, 2022. Вип. 2. 29 с (original) (raw)

Організація Об’єднаних Націй у спробах протидії агресії Російської Федерації проти України / укладачі: П. Рабінович, Р. Тополевський, Т. Дудаш, В. Гончаров, А. Наконечна. Інформаційний бюлетень. Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2022. Вип. 1. 16 с.

У пропонованому виданні українською мовою перекладено та прокоментовано безпрецедентну Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй стосовно агресії Російської Федерації проти України. Призначене для широкого кола читачів.

Організація Об’єднаних Націй у спробах протидіяння агресії Російської Федерації проти України / укладачі: П. Рабінович, Р. Тополевський, Т. Дудаш, В. Гончаров, А. Наконечна. Інформаційний бюлетень. Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2023. Вип. 3. 38 с.

У пропонованому виданні вперше українською мовою перекладено та прокоментовано, ухвалену 24 березня 2022 року, унікальну Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй стосовно гуманітарних наслідків агресії Російської Федерації проти України. У додатках викладено матеріали попередніх двох видань цього інфор-маційного бюлетеню.

Організація Об’єднаних Націй у спробах протидіяти агресії Російської Федерації проти України

Організація Об’єднаних Націй у спробах протидіяти агресії Російської Федерації проти України / укладачі: П. Рабінович, Р. Тополевський, Т. Дудаш, В. Гончаров, А. Наконечна. Інформаційний бюлетень. Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2023. Вип. 5. 15 с., 2023

У пропонованому виданні вперше українською мовою перекладено та прокоментовано, ухвалену 12 травня 2022 року Резолюцію Ради з прав людини ООН S-34/1 «Погіршення ситуації з правами людини в Україні, викликане російською агресією».

Організація Об’єднаних Націй у спробах протидіяння агресії Російської Федерації проти України. Вип. 3.

ООН у протидії російській агресії в Україні

Geopolìtika Ukraïni: ìstorìâ ì sučasnìstʹ, 2023

The article highlights some problems of the UN functioning under the conditions of the crisis of the modern international security system caused by the aggression of the Russian Federation against Ukraine. The main stages of the diplomatic resistance around the issues of condemning the Russian invasion in 2014-2023 and restoring the territorial integrity of Ukraine are shown. The reasons for the lack of support for Ukraine from individual UN member states are outlined. Violations of the UN Charter by the Russian Federation are not limited to neglecting the basic principles of international law. Blocking the work of the UN Security Council, preventing it from making any decisions regarding the cessation of aggression and occupation of Ukrainian territories. Special attention is paid to the work of the Eleventh Special General Assembly regarding Ukraine in 2022. Ukraine's initiative to deprive the Russian Federation of its status as a permanent member of the UN Security Council and to exclude it from the UN altogether is outlined. It is noted that this is not possible without changing the UN Charter while such changes are sure to be blocked by Russia. So, there emerges a "vicious circle" from which it is impossible to exit. Thus, the meaning of the creation of the UN is lost. The UN's activities in countering Russian aggression are of a contradictory nature. The Security Council proved its complete inability, due to the veto of the aggressor, its permanent member. Russia demonstrably ignores the decision of the UN International Court of Justice. During the years 2014-2023, the General Assembly supported the Ukrainian struggle and condemned the aggressor through its resolutions. However, the resolutions of the General Assembly are of a recommendatory nature. An absolute minority of countries openly sided with Russia, but quite a few countries abstained or did not vote at all. Countries that do not support Ukraine are in the minority, however, unfortunately, they represent the quantitative majority of humanity. The reasons for their non-support are different, but the main thing is that they deliberately ignore the UN Charter as a result. To a large extent, the modern Russian-Ukrainian war has an existential character for determining the future fate of human civilization and the future of the United Nations.

СУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ТА ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. Над матеріалами курсу працювали: Т. Фулей, Г. Христова, М. Шумило, А. Федорова, Ю. Трало.

МОДУЛЬ 1. Правовий захист внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від збройної агресії: основні європейські стандарти та категорії справ Судовий захист прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від збройної агресії проти України: ключові концепції та основні стандарти Категорії судових справ щодо захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії проти України МОДУЛЬ 2. Встановлення фактів, що мають юридичне значення Встановлення фактів, що мають юридичне значення: аналіз судової практики до початку повномасштабної збройної агресії проти України та ключові від- мінності після 24 лютого 2022 року МОДУЛЬ 3. Захист трудових прав в умовах воєнного стану Європейські стандарти захисту трудових прав Трудові права під час воєнного стану в Україні Захист трудових прав військовослужбовців МОДУЛЬ 4. Захист соціальних прав ВПО та осіб, які постраждали від збройної агресії Європейські стандарти захисту соціальних прав Захист соціальних прав ВПО та осіб, які постраждалі від збройної агресії протиУкраїни. Судова практика України МОДУЛЬ 5. Судовий захист житлових прав ВПО Судовий захист житлових прав внутрішньо переміщених осіб крізь призму практики ЄСПЛ МОДУЛЬ 6. Компенсація за майнову шкоду, завдану внаслідок збройної агресії проти України Міжнародні підходи та європейські стандарти щодо компенсації зруйнованого або втраченого майна і житла під час збройних конфліктів Національна судова практика щодо компенсації за зруйноване майно та житло Модуль 7. Компенсація за шкоду, завдану життю та здоров’ю внаслідок збройної агресії проти України Відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я або смертю під час збройної агресії: практика ЄСПЛ Національна судова практика щодо компенсації за шкоду, завдану ушкодженням здоров’я або смертю цивільної особи Окремі правові аспекти подолання судового імунітету

