Theoretical and Methodological Problems of Research of Historiography of Museum Movement on Prikarpathian Region in Second Half of the XIX Century – 30S of XX Century (original) (raw)
Related papers
Sources of the History of Museums in North-Eastern Kazakhstan in the Second Half of the 20TH Century
Vestnik Altaiskogo Gosudarstvennogo Pedagogiceskogo Universiteta, 2020
The article presents a detailed classification of various types of historical sources that reflect the history of the development of Museums in NorthEastern Kazakhstan. The author gives a detailed description of the identified sources, points to the publicly available documents necessary for the reconstruction of the history of Museum business in NorthEastern Kazakhstan.
Istoriya-History , 2024
This study presents the background of cultural tourism in Bulgaria. There are a lot of definitions of tourism, but everywhere in the leading places is mentioned the cultural heritage. Cultural tourism became a global autonomy economy branch in the 1980s. In Bulgaria, in the middle of the 1950s, a growth of restoration, preservation, and presentation work began. The number of museums increased from 70 in 1949 to 233 in 1999. The peak of museum visitors was between 1976 and 1987, but statistical data are not reliable. The transition to a democratic society and market economy was the real start of cultural tourism in Bulgaria, established on the material base, institutions, and infrastructure constructed during the studied period. The applied data shows that the percent of museum non-budget incomes increased, but the system still needs reforms and investments.
Мета дослідження. З'ясувати наукову релевантність поняття «авангардна музеологія», враховуючи присутність в цьому понятті сильної метафізичної складової, запозиченої з філософії М. Федорова. Методологія. Критицизм К. Поппера. Наукова новизна. Поняття «авангардна музеологія» впроваджене до наукового обігу музеєзнавства. Подальшого розвитку набула критика метафізичності музейної філософії М. Федорова. Як наслідок, з'ясована її цілковита несумісність із наукою. Висновки. В ході проведеного дослідження вдалося встановити, що музейна філософія М. Федорова, хоч і має цікаві оригінальні наближення до музейницьких проблем, все ж не може бути використана для наукового потрактування поняття «авангардна музеологія». Таким чином, в ході подальшого з'ясування наукової релевантності цього поняття (в інтерпретації А. Жиляєва) необхідно дослідити дві інші його складові – власне, авангардистську і марксистську. Наукові результати щодо змісту Федорівської музейної філософії, отримані в цій статті, дозволять в перспективі з'ясувати, чи справді вона резонує із поняттями авангардного та матеріалістичного музею, як це стверджує А. Жиляєв. Ключові слова: авангардна музеологія, Арсеній Жиляєв, Микола Федоров, метафізика, соціально-культурна сутність музею, філософія музею, наукова релевантність. Руденко Сергей Борисович, кандидат культурологии, докторант Киевского национального университета культуры и искусств Музейная философия Н. Федорова и проблема научной релевантности авангардной музеологии А. Жиляева Цель статьи. Выяснить научную релевантность понятия «авангардная музеология», принимая во внимание наличие сильной метафизической составляющей, заимствованной из философии Н.Федорова. Методология. Критицизм К. Поппера. Научная новизна. Понятие «авангардная музеология» введено в научный оборот музееведения. Дальнейшее развитие приобрела критика метафизичности музейной философии Н. Федорова. Вследствие этого, удалось выяснить, что эта философия полностью несовместима с наукой. Выводы. Установлено, что музейная философия Н. Федорова, хоть и наполнена интересными приближениями к решениям проблем музейной сферы, тем не менее, не может быть использована для научной интерпретации понятия «авангардная музеология». Таким образом, для дальнейшего выяснения научной релевантности этого понятия «авангардная музеология» (в интерпретации А. Жиляева) необходимо исследовать две другие его составляющие – авангардистскую и марксистскую. Научные результаты касательно содержания Федоровской музейной философии, которые удалось получить в этой статье, позволяют в перспективе узнать, на самом ли деле она резонирует с понятиями авангардного и материалистического музея, как это утверждает А. Жиляев. Ключевые слова: авангардная музеология, Арсений Жиляев, Николай Федоров, метафизика, социально-культурная сущность музея, философия музея, научная релевантность. Rudenko Serhii, Phd in Cultural Studies, Doctor’s degree applicant, Kyiv National University of Culture and Arts Fyodorov's philosophy of museum and scientific relevancy of avant-garde museology of Arseny Zhilyaev Purpose of the article. To find out the scientific relevancy of «avant-garde museology» (author of definition – Arseny Zhilyaev), bearing in mind, that part of this concept – Fyodorov's philosophy of museum – is metaphysic and mystic. Methodology. Criticism of Karl Popper. Scientific novelty. Concept «avant-garde museology» implemented to the scientific circulation of museology. Criticism of metaphysic of Fyodorov's philosophy of museum acquiring further development. Thus, found out, that Fyodorov's philosophy of museum is completely incongruity wit science. Conclusions. Fyodorov's philosophy of museum contains some interesting insights about museum issues. But it cannot be used in the scientific interpretation of the notion «avant-garde museology». Thus, for further investigations of scientific relevancy of «avant-garde museology» by Arseny Zhilyaev, research might be addressed to other parts of this notion – avant-garde and Marxism. Results of the study on Fyodorov's philosophy of museum, presented in this article, can be used for clarification does this metaphysic relevance to notions of avant-garde and materialistic museum, as Arseny Zhilyaev thinks. Key words: Avant-garde museology, Arseny Zhilyaev, Nikolai Fyodorovich Fyodorov, metaphysics, the social and cultural essence of a museum, philosophy of museum, scientific relevance.
