Диалектико-методологически анализ альтернатив современных социумных взаимодействий и социальных процессов / под общей редакцией д.ф.н. Н.В. Гусевой, магистра философии Е.В. Савчук. – Усть-Каменогорск: издательство «Берел» ВКУ имени С. Аманжолова, 2022. – 295 с. (original) (raw)
2019
Сборник включает научные статьи и материалы, представленные участниками работы Первого белорусского философского конгресса, Минск, 18-20 октября 2017 г., в секциях «Социальные коммуникации в информационном пространстве», «Социальная коммуникация в рискогенном обществе», «Этические вызовы социального и научно-технического прогресса», «Актуальные проблемы кросс-культурной коммуникации», «Социальные коммуникации в культуре, экономике, образовании». Адресуется широкому кругу читателей: специалистам, работающим в сфере коммуникации, научным сотрудникам, преподавателям, аспирантам, магистрантам и студентам учреждений высшего образования.
Методологические подходы к исследованию социальной структуры современного российского общества
2015
The article discusses the methodological approaches to the study of the social structure of modern Russian society. Observing the factors of stratification of modern Russian society, the author outlines the main types of methodological approaches to the analysis of class structures: “single-stage” and “multi-stage” analysis. As one of the versions of “single-stage” analysis a model of stratification based on the criterion of standard of living is presented. The author comes to conclusion that even now, Russian society remains a society of “shifted down” social positions, and deprivation of the basic needs in varying degrees, affects a significant portion of the population
У фокусі проблеми, що розглядається в роботі, лежать ті можливі трансформації в дослідницьких практиках сучасної соціології, які пов'язані з актуальними змінами соціокультурного простору в глобальному масштабі. Йдеться перш за все про глобальну світову кризу, що спостерігається в різних соціальних полях-економіці, екології, культурі, моралі, праві, політиці, науці, освіті, і хвиля констатації якої лише зростає. Останньою такою масштабною констатацією була доповідь Римського Клубу (2018р). З іншого боку, в культурному просторі на зміну добі постмодерну іде нова культурна епоха, яка, за прогнозами, перенесе акценти з децентрації на пошук нової єдності, з аналізу на синтез, з елементаризму на холізм. На цьому тлі логічно очікувати суттєвих змін в практиках соціологічного пізнання, де можна прогнозувати повернення інтересу до масштабних інтегративних теорій, пошуку концептуальних схем, які б органічно поєднували в собі макро-, мезо-та мікрорівні соціальної реальності, розглядали її з суттєвим акцентом на складності, процесуальності і мінливості усіх соціальних явищ. Масштабна соціальна криза вимагає більшої уваги соціологів до соціальних технологій і менеджерських практик, які є спробою долати проблеми, що цією кризою породжуються. В статті робиться припущення, що новий виток затребуваності системних, інтегративних соціологічних теорій буде супроводжуватися запитом з боку соціальних технологів презентувати ці теорії в форматі теоретико-прагматичних концепцій, що дозволяло би зменшити відстань між суто науковими та менеджерськими когнітивними моделями. Спираючись на власний досвід інтегративної концептуалізації соціальної напруженості, авторка робить висновок про евристичну плідність в якості платформи для побудови синтетичних теоретико-прагматичних моделей використати синтез трьох парадигмальних підходів: 1) парадигми складності (Complexity theory) (макрорівень); 2) мережевої парадигми (мезорівень); 3) парадигми практик (макрорівень). Ключові слова: глобальна криза, нова культурна епоха, інтегративні соціологічні теорії, менеджерські кризові когнітивні моделі, теоретико-прагматичні концепції, синтез парадигмальних платформ The focus of the problem, which is considered in the work, are those possible transformations in the research practices of modern sociology, which are related to the actual changes in sociocultural space on a global scale. First of all, we are talking about the global world crisis, which is observed in different social fields-economics, ecology, culture, morality, law, politics, science, education, and whose wave of ascertainment only increases. The last such large-scale statement was the report of the Club of Rome (2018p). On the other hand, in the cultural space, the post-modern period is replaced by a new cultural era, which, according to forecasts, will shift the emphasis from decentration to a search for a new unity, from analysis to synthesis, from elementalism to holism. Against this background, it is logical to expect significant changes in the practices of sociological cognition, where it is possible to predict the return of interest in large-scale integrative theories, the search for conceptual schemes that organically combine the macro, meso and micro levels of social reality, viewed it with a significant emphasis on complexity, and the variability of all social phenomena. A large-scale social crisis requires more attention of sociologists to social technologies and managerial practices, which are an attempt to overcome the problems generated by this crisis. The article makes the assumption that a new round of demand for systematic, integrative sociological theories will be accompanied by a request from social technologists to present these theories in the form of theoretical-pragmatic concepts that would reduce the distance between strictly scientific and managerial cognitive models. Based on his own experience of integrative conceptualization of social tension, the author concludes heuristic potentiality of using as a platform for constructing synthetic pragmatic models of combining three paradigmatic approaches: 1) Complexity theory (macrolevel); 2) network paradigm (mesolevel); 3) the paradigm of practices (microlevel).