Language features of program by S. Tihipko, Candidate for President of Ukraine (based on 2010 presidential election of ukraine information) (original) (raw)
Related papers
Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, 2018
Ценностная составляющая концепта «украинский язык» в дискурсе украинских СМИ (на материале текстов аналитических статей)* Описана динамика содержания ценностной составляющей концепта «украинский язык» в средствах массовой информации Украины (период публикации новостных сообщенийс 2004 по 2018 г.), выявлены ее этапы, отражающие две взаимосвязанных политических тенденции: формирование национальной и государственной самостоятельности Украины и повышение социального престижа украинского языка. Ключевые слова: дискурс украинских СМИ, концепт «украинский язык», ценностная составляющая концепта.
Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2019
The paper scrutinizes Ivan Bilodid’s (1906–1981) scholarly and ideological activity and reveals his strong influence on the language situation in the Ukrainian SSR, as well as his massive control over the work of the Institute of Linguistics of the Academy of Sciences in Kiev. In the years 1946–1981 he conducted both status and corpus planning for Ukrainian, promoting inter alia the ideas of the so-called “common lexical and idiomatic stock” (based on Russian) and “harmonious bilingualism”. Bilodid occupied high-ranking posts under Stalin, Khrushchev and Brezhnev. It was his task to theoretically underpin the nationality and language policy of each of them, and his scholarly production reflected the characteristic features of their respective political courses. Since his earliest publications Bilodid undertook a straightforward promotion of the Russian language; in the 1950s he embraced Stalin’s theory of merging of languages (until Khrushchev denounced Stalin’s personality cult); while in office as Minister of Education, he successfully enforced Khrushchev’s school reform in 1959, which implied extensive measures to spread the Russian language. Bilodid was indeed one of first scholars to proclaim the status of Russian as “the second mother tongue” of the non-Russian peoples of the USSR (Ukraine included). In the late years of his career, he profusely published on subjects related to the Russian-Ukrainian bilingualism, while Russian practically monopolized the public sphere of language use in the urban areas of Ukraine.
The question of different forms of real and/or presumed mixed speech, a consequence of the interaction between Ukrainian and Russian and widely known as “Suržyk,” remains central in much of contemporary Ukrainian and, more widely, East Slavic sociolinguistic and language contact research. This article pursues a twofold aim: first, I intend to reaffirm my personal hypothesis on the formation process of this mixed speech, which has at times been cited without attribution in the scholarly literature. Second, the paper aims to examine the functioning of Ukrainian-Russian Suržyk within a broader sociolinguistic framework that takes into account other forms of language interaction. Ukrainian-Russian mixed speech in fact has to be assessed and separated from other factors, such as the Ukrainian variety of Russian, dialects, etc. This approach has rarely been applied in previous studies on the topic. The role played by current language ideology is a further essential aspect in establishing which language elements should be attributed to Ukrainian-Russian Suržyk. This undoubtedly affects the average speaker’s judgment about the degree of authenticity of Ukrainian forms. One can note a tendency to restrict the synonymic potential of Ukrainian in favor of lexemes and constructions that are dissimilar to Russian. This situation tends to alter the language consciousness of younger generations of Ukrainian speakers, who are likely to perceive as Russian (and therefore part of the Ukrainian-Russian mix) elements that are in fact authentic Ukrainian speech elements. These and other related aspects will be the object of my discussion.
2024
старший викладач кафедри філології Одеського національного морського університету, аспірант кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка ORCID ID: 0000-0003-0535-9947 Владимирова Валерія Віталіївна, магістрант другого року навчання кафедри філології Одеського національного морського університету Ця стаття присвячена емпіричному аналізу виступу Президента України Володимира Зеленського англійською мовою на міжнародному заході з якісної та кількісної точок зору. Вибрана промова характеризується визначеними часовими рамками, а отже, і окремим соціо-політичним контекстом. У сучасному світі риторика та ораторське мистецтво набуває нових форм та способів вираження, які підлягають ретельному вивченню та аналізу. Пропонований аналіз виступів передбачає вивчення п'яти різних категорій з якісної та кількісної точок зору: 1) аналіз змісту, у якому ми хочемо глибше дослідити питання, висвітлені у виступах, для аналітики еволюції промов у контексті змінних часових рамок та розвитку ситуації в Україні; 2) аналіз суб'єктів, принципово важливих для розуміння, на кого направлені виступи та які комунікативні функції вони виконують у кожен окремий часовий проміжок; 3) аналіз вживання першої особи множини, у якому вживання інклюзивного "we" порівнюється з використанням виключного "we" з кількісним та репрезантативним аналізом вживання займенника першої особи множини; 4) розбір словесних форм, осіб, способів і часу, ужитих для характеристики дії; 5) ступінь залученості слухачів через ефекти привернення уваги, пафосу та використання інклюзивного «ми».
