ФІЛОСОФСЬКІ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ САЇДА НУРСІ (original) (raw)

ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ

Culturological Almanac

У статті розглядаються філософські основи сучасної парадигми освіти. Розглянуто основні трактування понять «парадигма» та «парадигма освіти» вченими філософами та педагогами. Визначено, що парадигма – це сукупність наукових надбань, зокрема теорій, концепцій, методів, які були розроблені та впроваджені в конкретній області досліджень в певний історичний період розвитку. Обґрунтовано, що освіта сьогодення повинна бути направлена на розвиток особистості як окремої індивідуальності, так і людства в цілому. Зазначено, що сучасна освітня парадигма – це певний стандарт, в якому прописані різні концепції, які втілюються науковцями на практиці. З’ясовано, що формування парадигми сучасної освіти відбувається під впливом сучасного розвитку науки і техніки, на основі того, що освіта підпорядковується сучасним вимогам суспільства. Зроблено акцент на духовній, культурній, компетентній та гуманній особистості, яка в поєднанні з науково-технічним прогресом забезпечить сучасний розвиток нашої держа...

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ВЗАЄМОДІЇ

Наукові інновації та передові технології, 2022

The article focuses on the problem of humanization and democratization of higher education, in particular issues of dialogue, communication and interaction. The main humanistic aspects in education are highlighted: formation of dialogical consciousness, perception and understanding of dialogical being, formation of critical thinking. The content of available scientific and foreign literature on the presented problem on the basis of chronological systematization is analyzed. Focused attention on philosophical: representatives of antiquity-as the founders of the concept of interaction; the epoch of the Middle Ages in the theory of interaction on the basis of an orthodox position; the New Age era-mechanical interaction; the achievement of German classical philosophy; social: the theory of socialization of the individual; psychological: individual and group interaction; linguistic (verbal and nonverbal types of communication) aspects of the theory of interaction. The results of the analysis of scientific works by well-known philosophers, sociologists, psychologists and linguists are presented. The basic principles of the theory of interaction in philosophy, sociology, psychology and linguistics are singled out. The key generalizations of the theoretical analysis were formulated: interaction formed the basis of scientific theories about the socialization of personality, self-perfection of the person, integration of its psychoemotional, spiritual and informational spheres. The essential features of the broad and narrow sense of the concept of "interaction" are revealed. The prognosis of directions of perspective scientific researches from the point of view of the methodology of interaction is carried out.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФАШИЗМУ

Жовтянська, В. В. (2016). Соціально-психологічні чинники фашизму. Проблеми політичної психології, 3 (17), 92-102., 2016

Означено коло соціально-психологічних чинників, які становлять передумову виникнення фашизму. Під фашизмом пропонується розуміти масові суспільні рухи та державні утворення тоталітарного типу, засновані на ультраправій ідеології. Обстоюється думка, що фашизм слід розглядати як одну із форм соціальної реакції на невдалу спробу побудови демократичних відносин. До головних соціально-психологічних чинників формування таких реакцій віднесено: низьку соціальну компетентність населення, недостатню вираженість ліберальних ціннісних орієнтацій у суспільстві, низьку соціальну суб’єктність населення. Крім того, соціально-психологічним чинником фашизму визнано смислову кризу в суспільстві, коли протиставлення до аутгруп стає основним способом соціального самоствердження та ідеологічним вектором державного розвитку. Ключові слова: фашизм, соціально-психологічні чинники, ідеологія.

ЗГУРТОВАНІСТЬ ВІЙСЬКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy»

Метою статті є дослідити феномен згуртованості військових частин, висвітлити сутність згуртованості, виокремити її складові та проаналізувати вплив згуртованості військових частин на ефективність виконання бойового завдання. Методологічними засадами дослідження стали системний, суб’єктивний, діяльнісний та компетентнісний підходи, а також методологія структурно-функціонального і системно-теоретичного аналізу. Теоретико-методологічною основою дослідження є комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечує міждисциплінарний аналіз згуртованості військового підрозділу. Наукова новизна полягає у виявленні сутності феномену згуртованості військового підрозділу, визначенні факторів, що на неї впливають, та її складових, розкритті ролі психологічної атмосфери для злагодження військового колективу, осмисленні впливу згуртованості на виконання підрозділом поставленого перед ним бойового завдання. Висновки. Згуртованість – основний інтегративний соціально-психологіч...

СОЦІАЛЬНО–ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ СИМУЛЯЦІЇ СУСПІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА СУСПІЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ

This article deals with the analysis the character of simulation social activity and social reality. The author attempts the danger of the influence simulative appearances on the social reality and human activity. The discursive form of social execution consists in logical reasoning, openness of rationality and in an appeal to the experience of each participant of social reality. The presentative form of social execution is closed to the activity of society members – the form like this is created artificially. A threat of simulation social reality and social activity consists in the fact that the parasitical structure of power can use a presentative form of construction of social reality and thereby to do simulations of social reality. Keywords: simulation, construction, activity, reality, semiotics, representation, presentation.

НЕПЕРЕРВНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА ЯК ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ

Problems and prospects of implementation of innovative research results - Volume 3, 2019

At the present stage of peacemaking and the new ways of resolving conflicts, school bullying, one of the most pressing problems of the school environment in Ukraine, remains unchanged. The growth of school bullying is complicated by social and psychological instability in society and flaws in the organization of the educational process in institutions of general secondary education. Every year, the number of school bullying victims in Ukraine is increasing. According to the World Health Organization, in 2016, Ukraine ranked the 9 th place among 42 countries surveyed for the percentage of victims of bullying among 15-year-olds (9% girls and 11% boys) [8, p. 362]. This, in turn, led to the adoption of the new Law on Bullying by the Verkhovna Rada of Ukraine (December 18, 2018), which amends the Code of Administrative Offenses, establishes administrative liability and a certain amount of penalties for manifestations of bullying in general secondary education institutions [5]. Analysis of recent scientific research and publications. L. Lushpay, I. Berdysheva, O. Barlit, T. Alekseenko, A. Gubko, I. Sidoruk, A. Korol, D. Lane, I. Kon, devoted their research to the issues of prevention and rehabilitation of school bullying victims. However, the introduction of understanding services in general secondary education institutions as a guarantee for peaceful conflict resolution remains poorly analyzed. The purpose of the article is to outline the basic principles of creating an understanding service in general secondary education institutions. Presenting the main study material. It is obvious that school bullying has a number of reasons. In our opinion, researchers O. Kormylo [4] and A. Zhebrova [2] presented a reasonable understanding of the causes of this phenomenon (Fig. 1.). In order to analyze the main measures of anti-bullying activities in Ukraine, the main vectors of anti-bullying activities were identified. Nowadays, school bullying is a social problem that requires systematic work and a purposeful algorithm of actions to eliminate any consequences and origins of this phenomenon. A striking example of the intensification of anti-bullying activities in Ukraine is a project-"I have the right to be myself", which was implemented by the National Police of Ukraine together with the Ukrainian Institute of Research of Extremism [1].

АФІКСАЛЬНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ НЕОЛЕКСИКИ

Лінгвостилістичні студії, 2017

У статті на матеріалі інтернет-видань за 2012–2017 рр. проаналізовано суспільно-політичні неологізми, утворені за допомогою афіксації. Розглянуто й охарактеризовано продуктивні префіксальні й суфіксальні форманти, які активно функціонують упродовж досліджуваного періоду. Виявлено неоформанти і зміни в семантиці окремих префіксів, зумовлені впливом суспільно-політичних реалій. Ключові слова: суспільно-політична лексика, неолексика, неологізм, афіксальне словотворення, неоформант.

ПОНЯТТЯ ІНШОГО В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ РЕФЛЕКСІЇ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук, 2015

ANNOTATION Ferents O.I. The Concept Other in Contemporary Philosophical Reflection. – Manuscript. The dissertation for a Candidate degree of Philosophical Sciences, speciality 09.00.03 – Social Philosophy and Philosophy of History. – Ivan Franko National University of Lviv, Ministry of Education and Science of Ukraine, Lviv, 2015. This dissertation focuses on the elucidation of multidimensionality of the functioning modes of the concept Other in contemporary philosophical reflection. The main conceptual and methodological approaches to the investigation of the concept Other in philosophical thought are considered. Terminological distinction has been made and the correlation of the concepts ‘Other’, ‘Alien’ and ‘Marginal’ has been established. It has been defined that the concept Other indicates different forms and aspects of distinctions between people. It has been ascertained that the main features of the concept Alien are ambivalence, uncertainty and incognizance, as well as the absence of certain spatial location (the fact that the place is ‘elsewhere’). It has been emphasized that in the globalised world the marker of identifying a person as Other or Alien becomes not only racial, religious or national-cultural appurtenance but also the choice of a certain value system a person professes, i.e. an axiological factor. A person who drops out of different forms of social relations becomes a marginal. On the basis of the analysis of social, political, ethical, cultural-anthropological, gender dimensions of Other social, political and cultural needs making up an impressive factor of identity formation and the basis of gaining recognition have been revealed. The mechanisms of identity formation and receiving recognition by Other on the personal and social levels have been investigated taking into consideration the influence of globalization transformations on these processes. It has been ascertained that the main factors of globalization processes influence on the formation of the identity of Other are the requirements of consumerism culture, the desire to preserve own authenticity, the definition of community appurtenance. Emphasized is the direct connection between recognition and identity which finds its realization on the personal level due to the desire of self-realization. A need in recognition is satisfied through social justice on the social level that becomes apparent by means of securing with mechanisms and possibilities for self-realization a person in her/his uniqueness as well as a member of certain social and cultural-ethnic groups. On the basis of the analysis of the ways of gaining social recognition in the process of interpersonal interaction it has been proved that recognition is intersubjective and lies in aspiration for coexistence and cooperation with other people in a social public sphere. The following classification of the ways to gain recognition has been suggested: 1) through struggle which arises as a result of different forms of exclusion, because certain minority groups find themselves in a less favourable position; 2) due to communication in the open social discussion to achieve understanding and agreement; 3) through the exchange of gifts as abilities which is accomplished in the process of joint living activities of people. The peculiarities of the principle of tolerance to Other in multicultural societies have been revealed. It has been shown that mutual tolerance of the members of society facilitates the formation of civil solidarity. The concept ‘balanced asymmetry’ has been introduced in philosophical discourse. It manifests itself on the level of interaction between a person and society, where asymmetry refers to significant peculiarities of each person and the balance ensures equal opportunities for every person to realize her/his special features in society. The use of this concept in the process of analyzing the modes multidimensionality of the functioning of Other has been substantiated. Key words: Other, Alien, identity, globalizing influence, public and private sphere, recognition, tolerance, asymmetry, reciprocity, the concept ‘balanced asymmetry’.