем, которые вне его не столь очевидны. Одной из них является проблема формирования и непосредственного сохранения национальной идентичности личности в условиях поликультурности. В Украине и Беларуси, как и в других бывших советских республиках, проблема идентификации особенно заострена. Переписывается история, ведутся постоянные споры о том, кого из исторических деятелей правильно считать героями, а когопредать анафеме.
Vasyl Stus and Osyp Mandelstam: on crossroads of poetic worlds
Слово і Час
The article focuses on the coincidences in V. Stus’s and O. Mandelstam’s biographies and notes the psychological and typological similarities of their personalities as well as their fascination with the German language and natural sciences (biology, chemistry). Both writers’ literary interests were alike, they were especially focused on the works of such Russian authors as A. Pushkin, A. Herzen, A. Blok, B. Pasternak, N. Gumilyov, M. Lermontov, F. Tyutchev, and others). Among world classical writers, Stus loved the works of J. W. von Goethe most of all, and Mandelstam admired the works by Dante Alighieri. The paper also deals with Stus’s translations from R. M. Rilke and Mandelstam’s translations from F. Petrarca. The critical activity of Stus and Mandelstam is also mentioned, in particular, O. Mandelstam’s essay “Conversation about Dante” and V. Stus’s paper about P. Tychyna “Phenomenon of the Age (Ascension on Calvary of Glory)”. Stus’s letters and manuscripts reveal his attitude ...
Pogranicza, cezury, zmierzchy Czesława Miłosza. – Przełomy / Pogranicza. Studia Literackie. I., 2012
Наша ідентичність є лише маскою на обличчі буття Леонідас Донскіс 1 Винайдена за доби модерну, проблема ідентичності як спосіб окреслення людиною її власного буття в період глобалізаційних змін постмодерну, що ґвалтовно охопили довколишній світ, авторитетно зайняла одну із ключових позицій сучасного гуманітарного дискурсу.
Nauchnyi dialog
The problem of translation of a literary text is considered, in which the interpretation of the national-cultural self-identification of the characters and the narrator is a significant tool for identifying its semantic dominant. For the first time, the issue of translation strategies in relation to the actualization of “one’s own and someone else’s” is studied on the material of the Hungarian translation of Evgeny Vodolazkin’s novel “Laurus”. The object of the study is archaic or non-archaic fragments of the Old Russian text in the speech of the heroes of the novel, as well as translations of personal names and toponyms. It is established that Lajos Palfalvi uses the translation strategy of domestication. The language means of archaization used in the translation text are described. It is proved that the leading means of archaization in translation is the use of the ancient Hungarian narrative past, other means of archaization are obsolete forms, words and syntactic constructions, ...
Да пытання творчага феномену Беларускай літаратуры Польшчы
2020
Артыкул прысвечаны аналізу феномену Беларускага літаратурнага аб’яднання «Белавежа» ў Польшчы. Арганізацыя ўзнікла ў 1958 годзе на хвалі адраджэнскіх працэсаў. Творчасць беларускіх пісьменнікаў, грамадзян Польшчы, у якой знайшлі адлюстраванне тэмы беларускай і польскай рэчаіснасці, культуры і гісторыі, выклікае складанасці ў аналізе для польскіх і беларускіх літаратуразнаўцаў. У артыкуле звяртаецца ўвага на тое, што даследчыцкая перспектыва адыгрывае важкую ролю пры класіфікацыі творчасці «белавежцаў». Падкрэсліваецца, што натуральнымі з’яўляюцца разыходжанні паміж польскім і беларускім разуменнем характару творчасці членаў БЛА «Белавежа», аднак наробак аўтахтонаў Беласточчыны не можа быць вычарпаны супастаўленнем толькі з адной нацыянальнай літаратурай і ўпісвацца ў літаратуру Крэсаў ці рэгіянальную. Гетэрагенічны і памежны «белавежскі» плён узрастае з беларускіх каранёў і ў значнай ступені належыць беларускаму кантэксту і спадчыне, з’яўляецца заканамерным этапам развіцця беларуска...
Наукові записки УКУ., 2019
Огляди та рецензії ків і єретиків (цей аспект дуже вдало відзначений автором, с. 157-161). Вигля дає, що насправді трансконфесійність культу Яна з Дуклі була доволі пізнім явищем, регулярні випадки участі русинів та вірменів у культі святого з'явля ються лише у XVIII-на початку XIX ст., тобто вже після утвердження унії серед цих етнічно-конфесійних груп (c. 128, 133). На завершення Вюнш зосереджується на деяких сучасних аспектах культу святого Яна з Дуклі, зокрема вивчає вплив його канонізації, здійсненої папою Іваном Павлом ІІ у 1997 р., на міжконфесійні стосунки на території України. Ав тор подає цікавий аналіз змін, які поступово відбулися у сучасному папському та церковному наративі про святого Яна з Дуклі. Дослідник фіксує поступову відмову від старих традиційних образів святого Яна з Дуклі, підставою яких була інспірована Римом ідея місіонерства, навернення та приєднання вірних східного обряду до католицької церкви, та відзначає спробу надати культові нових екуменістичних вимірів.