Володимир Серафимович Вахрушев (Від публікатора) (original) (raw)

Александр Дмитриевич Улыбышев и его драматические опыты

Александр Дмитриевич Улыбышев и его драматические опыты // АМП: Памяти А.М. Пескова. М.: Изд-во РГГУ, 2013. С. 431–462.

"А.Д. Улыбышев больше всего известен как автор «Nouvelle biographie de Mozart» (1843) – первого серьезного труда о Моцарте в Европе. Энциклопедия Брокгауза и Ефрона называет его редактором газеты «Journal de St.-Pétersbourg», указывая в качестве начала службы дату, когда этой газеты еще не существовало. В 1886 г. была опубликована его пьеса «Раскольники» с биографическим очерком А.С. Гациского, где указывалось, что это сочинение – один из многих его драматических опытов. В предлагаемой статье мы дополняем сведения о биографии Улыбышева, включая его сотрудничество в петербургских франкоязычных газетах – «Journal de St.-Pétersbourg», «Le Furet», «Supplément à l’Abeille du Nord» – и рассказываем о трех его пьесах («Вздыхатель без денег», «Тяжба» и «Чудак»; две последние удалось обнаружить в архивах).

О "Вакхе" В. Ф. Ходасевича

В 1927 г. Ходасевич испещрил маргиналиями принадлежащий Н. Н. Берберовой экземпляр своего итогового «Собрания стихов» -указывая даты и обстоятельства написания стихотворений, а иногда давая к ним короткие пояснения. На полях «Вакха» (1921) в берберовском экземпляре стоит: «Никто этих стихов не понимает». 1 Хотя такого рода помета не является уникальной, 2 интригующее авторское указание побуждает искать в этой как будто прозрачной поэтической эпифании скрытые смыслы, «двойное дно». Так, крупнейший знаток жизни и поэзии Ходасевича Н. А. Богомолов высказал предположение, что подлинный герой «Вакха» -Вячеслав Иванов: стихи критически осмысляют ивановскую концепцию дионисийства, да и сам двусмысленный образ поэта-теурга. 3 Привив к отечественному дичку чужестранную (читай -ницшеанскую) лозу, Вакх-Иванов зачаровывает наивных сограждан звуками «чудных песен», создавая у них иллюзию прозрения и блаженства -но сам остается рассчетливо-чужд дионисийскому похмелью и лукаво бросает паству как раз в тот момент, когда тяжелый сон делает ее беззащитной перед опасностями жизни и познания.

ЧЕРЕП КНЯЗЯ ГЛІБА СВЯТОСЛАВОВИЧА

Першочерговим завданням було ідентифікувати давньоруський череп ХІ ст., знайдений 1967 р. за Спаським Собором у Чернігові. Застосовано методики Р. Мартина, М. Герасимова, В. Дяченка, В. Заніної-Покровської, Д. Р. Бротвела, Г. В. Валуа. Череп вимірювався за стандартною краніологічною методикою. Використано систему краніоскопічних ознак за О. Козінцевим. Також застосовувалась краніофенетика. Встановлено, що череп характеризується доліхокранною, високою черепною коробкою. Лоб сильно нахилений, помірної ширини. Довжина основи черепа великих розмірів. Потилиця – помірної ширини. Обличчя мезогнатне, малої ширини й висоти, але за покажчиком – помірно широке. Загальнолицевий індекс вказує на вузьке обличчя. Верхньолицевий індекс помірний. Профілювання обличчя сильне. Орбіти помірно високі. Ніс вузький, перенісся – помірно високе. Кут випинання носа сильний. Глибина іклової ямки помірна, на межі з великими категоріями розмірів. За таблицею краніологічних типів східнослов’янських племен (Т. Алексєєвої), морфологічний тип черепа Гліба, з певним застереженням, потрапляє до категорії доліхокранних, середньолицих. За В. Дяченком типологізувати череп Гліба напевно не вдається. Робота допоможе об’єктивніше підходити до генеалогії Олеговичів і поповнить знання про етнічні риси князя Гліба. Її оригінальність у тому, що краніологічні дані подаються вперше. Розпочате дослідження князівських поховань дасть змогу вирішити низку питань генеалогії княжих родів, що суттєво вплине на розвиток історичної науки.

Ватрослав Ягич и Первое славянское житие Вячеслава Чешского

The paper deals with the views of Vatroslav Jagić on the First Old Slavonic legend of St. Wenceslas and analyzes his research on issues related with the place and date of the origin of the monument and relation between the preserved manuscripts.

Хрущов, Иван Петрович

Жизненный и творческий путь полузабытого писателя, историка русской литературы, педагога, чиновника вт.пол. 19в.

Balakhvantsev A.S. Disputes about Takhti-Sangin: Chronology.

2024

Despite the fact that excavations at the site of Takhti-Sangin began almost a hundred years ago, questions about the date of the founding of the city and foundation of the Oxus temple are still far from being resolved. The article provides arguments indicating that the parameters of the mud brick, column bases, and even the discovered fragments of Yaz III ceramics do not provide grounds to abandon B.A. Litvinsky’s assumption that the founding of Takhti-Sangin can be dated back to the early 3rd century BC. Thus, the square bricks of the 50–52×50–52×12–14 cm format used in the construction of the Oxus temple have no analogies among the Achaemenid monuments. The composite nature of the column bases does not at all indicate that the latter were manufactured in the Achaemenid era. Composite and monolithic bases existed in parallel in the 6th – 3rd centuries BC. Fragments of late Achaemenid ceramics from the wall seams of the temenos of the Oxus temple were already known to B.A. Litvinsky and I.R. Picikyan, but this did not affect their chronological conclusions. This is explained not only by the fact that any layers that could be dated to the Achaemenid period have not been discovered both at the time of Litvinsky’s work and later. In the last third of the 4th – first decades of the 3rd century BC, the population of the Central Asian satrapies continued to produce and use ceramics genetically related to the late Achaemenid period.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДИСКУРС ВОЛОДИМИРА ДЕРЖАВИНА

Надруковано: Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології, Каф теорії л-ри, компаративістики і літ.творчості; ред.-кол.: Л.В.Грицик (голова) [та ін.] – К.: Логос, 2015. – С. 199-209, 2015

У статті вчинено спробу аналізу неокласицистичної концепції Володимира Державина, означено полемічні контексти його теорії (марксизм, російський формалізм, МУРівська критика), а також типологічні (Еліот, Кроче, Мандельштам). Ключові слова: класицизм, неокласицизм, стиль, традиція, форма-структура. В статье проанализирована неоклассицистическая концепция Владимира Державина, произведено очертание полемических конеткстов его теории (марксизм, русский формализм, критика МУР), а также типологические (Кроче, Мандельштам, Элиот).