Перспективы Grassroots проектов в музыкальном секторе креативных индустрий Казахстана (original) (raw)

Кино как ведущая креативная индустрия Казахстана

Central Asian Journal of Art Studies

Казахстанский кинематограф начал формироваться как культурная индустрия с того момента, когда был возрожден кинопрокат в 2005 году и начали сниматься фильмы не только для фестивалей, а прежде всего для зрителей. Это такие фильмы, как «Рэкетир» (2007), «Коктейль для звезды» и «Сказ о розовом зайце» (2010). Но по-настоящему кино становится бизнесом в тот момент, когда возникает класс продюсеров, которые готовы вкладывать свои деньги, чтобы заработать еще большие. В своем большинстве эти продюсеры – Баян Алагузова, Нурлан Коянбаев, Аскар Узабаев, Аскар Бисембин, Нуртас Адамабай, Куралай Анарбекова и другие – пришли в кино из шоу-бизнеса и за последнее десятилетие, начиная с 2010 года по сегодняшний день, сформировали важный класс креативной экономики Казахстана – кинобизнес. Если в 2000-е годы доля казахстанского кино в прокате составляла всего от 1 до 3%, то на 2019 год, до начала пандемии, бокс-офис отечественных фильмов составил 30% от проката всех картин, что принципиально повлияло...

Передумови виникнення саундпродюсування в Україні

Бондарець Н. Л. Передумови виникнення саундпродюсування в Україні. Продюсування фільмів у 21 столітті: основні виклики : збірник матеріалів І Міжнар. наук.-практ. конф., 28 вересня 2023 р., м. Київ : КНУТКТ імені І.К. Карпенка-Карого, 2023., 2023

Саундпродюсером (від англ. producer: лат. produco — виробляю; від англ. sound – звук) є фахівець, який відповідає за концепцію, організацію та координацію звукової складової всіх етапів створення звукового проєкту чи аудіопродукту. Цитування: Бондарець Н. Л. Передумови виникнення саундпродюсування в Україні. Продюсування фільмів у 21 столітті: основні виклики : збірник матеріалів І Міжнар. наук.-практ. конф., 28 вересня 2023 р., м. Київ : КНУТКТ імені І.К. Карпенка-Карого, 2023.

Креативные индустрии: в поисках стабильности концепта

Коммуникации. Медиа. Дизайн, 2018

Хотя впервые идея креативных индустрий появилась еще в середине 1990-х, они до сих пор остаются на стадии большого проекта. Центральной гипотезой данной статьи является предположение о том, что включение креативных индустрий и культурных индустрий в одну категорию, равно как и их объединение под названием «креативные индустрии» является некорректным и не вполне эффективным, несмотря на громкие заявления профессионалов, экспертов и политиков. Если основные конститутивные элементы культурных индустрий сегодня более ли менее неплохо изучены (автор приводит их пять ключевых характеристик), то же самое нельзя сказать о креативных индустриях, которые пока остаются сильно разрозненными явлениями. Таким образом, можно перечислять сходства и различия между этими индустриями. Если же обратить внимание на 11 рыночных сегментов, данные по которым в 27 странах ЕС были обнародованы в 2014 г., то можно обнаружить, что количественное преобладание культурных индустрий еще далеко до своего заката. Ключевые слова: коммуникационные индустрии, креативные индустрии, культурные индустрии, политическая экономия коммуникаций В качестве введения Эта статья основана на большом количестве разнообразных моих личных и коллективных исследований, которые проводились на протяжении нескольких лет и были посвящены тем изменениям и существенным трансформациям, которые произошли в сфере информационных и культурных индустрий в связи с появлением и развитием так называемых «креативных индустрий». Статья в значительной степени опирается на книгу «Индустриализация символических благ: креативные индустрии через призму культурных индустрий» (Bouquillion, Miège, Moeglin, 2013).