с. : ил. В очередном томе старейшего академического ежегодника представлены работы, охватывающие широкий хронологический и тематический спектр истории Византийской империи. Том открывается статьей Р.М. Шукурова, посвященной судьбе пленных «варваров» в Византии: по мнению автора, практика захвата пленников и последующего их включения в византийское общество находила свое теоретическое обоснование в религиозных и культурных идеологемах, постулирующих миссию христианской империи в распространении истинной веры. Тема культурного взаимодействия ромеев с соседними и даже отдаленными народами находит отражение и в других статьях, среди которых работа Д.П. Шульги о репликах византийских монет в Китае. В традиционном искусствоведческом разделе заслуживает особого внимания посмертная публикация статьи доктора искусствоведения О.С. Поповой о мозаиках церкви Св. Софии в Фессалонике. Ряд работ посвящен малоизвестным эпизодам истории отечественной византинистики XIX-XX вв. Для специалистов и широкого круга читателей, интересующихся историей Византии и ее многовековых связей с окружающим миром.
2013
І. В. ДВОРКІН, канд. іст. наук, старший викладач, НТУ «ХПІ» УКРАЇНСЬКЕ МУЗЕЙНИЦТВО НАДДНІПРЯНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ-ПОЧАТКУ ХХ СТ. У ПРОЦЕСІ НАЦІОТВОРЕННЯ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У статті досліджується місце музейних установ у формуванні української нації, а також у національній політиці Російської імперії в українських землях. Визначається коло питань, пов'язаних з роллю музеїв імперського періоду в процесі формування модерної української нації. Ключові слова: музей, український національний рух, націотворення, імперська політика.
Ukraïnsʹkij ìstoričnij žurnal, 2018
Розглядається формування теоретичних засад археографії в УРСР упродовж першого післявоєнного десятиліття та їх особливості в умовах остаточного утвердження єдиних вимог до публікації історичних документів у СРСР, а також принципів їх відбору та підготовки. Історія української археографії займає особливі позиції серед напрямів археографічної діяльності, оскільки є не лише окремою темою дослідження, але й виступає як дослідницький метод, а в деяких визначеннях археографії-складова частина її предмету. Аналізується процес розробки теорії та формування методології археографії у «загальносоюзних» археографічних центрах у зазначений період та їх визначальний вплив на археографічну діяльність на республіканському рівні. Археографія в УРСР у післявоєнний період перебувала на марґінесі наукових процесів, центрами яких були Москва й Ленінград. Це означало, що базові розробки в галузі теорії й методики, а також провідні фахівці з цих питань знаходилися поза межами республіки. Окрім того, багато тем були закритими для дослідження. Загалом українська радянська археографія зазнавала послідовного російщення. Насамперед стверджувалася вищість російської культури над українською. Робиться висновок про те, що вже в той час було закладено основні напрями, за якими рухалася теоретико-методологічна думка в Україні в наступні десятиліття. Цей період характеризувався й некритичним наслідуванням загальносоюзних правил, одночасним наслідуванням і розвитком окремих положень, зумовленим «опірністю матеріалу», досвідом практичної роботи з українськими історичними документами та, зрештою, виробленням власних теоретикометодологічних засад, щоправда у формі поодиноких зауваг, а не системних ґрунтовних досліджень.
ИЗВЕСТИЯ НА ИСТОРИЧЕСКИ МУЗЕЙ КЮСТЕНДИЛ PROCEEDING OF THE MUSEUM OF HISTORY KYUSTENDIL
This article deals with an essential element when studying marriage and marital patterns of the population inhabiting the Bulgarian lands in the 19th century – age at the first marriage. Based on statistical analysis of sources a median age for marriage, extreme values (minimum and maximum recorded ages) and age difference between partners of the urban population of both sexes are presented. Attention is also paid to ethnic and religious characteristics of the population and specifics in marriage patterns are outlined. The study compares the outlined marriage characteristics among the urban populations of the Bulgarian lands and the theory of Hainal about the European and traditional type of marriage. An attempt is made to be proved that the marital patterns existing in the survey territory have their own specificity, which is distinguished from the traditional Hainail model.