ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ (original) (raw)
Related papers
Humanities science current issues, 2020
The objective necessity of formation technological competence of future teachers of labor training and technologies is determined by the main tasks of the educational field "Technology", among which-the development technological culture of students, which forms the technological outlook. The technological outlook is based on a system of technological views on nature, society and person. The subject of the research is the process of formation technological competence of the future teacher of labor training and technologies. The purpose of the study is to determine the methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology competence. To achieve this goal was used a set of research methods: analysis of philosophical, psychological, pedagogical, methodological and special materials, as well as analysis, synthesis, abstraction, systematization of theoretical data, comparative analysis to clarify the essence of the concept of "technological culture", content and component composition technological preparation of the future teacher of labor training and technology. The article identifies the following methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology of technological competence: this phenomenon appears as a universal characteristic of pedagogical reality; competence is characterized by specific functions in the field of teaching; it is a system formation consisting of structural and functional components; its structural units are knowledge, skills and motives of activity; peculiarities of technological competence formation are determined by individual creative, psychophysiological, age characteristics, socio-pedagogical and technological experience of the individual. The effectiveness of technological competence formation depends on a set of adequate principles, functional orientation of training, methods, techniques, tools, pedagogical conditions under which training will be organized. Therefore, we see the prospects for further research in defining pedagogical conditions, consideration of pedagogical formation technologies of future teachers of labor training and technologies of technological competence.
Acta Paedagogica Volynienses, 2022
Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування медіаграмотності в учнів. У період стрімкого розвитку сучасного медіапростору ефективна діяльність учителя початкової школи неможлива без застосування медіазасобів, які відповідають соціально-психологічним та психолінгвістичним особливостям розвитку дітей молодшого шкільного віку і впливають на формування світоглядних орієнтирів учнів, їхніх особистісних якостей та нових медіанавичок. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування медіазасобів вирізняється багатоаспектністю, міждисциплінарністю та інноваційністю. Сучасне суспільство характеризується розвитком глобальної інформаційної інфраструктури, в якій обмін інформацією не має обмежень у просторі і часі, а сама інформація стає найголовнішим ресурсом. Сьогодні від людини вимагається не стільки оволодіння певною спеціальною інформацією, скільки уміння орієнтуватися в інформаційних потоках, бути мобільною, о...
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ
Philological Review, 2016
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ У статті визначено та проаналізовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога, зокрема виокремлено такі педагогічні умови, як організація у вищих навчальних закладах компетентнісно спрямованого навчання, вироблення у студентів лінгводидактичних стратегем і мовленнєво-поведінкової стратегії майбутньої професійної діяльності, створення позитивної мотивації у студентів до формування особистісних і професійних якостей. Ключові слова: педагогічні умови, професійна компетентність, організаційнометодична система, компетентнісно спрямоване навчання, лінгводидактичні стратегеми. Коваль В. Педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущих учителей-филологов. В статье определены и проанализированы педагогические условия формирования профессиональной компетентности будущего учителя-филолога, в частности выделены следующие педагогические условия: организация в высших учебных заведениях компетентно направленного обучения, выработка у студентов лингводидактических стратегем и речевой поведенческой стратегии будущей профессиональной деятельности, создание положительной мотивации у студентов к формированию личностных и профессиональных качеств. Ключевые слова: педагогические условия, профессиональная компетентность, организационно-методическая система, компетентно направленное обучение, лингводидактические стратегемы. Koval V. Pedagogical conditions of formation of professional competence of future teachers of philology. The article defines and analyzes pedagogical conditions of formation of professional competence of the future teacher-philologist, particularly singled out the following pedagogical conditions as an organization in higher education competence directed education, the development of the student's linguodidactic strategies and speech and behavioral strategies for future professional activity, creating positive motivation in students the formation of personal and professional qualities.
