ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ (original) (raw)
Related papers
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
New pedagogical thought
У статті розглянуто основні шляхи розвитку критичного мислення у здобувачів вищої освіти, в процесі навчання яких використовуються сучасні інформаційні технології. Визначено принципи та характеристики навчання студентів за змішаною моделлю. На прикладі електронного навчального курсу, розробленого на платформі Moodle, продемонстровано реалізацію відомих педагогічних технологій, які сприяють розвитку критичного мислення.
Acta Paedagogica Volynienses
У статті розглянуто проблему цифрової компетентності вчителів під час викладання мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання. Розкрито сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність» з акцентуванням уваги на тому, що цифрова компетентність виступає як узагальнююча категорія вищого порядку і може включати в себе такі поняття, як «цифрові навички», «медіа-» та «інформаційну грамотність», «ІКТ-грамотність». Проаналізовано цифрову компетентність крізь призму «Опису цифрової компетентності педагогічного працівника», «Опису рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1». Здійснено дослідження проблеми цифрової компетентності вчителів мистецьких дисциплін в умовах дистанційного навчання шляхом опитування вчителів початкових класів та вчителів, які залучені до викладання мистецьких дисциплін. Наголошується на важливості демонстрування техніки малювання в режимі реального часу, тобто учні обов’язково повинні бачити всі дії вчителя пі...
ПРОБЛЕМА САМОРЕГУЛЯЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
InterConf, 2021
Проаналізовано основні підходи до розуміння природи феномену саморегуляції, описано компоненти саморегуляції, її етапи та процеси. Зроблено акцент на особливостях саморегуляції студентів саме під час дистанційного навчання. Враховано та окреслено роль когнітивної та мотиваційно-ціннісної сфер в саморегуляції навчальної діяльності студента. Виявлено, що саморегуляція студентів здійснюється через формування вміння визначати й усвідомлювати найактуальніші цілі своєї діяльності, свідомо обирати способи цієї діяльності; через формування вміння здійснювати самоаналіз; через розвиток механізмів саморегуляції.
ПРОБЛЕМА ДИАГНОСТИКИ УРОВНЯ РАЗВИТИЯ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ СТУДЕНТОВ
This research project explores the development of critical thinking in students in the higher education system (undergraduate level). In particular the research focuses on some basic competencies in critical thinking. Secondly this project seeks effective ways to elevate skills which underlie critical thinking of students, to improve the quality of teaching and learning. According to experts the quality of teaching and learning is determined by high level thinking skills. To study conditions of conscious learning of students and to create the conditions for the developing students' positive motivations for such teaching and learning. Thirdly this project searches for techniques to measure and assess skills in the critical thinking. Assessments of basic competencies in critical thinking are one stage of scientific work to identify the best teaching technology. Lastly this project examines the factors which impact on problem-solving and decision-making.
Colloquium-journal , 2022
Redaktor naczelny-Paweł Nowak Ewa Kowalczyk Rada naukowa Dorota Dobija-profesor i rachunkowości i zarządzania na uniwersytecie Koźmińskiego Jemielniak Dariusz-profesor dyrektor centrum naukowo-badawczego w zakresie organizacji i miejsc pracy, kierownik katedry zarządzania Międzynarodowego w Ku. Mateusz Jabłoński-politechnika Krakowska im. Tadeusza Kościuszki. Henryka Danuta Stryczewska-profesor, dziekan wydziału elektrotechniki i informatyki Politechniki Lubelskiej. Bulakh Iryna Valerievna-profesor nadzwyczajny w katedrze projektowania środowiska architektonicznego, Kijowski narodowy Uniwersytet budownictwa i architektury. Leontiev Rudolf Georgievich-doktor nauk ekonomicznych, profesor wyższej komisji atestacyjnej, główny naukowiec federalnego centrum badawczego chabarowska, dalekowschodni oddział rosyjskiej akademii nauk Serebrennikova Anna Valerievna-doktor prawa, profesor wydziału prawa karnego i kryminologii uniwersytetu Moskiewskiego M.V. Lomonosova, Rosja Skopa Vitaliy Aleksandrovich-doktor nauk historycznych, kierownik katedry filozofii i kulturoznawstwa Pogrebnaya Yana Vsevolodovna-doktor filologii, profesor nadzwyczajny, stawropolski państwowy Instytut pedagogiczny Fanil Timeryanowicz Kuzbekov-kandydat nauk historycznych, doktor nauk filologicznych. profesor, wydział