Features of the Development of Electronic Textbook on Ukrainian Literature
Včenì zapiski Tavrìjsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu ìmenì V. Ì. Vernadsʹkogo, 2021
Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного Лубко Д.В. Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного Шарова Т.М. Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Стаття присвячена створенню електронного підручника з української літератури для учнів 8 класу, огляду особливостей його проєктування та програмування. Одним із завдань інформатизації освіти є розробка та впровадження електронних освітніх ресурсів, зокрема електронних підручників. Виявлено, що сучасний електронний підручник має багатокористувацький режим роботи, забезпечує інтерактивність, контроль і самоконтроль знань, містить мультимедіа. Проаналізовано кількісний стан розробки електронних підручників у межах всеукраїнського експерименту «Електронний підручник для загальної середньої освіти». У статті висвітлено основні етапи розробки електронного підручника з української літератури для учнів 8 класу. Зазначається, що робота з електронним ресурсом можлива у трьох режимах (адміністратор, вчитель, учень), один із яких автоматично активізується під час авторизації користувача. Побудована діаграма варіантів використання, яка відображає основні ролі (actors) та окремі аспекти поведінки (precedents) користувачів під час роботи з електронним підручником. Зазначається, що найбільшу функціональність має адміністратор, котрий відповідає за внесення інформації про користувачів, наповнення освітнього контенту та ін. Запропонована загальна схема роботи користувача у режимі адміністратора. Наголошується на перевагах розробленого електронного підручника, які стосуються наочності та різноманітності навчального матеріалу з кожної теми. Користувач може переглянути текст художнього твору, прочитати критичну статтю, переглянути презентацію або відеофрагмент, прослухати аудіо. Всі можливості запропоновані у вигляді відповідних іконок. Зазначається, що електронний підручник був розроблений мовою програмування PHP, використовує мову скриптів JavaScript, реляційну базу даних MySQL, шаблони проектування Front Controller і MVC. Передбачається здійснити тестування електронного підручника за реальних умов освітнього процесу загальноосвітньої школи, продовжити наповнювати освітнім контентом згідно з тематичним планом.
Experimental Study of the Dynamics of the Language Situation (Ukrainian Case)
Тrаnscarpathian Philological Studies, 2021
264X кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки Котис О.Г., orcid.org/0000-0002-3360-8288 кандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки У статті автори досліджують динаміку мовної ситуації у різних регіонах України. Мовна ситуація в Україні є унікальною: більшість громадян стверджує, що знають державну мову, але далеко не всі послуговуються нею у повсякденному житті. Це може призвести навіть до вимирання мови, адже основне її призначення-комунікація. Із метою з'ясування, яку мову мешканці різних регіонів використовують у повсякденному житті, у травні 2021 р. було проведено експериментальне дослідження, у якому взяли участь 120 українців віком 18-25 років. Учасники дослідження, які проживали у чотирьох різних частинах України (на заході, сході, півдні, півночі та центрі України), повинні були відповісти на три запитання, запропоновані в опитувальнику. Питання стосувалися вибору мови у щоденному спілкуванні у віці 20-30 років трьома поколіннями у їхніх сім'ях. Автори статті аналізують, якою мовою спілкувалося старше покоління (бабусі та дідусі опитуваних) у молодому віці, середнє покоління (батьки опитуваних) у молодому віці та якій мові надають перевагу самі респонденти. Результати опитування свідчать про динаміку мовної ситуації в Україні. У всіх регіонах країни, окрім сходу, простежуємо тенденцію щодо зростання вживання української мови у повсякденному житті громадян. Найчастіше українською мовою послуговуються на заході країни, але така мовна ситуація у цій частині України була й 20 чи 50 років тому. На сході частка сучасної молоді, яка спілкується українською, становить лише 10%, проте збільшується кількість тих, хто надає перевагу російській мові. У центральній та північній частині превалює українська мова у щоденному спілкуванні. Відсоток сучасної молоді, яка вибирає українську мову, зростає і становить майже 70%. На півдні країни теж помічено позитивну динаміку щодо вживання української мови, хоча у цьому регіоні менше третини населення використовують державну мову в повсякденні. За результатами дослідження було створено діаграми, які відображають зміни у мовній ситуації в Україні. Ключові слова: мовна ситуація, мовна політика, експеримент, опитувальник, динаміка. In the article the authors study the dynamics of the language situation in different regions of Ukraine. The language situation in Ukraine is unique: most citizens claim to know the state language, but not everyone uses it in everyday life. This can even lead to the extinction of the language because its main function is communication. In order to find out what language the inhabitants of different regions use in everyday life, in May 2021 an experimental study was conducted, which involved 120 Ukrainians of 18-25 years old. The participants of the survey live in four different parts of Ukraine (Western, Eastern, Southern, Northern, and Central Ukraine) and they had to answer three questions suggested in the questionnaire. The questions concerned the choice of a language for everyday communication by three generations in their families when being young (at the age of 20 or 30). The authors of the article analyze which language the older generation (grandparents of the respondents) spoke at a young age, which language the middle generation (parents of the respondents) used at a young age and which language the respondents themselves prefer in everyday life. The results of the survey show the dynamics of the language situation in Ukraine. In all regions of the country, except Eastern Ukraine, there is a growing trend of using the Ukrainian language in the daily lives of citizens. The Ukrainian language is most often used in the west of the country, but such a language situation in this part of Ukraine was 20 or 50 years ago. In the east, the percentage of modern youth who speak Ukrainian is only 10%, but the number of those who prefer Russian is increasing. In the Central and Northern parts, the Ukrainian language predominates in everyday communication. The percentage of modern youth who prefer the Ukrainian language is growing and it reaches almost 70%. In the south of the country, a positive trend in the use of the Ukrainian language has also been observed, although in this region less than a third of the population uses the state language on a daily basis. According to the results of the study, diagrams were created, they show changes in the language situation in the country.