СТУДЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ТА УЧИТЕЛЬСЬКОГО ІНСТИТУТІВ У ЛЬВОВІ (1944‒1953 рр.): ЧИСЕЛЬНІСТЬ, УМОВИ НАВЧАННЯ І ПОБУТУ (original) (raw)
Related papers
У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творчий шлях тією чи іншою мірою був пов'язаний зі Львівським університетом. Привернуто увагу до студій над духовною піснею XVII -XVIII ст. М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, М. Возняка, В. Щурата, Юл. Яворського, О. Колесси, В. Сімовича та ін. Відзначено великий внесок згаданих вчених у формування колекцій давніх рукописних духовнопісенників, пошуку стародруків, археографічне опрацювання. Вирізнено основні напрямки наукових студій львівських дослідників щодо духовної пісні, почаївського «Богогласника».
Problems of humanities History
Анотація. Мета статті – висвітлити наукову та громадсько-політичну діяльність викладачів та студентів історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка у повоєнний період. Методологія дослідження базується на засадах історизму, науковості, авторської об’єктивності, просопографічних методів вивчення проблеми, історичної компаративістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті уперше комплексно висвітлюється історія історичного факультету Львівського університету у перші повоєнні роки (1944–1953). Висновки. Автори розглядають зміст наукових та науково-дидактичних процесів в одному з провідних закладів вищої освіти УРСР – Львівському університеті у повоєнні роки, висвітлюючи кадрове наповнення факультету, діяльність кафедр та окремих професорів, наукові зацікавлення вчених. Як окремий напрям дослідження вивчається політична ситуація у повоєнному Львові та ставлення офіційної влади до учнів М. Грушевськог оі його історичної школи.
Spheres of Culture , 2019
Abstract: We explored and analyzed publications in the newspapers of higher educational institutions, about the educational, scientiϐic, military patriotic and political-propaganda activities of the military departments of Ivan Franko State University and the Lviv Polytechnic Institute from the beginning of the departments’ work, in 1940s up to dissolution of the Soviet union in 1991. A comparative analysis of ofϐicers’ work and student training at military departments was conducted. It was noted that newspaper articles covered, in general, all aspects of the activities of military departments and the military education of students. As a conclusion we pointed out differences in the submission of information in student newspapers regarding the activity of the military departments of these universities. Keywords: military training, military department, “For Soviet science”, “Soviet student”, Lviv University, Lviv Polytechnic Institute
ПОВСЯКДЕННЯ КУЛЬТУРНИХ УСТАНОВ ЛЬВОВА У ПОВОЄННІ РОКИ: ДО ІСТОРІОГРАФІЇ ПИТАННЯ
полягає в тому, щоб на прикладі однієї з львівських культурних установ міста (Львівського історичного музею) відобразити основні сфери повсякдення певного прошарку львівської інтеліґенції (музейних працівників) того часу. Предметом дослідження є процес повсякденного життя працівників львівських культурних установ у 1944-1953 рр. Методологія дослідження визначається поєднанням принципів історизму й об՚єктивності, методів: аналізу і синтезу джерел, текстологічної критики, біографічного, та загальнонаукових методів наукової праці, тощо. Наукова новизна. Вперше зроблено спробу дослідження способів виявлення життєдіяльності у повсякденні (т. зв. сфер) наукових працівників Львівського історичного музею у документі особового походження, а саме спогаді відомого археолога Ігоря Свєшнікова «Спогади музейного працівника», а також часткового порівняння їх з подібними виявленнями в інших джерелах. Висновки. Повсякденні способи виявлення життєдіяльності мешканців Львова у 1944-1953 рр. в основних сферах були характерні і для працівників культурних установ міста. Вивчення механізмів взає-© Роман Дзюбан, 2022 Повсякдення культурних установ Львова у повоєнні роки...
ОТБОР СОДЕРЖАНИЯ ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ СТУДЕНТОВ-ЛИНГВИСТОВ
2014
The problem of the foreign language learning content for the students of the Linguistics faculty based on the new educational standards is considered in the article. The authors describe and analyze the main components of the learning content: linguistic, psychological and methodological ones. After analyzing new requirements to the professional education the authors offer to include linguo-cultural concepts into the foreign language learning content. They give the definition of concept, describe the principles of its selection and offer some new principles of selecting foreign language concepts. The authors prove that to study foreign language concepts it is necessary to use the texts that contain some cultural concepts. The texts are selected on the basis of special principles. The authors point out that the process of foreign language concept acquisition is connected with skills and abilities formation of concept competence. The importance of concept competence formation is stres...