Культурні та креативні індустрії за підтримки УКФ

Культурні та креативні індустрії за підтримки УКФ, 2019

Обрані пріоритети підтриманих УКФ проектів відображають основні напрями їх концептуалізації. Найбільше із пропонованих Фондом пріоритетів грантоотримувачам імпонував «сприяння розвитку освітніх ініціатив та підтримка закладів мистецької освіти», що більш ніж виправдано за умов реструктуризації відповідних закладів в рамках впровадженої дещо контроверсійної реформи мистецьких закладів освіти та закладів початкової мистецької освіти. І половина проектів із зазначеним освітнім пріоритетом дійсно була спрямована саме на сприяння мистецькій освіті дітей віком до 12 років. Наступним за популярністю несподівано, у порівнянні з показниками інших секторів 2018, виявився пріоритет «підтримка інклюзії, розширення аудиторії через залучення різних вікових та соціальних груп». На третьому місці за пріоритетністю для грантоотримувачів сектору культурних та креативних індустрій цілком виправдано опинилася «підтримка розвитку молодих митців та сприяння реалізації культурних і мистецьких дебютів» як логічне доповнення найпопулярнішого пріоритету. Тож позитивною є основна тенденція проектів підтриманих УКФ у секторі культурних та креативних індустрій у 2018 році – переважно пріоритезувати найвразливіші напрями роботи своєї сфери.

Використання музичних конкурсів як форми соціального розвитку суспільства

2020

V Всеукраїнська наукова інтернет-конференція «Освітньо-інноваційна інтерактивна платформа «Студентські підприємницькі ініціативи»» 172 Синиця В.А., Щербак В.Г., д.е.н., професор Київський національний університет технологій та дизайну ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНИХ КОНКУРСІВ ЯК ФОРМИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА Анотація. У статті розглянуто основні тенденції і перспективи розвитку пісенного конкурсу Євробачення та вокальних талант-шоу «Х-Фактор», «Голос країни» в медіа-просторі України; розкрито їх специфіку та функціонування, визначено позитивні та негативні сторони, показано їх роль в європеїзації та євроінтеграції української культури. Проведений аналіз соціальних і культурних змін, реакції споживачів на трансформації в музичній індустрії дозволив знайти ключ до розуміння ситуації. Розглянуто музичну індустрію не тільки як соціокультурний феномен, але як і значущий соціальний інструмент, який використовується при описі нових життєвих форм, що виникають в результаті множинних структурних диференціацій сучасного соціального світу. Ключові слова: музичні конкурси; соціальний розвиток суспільства; Євробачення; талант-шоу «Х-Фактор», «Голос країни»; медіа-простір.

Пионеры искусства звука в России

В то время, как драматическая история русского постреволюционного художественного и музыкального авангарда в принципе известна, имена и судьбы немногочисленного сообщества исследователей звука, апологетов «музыки машин», создателей новых музыкальных технологий до сих пор остается почти нераскрытой страницей в «биографии» художественной жизни России начала XX века. Не претендуя на полноту охвата всего многообразия полузабытых имен и событий, данная статья является попыткой реконструкции одного из островков научно-художественной Утопии 1920-х, фантастической «сетевой культуры» революционеров-проекционистов, воплотивших, казалось бы, нереальные проекты и изобретения в звуке и железе, создавших концепции и методы, способные стать фундаментом будущей технологии и культуры.

