The life prospects of the personality in the social potential structure: problem event approach (original) (raw)

У статті запропоновано новий підхід до дослідження життєвих перспектив і стратегій особистості. З огляду на цей підхід, під життєвими перспективами розуміються вектори розгортання майбутнього стосовно ймовірності наповнення його певними подіями, що оцінюються з позиції бажаності (небажаності) настання цих подій або їх наслідків, поділ їх на такі, які бажано, щоб відбулися, та такі, настання яких є небажаним. Головними показниками значущості події може бути показник масштабу і (або) тривалості впливу події на життя людини, а також її здатність змінити хід життя. Наповненість життєвої перспективи визначається її інтенсивністю, подієвою насиченістю, тобто кількістю доленосних або важливих подій, які потенційно стануться за період, що оцінюється (від теперішнього до майбутнього). Прогнозовані (плановані та передбачувані) події, які розташовані за їх віддаленістю у часі та значущістю (тобто можливістю вплинути на подальше життя індивіда), утворюють часово-подієвий каркас життєвої перспективи. Розглянуто основні площини вимірювання життєвих перспектив: біологічна перспектива існування (орієнтовна тривалість і якість існування) та соціальна перспектива. Життєва перспектива інтерпретується як спосіб прогнозування її суб'єктом свого майбутнього в соціальній, біологічній та проблемно-подієвій площині, внаслідок чого створюються когнітивні передумови для визначення життєвих цілей і стратегій. Життєва перспектива є одним з основних засобів саморегуляції індивідуального актора, являє собою результат його когнітивних зусиль щодо антиципації власного майбутнього. Проблемно-подієвий підхід передбачає розгляд життєвих перспектив у розрізі як позитивних (відносно поставленої мети) майбутніх подій, так і небажаних обставин, що реально або потенційно створюють проблеми, які необхідно буде вирішувати індивіду.