The Legal Regime of Information Resources of Medical Information Systems (original) (raw)
Related papers
ВИДИ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Медичне право, 2019
Висвітлено поняття інформації як об'єкта цивільних правовід-носин у сфері медичного обслуговування. Розкрито види інфор-мації у сфері медичного обслуговування, виокремлені за деякими критеріями поділу. Проаналізовано види інформації з обмеженим доступом. Досліджено окремі аспекти комерційної таємниці в зак-ладах охорони здоров'я.
Інформація як об'єкт цивільних правовідносин у сфері медичного обслуговування
Автореферат, 2019
За умов медичної реформи весь комплекс проблем сфери медичного обслуговування набув неабиякої актуальності, особливо в аспекті інформації, що впливає на здійснення значної кількості прав, гарантованих, зокрема Цивільним кодексом України (далі – ЦК України). З-поміж таких – право на таємницю про стан здоров’я, право на інформацію про стан свого здоров’я. Проблематика сенситивна, людиноцентристська, адже інформація, яку досліджуємо, є особливо вразливою, що неодноразово у своїх рішення відзначав Європейський суд з прав людини: «Охорона відомостей особистого характеру (особливо медичних даних) має основоположне значення для здійснення права на повагу до приватного і сімейного життя. Дотримання конфіденційності відомостей про здоров’я є основним принципом правової системи усіх держав – учасниць Конвенції» (справа «М.С. проти Швеції», 1997). Відтак, Україна, яка ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950, ратифікована Україною 1997), зобов’язана працювати в системі конвенційних координат, забезпечуючи дотримання прав людини.
Eurasian Academic Research Journal, 2019
Информационные права и свободы впервые были отражены во Всеобщей декларации прав человека 1948 г. В частности, в ст. 19 закреплено, что каждый человек имеет право на свободу убеждений и на свободное их выражение. Это право включает свободу беспрепятственно придерживаться своих убеждений, а также искать, получать и распространять информацию и идеи любыми средствами и независимо от государственных границ. В Резолюции 59/191 Генеральной Ассамблеи ООН от 20 декабря 2004 г. закреплено, что свобода информации является основным правом человека и критерием всех остальных свобод.
Safe Approach in Legal Regulation of Information Relations
Law Journal of Donbass, 2021
Due to the process of informatization, systemic changes are taking place, according to which all spheres of activity of state institutions, all segments of society, and each individual are included in the global information space. This determines the need to ensure the reliability and security of information relations, which is achieved in particular through the mechanism of effective and strategic legal regulation. Information security in the conceptual and key legal documents of many states is seen as an important component of national security. New challenges to security and human rights in the field of information relations generate pressing issues that need further scientific study and solution. The article contains a compilation of views available in modern science on the understanding of basic concepts: "information", "information relations", "information security", as well as basic approaches to formulating the definition of information security...
Legal content of the category "False information
Entrepreneurship, Economy and Law, 2019
Стаття присвячена аналізу змісту категорії «недостовірна інформація». Проаналізовано доктринальні погляди стосовно достовірності як загальної властивості інформації, факторів, що впливають на формування недостовірної інформації. Здійснено аналіз наявних у науковій літературі, в судовій практиці поглядів щодо категорії «недостовірна інформація». На основі проведеного дослідження визначено зміст категорії «недостовірна інформація».
