Особливості виникнення психосоматичних розладів у підлітків (original) (raw)
Related papers
Российский психологический журнал, 2020
Введение. Целью исследования явилось изучение половозрастных особенностей в структуре субъективного опыта психических состояний детей с дефицитарным развитием. Методы. Исследовался субъективный опыт психических состояний: радости, гнева, спокойствия. Дети ретроспективно и перспективно описывали психические состояния. Методом контент-анализа текстов были выделены смысловые единицы, высчитывалась частота их встречаемости. Результаты. Субъективный опыт психических состояний детей с нарушениями в развитии имеет содержательную специфику в зависимости от пола, возраста. Субъективный опыт некоторых психических состояний может иметь схожее содержание у мальчиков и девочек. Детский церебральный паралич: субъективный опыт психических состояний мальчиков младшего возраста более выражен, содержательнее, чем у девочек младшего возраста и у мальчиков-подростков. У девочек к подростковому возрасту опыт переживаний состояний значимо обогащается. В подростковом возрасте субъективный опыт состояний и...
Особливості дисгармонійного розвитку в юнацькому віці
Найдьонова Г.О., Нечипоренко Г.С. Особливості дисгармонійного розвитку в юнацькому віці. Теорія і практика сучасної психології. 2020. №1, Т. 1. С. 62 – 69., 2020
У статті представлено дослідження особливостей дисгармонійного розвитку юнаків на прикладі акцентуацій характеру. На основі теоретичного аналізу джерел розкрито сучасні уявлення про дисгармонійний розвиток у психологічній науці. Визначено, що у юнацькому віці дисгармонійний розвиток тісно пов’язаний із основними новоутвореннями цього віку – рефлексією, самосвідомістю, життєвим та професійним самовизначенням. Тому у юнаків дисгармонії особистості проявляються як в осо-бистісній сфері (неадекватність самооцінки і оцінки інших, несформованість вікових новоутворень, викривлення рефлексії), так і у соціально-професійній сфері (нереалістичність планів на майбутнє, невідповідність особистості професії або часті зміни; неадекватність спілкування та висновків).На емпіричному рівні встановлено особливості дисгармонійного розвитку у юнаків на прикладі акцентуацій характеру. Виявлено, що 79% юнаків мають акцентуації характеру різного типу: переважає циклоїдний, лабільний та астено-невротичний. Лише у 37% юнаків констатують змішані типи, у решти 63% – одна акцентуація. Найчастіше зустрічаються гіпертимно-демонстративний, гіпертимно-циклоїдний та циклоїдно-лабільний типи.Встановлено особливості рівня сформованості рефлексії та адекватності самооцінки у групах юнаків із вираженими акцентуаціями характеру та без виражених характерологічних загострень. Уст атті розкривається зв’язок між рівнем самооцінки та рефлексії й наявністю акцентуйованих рис характеру. Здійснено порівняльний аналіз розповсюдженості акцентуацій характеру, рівня рефлексії та адекватності самооцінки залежно від року навчання. З’ясовано, що у учнів дев’ятих та десятих класів домінуючою є лабільна акцентуація, а в одинадцятих – циклоїдна. Виявлено спад рівня сенситивності у учнів десятих класів порівняно з учнями дев’ятих класів. Отримані результати стали під-ґрунтям для розробки рекомендації щодо психолого-педагогічної роботи з юнаками з різними типами акцентуацій, що включають профорієнтаційну роботу, розвиток рефлексії, налагодження міжособи-стісних стосунків
Взаємозв'язок рівнів тривожності та акцентуацій характеру підлітків
Наукове періодичне видання Український психолого-педагогічний науковий збірник №4 (04), квітень 2015, Львівська педагогічна спільнота. , 2015
Наукове періодичне видання УКРАЇНСЬКИЙ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ НАУКОВИЙ ЗБІРНИК Науковий журнал # 4 (04) квітень 2015 Редактор, коректор-Навацький Р. П. Верстка-дизайн-Клінова С. М. Відповідальність за підбір, точність наведених на сторінках журналу фактів, цитат, статистичних даних, дат, прізвищ, географічних назв та інших відомостей, а також за розголошення даних, які не підлягають відкритій публікації, несуть автори опублікованих матеріалів. Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Матеріали публікуються в авторській редакції. Передрукування матеріалів, опублікованих в журналі, дозволено тільки зі згоди автора та видавця. Будь-яке використанняз обов'язковим посиланням на журнал.
ОСОБЛИВОСТІ САМОСТАВЛЕННЯ В ОСІБ З МЕЖОВИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
В статті представлено результати дослідження особливостей самоставлення і часової перспективи в осіб з межовими психічними розладами. У 60% досліджених виявлено нижчий, порівняно з умовно здоровими особами, рівень самоповаги, самоприйняття, самоінтересу, більш песимістичні очікування щодо ставлення довколишніх, низький рівень саморозуміння. Найбільш вираженими в таких осіб є часові орієнтації на негативне минуле та фаталістичне теперішнє. Інші 40% пацієнтів характеризуються сильно вираженою схильністю до самозвинувачення, а за іншими показниками мало відрізняються від умовно здорових осіб. The results of the study of self-attitude of people with borderline mental disorders were represented in the article. 60% of patients demonstrate lower, comparing with conventionally healthy people, level of self-esteem, self-acceptance, self-interest, more pessimistic expectations about the attitude from others, low level of self-understanding. They are mostly committed to negative past and fatalistic present. The other 40% of patients are mainly characterized by strong tendency to self-reproach and manifest time orientation to positive past, but do not differ much from apparently healthy individuals by level of self-esteem, self-acceptance, self-interest, self-understanding and other indicators, they also expect better attitude towards themselves. Key words: self-attitude, self-esteem, self-acceptance, time perspective.
