Способи оскарження та перевірки судових рішень в цивільному процесі України (original) (raw)

Докази і засоби доказування у цивільному процесі (2017)

У статті розглядаються існуючі доктринальні підходи до визначення поняття доказів у їх співвідношенні із засобами доказування. Виходячи з концепції єдності в судових доказах інформації та її носія, робиться висновок про існування взаємного впливу доказів і засобів доказування. Ці категорії співвідносяться як зміст і форма його фіксації, що органічно поєднані між собою. Доказ показує, яку інформацію він несе, про що ця інформація, засіб доказування — в якій об'єктивній формі вона виражена. Доказ охарактеризовано як фактичні дані, які мають зв'язок з принаймні однією обставиною, що входить до предмета доказування, і виражені в об'єктивній формі, яка відповідає сутності одного з передбачених процесуальним законом засобів доказування. Для визнання доказом об'єкт, що містить фактичні дані, повинен бути поданий суду безпосередньо, чи вказаний у заяві, клопотанні як той, дослідження якого потребується для встановлення обставин справи, включаючи необхідність його витребуван-ня, чи сформований на підставі ухвали суду.

Питання достовірності електронних доказів у цивільному процесі України

Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки, 2019

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів поняття достовірності електронних доказів. Зазначена тематика є актуальною з огляду на тісний взаємозв’язок між достовірністю електронних доказів та їх допустимістю. На початку статті автором коротко схарактеризовано різні підходи до правового регулювання достовірності доказів у різних юрисдикціях світу та розкрито сутність цього поняття у науці цивільного процесу України. На підставі викладеного сформульовано визначення поняття достовірності електронних доказів. У статті зазначається, що чинне цивільне процесуальне законодавство України не містить критеріїв оцінки достовірності електронних доказів. Спираючись на висновки вітчизняних фахівців, автором окреслено загальний критерій достовірності електронних доказів, а саме цілісність електронної інформації як відсутність будь-якого несанкціонованого втручання до її змісту. Вибір спеціального критерію достовірності залежить від конкретного виду електронного доказу. Зважаючи на суб’єктивність поняття достовірності та вагомий вплив рис індивідуального мислення на оцінку доказів, запропоновано в непрямий спосіб закріпити у Цивільному процесуальному кодексі України критерії достовірності електронних доказів. До засобів такої фіксації автор відносить, зокрема, оціночні поняття та стандарти доказування. Наприкінці статті доводиться, що стандарт доказування достовірності цифрових даних для визнання їх електронними доказами не повинен бути дуже високим, а поріг достовірності має бути досить легким для подолання. Це зумовлено такими причинами, як складність інформаційних технологій, недосконалість чинного законодавства та недостатність знань учасників справи про особливості цифрових даних та їх електронні носії. На цій підставі для оцінки достовірності електронних доказів запропоновано застосовувати стандарт доказування «баланс ймовірностей», що дозволить суду швидко і впевнено розв’язувати питання допустимості електронних доказів, не звертаючись по допомогу до осіб, які володіють спеціальними знаннями.

Проблемні питання визнання та виконання арбітражних рішень в Україні з підстави порушення публічного порядку

SOME ISSUES OF RECOGNITION AND ENFORCEMENT OF DECISIONS OF ARBITRATION IN UKRAINE ON THE GROUNDS OF THE INFRINGEMENT OF PUBLIC POLICY, 2020

The article is dedicated to the examination of such a ground for refusal of recognition and enforcement of decisions of international commercial arbitration in Ukraine as an infringement of public policy. The the author describes some approaches to the definition of the content of the term «public policy» basing on the examination of court practice from 2018 to 2020 and doctrinal sources. Particular attention is focused on the determination of the criteria which may be used for the identification of the areas of social relations which form public policy. The author also pays attention to some criteria, whose usage may be helpful and effective in determining whether or not the infringement of public policy exists on conditions that a decision of international commercial arbitration is enforced. The author analyses some court decisions in order to inquire the position of national courts when deciding on giving permission or refusing to recognize and enforce a decision of international commercial arbitration if a disputing party as a ground for refusal indicates the infringement of public policy.