Освітній простір України, 2018
У статті проаналізовано український досвід організації процесу формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи.З’ясовано, що формування дослідницьких умінь студентів спеціальності “Початкова освіта” є важливою складовою їхньої професійної підготовки й актуальною темою вивчення. Науковцями визначено зміст дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи, розроблено їхню структуру та класифікацію, визначено ефективні педагогічні умови та засоби їх формування. Дослідницькі вміння розглянуто як невід’ємний елемент дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкової школи та його готовності до проведення педагогічних досліджень, а відтак – професійної компе¬тентності та готовності до майбутньої професійної діяльності. Встановлено, що організувати дослідницьку діяльність учнів початкових класів здатний учитель, який сам володіє відповідними знаннями та вміннями проводити дослідження Серед визначених науковцями педагогічних умов організації процесу формува...
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
The article analyzes the pedagogical conditions that influence the formation of the future technology teacher and his readiness for future professional activity. It is considered various aspects of the influence of pedagogical conditions on the process of professional training. It is determined what conditions can contribute to the successful preparation of the teacher for organizing a purposeful process of forming creative thinking among schoolchildren on the basis of integrated learning. It is substantiated position, that the views on the concept of "pedagogical conditions" are different, but they are one of integral parts in the educational system. Pedagogical conditions can be circumstances that influence the formation of creative thinking among schoolchildren and at the same time the result of pedagogical influences.
Молодь і ринок
У статті розкриті теоретичні засади проєктування освітнього контенту, ефективних освітніх технологій та методики формування у майбутніх учителів технологій педагогічних креативних компетенцій, які забезпечують їхню готовність до творчої технічної діяльності у системі загальної середньої освіти. Методологічну основу проведеного дослідження становили регулятивний та технолого-евристичний підходи. Використання регулятивного підходу у підготовці вчителів технологій дає змогу розділити її на етапи, повʼязані з формуванням педагогічної креативної компетенції на операційному, тактичному та стратегічному рівнях регуляції творчої діяльності. Натомість технолого-евристичний підхід дає можливість творчого використання освітніх технологій, адже має властивість посилювати психологічну основу процесу підготовки до технічної творчості, що виражається в активізації психічних процесів саморегуляції творчої діяльності майбутнього вчителя технологій. Результатом дослідження є розроблення теоретико-про...
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ У ФОРМУВАННІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Humanities science current issues, 2020
Стаття присвячена розкриттю сутнісних особливостей технологічного рівня у процесі формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи, під яким розуміється (за Е. Юдіним) набір процедур, котрі забезпечують отримання тотожного й достовірного емпіричного матеріалу та його первинну обробку, після якої він тільки й може додаватись до масиву наявного знання. У межах цього підходу автор виокремлює герменевтичний і діалогічний підходи. Герменевтичний підхід спирається на роботи В. Шлейермахера, який є основоположником герменевтики. У статті наведено герменевтичні принципи, на які має спиратись підготовка майбутнього вчителя в педагогічних закладах вищої освіти. Цей підхід базується на ідеї впливу механізмів читання та інтерпретації текстів на свідомість людини, зазначено, що на цьому базується технологія «Читання та письма для розвитку критичного мислення» (Д. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл). Окрім того, дослідники підходу наголошують на значущості діалогічного характеру процесів розуміння. Цей підхід тісно пов'язаний із діалогічним напрямом, основні положення якого віддзеркалюють ключові аспекти критичного мислення: опору на цінності, використання інтерактивних діалогічних методів навчання, діалогічну взаємодію між усіма суб'єктами навчання. Дослідники визначають найбільш ефективні форми організації навчального процесу з урахуванням діалогічного підходу, до яких належать проблемна розповідь, лекціярозповідь, лекція з мотивацією студентів до її вивчення, практичні та семінарські заняття з використанням інтерактивних діалогічних методів; провідні компоненти діалогічності; підходи до стратегії розвитку діалогічності у професійній діяльності. Відправною концепцією в розумінні діалогу представлено теорію С. Бєлової про словесно-текстуальну природу міжособистісного діалогу, яка стає феноменологічною й методологічною основою в текстуально-діалогічній концепції гуманітарної освіти. Використання діалогічного підходу сприяє створенню позитивного психологічного середовища, а також розвитку пізнавальної компетентності. Авторка проводить паралель між складниками пізнавальної компетентності та якостями критичного мислення. Ключові слова: технологічний методологічний рівень, діалогічний підхід, герменевтичний підхід, критичне мислення, майбутні учителі початкової школи, професійна підготовка.