Формирование учебных групп в университете с помощью анализа социальных сетей (original) (raw)
Related papers
Формування образу тематичних сторінок університетів в соціальній мережі
Science and Education a New Dimension, 2018
Анотація. У нашому дослідженні ми визначаємо тематику та проблематику контенту на освітню тематику в соціальній мережі на прикладі офіційної сторінки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (у «Фейсбук»). Тема є актуальною, оскільки сьогодні більшість абітурієнтів та студентів слідкує за новинами свого університету саме в соціаль-ній мережі. Тому формування образу університету в інтернет-просторі відіграє важливу роль для вибору того чи іншого навчального закладу, а також встановлення довірливих стосунків між майбутніми студентами та викладачами, адміністраці-єю. У дослідженні ми за допомогою методів моніторингу, кількісного контент-аналізу та графічного визначаємо субконцеп-ти концепту «КНУ» та встановлюємо тематичну проблематику офіційної сторінки. Для нас важливо, передовсім, знайти точки взаємодії між студентами-викладачами-адміністрацією як складовими цілісного образу сучасного університету.
Экономика. Информатика
В данной статье авторы рассматривают проблему классификации сообществ в социальной сети ВКонтакте. Исследовано применение нейронных сетей для классификации групп пользователей по степени радикальности. В работе построена модель нейронной сети с рекуррентной долговременной памятью (LSTM) с использованием современных программных технологий и методологий. Результирующая модель обучается на тестовом наборе данных, а также оценивается с использованием выбранных показателей, таких как F1, точность и потери. Модель свёрточной нейронной сети также строится и оценивается. Впоследствии эти модели сравнивают между собой. Модель, основанная на свёрточных нейронных сетях, имеет более высокое значение метрик, чем модель, основанная на модели LSTM. Предлагаются методы предварительной обработки данных, а также использование фреймворка Keras для Python с бэкэндом Tensorflow для построения классификаторов нейронных сетей. Полученная в результате свёрточная сетевая модель применима к основному набору ...
Социальные сети и организация внеаудиторного обучения
Панова Е.Л., Туторская М.С. Социальные сети и организация внеаудиторного обучения студентов в системе высшего медицинского образования // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2018. Том 26, № 1. С. 48-52., 2018
Статья посвящена проблеме внедрения новейших интерактивных технологий в образовательную среду медицинских вузов. Рассмотрены опыт использования социальной сети «Вконтакте» в 2015/2016 учебном году и первой половине 2016/2017 учебного года в качестве платформы для внеаудиторной деятельности студенче-ского научного кружка по истории медицины Первого Московского государственного медицинского университета им. И.М. Сеченова, руководителем которого является один из авторов статьи. На основе этого опыта предложены методические рекомендации по организации внеаудиторной деятельности студенческого науч-ного кружка в социальных сетях. Возможность проведения обучения в привычной для студенческой молодежи среде социальных медиа и наличие широкого спектра предоставляемых «Вконтакте» технических средств позволяют сделать вывод о целесообразности использования данной технологии, способствующей повышению эффективности организации внеаудиторной самостоятельной работы студентов, в учебном процессе.
Информационный потенциал социальных сетей для выявления образовательных потребностей школьников
Представлены результаты анализа пользовательских данных из социальной сети «ВКонтакте» старшеклассников Сибирского федерального округа. Авторы оценивают возможность определения образовательных интересов старшеклассников по их профилю в социальной сети для формирования индивидуальных предложений по программам высшего профессионального образования со стороны региональных вузов. Our experience shows that the interest of high school students in one or another subject field is connected to the probability of entering a particular university faculty. A user’s interests are presented in social networks via the texts published on his/her profile wall and participation in groups. Analyzing these texts and groups, to our mind, we are able to define the research areas this user is inclined to. Then we can divide possible entrants according to their interest into three groups (Humanities, Life Science, Physics and Mathematics) and differentiate users in every group according to the extent of their interest. 30 Г.В. Мîæàåâà, À.В. Ñëîáîäñêàÿ, À.В. Фåщåíêî This study is devoted to testing the hypothesis that pupils’ user data in social networks may signal about their interests in some of the subject fields and their future direction of studying at a university. In this case, we mean pupils studying in high school who are considered to the potential entrants; the analyzed social network is “VKontakte”. We aim at testing this hypothesis on one type of open data from users profiles only which is subscriptions to the communities. At the current stage of the study we work with the Humanities faculties only. The hypothesis has been tested on the school leavers in 2017 in Siberian Federal District which are registered in “VKontakte”; overall number is 126 thousand people. Having analyzed the most popular communities (75 thousand) among these pupils we have defined 1416 topics connected to school subjects: 73% Humanities, 18% Physics and Mathematics and 9% Natural science. Basing on this data a community classifier has been designed. The list of communities which every user out of those 126 thousand is subscribed to has been compared with the thematic classifier and the overall number has been calculated: communities of all topics, all educational communities and separately those communities which are on the Humanities, Nature Science, and Physics and Mathematics. Pupils rating on the number of subscriptions to the Humanities communities has resulted in their rating according to the interest in the Humanities. To test the hypothesis that a pupil with multiple subscriptions to the Humanities communities has a Humanity mindset, we have studied 9390 users with the most vivid interest in the Humanities. To be considered such a user, to our mind, a pupil should have more than 75% of communities devoted to the themes of the Humanities, not less that 5 subscriptions to the Humanities communities, and not less than 5% of educational communities. Each user in this group has been suggested to agree or disagree with the idea that he or she has a Humanities mindset and plan to enter a Humanities faculty. We have received replies from 1100 pupils and 904 of them (82%) confirmed their interest in the Humanities, while 176 (18%) disagreed with that. Assuming that pupils may mistakenly evaluate themselves those who denied their Humanities mindset have been provided with an additional test. 94 people out of those 176 have completed the diagnostic test aimed at building A.E. Golomshtok “Map of Interests”. As a result, 54 respondents have shown some interest in one or several Humanities working areas at the level from +3 to +5 out of the scale from -5 to +5. Therefore, regardless respondent’s denial of their inclination to the Humanities they have an interest in this field. The study resulted in the prove of the hypothesis that analyzing pupils subscriptions to thematic communities in “VKontakte” social network one can reveal their educational interests. The accuracy of the results is 82%, while in addition to that 5% respondents show interest not only to the Technics and Nature Science, but to the Humanities, as well.
Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2023
У статті охарактеризовано ключові принципи змішаного навчання та передумови його запровадження. Також у даній розвідці описано стратегії використання соціальних мереж студентами під час вивчення англійської мови. Масові онлайн-курси, онлайн-застосунки, онлайн-платформи, відеоігри, соціальні мережі стали частиною навчального простору сучасних студентів. При цьому найбільші можливості доступні саме при опануванні іноземних мов, адже перед студентами відкривається безліч сучасних, автентичних, яскравих та комунікативно-орієнтованих матеріалів. У сучасному цифровому світі соціальні мережі не позиціонуються більше як засіб для спілкування чи розваг, а як інструмент ефективного, свідомого та активного навчання, який, разом із розвитком професійних компетентностей, сприяє розвитку ключових soft skills (комунікативність, кооперативність, критичне мислення, креативність). Доступність соціальних мереж, можливість долучатися до груп за інтересами, а також обирати аудиторію для спілкування (від друзів до знаменитостей та експертів у певній галузі) робить соціальні мережі потужним засобом впливу. Полісенсорна спрямованість навчальних матеріалів, яскравість, компактність та динамічність в процесі презентації інформації, автентичність контенту, можливість залучення носіїв мови, реалій культури створюють тло для активного, свідомого і мотивованого навчання, а також міцного запам’ятовування інформації. Під час залучення соціальних мереж до навчального простору застосовуються наступні методи навчання: learning by doing, task-based learning, комунікативно-діяльнісний підхід. Соціальні мережі сприяють студентоцентрованому навчанню, адже орієнтовані на той формат представлення інформації, яка найбільше імпонує сучасним студентам. Соціальні мережі є потужним інструментом соціальної взаємодії, отже розвивають навички комунікації та кооперації, забезпечують емоційну підтримку, допомагають долати труднощі та бар’єри у вивченні мови, покращують самооцінку студентів. Методично правильне залучення соціальних мереж до процесу навчання дозволяє впливати на різні сфери здобувачів: навчальну, виховну, емоційну, що, в кінцевому випадку, веду до покращення результатів навчання і вільного володіння мовою. Соціальні мережі дозволяють реалізувати ключові принципи сучасного навчання: індивідуальний підхід, інтерактивність, полісенсорне сприйняття інформації, стисла подача інформації, автономність та активність.
Методика оценки способности личности к анализу социальной сети организации
Статья посвящена описанию модели 3-х измерений когнитивного компонента нетворкинга. На основе модели предложен опросник оценки способности личности к анализу социальной сети организации. Приводится текст методики, результаты анализа ее пунктов и структуры, проверяется валидность и надежность. Данные, полученные на выборке 143 работников компаний (исполнителей и руководителей), позволяют сделать вывод о соответствии структуры опросника модели и отсутствии связи с социальной желательностью. Обнаружена связь с нетворкинг-поведением, статусом сотрудника в компании и его социальным опытом.
Анализ социальных сетей: методы и приложения
Аннотация. В статье описаны основные компоненты разработанного в ИСП РАН стека технологий для анализа пользовательских данных из социальных сетей. Особое внимание уделяется задачам, методам и приложениям анализа сетевых (социальные связи между пользователями) и текстовых (сообщения и профили пользователей) данных: определение демографических атрибутов пользователей, поиск описаний событий в корпусах сообщений, идентификация пользователей различных сетей, поиск сообществ пользователей и измерение информационного влияния между пользователями. Кроме того, рассмотрены подходы к получению исходных данных для анализа: сбор реальных данных путём обращения к веб-интерфейсам социальных сервисов и генерация случайных социальных графов. Для каждого из разработанных инструментов описывается его функциональность, варианты использования, основные шаги используемых алгоритмов и результаты экспериментальных исследований.
Группы для девушек и созидание будущего.docx
Юлия Градскова -исследователь Института современной истории, Университет Содерторн (Швеция). Введение Согласно Нире Юваль-Дэвис, большие общности, подобные нациям, обычно рассматривают женщин в качестве носителей культуры, причем не в последнюю очередь это обусловлено тем обстоятельством, что они производят на свет и потом воспитывают новые поколения. В самом деле, женщина и все, что с ней связано, всегда считались чемто особо важным для конструирования нации и национальной культуры: «Женщины, "подобающе" одевающиеся и "подобающе" себя ведущие, олицетворяют линию, очерчивающую границы коллективов»[2]. Сказанное еще более верно в отношении молодых женщин, которые оказываются в фокусе общественного контроля и дисциплинарного воздействия, поскольку они воплощают собой будущее наций -и как женщины, и как молодые люди. Читая советских авторов, можно сделать вывод о том, что эта озабоченность моралью, сексуальным поведением и здоровьем молодых женщин имела особую важность и для советского общества .