Dziennikarstwa, Bashgosuniversitet Aliyev Zakir Hussein oglu-doctor of agricultural sciences, associate professor, professor of RAE academician RAPVHN and MAEP Kanivets Alexander Vasilievich-kandydat nauk technicznych, docent wydziału dyscypliny inżynierii ogólnej wydziału inżynierii i technologii państwowej akademii rolniczej w Połtawie Yavorska-Vіtkovska Monika-doktor edukacji , szkoła Kuyavsky-Pomorsk w bidgoszczu, dziekan nauk o filozofii i biologii; doktor edukacji, profesor Chernyak Lev Pavlovich-doktor nauk technicznych, profesor, katedra technologii chemicznej materiałów kompozytowych narodowy uniwersytet techniczny ukrainy "Politechnika w Kijowie" Vorona-Slivinskaya Lyubov Grigoryevna-doktor nauk ekonomicznych, profesor, St. Petersburg University of Management Technologia i ekonomia Voskresenskaya Elena Vladimirovna doktor prawa, kierownik Katedry Prawa Cywilnego i Ochrony Własności Intelektualnej w dziedzinie techniki, Politechnika im. Piotra Wielkiego w Sankt Petersburgu Tengiz Magradze-doktor filozofii w dziedzinie energetyki i elektrotechniki, Georgian Technical University, Tbilisi, Gruzja Usta-Azizova Dilnoza Ahrarovna-kandydat nauk pedagogicznych, profesor nadzwyczajny, Tashkent Pediatric Medical Institute, Uzbekistan Oktay Salamov-doktor filozofii w dziedzinie fizyki, honorowy doktor-profesor Międzynarodowej Akademii Ekoenergii, docent Wydziału Ekologii Azerbejdżańskiego Uniwersytetu Architektury i Budownictwa Karakulov Fedor Andreevich-researcher of the Department of Hydraulic Engineering and Hydraulics, federal state budgetary scientific institution "all-Russian research Institute of hydraulic Engineering and Melioration named after A. N. Kostyakov", Russia.
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ
2018
The article examines the pedagogical prerequisites of realization of competence approach to the development of critical thinking in Ukrainian language classroom in primary school. On the bases of the analysis of the results of the pedagogical experiment the author proves that the level of critical thinking and communication skills of pupils of 3-4 classes significantly increases if the competence approach to the use of scientifically based, selected and systematized interactive methods and techniques of teaching is applied.
ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ ДИГІТАЛЬНОГО ЧИТАННЯ У СТУДЕНТІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ
Humanities science current issues
Стаття присвячена концепції дигітального читання та обґрунтуванню його впровадження у процес вивчення іноземних мов у підготовці студентів-філологів, зокрема перекладачів. Пояснюється важливість цифрової грамотності у професійній та освітній сферах, її зв'язок із дигітальним читанням. У статті подано визначення понять «дигітальний текст» і «друкований текст», виділяються основні відмінності між ними, переваги та недоліки, когнітивні особливості сприйняття цих текстів студентами. Визначено, що дигітальне і традиційне читання потребують розвитку окремих навичок із застосуванням різних методів викладання та стратегій навчання. Зазначено три підходи до читання іноземною мовою: структурний, когнітивний, метакогнітивний. Розглянуто застосування релевантних теорій для дигітального читання іноземною мовою. Представлено основні класифікації метакогнітивних стратегій, які використовуються під час читання іноземною мовою, в тому числі й на електронних носіях, до яких входять глобальні, допоміжні та стратегії вирішення проблем. Наведено визначення понять «скімінг» і «сканування» як глобальних метакогнітивних стратегій. Описано експеримент, у процесі якого було виявлено відмінності у результатах виконання завдань зі сканування, скімінгу і розуміння прочитаного залежно від формату тексту, який застосовувався під час заняття. Проаналізовано результати опитування щодо відмінностей застосування стратегій в процесі дигітального і традиційного читання. Окреслено основні переваги та недоліки обох форматів, на які звертають увагу студенти-перекладачі. Визначено, що основними недоліками читання на електронних носіях є нижчий рівень концентрації уваги, відсутність фізичного контакту з книгою, незручність виділення ключової інформації та створення позначок; а головними перевагами-можливість налаштовувати розміру тексту та доступність дигітальних текстів онлайн. Зазначено, що наявні недоліки можна компенсувати шляхом візуальної організації тексту. На основі отриманих даних надано рекомендації щодо запровадження елементів дигітального читання на заняттях з іноземної мови. Ключові слова: дигітальне читання, розуміння прочитаного, скімінг, сканування, друкований текст, викладання іноземної мови.