Хоплитската фаланга - формиране и развитие (original) (raw)
Related papers
Anatomiâ popytok ustanovleniâ vliâniâ
2015
В силу того, что союз Франции с Россией был разорван после революции 1917 г., основная цель политики Парижа по отношению к Центральной и Восточной Европе (ЦВЕ) в 1920 х гг. свелась к стремлению создать противовес Германии в виде надежной, сильной и последовательной системы альянсов в ее тылу. Так. обр., Париж пытался поддержать и укрепить созданную мирными договорами благоприятную ситуацию своих союзников в ЦВЕ. Экономическая и политическая интеграция реги она, как и укрепление межгосударственных отношений также соответствовали интересам Франции. Краеугольным камнем этой стратегии стало закрепление дружественных государств, таких как Польша, Чехословакия, Румыния и Югославия, в орбите Франции, а также их стабилизация и развитие. В статье анализируются и оцениваются стратегические, политические, экономические и культурные инструменты, которые были использованы Парижем для расширения своего влияния в ЦВЕ. The primary aim of French policy towards East Central Europe in the 1920s was to create a counterbalance against Germany in the form of a reliable, strong and coherent alliance system in the back of Germany, for as the alliance with Russia had collapsed as the result of the 1917 Revolution. Thus, Paris aimed to maintain and consolidate the favourable situation for its allies in the region created by the peace treaties. The economic and political integration of the region, and the settling of inter state relations was also in France's interest. The strengthening and developing of friendly states, such as Poland, Czechoslovakia, Romania and Yugoslavia, and bringing them into the French orbit became the cornerstone of this strategy. After discussing the international situation and aims of France, this article analyses and evaluates the strategic, political, economic and cultural tools Paris used to expand its influence in East Central Europe. Ключевые слова: международные отношения в XX ст.; внешняя политика Франции; Центрально Восточная Европа; межвоенный период; великие державы.
РАЗВОЈОТ НА МАКЕДОНСКАТА ХЕРАЛДИЧКА МИСЛА
JOURNAL OF HISTORY, 2019
Development of heraldry, especially its thought, came late in Macedonia, the first available heraldic work being the Stematographia by Hristofor Zhefarovic of 1741. During the 19th century, Jordan Hadji Konstantinov Djinot started first lessons about coats of arms for the oldest children, based on the Stematographia. The first steps of development of the heraldic thought started in 1966 and lasted 6 years. Authors that were prominent in this process were Stjepan Antoljak, Aleksandar Matkovski, Milosh Konstantinov and Slavko Dimovski. The real development started in the 21st century with authors Boban Petrovski, Snezhana Filipova, Jovan Jonovski and Ivan Nacevski, and especially with the work of Macedonian heraldic Society and its journal, Macedonian Herald.
Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування»
Метою статті є аналіз історії лісовідновлення та лісорозведення на території Східного Поділля та розробка періодизації для подальшого вивчення проблематики дослідження. Матеріал досліджень – наукові праці, статистичні та історико-архівні дані, в яких згадується про розвиток процесу лісовідновлення та лісорозведення на території Східного Поділля. Методи досліджень – аналітичні, описові, статистичні, картографічні та ретроспективного аналізу. Стаття присвячена проблемі історії розвитку процесу лісовідновлення та лісорозведення, а також розробки її періодизації на основі праць науковців, природоохоронців, істориків та інших публіцистів. На основі досліджень виділено дев’ять періодів господарського освоєння лісових угідь Вінниччини. Основною метою є історичний аналіз лісовідновлення та лісорозведення в умовах Східного Поділля та порівняння її із сучасними темпами та сучасними підходами та принципами. Наукова новизна роботи включає розробку періодизації процесу лісовідновлення та лісороз...
СТРАТИГРАФИЯ. ГЕОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕЛЯЦИЯ, 2014, том 22, № 6,, 2014
Проведено комплексное исследование ряда разрезов торфяно-сапропелевых отложений, в том числе содержащих культурные слои эпох мезолита и неолита, на Шигирском и Горбуновском болотных комплексах Среднего Урала. По результатам палинологического и ботанического анализов реконструирована история развития торфяников, окружающей растительности и природной среды в голоцене. На основе детального радиоуглеродного датирования археологических материалов и вмещающих их слоев прослежены особенности стратиграфии, динамики развития торфяников во вре мени и освоения территории древним человеком, связанные с изменением экологических условий.
ШЛЯХИ ТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНОТОЛЕРАНТНОЇ МОВИ
InterConf, 2021
Підгурська Валентина Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти та культури фахової мови Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна Голубовська Ірина Владиславівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти та культури фахової мови Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна ШЛЯХИ ТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНОТОЛЕРАНТНОЇ МОВИ Анотація. Статтю присвячено проблемі стратегії фемінізації як одного з провідних факторів творення гендернотолерантної мови. Описано, що в новому правописі схвалено використання фемінітівів і представлено моделі їх творення. З'ясовано, що найпродуктивнішими є суфікси-к(а);-иц(я);-ниц(я);-ин(я). Наголошено на доцільності вживання жіночого та чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. У статті також розглянуті поняття ґендер та толерантність у мовній комунікації. Ключові слова. гендерна толерантність, статева нейтралізація, спільний рід, фемінітиви.
В СПИРАЛАТА НА ВРЕМЕТО: ПРОСТРАНСТВА, ХОРА, ИДЕИ, СЪБИТИЯ, 2023
The main goal of the research is to further specify the boundaries of the old Plovdiv mahalles, used as administrative units until the beginning of the 20th century. For this purpose, data was drawn from a well-known but not sufficiently used source - electoral lists issued by the Plovdiv municipality in 1898. In these lists, Plovdiv is divided into four parts. In the First urban part, the mahalles no longer exist, but in the remaining three there are data on a total of 40 mahalles, a large part of which were registered from the time before the Liberation and the first years after it. Through the data in the list, questions of the location and boundaries of several mahalles have been resolved and further research tasks have been identified in this regard. Keywords: Plovdiv; mahalles, borders, electoral lists, the end of the 19th – the beginning of the 20th century