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НА ЗАПОРІЖЖІ У МІЖВОЄННІ РОКИ ТА БОРОТЬБА З НИМ РАДЯНСЬКИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ

Zaporizhzhia Historical Review, 2020

Дослідження присвячене проблемі розвитку українського націоналізму, в широкому значенні цього явища, на території Запорізької області після утвердження в регіоні радянської влади більшовицького зразка, а також реакції на ці процеси комуністичної партії та її репресивно-карального апарату. Таким чином, пропонований матеріал має на меті розширити уявлення про сучасну Запорізьку область в хронологічних рамках 1920-1930х рр., як про регіон, який перебував у орбіті розвитку антирадянського протестного руху, який мав виражений самостійницький характер.

РОСІЙСЬКА ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ ЯК ТРИГЕР ЗМІН МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ: БАЗОВІ НАРАТИВИ

NISS Center for Foreign Policy Studies, 2024

Криза міжнародної системи відносин, спричинена агресивними діями РФ, набула якісно нового рівня з початком широкомасштабного вторгнення її військ в Україну. Чим далі триває російська агресія, тим більш зростають ризики для майбутнього глобальної безпеки. На цьому тлі відбувається зміна парадигми світового порядку, що супроводжується зіткненням і перебудовою базових наративів міжнародної політики. Російська війна в Україні спричиняє значні зрушення в системі міжнародних відносин та в міжнародному середовищі безпеки. У політичному вимірі формується новий баланс світових сил, що містить можливість істотних змін у структурі світового геополітичного просторуУ доповіді розглянуто базові наративи російської політики, що спираються на історично зумовлені стійкі ментальні схеми. З огляду на можливість формування нового світового порядку запропоновано аналіз геополітичних наративів США та Китаю, які істотно впливають на форматування сучасного міжнародного безпекового середовища. Окрему увагу приділено опціям майбутнього завершення війни: перемога України та поразка РФ визначать майбутнє європейської та глобальної безпеки, тимчасом як зворотний варіант може остаточно зруйнувати світовий устрій.

ДИНАМІКА ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КОРОЛІВСТВОМ НОРВЕГІЯ В УМОВАХ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

У статті проаналізована динаміка українсько-норвезьких відносин у зовнішньополітичній та економічній сферах в умовах агресії Російської Федерації проти України (2014-2021 рр.). Дослідження проводилось з позицій структурно-функціональних підходів, використанням методів документального, контент- та компаративного аналізу. Українсько-норвезькі відносини в політичному вимірі значно активізувалися з початком Революції Гідності в кінці 2013 року. З моменту окупації Криму Королівство Норвегія чітко заявляло про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Протягом 2014-2018 років відбувався інтенсивний політичний діалог на високому та найвищому рівнях, здійснювалась розбудова каркасу нормативно-договірної бази двосторонніх партнерських відносин. Важливим інструментом економічної співпраці стала заснована 2014 року Українсько-норвезька міжурядова комісія з питань співробітництва в галузі торгівлі, підприємництва та економіки. Під час її засідань у 2016, 2018 та 2020 роках обг...

Тарас Чухліб. МІЖ ЄВРОПОЮ ТА МОСКОВІЄЮ: "ІДЕЙНА ВІЙНА" УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ТИРАНІЇ // Міждисциплінарні гуманітарні студії. - Київ, 2015. - Вип.2. - С.49 - 64.

Лиман Ігор Ігорович д.і.н., професор, завідувач кафедри історії України Бердянського державного педагогічного університету Реєнт Олександр Петрович д.і.н., професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України Удод Олександр Андрійович д.і.н., професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Чухліб Тарас Васильович д.і.н., провідний науковий співробітник відділу середніх віків та раннього нового часу Інституту історії України НАН України Щербак Надія Олександрівна д.і.н., професор, професор кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Навчально-наукового Інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ України Блащук Світлана Миколаївна к.і.н., науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Бондар Вадим Віталійович к.і.н., науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Каряка Олександр Віталійович молодший науковий співробітник античного відділу Інституту археології НАН України, завідувач Науковим архівом Інституту археології НАН України Хромова Ірина Костянтинівна к.і.н., науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України

Related papers