Черноп’ятов С.В. Деякі питання ефективності апеляційного оскарження рішень суду, які допущені до негайного виконання, у цивільному та адміністративному судочинстві

Забезпечення правопорядку та протидії злочинності в Україні та у світі: проблеми та шляхи їх вирішення : матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпро, 16 черв. 2023 р.). Дніпро : ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2023. 181 с. С. 174–176. , 2023

Збірник конференції містить матеріали ІІІ Міжнародної науковопрактичної конференції «Забезпечення правопорядку та протидії злочинності в Україні та у світі: проблеми та шляхи їх вирішення» (16.06.2023), у роботі якої взяли участь закладів вищої освіти, наукових установ, правоохоронних органів та суду, недержавних установ України та іноземних держав. Матеріали науково-практичної конференції надруковані в авторській редакції. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ докт. юрид. наук, проф. Олег КИРИЧЕНКО (голова); канд. юрид. наук, доц. Тетяна ЛЕЖНЄВА (заст. голови); канд. юрид. наук, доц. Тетяна АЛФЬОРОВА; канд. екон. наук, доц. Олена ВІТРЕНКО; канд. юрид. наук, доц. Олександра СКОК; канд. юрид. наук Сергій ДУБОВ; докт. юрид. наук, проф. Вадим НЕГОДЧЕНКО; канд. юрид наук Станіслав ЧЕРНОП'ЯТОВ; канд. юрид. наук Валерій ЛИТВИНОВ; Андрій МІРОШНИК (секретар).

Правові презумпції та оцінка достовірності електронних доказів у цивільному процесі

Правова держава, 2019

У статті досліджуються умови застосування різних конструкцій правових презумпцій як засобів підтвердження фактів і обставин, що обґрунтовують достовірність електронних доказів у цивільному процесуальному праві. Особливу увагу приділено іноземному досвіду правового регулювання електронних доказів і практиці застосування доказових презумпцій щодо окремих їх різновидів. Автором проаналізовано підходи вітчизняних учених до використання припущень щодо деяких фактів і обставин, які стосуються оцінки електронних доказів, а також деякі положення чинного законодавства України, що містять норми-презумпції, котрі можуть бути застосовані у цивільному процесі для підтвердження чи спростування достовірності даних в електронній формі. Визначено їх ключові переваги та недоліки.

Класифікація електронних доказів у цивільному процесі України

Підприємництво, господарство і право, 2018

У статті розкриваються особливості поділу електронних доказів на види за різними критеріями. Звертається увага на деякі проблемні питання класифікації електронних доказів у цивільному процесуальному праві України. Обґрунтовується неможливість формування вичерпного переліку всіх видів електронних носіїв цифрових даних, які можуть бути подані до суду. Пропонується змінити законодавчий підхід до визначення поняття електронних доказів.

Серпутько А.Д., Харламова Д.В., Ковтун В.В. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ДОКАЗУВАННЯ: АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО VS КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС COMPARATIVE ANALYSIS OF THE PROCESS OF EVIDENCE: ADMINISTRATIVE JURISDICTION VS CRIMINAL PROCESS

