ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ДО САМООЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (original) (raw)
Related papers
ПРОБЛЕМА САМООСВІТИ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ В РЕЦЕПЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ
Молодь і ринок, 2020
Розвиток інформаційних і освітньо-педагогічних технологій, нарощування нових знань у всіх галузях науки, підвищення вимог до підготовки конкурентоспроможного фахівця актуалізують проблему вивчення теорії і практики самоосвіти майбутнього педагога. В основу його аналізу покладена модель, що складається з трьох систем координат, які передбачають: "по вертикалі"-з'ясування еволюції поглядів на самоосвіту у процесі розвитку суспільної і педагогічної думки з акцентом на періоді 90-х рр. ХХ-початку ХХІ ст.; "по горизонталі"-узагальнення основних підходів, рефлексій, дефініцій цього феномена як складника професійної підготовки майбутніх викладачів; "по діагоналі"-синтез означених та інших аспектів крізь призму науково-педагогічного дискурсу. Ключові слова: самоосвіта; самостійна робота; самоосвітня діяльність; самовиховання; науковопедагогічний дискурс. Літ. 13.
2017
In the article is exposed the historical and pedagogical aspects of education of personality of future teacher in the healthy environment of high school. The structure of process of education, which consists of purpose and task, maintenance and method of organization of educate influence, is rotined, directed on forming of personality, engulfs consciousness of personality, emotionally perceptible sphere, skills and habits of conduct. Education is presented as a significant factor in the development and formation of the personality of the future teacher. It corrects the influence of heredity and the environment in order to implement a social program of personality development. Unlike socialization, which occurs in a spontaneous interaction of man with the environment, education is considered as a process of purposeful and consciously controlled socialization (school, family, religious education); as a kind of mechanism for managing the process of socialization, the ideal goal of which is a person that meets social requirements and at the same time opposes the negative trends in the development of society, life circumstances that impede the development of its individuality. Education has two main functions: organizes the entire range of influences on the personality and creates conditions for accelerating the processes of socialization for the development of personality. The power of educational impact is on purposefulness, systematicity and in qualified leadership. The weakness of education is that it is based on the human consciousness and requires its participation; instead, heredity and the environment act unconsciously and subconsciously.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
The article analyzes the pedagogical conditions that influence the formation of the future technology teacher and his readiness for future professional activity. It is considered various aspects of the influence of pedagogical conditions on the process of professional training. It is determined what conditions can contribute to the successful preparation of the teacher for organizing a purposeful process of forming creative thinking among schoolchildren on the basis of integrated learning. It is substantiated position, that the views on the concept of "pedagogical conditions" are different, but they are one of integral parts in the educational system. Pedagogical conditions can be circumstances that influence the formation of creative thinking among schoolchildren and at the same time the result of pedagogical influences.
Physical and Mathematical Education
Формулювання проблеми. Першочерговим завданням системи вищої освіти є підготовка висококваліфікованих фахівців у різних галузях науки і виробництва. При цьому сама система освіти змушена організовувати свою діяльність в екстремальних умовах. Різкий перехід до дистанційного навчання насамперед позбавив викладачів і здобувачів освіти живого спілкування, що спричинило послаблення пізнавальної активності. Наслідком цього, в свою чергу, стало те, що знання, здобуті неохоче, є нечіткими і поверхневими. Тому виявлення і дослідження засобів, які б стимулювали пізнавальну діяльність здобувача, є одним із першочергових завдань системи освіти. Натомість перехід до дистанційного навчання змусив викладачів широко використовувати засоби комп’ютерного навчання, зокрема, різноманітні програми та застосунки, які мають необмежений спектр можливостей при вивченні математики. Практична значущість цих засобів надзвичайно велика. Поряд із їх застосуванням згідно безпосереднього призначення, вони також сп...
КОМУНІКАТИВНА МОБІЛЬНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА-ВИХОВАТЕЛЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
2020
The article is devoted to the analysis of the content of professional activity of the future educator, the disclosure of the modern idea of communicative mobility of this category of pedagogical workers of preschool education. The article substantiates the importance of communicative mobility in terms of professional orientation in higher education. The proposed approach to the definition of communicative mobility allows to go beyond its narrowly utilitarian understanding. The considered definition is reduced to the level of the principle of the subject of activity. It is substantiated that such interpretation allows to reveal in communicative mobility opportunities for positive development of the future educator. Emphasis is placed on the formation of the worldview of the future teacher-educator, who demonstrates its important qualities as a high level of adaptability to familiar and new situations, allows you to form a mechanism for rapid response to events in various fields, an...
Humanities science current issues, 2020
The objective necessity of formation technological competence of future teachers of labor training and technologies is determined by the main tasks of the educational field "Technology", among which-the development technological culture of students, which forms the technological outlook. The technological outlook is based on a system of technological views on nature, society and person. The subject of the research is the process of formation technological competence of the future teacher of labor training and technologies. The purpose of the study is to determine the methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology competence. To achieve this goal was used a set of research methods: analysis of philosophical, psychological, pedagogical, methodological and special materials, as well as analysis, synthesis, abstraction, systematization of theoretical data, comparative analysis to clarify the essence of the concept of "technological culture", content and component composition technological preparation of the future teacher of labor training and technology. The article identifies the following methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology of technological competence: this phenomenon appears as a universal characteristic of pedagogical reality; competence is characterized by specific functions in the field of teaching; it is a system formation consisting of structural and functional components; its structural units are knowledge, skills and motives of activity; peculiarities of technological competence formation are determined by individual creative, psychophysiological, age characteristics, socio-pedagogical and technological experience of the individual. The effectiveness of technological competence formation depends on a set of adequate principles, functional orientation of training, methods, techniques, tools, pedagogical conditions under which training will be organized. Therefore, we see the prospects for further research in defining pedagogical conditions, consideration of pedagogical formation technologies of future teachers of labor training and technologies of technological competence.
Інноватика у вихованні
Анотація. На підставі теоретичних джерел обгрунтовано сутність понять «рефлексія», «педагогічна рефлексія», «професійна рефлексія». Виходячи із трактування понять «професійна компетентність майбутнього вчителя початкової школи» та «професійна компетентність вчителя початкових класів у сфері інклюзивного навчання» визначено місце та роль педагогічної рефлексії у структурі професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи та фахівця з інклюзивної освіти. Розкрито необхідність формування рефлексивної компетентності майбутнього вчителя початкової школи, фахівця з інклюзивної освіти. З’ясовано, що сформованість педагогічної рефлексії є регулятором особистісних досягнень, пошуку особистісного сенсу у спілкуванні з іншими, а також спонукає до самопізнання, професійного зростання, вдосконалення майстерності, творчої діяльності, успішної реалізації реформ освіти, а також запобігає професійному вигоранню педагога. Подано класифікацію рефлексії за типами, видами практики, змістом...