ВИБОРЧА ІНЖЕНЕРІЯ В КОНТЕКТІ ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (original) (raw)

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

2015

Менеджмент розвитку соціально-економічних систем у новій економі¬ці : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – П. : Полтав. ун-ту екон. і торг., 2015. – С. 247-249.Зростання економіки України напряму залежить від розвитку інноваційної діяльності в країні. Так, все більше науковців розробляють нові технології виробництва, проте багато із цих розробок так і не досягають споживача, для якого вони призначені. Водночас, вітчизняні підприємці у пошуках ефективних технологій виробництва часто звертаються до зарубіжних винахідників, не знайшовши відповідних технологій всередині країни.Полтавський університет економіки і торгівл

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ МІЖ КОРИСТУВАЧАМИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Економіка та суспільство

Інформація є важливим ресурсом, який необхідний для успішного функціонування будь-якого підприємства. Кожна господарська операція вимагає постійного обміну інформацією між бухгалтером та користувачами (як зовнішніми, так і внутрішніми) бухгалтерської інформації. Адже однією з основних функцій ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є забезпечення внутрішніх та зовнішніх користувачів повною, достовірною, своєчасною та неупередженою інформацією. У статті визначено найважливіші інформаційні потоки, які здійснюються від внутрішніх та зовнішніх користувачів до відділу бухгалтерії (який акумулює таку інформацію) та у зворотному напрямку. Запропоновано використовувати хмарні технології для збереження бухгалтерської інформації, які набувають поширення у використанні в Україні, визначено їх переваги, а також стримуючі фактори розвитку.

КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ ЯК МЕДІАТОРИ ПОЛІФОНІЇ У ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ

Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

Мета статті – дослідити поліфонічні потенції сучасної британської періодики на матеріалі категорії контекстуальної синонімії. Новизна наукового дослідження полягає у тому, що вперше з опертям на когнітивно-дискурсну парадигму розв’язується проблема поліфонії у газетному дискурсі шляхом трактування категорії контекстуальної синонімії як посередника у соціальній комунікації. У висновках встановлено, що контекстуальні синоніми є медіаторами фрагментів картини світу носіїв мови. Виявлено, що вторинні найменування можуть експлікувати не лише відношення, позицію чи оцінку тих чи тих індивідів, а й професійну та вікову специфіку зокрема. Дослідження текстового матеріалу дає також підстави припустити, що наратор повідомлення, який цілеспрямовано залучає «інші голоси» шляхом варіативного найменування референта створює незалежні точки зору та наділяє ці одиниці своїми особистими значеннями чи суб’єктивними інтенціями. Поліфонія у дискурсі засобів масової інформації формує діалогічні відносини...

ВЕЛОМОБІЛЬНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)

Анотація. В статті розглянута веломобільність як один з чотирьох Наукові перспективи № 5(23) 2022 128 зменшуючи потік індивідуальних авто на користь громадського транспорту та активної мобільності; забезпечувати сприятливу для здоров'я та довкілля зелену мобільність; стимулювати повсякденне використання велосипеду за цільовими маршрутами робота-дім, дім-заклади освіти, дім-магазини, дімзаклади культури та індустрії розваг тощо; вивчати потреби цільових груп пасажирів, зокрема велосипедистів як з точки зору реального, так і потенційного попиту на пересування. В ХХІ ст. необхідно переосмислити роль транспорту та просторової мобільності і відкрити добу активної зеленої мобільності. Ключові слова: державна транспортна політика, просторова мобільність, веломобільність, велосипедний транспорт, велосипедний рух, зелений транспорт.