Юридичний науковий електронний журнал , 2023

Стаття присвячена проблематиці порівняльно-правового аналізу процесу доказування в кримінальному провадженні та адміністративному судочинстві. Метою дослідження є проведення порівняльно-правового аналізу процесу доказування в кримінальному процесі та адміністративному судочинстві. Віднайти можливі варіанти імплементації норм кримінального провадження до адміністративного судочинства з метою удосконалення процесу доказування. Проблематика доказування проходить червоною ниткою у царині як кримінального процесу, так і адміністративного судочинства. Постійна дискусія: яким чином та якими доказами доводити свою позицію сторонам? Кожні науковці та практики бачать це по різному. Після дослідження, були зроблені наступні висновки. По-перше, порівняльноправовий метод аналізу для удосконалення законодавчих механізмів є надзвичайно ефективним. По-друге, при порівнянні загальних характеристик доказування у кримінальному провадженні та адміністративному судочинстві особливих відмінностей знайдено не було. По-третє, звернено увагу та запропоновано імплементувати деякі положення Кримінального процесуального кодексу України до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: недопустимість доказів, отриманих з порушенням прав людини, недопустимість доказів, що стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого. Викладено власне бачення відповідних норм в Кодексі адміністративного судочинства України. По-четверте, аналізуючи перспективи застосування доктрин плодів отруєного дерева та неминучого виявлення доказів, зроблено висновок про необхідність збільшення використання у судовій практиці доктрини плодів отруєного дерева, однак зауважено про великий ризик, у разі застосування доктрини неминучого виявлення доказів. Серед потенційних напрямків дослідження, на думку авторів, варто виділити: порівняльно-правовий аналіз наслідків порушення права на захист в Кримінальному процесуальному кодексі України та кодексі адміністративного судочинство, аналіз процедур отримання доказів у відповідних нормативно-правових актах, тощо. Ключові слова: докази, доказування, адміністративне судочинство, кримінальне провадження, практика Європейського суду з прав людини. The article is devoted to the problems of comparative legal analysis of the process of proof in criminal proceedings and administrative proceedings. The purpose of the study is to conduct a comparative legal analysis of the evidence process in criminal proceedings and administrative proceedings. Find possible options for implementing the norms of criminal proceedings before administrative proceedings in order to improve the process of proof. The problem of proof runs through a red thread in the field of both criminal proceedings and administrative proceedings. Constant discussion: how and with what evidence to prove one's position to the parties? Each scientist and practitioner sees it differently. After the research, the following conclusions were made. First, the comparative legal method of analysis for improving legislative mechanisms is extremely effective. Secondly, when comparing the general characteristics of evidence in criminal proceedings and administrative proceedings, no particular differences were found. Thirdly, attention was drawn and it was proposed to implement some provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine into the Code of Administrative Procedure of Ukraine, namely: inadmissibility of evidence obtained in violation of human rights, inadmissibility of evidence relating to the identity of the suspect, the accused. The own vision of the relevant norms in the Code of Administrative Justice of Ukraine is outlined. Fourthly, analyzing the prospects for the application of the doctrines of the fruit of the poisoned tree and the inevitable discovery of evidence, it was concluded that it is necessary to increase the use of the doctrine of the fruit of the poisoned tree in judicial practice, but it was noted that there is a great risk in the case of the application of the doctrine of the inevitable discovery of evidence. Among the potential areas of research, according to the authors, it is worth highlighting: a comparative legal analysis of the consequences of the violation of the right to defense in the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Code of Administrative Procedure, analysis of the procedures for obtaining evidence in the relevant normative legal acts, etc.

Електронні докази у цивільному процесі України: термінологічний аспект

Альманах права, 2017

Стаття присвячена дослідженню термінології чинного процесуального законодавства України, що стосується поняття електронних доказів. Вказується, що чинний Цивільний процесуальний кодекс України не оперує цим поняттям. Однак суспільні відносини потребують приведення процесуального законодавства у відповідність до розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій. Одна з головних проблем вбачається у понятійно-категоріальному апараті. З цією метою здійснюється аналіз положень різних нормативно-правових актів задля виділення лексичних формулювань, якими законодавець позначає поняття електронних доказів. Особливий акцент у статті робиться на положеннях проекту нової редакції ЦПК України. Загалом імплементація інституту електронних доказів потребує фахового підходу до вибору термінів і лексичних зворотів у процесі законотворчості.

Аналіз законодавчого забезпечення електронних доказів у цивільному судочинстві України

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2018

У статті проаналізовано положення чинного цивільного процесуального законодавства України та деяких спеціальних нормативно-правових актів із метою оцінки правового забезпечення можливості використання електронних доказів у цивільному судочинстві. Розкрито роль нової редакції Цивільного процесуального кодексу України на розвиток інституту доказів і доказування. Відзначено позитивні та негативні риси окремих законодавчих актів, що регулюють застосування електронних доказів у судовому процесі.

Розгляд цивільно-правових спорів третейськими судами в Україні

Розгляд цивільно-правових спорів третейськими судами в Україні, 2016

Бут І.О. Розгляд цивільно-правових спорів третейськими судами в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Бут Ілля Олександрович. - Одеса, 2016. - 229 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2016. Дисертація є спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем правового регулювання третейського розгляду цивільноправових спорів в Україні як одного зі способів альтернативного вирішення спорів. У дисертації виділено і охарактеризовано етапи становлення та розвитку третейського розгляду цивільно-правових спорів на територій сучасної України, досліджено особливості правового регулювання третейського розгляду за чинним законодавством України. Визначено місце третейського розгляду в системі способів альтернативного вирішення спорів та в системі права України, а також його ...