Образ будущего в социальной фантастике Э. Берджесса (original) (raw)
Related papers
Революция и утопия: образы будущего в фантастических романах Александра Богданова
В статье рассматривается сравнительно малоизвестный, но значительный аспект творчества русского и советского мыслителя Александра Богданова – его фантастические романы. Отмечается, что в форме романа-утопии Богданов изложил свое видение общества будущего, в котором воплотились не только идеи марксизма, но и оригинальные концепции Богданова – всеобщей теории организации и пролеткульта. Кроме того, дан краткий обзор истории жанра утопии в русской литературе; он анализируется в контексте соотношения понимания максим «справедливости» и «порядка» в различных произведениях этого жанра, включая и произведения А.Богданова. Делается вывод, что фантастическая проза Богданова занимает особое место в литературном и научном контексте эпохи начала ХХ века, совместив в себе черты классической утопии и новаторского научно-фантастического романа.
Вопросы философии, 2024
The image of the future is an urgent need of our society, which moves without knowing one. Education is what first and foremost produces the future. Thus, it is imperative to focus our attention on education above all else. In the image of the education of the future, there should be scientific background, calculation, and justification must prevail, which is the approach adopted by fundamental ontology. Moreover, ignoring the essential elements of the phenomenon of education leads to the groundlessness of its image. The article considers the concept of ontological exploration of phenomenon of education and the construction of its image within the framework of the cultural and historical reality of the past, present and future. The essence of the modern age is revealed, the essential poverty of education in Russia is expounded. The categorical scheme of ontological structuring of the sociocultural phenomenon has been developed, the interrelation of its components has been elucidated. The essential elements of the education of the future are explicated, such as imperative essence, universals as primary educational constituents and paradigmatic structure based on the theory of non-Kuhn’s paradigms developed by the author.
Проблематика емоційного інтелекту в соціальній фантастиці
Науково-теоретичний альманах «Грані», 2023
THE PROBLEM OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN SOCIAL FICTION. The relevance of the research is determined by the facts that in real life the number of engineering, biomedical and social technologies is rapidly increasing, which are often implemented hastily, without analyzing possible consequences. Instead, works of social fiction can be seen as imaginary experiments, the purpose of which is to try to predict the development of events and the state of humanity as a result of the introduction of such technologies. The purpose of the research is the study of works of social fiction as imaginary experiments regarding the state of emotional intelligence of people in various models/projects of society. Research methods: methods of analysis and synthesis (for generalization of empirical material – works of literature and cinematography in the genre of social fiction), semiotic, comparative. The scientific novelty of the work lies in the discovery of a specific philosophical and artistic discourse regarding the problems of emotional intelligence of people, where the hypotheses of social fiction intersect with the subject of social philosophy. The result of the initial analysis of this discourse showed that works of social fiction can be considered as hypothetical-empirical material for socio-philosophical reflections. Regarding the emotional intelligence of people, this discourse currently singles out the following problems and possible threats: 1) suppression (or destruction) of emotions and feelings of people in societies with totalitarian regimes; 2) government control over people's emotions in order to control their behavior; 3) the use of human emotions by certain social groups and corporations for commercial purposes (to the detriment of the mental and physical health or life of some people for the benefit of others). he axiological contentof these problems is determined not only by the author's artistic vision, but also by the very essence of the concept of "emotional intelligence", the understanding of which cannot be productive without addressing the philosophical foundations of the valuable, moral and ethical side of human and social life. Such a combination makes this issue one of the most important components of the modern intellectual process of searching for humanistic guidelines. Keywords: society, emotion, feeling, anti-utopia, social philosophy, practical philosophy, social technology, experimen Актуальність дослідження зумовлена тим, що у реальному житті стрімко збільшується кількість технологій (інженерних, біомедичних, соціальних тощо), які часто впроваджуються поспіхом, без аналізу можливих наслідків. Натомість твори соціальної фантастики можна розглядати як уявні експерименти, метою яких є спроба спрогнозувати розвиток подій та стан людства в результаті впровадження таких технологій. Мета дослідження – вивчення творів соціальної фантастики як уявних експериментів щодо стану емоційного інтелекту людей в різних моделях/проєктах суспільства. Методи дослідження: методи аналізу та синтезу (для узагальнення емпіричного матеріалу – творів літератури та кінематографу в жанрі соціальної фантастики), семіотичний, порівняльний. Наукова новизна роботи полягає у виявленні специфічного філософсько-мистецького дискурсу щодо проблем емоційного інтелекту людей, де гіпотези соціальної фантастики перетинаються із предметом соціальної філософії. Результат первинного аналізу цього дискурсу показав, що твори соціальної фантастики можна розглядати як гіпотетично-емпіричний матеріал для соціально-філософських рефлексій. Стосовно емоційного інтелекту людей цей дискурс наразі виокремлює такі проблеми та ймовірні загрози: 1) пригнічення (або й знищення) емоцій та почуттів людей в суспільствах з тоталітарними режимами правління; 2) контроль влади над емоціями людей задля контролю над їх поведінкою; 3) використання людських емоцій окремими соціальними групами та корпораціями в комерційних цілях (зі шкодою психічному та фізичному здоров’ю або життю одних людей на користь іншим). Аксіологічний зміст цих проблем зумовлений не лише авторським мистецьким баченням, а й самою сутністю поняття «емоційний інтелект», осмислення якого не може бути продуктивним без звернення до філософських засад ціннісного, морально-етичного боку життєдіяльності людини та суспільства. Таке поєднання робить означену проблематику однією з найважливіших складових сучасного інтелектуального процесу з пошуків гуманістичних орієнтирів. Ключові слова: суспільство, емоція, почуття, анті-утопія, соціальна філософія, практична філософія, соціальна технологія, експеримент