КОНТЕЙНЕРНА ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ИНТЕРМОДАЛЬНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Розглянуто термінологічний апарат, що характеризує контейнерну транспортно-технологічну систему. Проаналізовано сучасні визначення транспортно-технологічних систем, формалізовано та представлено у візуальній формі контейнерну транспортно-технологічну систему на відтинку «агрегат–агрегат». Встановлено місце і зв'язок контейнерних транспортно-технологічних систем по відношенню до споріднених транспортних систем інших рівнів, запропоновано принципові тези, які можуть бути прийнятими за основу концептуального аналізу контейнерних транспортно-технологічних систем. Ключові слова: транспортна система, виробнича система, транспортно-технологічна система, контейнер, інтермодальні перевезення, система доставки. Вступ. Різноманіття і складність самих систем класу виробничих, в тому числі транспортних, а також багатоваріантність, і навіть антагоністичність уявлень дослідників-транспортників, які займаються моделюванням систем щодо об'єкта дослідження, викликає достатню кількість дискусій вже на рівні термінологічного інструменту. В останній час отримав поширення логістичний підхід, який у вирішенні транспортних завдань привніс нову термінологію, що призвело до зміщення і розмиття базових (класичних) понять. Тому дослідження в області структури транспортних систем, їх термінології та класифікації призводить до загального впорядкування та систематизації знань про транспорт. Основна частина. Метою статті є виявлення на основі запропонованих існуючих термінологічних понять, наведених авторами в науковій літературі, таких ознак, які б ясно задали уявлення про контейнерну транспортно-технологічну систему в контексті природного розвитку знань про транспорт у вітчизняній науці та її термінологічної інтерпретації на рівні «відправник–одержувач». Щодо встановлення структурних елементів і зв'язків між ними, в досліджуваній транспортно-технологічній системі був використаний апарат системного аналізу, реалізовані принципи і допущення, що лежать в його основі. Виходячи з аксіоматичного уявлення про транспорт як сферу виробництва, транспортно-технологічні системи належать до класу виробничих систем (ВС), або транспортно-виробничих (ТВС), у зв'язку зі специфікою транспортування як нематеріального продукту виробництва. У зв'язку з тим, що основу функціонування будь-якої ТВС становить технологія перевезень, основним системоутворюючим компонентом є сам матеріальний об'єкт переміщення [10], тобто сам рух вантажу, в контексті контейнерної транспортно-технологічної системи (КТТС) – рух контейнеропотоків. Найбільш точне термінологічне визначення КТТС, яке б містило елементи, зв'язки, мету системи, спостерігача, представлене одним з можливих способів, може лежати лише в площині окремо взятого завдання. Тому термінологічне розмаїття є лише наслідком широти досліджуваних проблем і методів їх вирішення. Це, однак, ні в якому разі не дає права на підміну поняття «транспортно-технологічних система», а лише встановлює можливість певної інтерпретації як реалізації свободи наукового пошуку в межах системи термінів «класичного підходу» до розгляду функціонування і розвитку транспорту. Питання термінологічного характеру, що виникли внаслідок міждисциплінарною інтеграції, яке супроводжується переходом термінів з існуючого у вітчизняній транспортній науці і практиці понятійного апарату в терміносистему логістики, докладно і чітко висвітлено у [3]. Також досить докладно поняття ТТС уточнено в роботі [12]. Там же обґрунтована нетотожність понять «транспортної» і «логістичної» систем. В даний час відносно контейнерних транспортно-технологічних систем немає і не може бути єдиного визначення, яке цю систему представляє, оскільки «система есть отражение в сознании субъекта (исследователя, наблюдателя) свойств объектов и их отношений в решении задачи исследования, познания» [11]. КТТС доставки вантажів являє собою систему взаємодіючих елементів, тому при вирішенні завдань планування організації системи доставки доцільним є застосування методів системного аналізу, суть яких полягає у визначенні елементів системи, зв'язків між ними, дослідження впливу кожного з них на систему в цілому. У науковій літературі достатньо суперечливо представлено визначення ТТС: «Качественно новая форма организации транспортного процесса во всех ее звеньях на основе эффективного использования специализированных транспортных средств, [1]

ПОСТКУЛЬТУРА В КОНТЕКСТІ ТРАНСГУМАНІЗМУ

2019

The purpose of the article is to implement the social-philosophical analysis of the “man-technology” relations in the conditions of culture transformation and deployment of transhumanism. Methodology. The theoretical and methodological basis of the research is the conceptual approaches of the national and foreign researchers who study globalization and its social and cultural consequences. That includes the works of such scholars as L. Althusser, J. Bodrijar, G. Wells, M. Epstein, V. Kutyriov, M. Foucault,F. Fucuyama, I. Frolov, V. Chekletsov and others. Both general scientific and philosophical methods have been used in the research, including analysis, synthesis, the dialectic method, the phenomenological one, the hermeneutic one, the comparative one and others. The scientific novelty is the socio-philosophical analysis of the contemporary socio-cultural transformations which are caused by the mankind’s scientific and technological progress and are characterized by being dehumani...

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Any development of an enterprise depends on the development of intelligence, on the results of creative, intellectual activity based on knowledge, on information. The urgency of this problem is explained by the fact that informatization promotes the development of the enterprise and the intellectualization of its activities. The purpose of the article is to highlight the role of information in the intellectualization of the enterprise. In the conditions of the economic crisis, this problem becomes particularly important, because without information, without knowledge, which is the object of intellectualization of activities, it is impossible to realize the scientific and technical potential and accelerate the development of the enterprise. Taking into account the above-mentioned peculiarities of information, a number of requirements are formulated for the formation of its management system, taking into account the specifics of the enterprise's practical activities, and the principles for managing the information policy of the enterprise are outlined. It should be emphasized that the role of information in the intellectualization of activities should be in a comprehensive manner, ensuring the interrelation of the solution of the tasks assigned. Only such an approach will facilitate the intellectualization of the enterprise.