Специфика учебного процесса на Кафедре этнологии Львовского университета в 1924–1939 годах
Tradicija ir dabartis, 2017
Львовский национальный университет имени Ивана Франко, г. Львов, Украина Anotacija. Ukrainiečių etnologas Roman Tarnavskyj (Роман Богданович Тарнавський) savo straipsnyje aptaria Lvovo universiteto Etnologijos katedros studijų proceso ypatumus tarpukario (1924-1939) laikotarpiu. Šios katedros dėstytojai tuo metu daugiausia dėmesio skyrė slavų etnologijos studijoms lauko etnografijos ir lyginamuoju istoriniu metodais. Publikacijoje minimi žymūs mokslininkai ir pedagogai įvairių slavų tautų tradicinių papročių bei apeigų tyrimų kontekste visų pirma domėjosi ukrainiečių bei lenkų tautų etninių regionų materialaus bei dvasinio kultūros paveldo kilmės bei raidos dėsningumais.
АРХЕОЛОГІЧНІ ОСЕРЕДКИ ЛЬВОВА (1875–1914): НАУКОВІ ПОШУКИ ТА ПОЛЬОВІ ЗДОБУТКИ
У статті висвітлено процес виникнення наукових осередків у Львові в ХІХна початку ХХ ст. та їх археологічну діяльність. Розглянуто формування українського та польського археологічного середовища Львова. Особливу увагу звернуто на видавничу та польову роботу українських організацій -Ставропігійського інституту, Наукового товариства ім. Шевченка, Національного музею та польськихмузею Дідушицьких, Крайового археологічного товариства. Простежено процес формування археології у Львівському університеті. Акцентовано увагу на напрямках польових робіт різних наукових установ міста та їх внесок у зародження та розвиток археологічної науки на теренах заходу України.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2023
У статті розглядається аналіз досліджень стресостійкості студентів з інвалідністю. Розкрито суть понять: «стрес», «стресостійкість», «студенти з інвалідністю» та «принцип позитивної психотерапії». Встановлено, що вивчення стресо¬стійкості студентів розкрито не в повній мірі, а дослідження стресостійкості студентів з інвалідністю майже не вивчалось. Показано, що вплив повномасштабної війни в України та офлайн/ дистанційне навчання, в результаті пандемії COVID-19, позначились на рівні стресу у студентів. Найбільш вираженою інтелектуальною ознакою стресу в(у) студентів є труднощі зосередження, негативні думки, підвищене відволікання та думки про одну й ту ж проблему, хронічна нестача часу, низька продуктивність діяльності та зниження апетиту або переїдання, до цього ще додається занепокоєння та підвищена тривожність; дратівливість і напади гніву. Зазначається, що індивідуальні особливості студентів з інвалідністю найкраще виявляються в характері та здібностях, у пізнавальній, емоційно-вольовій діяльності, потребах та інтересах, у адаптації до оточуючих подій та мотивації. Обґрунтовано, що головним ресурсом стресостійкості студентів з інвалідністю є отримана ними травма, а поштовхом є прагнення жити без обмежень. Хвороба є способом самоорганізації особистості, реалізації життєвих цілей, розкриття свого потенціалу, прагнення до саморозвитку та сприйняття викликів. Водночас, відчуття щастя та суб’єктивне благополуччя у студентів з інвалідністю нижчі, ніж в інших студентів, через низький рівень задоволення потреб в автономії та компетентності. Оцінкою власних особистісних ресурсів є досягнення успіху, сприйняття життєвого шляху та реалістичність цілей. Наявність внутрішніх ресурсів, збільшує опірність до травмуючого впливу. Для студентства важливими є особистісні ресурси (досвід, мотивація, самодостатність, самооцінка, активна життєва позиція, емоційно-вольові, власне здоров‘я) та зовнішні (матеріальні засоби, соціальна підтримка). На основі аналізу, створено теоретичну модель дослідження стресостійкості студентів з інвалідністю, де виділено фізіологічні, соціальні та психологічні чинники. Але виходячи із концепції позитивної психотерапії, модель чинників стресостійкості студентів з інвалідністю представлена в більш широкому вигляді, де студент з інвалідністю має бути сфокусований на своїх ресурсах, зрозуміти свої здібності, прийняти відповідальність за себе та за те, що відбувається в його житті. Наш світ за останні кілька десятиліть стрімко змінився та продовжує змінюватися. Нестабільність, швидкий темп життя, нові виклики, а ще пандемії, війни та інші негативні зовнішні умови, чітко формують наше сприйняття світу та відповідно складають основу для протистояння стресовим факторам. Стрес та стресостійкість особливо привертають увагу в часи війни, пандемій, глобальних світових криз, катастроф, тому дана тема є актуальною для дослідження.