Science Art: «игра» киборга в Будущее
Наука как общественное благо: сборник научных статей / Научн. ред. и сост. Л.В. Шиповалова, И.Т. Касавина: В 7 томах. Т. 6. [Электронный ресурс]. – Москва: Изд-во «Русское общество истории и философии науки», 2020. – 178 с, 2020
В выступлении рассматривается феномен современного искусства Science Art, его культурная контекстуальность и значение. Автор рассматривает данный феномен, раскрывая его смысл через три противоположных и, одновременно, истинных положений, а именно: 1. Science Art – это не наука и не имеет никакого отношения к современному научному проекту / Только Science Art является подлинной наукой. 2. Science Art – это не искусство / Science Art – это единственное искусство современности, в том горизонте смысла феномена «Искусство», который мыслится «hic et nuns». 3. Science Art – это искусство, понимаемое как игра / Science Art не имеет никакого отношения к той концепции искусства, которое оценивает происходящее в домене художественного творения как игра. Общий вывод: Проекты Science Art, рассматриваемые как проекты постчеловека, человека-киборга в новой гипер-, и кибер-реальности «очеловечивают» безжизненное пространство виртуальной реальности. Именно в формате Science Art происходит то, что еще А.Бергсон оценивал как креативная, творческая эволюция, способная креативно переформатировать ту часть гипер-, и кибер- реальности, которая «по определению» бесчеловечна и безжизненна. Проек Science Art - это по сути проект перекодировки гипер-, и кибер- реальности по модели «живого» новой «не слишком живой» виртуальной реальности
Образы будущего. Сборник статей. Электронное издание
Сборник содержит доклады и статьи участников Всероссийской научно-практической конференции, состоявшейся в Москве 8–9 июня 2016 г. Авторами издания, отражающего возросшее внимание научного сообщества к проблеме прогнозирования будущего России, являются философы, историки, политологи, социологи, психологи. Книга предназначена для специалистов-исследователей, аспирантов и студентов, изучающих проблемы развития современного российского общества.
Образ будущего The image of the future
Орел: Изд-во «Картуш», 2021
The monograph is devoted to the theoretical analysis of the concept "image of the future". The book analyzes approaches to the definition of the concept of "image of the future" and the purpose of its research.The author analyzes the existing methods of studying images of the future and proposes his own approaches to the reconstruction of these images.The book provides an overview of the sources that serve as the basis for studying collective images of the future, examines various principles of their classification, analyzes the structural elements and factors in the formation of images of the future, assesses the heuristic potential of the concept.
Соціокультурний вимір майбутнього (від людських якостей до соціальної джастифікації)
Науково-теоретичний альманах "Грані", 2018
Глобальні проблеми сьогодення, їх комплексний характер примушують дослідників не тільки якимось чином вирішувати їх зараз, а й пропонувати сценарії майбутнього. Концепція А. Печчеї має ту особливість, що виходячи з цілком конкретних проблем економічного характеру, побачених у глобальних масштабах, втілює в собі положення, які вказують на необхідність включення соціокультурних чинників для вирішення проблем, пов’язаних із творенням допустимого майбутнього. Людські якості визначають події реальності, і тому головним завданням стає не оптимізація економічних відносин, а розкриття в людині здібностей і схильностей, спрямованих на творче перетворення дійсності. Таким чином, важливими стають не речі і їх отримання, володіння ними, а те, хто ми і ким можемо стати. Реальна ж ситуація сьогодення визначається розривом між знанням та дією, між бажання і вірою в зміни, маргінальністью та відходом від проблем реальності в порожні мріяння. Так окреслилася необхідність подолати подібні розриви, ос...
В статье фантасмагория охарактеризована как публичное представление конца XVIII - начала XIX вв. с использованием волшебных фонарей, а также представлен анализ фантасмагории как источника метафор в произведениях Карла Маркса и Фридриха Энгельса. Благодаря рассмотрению контекстов использования фантасмагорий были выделены два типа фантасмагорий как метафор: субъективная (отражение в индивидуальном сознании эстетически-видимостного «слоя» общественных отношений, которую можно понять как марксистскую протокритику психологических наук) и объективная фантасмагория (специфические экономикополитические трансформации капитализма: превращение реальности в образ, иллюзия тождества эстетического, чувственно-предметного образа и сущности, эстетического образа и образа-идеального). Abstract. In the article phantasmagoria is characterized as a public presentation of the late XVIII - early XIX centuries with the use of magical lights, as well as an analysis of phantasmagoria as a source of metaphors in works of Karl Marx and Friedrich Engels. By virtue of consideration of the contexts of using phantasmagorias, two types of phantasmagoria were distinguished as metaphors: subjective (reflection in the individual consciousness of the aesthetically-visible «layer» of social relations, which could be treated as Marxist protocritics of psychological sciences) and objective phantasmagoria (specific economic and political transformations of capitalism: the transformation of reality into an image, the illusion of sameness of aesthetic, sensually-objective image and essence, aesthetic image and image-ideality).