Методологічні аспекти дослідження пандемічного образу світу (original) (raw)

Методология Юма и его наука о человеческой природе

In this paper I try to explain a strange omission in Hume’s methodological descriptions in his first Enquiry. In the course of this explanation I reveal a kind of rationalistic tendency of the latter work. It seems to contrast with “experimental method” of his early Treatise of Human Nature, but, as I show that there is no discrepancy between the actual methods of both works, I make an attempt to explain the change in Hume’s characterization of his own methods. This attempt leads to the question about his interpretation of the science of human nature. I argue that his view on this science was not a constant one and that initially he identified this science with his account of passions. As this presupposes the primacy of Book 2 of his Treatise I try to find new confirmations of the old hypothesis that this Book had been written before the Book 1, dealing with understanding. Finally, I show that this discussion of Hume’s methodology may be of some interest to proponents of conceptual analysis.

Пандемическая реальность: актуальные проблемы и перспективы

NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право

Рассмотрены проблемы адаптации жителей Белгородской области к пандемийной реальности. Обосновано выделение в качестве основных векторов актуальных и потенциальных трансформаций регионального социума в результате комплексного влияния последствий пандемии COVID-19. На основе результатов авторского социологического исследования показано, что влияние пандемии на образ жизни населения довольно значителен, хотя большая часть изменений коснулась преимущественно индивидуальных гигиенических практик. Отмечается явная тенденция к ограничению социальных контактов и социальной жизни – тренд, развитие которого будет зависеть от дальнейшей политики государства. Эмпирически подтверждено несомненное и комплексное влияние пандемии на жизненную ситуацию в большинстве домохозяйств региона. Данное влияние, хотя и проявляется в ряде позитивных эффектов (к числу которых относится, например, рост внимания к собственному здоровью), имеет преимущественно негативное измерение. И если на внутрисемейных комму...

О «новых» методах изучения истории русской философии

The article deals with methods of historical and philosophical research that are rarely used in contemporary works on the history of Russian philosophy: historical and philosophical reconstruction, reactualization/marginalization of philosophical content, intercultural methodology (polylogue philosophy), biography, and prosopography methods. The authors show the specificity of each method, their places in the practice of research, their heuristicics for the history of Russian philosophy, and significance for expanding historical and philosophical knowledge. The relevance of applying “new” methods is based on the following facts: the reissue of basic texts of Russian thinkers has been completed, there is active work in archives leading to the introduction of “marginal” texts, i.e. unfinished texts with unestablished meanings, into the scholarly circulation, and the range of historiographical literature with a rich variety of existing interpretational schemes has significantly increased in the last three decades. The use of “new” methods makes it possible to revise existing models of the history of Russian philosophy, to abandon the view of Russian philosophy as a series of influences and borrowings, and to propose a new periodization of the history of Russian philosophy. In particular, the method of “collective biography” reveals the dynamic side of the history of science, ways of forming scientific schools, intergenerational connections, and the influence of the non-philosophical context on scholarly work. The significance of methods for Russian philosophy covers a range of aspects: expanding verified historical and philosophical knowledge; showing the actual content of Russian philosophy that may be in demand in modern philosophy; forming a more comprehensive view on the historical and philosophical process concerning not only personalities, but also generations, schools, etc.; and the explication of the context (historical, biographical, social, cultural) as well as interpretation of ideas. Keywords: Russian philosophy, methodology, history of philosophy, reconstruction, polylogue, interculturality, context, reactivation, marginalization, collective biography, prosopography.

Методологические подходы к исследованию социальной структуры современного российского общества

2015

The article discusses the methodological approaches to the study of the social structure of modern Russian society. Observing the factors of stratification of modern Russian society, the author outlines the main types of methodological approaches to the analysis of class structures: “single-stage” and “multi-stage” analysis. As one of the versions of “single-stage” analysis a model of stratification based on the criterion of standard of living is presented. The author comes to conclusion that even now, Russian society remains a society of “shifted down” social positions, and deprivation of the basic needs in varying degrees, affects a significant portion of the population

Трансформації відображення міфічності світу у дзеркалі філософії і психології

Мультиверсум. Філософський альманах, 2018

У статті розглядається історично динамічне відображення феномена «зачаклованості» соціального світу у міфологічних, філософських і наукових психологічних знаннях. На прикладі ставлення до міфів та їхнього місця у психологічних знаннях показано не лише співіснування та взаємний вплив різних парадигм знань, а й циркуляція між ними інформації та методів роботи з нею. Спільно уявлені міфи від часів Когнітивної революції до сьогодні створюють уявні реальності, які є умовою успішної співпраці людей у групах будь-яких розмірів. Розкриваються причини боротьби з міфами з метою «розчаклування» світу та одночасне виникнення їх нових форм. Сучасні міфи розглядаються з позицій соціальності, ресурсів суспільства, психотерапії та її методів.

Картина світу буддизму та сучасного природознавства

Розглянуто світоглядні картини буддизму та сучасного природознавства, їхні підходи до проблем світобудови та місця в ній людської свідомості, що пізнає світ. Продемонстровано гостру потребу в більш детальному, аналітичному співставленні двох полярних систем думки Сходу і Заходу, яке спричинює складність прогнозування можливих результатів. Проаналізовано перспективи і проблеми, які супроводжують процес міжкультурної взаємодії: потребу в розділенні наукових та ненаукових аспектів буддизму, чіткості дефініцій, які вводять як відповідники західним поняттям, адекватності співвідношення філософськорелігійної площини буддійського вчення із природознавчою площиною західної науки.

Міфологемна основа творення картини світу людини

The mythological foundation is the creation of a picture of the human world, 2007

Народжуючись людина творить свою глибоко особистісну картину світу. Основою її творення виступають міфологеми. Вони є складними конструктивними утвореннями, що зберігаються на глибинних шарах психіки. Вивчення міфологем як чинників формування картини світу людини є одним з актуальних завдань сучасної психології. When a person is born, he creates his deeply personal picture of the world. The basis of its creation are mythology. They are complex constructive entities, which are stored on the deep layers of the psyche. The study of mythology as factors in the formation of a picture of the human world is one of the urgent problems of modern psychology.

Концептуализация рациональной картины мира в абдукции антропологического опыта

NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право

Базовыми дистракторами являются принципы как допущения, определяющие наличное содержание теории. Любая теория состоит из концептов, к которым относятся сущие, принципы и т.д. Абдукция рассматривается как смена частично устаревших принципов новыми в рамках рационального объяснения на основе редуктивного вывода.