«И ДОКОНЦАВЪ С НИМЪ МИРЪ ДО СВОЕГО ЖИВОТА»: ON THE QUESTION OF THE CONTEXT OF THE OPAVA MEETING IN 1289, ITS PARTICIPANTS AND THE "ETERNAL" CZECH-GALICIAN UNION (original) (raw)
Related papers
HOPELESS UNION: SERBIAN-CROATIAN RELATIONS AND VOJVODINA ISSUES 1848-1868 (2)
During a time of absolutism in the Habsburg Monarchy (1849-1860), the basis for Serbian and Croatian relations was defined by the Croatian political elite, who took for granted that the Serbs would continue to provide unquestioning support for the ideological and political constructions of Croatian statehood rights. From the Vienna Literary Agreement to the dissolving of the Croatian Parliament in 1861, leading Serbian liberals attempted in various ways — whether by parliamentary means or through public campaigns and journalistic endeavours — to win the Croatian side over to a political alliance between the two peoples. However, expectations remained unfulfilled due to fundamental differences between two ideas of the state in political, national-ethnic and territorial terms. Such differences were insurmountable, despite the attempts of the Prečani Serbs to overlook, hold back or relativise the discrepancies in the interest of reaching an alliance for which there were no key historical or social prerequisites.
ПРОПОВЕДЬ СЕВЕРИАНА, ЕПИСКОПА ГАВАЛЬСКОГО, ИЗ ЦИКЛА ГОМИЛИЙ О СОТВОРЕНИИ МИРА (CPG 4195)
ВЕСТНИК Екатеринбургской духовной семинарии., 2011
The article presents Russian translation of a little-known sermon of Severian, Bishop of Gabala (CPG 4195), which is a part of the series of homilies on the six days of Creation (CPG 4194). The translation is preceded by a summary of Severian and his writings and a brief commentary on the presented homily.
Ангажман Независне Државе Хрватске на међународном признању Хрватске православне цркве 1942-1944
Токови историје, 2019
У раду се анализира оснивање Хрватске православне цркве и ангажовање усмерено ка њеном међународном признању. Основни проблем истраживања посматра се у контексту нацистичке политике према православним црквама на југоистоку Европе, која је варирала и била прилагођавана немачким ратним интересима. Представљени су и напори и мере које је СПЦ предузимала у циљу спречавања међународног признања ХПЦ, као и покушај оснивања мађарске православне цркве, као процес у много чему аналоган и комплементаран са догађајима у НДХ.
Zbornik radova Filozofskog fakulteta u Prištini, 2020
Years before the First Balkan War 1912/13 marked by intense diplomatic activities aimed at creating alliances between Serbia, Bulgaria, Greece and Montenegro. Its goal was the liquidation of Ottoman rule in the territory of the so-called European Turkey, the liberation of compatriots from centuries-old occupation and the return of the territory to their countries of origin. The Serbian-Bulgarian agreement formed the basis of a broader alliance. It was established primarily through agreements between two prominent statesmen – Milovan Milovanović and Ivan Evstratiev Geshov, who at the final stage of negotiations were simultaneously prime ministers and foreign ministers. The results of the negotiations were translated into an interstate agreement with a secret annex of March 13, 1912. Despite the great temptations that followed the creation of the Serbian-Bulgarian agreement, Milovanović and Geshov still managed to bring the whole process to a successful end. The great powers persistently insisted on maintaining the status quo in the Balkans, which did not favor the Allies policy. The Alliance, however, was most concerned with the Ottoman Empire, according to which its blade was pointed. Unable to do anything more, neighborhood events were followed here with the utmost care and readiness. The first step in the Allies intention was the rapid and effective liquidation of Ottoman rule in the Peninsula, which for many who doubted the Allies resolve was an unexpected turn of events. However, when the burning question about the partition of this space came to the fore, the fate that many feared could not be avoided. Those who were in Bulgaria for further compromise with the Allies were not favorably regarded there by radical circles close to King Ferdinand and Austro-Hungary. Because of this, Geshov also had to withdraw from the political scene by resigning. Milovanovic passed away earlier. In all likelihood, an alliance without the famous duo who for the most part created it could not survive.
Obituary for V. A. Livshits, Vestnik Drevnej Istorii 77 № 4
This obituary is in Russian. The English version of almost the same text is about to appear in Scrinium, and the Tajik version, in the "Newsletter of Panjakent University". The longer article entitled "V. A. Livshits and his method. In place of an obituary" (also in Russian) is accepted for the Pis'mennye pamyatniki Vostoka
Problems of humanities. History
РОЗЗБРОЄННЯ ЧЛЕНАМИ КАРПАТСЬКОЇ СІЧІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКИХ ВІЙСЬК В УМОВАХ АГРЕСІЇ УГОРЩИНИ ПРОТИ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ (14-16 березня 1939 р.) Анотація. Мета дослідження-проведення аналізу акцій з роззброєння частин і підрозділів чехословацької армії, фінансової сторожі, жандармерії та прикордонної охорони (StOS) на території Карпатської України протягом 14-16 березня 1939 р. членами Карпатської Січі з метою організації належного опору угорській агресії. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії на основі невідомих чеських архівних документів розкрито масштабну операцію новосформованих збройних сил Карпатської України з роззброєння чехословацьких підрозділів, що відступали на всій території краю. Висновки. Роззброєння чехословацьких військ відбувалося у надзвичайно короткий проміжок часу перед самим приходом гонведів за декількома сценаріями: 1) шляхом добровільної передачі зброї і влади на місцях січовикам за наказом вищого командування; 2) шляхом домовленостей між українськими та чехословацькими офіцерами; 3) збройних сутичок і протистояння. Найбільшого масштабу акції з роззброєння набули на Воловеччині, в околицях Хуста, на Перечинщині та Великоберезнянщині. Найзапекліше протистояння від-Олександр Пагіря Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. Випуск 2/44 (2019) 122 булося на Воловеччині, а також поблизу румунського кордону на сході краю. Певною мірою ці сутички слід розглядати як продовження чесько-українського збройного конфлікту в Хусті та його околицях 13-14 березня 1939 р. Відібрана у чехів зброя склала левову частку арсеналу новонародженого українського війська. За найбільш скромними підрахунками, в результаті згаданих акцій карпатські січовики здобули понад тисячу гвинтівок, кілька десятків кулеметів, чимало гранат, амуніції та обмундирування, зокрема металеві шоломи, які стали незамінними під час боїв із угорськими військами. Цим озброєнням були забезпечено щонайменше 600-800 карпатських січовиків.
Serbs from the Neretva valley and the Cvetković–Maček agreement of 1939
2018
Када је 1929. године Краљевина СХС промијенила назив у Краљевина Југославија и када је подијељена на бановине, долина Неретве је припала Приморској бановини. Схватајући да су на тај начин свјесно препуштени хрватској интересној зони у Краљевини Југославији, Срби из долине Неретве су покушали да скрену пажњу, прије свега званичном Београду, на ту нелогичну подјелу Херцеговине, те да изразе своје протесте, али и страхове оваквим поступком. Међутим, њихови протести, меморандуми и елаборати којима су покушали да спријече утапање Мостара и долине Неретве у Приморску бановину, нису уродили плодом. Коначно, њихови страхови изражени 1929. године, обистинили су се 1939. године приликом стварања Бановине Хрватске, па су изнова покушали да скрену пажњу, прије свега Београду, на сву нелогичност уступања долине Неретве Бановини Хрватској.Following the introduction of the 6th January regime of King Aleksandar and the creation of banovinas in 1929, the Neretva valley became part of the Littoral Ba...