СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА КРЕАТИВНОСТІ В ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГУМАНІТАРНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (original) (raw)
Related papers
Molodʹ ì rinok, 2023
Валентина Водяна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Людмила Щур, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Сергій Маловічко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Ірина Машталер, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри теоретичних основ та методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Тетяна Солонинка, керівник та головний хореограф Тернопільської танцювальної школи "T.S."
Соціум, документ, комунікація, 2022
The article examines the concept of social communications, which due to the pandemic, the rapid development and widespread use of information technology, have undergone significant changes in today's society. It was found that today a competitive specialist of any profile must have professional competencies, be able to effectively carry out various social actions, perform social functions, establish normal social relations, adhere to the norms of social behavior, interact and, therefore, be socially oriented person. To understand the essence of social and communicative competence of higher education students, the scientific definitions of this concept
РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
Переорієнтація сучасної вищої освіти на парадигму студентоцентризму потребує перегляду змісту особистісної підготовки майбутніх фахівців. Особливого значення ця проблема набуває в межах підготовки майбутніх фахівців спеціальної освіти, де особистісна компетентність є однією із провідних умов успішної професійної реалізації. Складність особистісної підготовки фахівця спеціальної освіти полягає й в тому, що перелік важливо необхідних особистісних якостей педагога має корелювати зі специфікою нозології дітей, із якими він у подальшому буде працювати. Важливими якостями в роботі майбутнього фахівця спеціальної освіти є толерантність, емпатійність, емоційна стійкість, сенситивність до емоційних станів дітей, здатність вербалізувати і демонструвати власні емоції, вміти заохочувати та надихати інших. Сукупність зазначених якостей утворює такий складний феномен, як емоційний інтелект майбутнього фахівця. Емоційний інтелект (ЕІ) є багатокомпонентним явищем, що інтегрує внутрішньоособистісну ...
ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У СТРУКТУРІ ГЛОБАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Perspektivi ta ìnnovacìï nauki. Pedagogìka, psihologìâ, medicina, 2024
The paper presents theoretical and methodological analysis of the Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 3(37) 2024 645 forms: critical reflection, systems thinking and analysis, interactive learning, creative thinking for future scenarios, collaborative learning. The role of the established content, forms and methods of formation of environmental competency as a component of global competence of students was substantiated for use in education and research work on environmental restoration and conservation. A general description of the content of knowledge, attitudes, skills and values that people need to be globally competent is shown to provide opportunities for identifying strategies for learning, teaching and assessing global competence.
ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ ЯК ПРОБЛЕМА ВИЩОЇ ШКОЛИ
Психологія: реальність і перспективи
У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну повномасштабною війною. Цей висновок підтверджується результатами емпіричного дослідження, проведеного на другому місяці повномасштабних бойових дій. Отримані дані засвідчили послаблення навчальної мотивації і погіршення результатів навчання у помітної частини здобувачів вищої освіти, котрі пояснювали це явище не так екстремальними життєвими обставинами, як емоційними реакціями на них. Як було з’ясовано, у представлених студентами характеристиках цих реакцій переважають модальності, які підтверджують їх силу та негативний знак («нервові», «негативні») та дестабілізуючий вплив на психічну (зокрема на інтелектуальну) діяльність (стрес, тривожність, хвилювання, агресія, невизначеність, напруження, виснаження, спустошеність, апатія, пригнічені...
ЕМОЦІЙНИЙ КОНЦЕПТ ВІЙНА В РАМКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СУБКУЛЬТУРИ
Матеріали ХІІ Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, студентів та курсантів «Комунікативні стратегії інформаційного суспільства: лінгвістика, право, інформаційна безпека». – Київ : Нац. акад. СБУ, 2021. Ч. I. – 196 с. С. 180-184, 2021
Таким чином, специфікою емоційного концепту ВІЙНА є асиміляція альтруїстичних мотивів і мотивів нехтування. В основі такого конгломерату лежить, з одного боку, готовність на безкорисну жертву, потреба віддавати і почуття відповідальності, а з іншого – усвідомлення неоціненності своєї жертви, боязнь бути неприйнятим. Домінантними в концепті є смисли, які пов’язані з душевним біллем й моральними стражданнями, вони мають високу ступінь напруження. Мотив нехтування виступає як засіб негласного докору від людини, яка гостро відчуває потребу в любові, турботі, увазі, і яка намагається їх отримати, закликаючи до почуття обов’язку.
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences, 2020
У статті розглянуто проблему діагностики емоційного інтелекту дитини дошкільного віку. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з обраної теми, висвітлено наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних авторів. На основі цього аналізу виявлено, що всі наявні на сучасному етапі діагностичні методики можна поділити на дві групи (відповідно до двох моделей розуміння емоційного інтелекту як поняття). Також надано перелік методик з діагностики емоційного інтелекту. Виділено головні критерії, за якими зроблено вибір саме цих методик. Мета роботи – розкрити проблему практичного застосування сучасних методик діагностики емоційного інтелекту відносно дітей дошкільного віку, систематизувати й об’єднати їх. У статті оглянуто труднощі, які виникли у дослідників при використанні тих чи інших методик. На основі проаналізованої психолого-педагогічної літератури виділено 4 ключових компетентності дитини в царині емоцій, які вона має опанувати в період дошкільного дитинства. Науковою новизною ста...
Acta Paedagogica Volynienses
У статті представлено науково обґрунтовану та експериментально перевірену педагогічну систему, що є описом педагогічних умов, за яких формування емоційного інтелекту дитини дошкільного віку відбувається найефективніше. Окрім того, сформульовано завдання, які мають бути виконані в процесі реалізації вказаної системи. Також, окреслено етапи проведення роботи з впровадження даного проєкту, описано форми роботи з кожною групою реципієнтів – учасників освітнього процесу. В структурі системи зазначено кадрове забезпечення та цільову аудиторію. Наголошено на тому, що завдання з формування емоційної обізнаності дошкільника, це перш за все, педагогічна проблема. Поряд із теоретико-методологічною складовою, система містить практичні рекомендації педагогам щодо імплементації роботи з розвитку емоційного інтелекту дошкільника безпосередньо в навчально-виховний процес. Окремо визначено мотиваційне підґрунтя складання даної системи. Метою статті є висвітлення шляхів реалізації цього завдання на п...