Личностные детерминанты агрессивности подростков
2019
Личностные детерминанты агрессивности подростков АГЕЕНКОВА Е.К. доцент кафедры клинической и консультативной психологии Института психологии БГПУ им. М. Танка (Беларусь), кандидат психологических наук ЛАРИОНОВ П.М. докторант Университета Казимира Великого (Польша) ВОЛЧЁК В.А. студентка Института психологии БГПУ им. М. Танка (Беларусь) В статье представлены результаты исследования, целью которого был поиск фрустрирующих факторов внешней среды, детерминирующих агрессивное поведение детей подросткового возраста. Особое внимание было уделено изучению направленности агрессии. Отмечены переживаемые подростком стороны внешнего и внутреннего мира, которые провоцируют возникновение этой реакции. Было исследовано 62 школьника в возрасте 13-15 лет с применением анкеты, составленной при использовании метода фокус-группы. Для глубокого познание личности подростков был применен психодиагностический подход «Персональная сказка». Ключевые слова: агрессивное поведение подростков, направленность агрессии, персональная сказка.
PSYCHOLINGUISTICS, 2021
Вступ. У статті представлено результати дослідження персональних наративів підлітків, які мають порушення слуху і зору, а також їх однолітків без відповідних порушень. Мета даної роботи полягала в аналізі змістових індикаторів персональних наративів підлітків із депривацією вербального розвитку. В ході теоретичного пошукування було систематизовано підходи до розуміння онтогенезу та дизонтогенезу становлення особистості; проаналізовано результати попередніх досліджень мовної свідомості та мовленнєвої поведінки підлітків, становлення яких відбувається в умовах вербальної депривації; узагальнено теоретичні напрацювання, щодо ролі текстуальної взаємодії в процесі формування особистісної спрямованості. Методи. В якості методів емпіричного дослідження використано наративний аналіз персональних текстів респондентів із застосуванням процедур обґрунтованої теорії. Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою U-критерію Мана-Уїтні. Результати. В результаті емпіричного дослід...
Психолінгвістичний аспект ідентичності підлітків на етапі перебігу кризи
2016
Автором в зазначеній статті розкриваються психолінгвістичні особливості матриці ідентичності підлітків 13-14 років поряд із показниками співвідношення соціальних ролей та індивідуальних характеристик на етапі перебігу кризи.Виокремлюються важливі показники кризи ідентичності. Наголошується на основних статистично значущих відмінностях психолінгвістичної складової та характеристик ідентичності.
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ: ЗАСОБИ САМОДОПОМОГИ В УМОВАХ ТРИВАЛОЇ ТРАВМАТИЗАЦІЇ (2018)
2018
Книгу присвячено дослідженню психологічного здоров’я особистості, що переживає наслідки тривалого воєнного конфлікту. Визначено особистісні чинники та індикатори психологічного здоров’я. Розроблено концепцію соціально-психологічної реабілітації особистості в умовах травматизації. Запропоновано поетапну модель соціально-психологічної реабілітації травмованої особистості. Апробовано технології, техніки, способи і прийоми психологічної допомоги та самодопомоги, які сприятимуть підвищенню готовності особистості до подолання надмірних стресових перевантажень та профілактиці психотравматизації різних верств населення. Книгу адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, соціальним і медичним працівникам, громадським активістам, волонтерам, педагогам, журналістам, що беруть участь у реабілітації ветеранів АТО, членів їхніх сімей, вимушено переміщених осіб тощо.
Особливості гендерної ідентичності у підлітків із розладами аутистичного спектра
Особливості гендерної ідентичності у підлітків із розладами аутистичного спектра, 2020
Стаття присвячена визначенню особливостей гендерної ідентичності у підлітків із розладами аутистичного спектра. Проведено теоретичний аналіз особливостей сформованості гендеру у дітей та підлітків із розладами аутистичного спектра. Наведено результати емпіричного дослідження специфічності гендерної самоідентифікації у підлітків із розладами аутистичного спектра. Виявлено, що підлітки з розладами аутистичного спектра характеризуються «нестатевотиповою Я-концепцією», тобто сімейні, професійні та статево-визначені характеристики не є у них визначальними у самоописі, поступаючись нейтрально забарвленим якостям. В цілому, для підлітків із розладами аутистичного спектра властивий недостатній рівень сформованості уявлень про представників різних статей, їх поведінкові патерни, функції, які виконують чоловік та жінка в сім’ї та соціумі, відсутність критичного ставлення до себе. Також вони демонструють недостатній рівень ідентифікації себе з представником своєї біологічної статі. Ключові слова: гендер, ідентичність, розлади аутистичного спектра, підлітковий вік.