Концептуальная модель сотворческой музыкально-исполнительской деятельности

Концептуальная модель сотворческой музыкально-исполнительской деятельности, 2017

Куприна Елена Юрьевна-кандидат педагогических наук, доцент кафедры гу-манитарных и социально-экономических дисциплин Тольяттинской консервато-рии. Elena Y. Kuprinа, Ph.D. in Pedagogy, Аssociate Professor of humanitarian and socioeconomic disciplines of the Togliatti Conservatory. Концептуальная модель сотворческой музыкально-исполнительской деятельности Изучение проблематики сотворческой музыкально-исполнительской деятельности как художественно-динамической системы, объединяющей музыкантов самых разнообразных специальностей, осуществляется в сфере музыкально-исполнительской деятельности, являющейся частью музыкального искусства-крупнейшей видовой области художе-ственной культуры. Теоретическая партитура философского, психологического, синергетического, музыковедческого и культуротворческого ракурсов анализа позволяет представить мультидисциплинарную интерпретацию изучаемого ма-териала, что отвечает современному постнекласическому этапу развития научной мысли. В статье рассматривается со-творческая музыкально-исполнительская деятельность как художественно-динамическая открытая нелинейная само-организующаяся система. Ее имманентной развивающей средой является неустойчивость. Важнейшим условием опти-мального функционирования системы сотворчества в условиях нестабильности сценического выступления является под-держание режима мозговой активности музыкантов во время исполнения музыки. Ясное представление о сотворческой деятельности как художественно-динамической системе способствует оптимизации музыкально-исполнительского про-цесса. Посредством научного метода моделирования и максимальной концентрации информации создана двусторонняя модель сотворческой деятельности и ее самоорганизации. С позиции синергетики определены параметры порядка,-вре-мя, ритм, интонация, исполнительское дыхание, исполнительская воля,-как кооперация взаимосвязанных компонен-тов системы. Параметры порядка в совокупности образуют поле детерминированных возможностей, в пределах которо-го формируется исполнительская концепция-интерпретация произведения и осуществляется ее объективация. В многоу-ровневости структуры модели сотворческой деятельности отражен процесс профессионального формирования музыкан-та, а также совершенствования его исполнительского мастерства. Ключевые слова: сотворческая музыкально-исполнительская деятельность, сотворчество, параметры порядка, художественно-динамическая самоорганизующаяся система, модель сотворческой деятельности. A conceptual model of co-creative artistic musical performing activities as art of the dynamic system Learning problems co-creative musical performance as an artistic and dynamic system that combines a variety of specialties musicians, performed in musical performance, which is a part of musical art-the largest species of the area of culture. Theoretical score philosophical, psychological, synergetic, and musicological perspectives creative analysis allows us to represent a multidisciplinary interpretation of the studied material that meets modern post-nonclassical stage of development of scientifi c thought. The article discusses co-creative musical performance as an artistic and dynamic non-linear open self-organizing system. Its inherent instability is developing environment. The most important condition for the optimal functioning of the system of co-creation in an unstable stage performance is the maintenance of the brain activity of musicians during the performance of music. A clear understanding of co-creative activity as artistic and dynamic system helps to optimize musical performing process. Through simulation of the scientifi c method and the maximum concentration of information created sided model co-creative activity and its self-organization. With synergetics order parameters determined by the position-time, rhythm, intonation, breathing performing, performing the will-as a cooperation of interconnected components. The order parameters combine to form fi eld of determined capacity, within which is formed by performing the interpretation of the concept, the product, and carried her objectifi cation. The multi-level structure model co-creative activity refl ects the process of formation of a professional musician, as well as improving its performance skills.

Українські саундіндустрія та саундпродюсування в контексті музичного мистецтва

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ Науковий збірник, 2024

Шлях креативних індустрій в Україні знаходиться лише на своєму початку, але вже вимагає досліджень і наукових обґрунтувань. Україна в культурно-мистецькому просторі обрала вектор євроінтеграції і вже є законодавчо зафіксована база для діяльності в галузі. Отже, продюсування в саундіндустрії виконується саундпродюсером. Намагання прирівняти саундпродюсера і звукорежисера не мають підґрунтя. Адже поняття «звукорежисер» неможливо перекласти на англійську мову чи адаптувати до західних креативних індустрій, оскільки було запропоновано та існувало в радянські часи і окреслювало функції фахівців галузі того часу. Вважаємо, що термін «звукорежисер» поступово втрачає свою актуальність в Україні саме в контексті євроінтеграції. Саундіндустрія і музична індустрія – це дві окремі незалежні індустрії серед креативних індустрій. Обидві з них в сучасній Україні розвиваються і набирають обертів. Саундпродюсери в музичному мистецтві в найближчому майбутньому стануть ефективною додатковою ланкою, і будуть здатні забезпечити музичний продукт простішим створенням, вищою якістю, більшою популярністю і комерційним успіхом. Цитування: Бондарець Н.Л. Українські саундіндустрія та саундпродюсування в контексті музичного мистецтва. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. №48. 2024. С. 201 – 206. DOI: 10.35619/ucpmk.v48i.771

ПРОБЛЕМНЫЕ СИТУАЦИИ В РАБОТЕ С МУЗЫКАЛЬНЫМ ТЕКСТОМ

2019

Modern musical pedagogy sets forth the tasks of developing musical thinking in all parts of the creative process and in the corresponding academic disciplines, among which the subject "Common Piano" plays a significant role. However, this role is often played out formally, and its significance is captured only at the administrative and organizational level of the educational process, when the student has specific requirements in the form of semester assignments, programs and concert performances. technical skills, individual approach, piano,baroque style.

Интернет-проекты для локальных сообществ Красноярского края (РФ)

В докладе рассматривается специфика локальных интернет-проектов для аудитории Красноярска и Красноярского края. Устюжанина, Д. А. Интернет-проекты для локальных сообществ Красноярского края // Журналистика в коммуникативной культуре современно- сти: Материалы четвертой научно-практической конференции. 30–31 октября 2014 г. : Сб. тезисов / Новосиб. гос. ун-т. – Ново- сибирск : РИЦ НГУ, 2014. – 165 с.