(a.k.a.) Lytvynenko on access to medical records, 2020
Правовідносини між лікарем та пацієнтом включають в себе обов'язок першого зберігати конфіденційність інформації про стан здоров'я пацієнта, який ґрунтується на підставі норм законодавства і прецедентного права. Як правило, недотримання цього обов'язку та розголошення цих даних тягне за собою або цивільну, або кримінальну відповідальність. Щоправда, як законодавство, так і прецедентне право багатьох країн світу містить чималий ряд виключень з медичної таємниці. Втім, зі зростанням ролі автономності пацієнта у прийнятті рішень щодо його лікування, з цим виникло питання як стосовно забезпечення належного рівня конфіденційності даних реєстрів хворих і інформації щодо їх стану здоров'я, так і можливості самих пацієнтів мати доступ до них. Мета такого доступу, насправді, не настільки прозаїчна, як може здаватися, адже в практиці багатьох судів, у тому числі, міжнародних (до прикладу, згадуючи справу Gaskin v. United Kingdom 1989р.), існує чимало справ, де позивачі воліли отримати рішення суду на витребування документацїі щодо стану здоров'я позивача, аби мати змогу подальшому позиватися проти закладів охорони здоров'я через вчинену ними недбалість, яка могла б бути підтверджена цією документацією в суді. Позиції судів Сполучених Штатів Америки та деяких країн Європи (зокрема, у статті розглянута практика німецьких та португальських судів) суттєво відрізняються між собою в багатьох аспектах, зокрема щодо можливості прямого доступу позивача до даних, майнового статусу інформації про стан здоров'я, права на доступ третіх осіб до документації та його умов, категорій даних, що не підлягають наданню в силу певних обставин, тощо. Питання доступу до даних про стан здоров'я відоме у практиці міжнародних судів ще з середини 1970-х років, зокрема в справах Європейського Суду Справедливості, в яких позивачі судилися з органами ЄЕС, воліючи оскаржити рішення їх кадрових відділів стосовно непридатності обіймати посади за станом здоров'я, що не надавали належних пояснень цьому, а також не надавали медичної документації в якості підтвердження своєму рішенню. З 1980-х років, аналогічні позови подавалися і в Європейський Суд з Прав Людини, де в кількох справах підіймалося не тільки питання доступу до документації лікарень, а й доступу до інформації стосовно біологічних батьків позивача (справи Odievre v. France та Godelli v. Italy). Ключові слова: дані про стан здоров'я, захист персональних даних, право на доступ до даних про стан здоров'я, медична таємниця, медична халатність, майновий статус персональних даних. Lytvynenko A.A. The right of access to patient's health data: a comparative analysis of the case law of the european court of human rights, the european court of justice, and the practice of the courts of the united states and some european countries. The legal relationships between the physician and the patient involve a duty to maintain the confindentiality of information concerning the patient's health which is based upon the acting legislation and case law. The non-fulfillment of the said duty mostly brings to civil or criminal responsibility. However, both legislation and case law of various states bear a substantial number of exemptions from the duty of medical confidentiality. With the enhancement of patient’s role in decision-making concerning his treatment, various issues concerning his data privacy arose. Apart from his data privacy maintenance, there is an issue of the patient’s right to access to his medical records. The purpose of access may not be as prosaic as it may initially look like, as in various jurisprudence, including the case law of international courts, plaintiffs frequently applied to courts to obtain an order for medical records productions so as to file an action against hospitals for negligence. Hence, medical records would be used as evidence of negligence at trial. The positions of the United States courts and the courts in Europe (the given paper embraces several trials from Germany and Portugal) may have divergencies concerning direct access to medical data, proprietary status of the health records, a right to access of third parties and its conditions, the categories of personal data banned from patient’s access under certain circumstances etc. The issue of access to medical records in known in the ECJ jurisprudence since the mid 70s, especially in a number of judgments wherein the plaintiffs sued various EEC bodies attempting to impugn the decision of their human resourse department concerning their ineligibility of holding a certain position in the structures of EEC – therein, the defendants did not give reasonable justifications for the such decisions and didn’t present any medical documentation to the prospective plaintiffs as a proof of their unfitness for office. Since the 1980s, similar actions were filed to the European Court of Human Rights. In some cases, not only the issue of the patient’s right to inspection of the respective health records was risen, but the aspect of accessing the information on plaintiff’s biological forbearers as well (trials of Odievre v. France and Godelli v. Italy). Key words: Medical records, data privacy, a right to access to medical records, medical confidentiality, medical negligence, proprietary status of health records.
Research of Medical Data Exchange Standards
Theoretical & Applied Science, 2019
ISRA (India) = 3.117 ISI (Dubai, UAE) = 0.829 GIF (Australia) = 0.564 JIF = 1.500 SIS (USA) = 0.912 РИНЦ (Russia) = 0.156 ESJI (KZ) = 8.716 SJIF (Morocco) = 5.667 ICV (Poland) = 6.630 PIF (India) = 1.940 IBI (India) = 4.260 OAJI (USA) =