Translators-explorers: Translations of Kyiv Mohyla philosophical courses in 1960s-1970s (original) (raw)

Філософські курси києво-могилянських професорів завжди приваблювали істориків філософії. Але з певних причин повномасштабні історико-філософські дослідження курсів філософії у Києво-Могилянській академії (далі-КМА) почалися лише в другій половині 1960-х р.р. Цей дослідницький прорив насамперед пов'язаний з іменами Валерії Нічик, очільниці проекту, і Павла Копініна, що був його адміністративним поборником. Однак до дослідження залучилося багато інших менш відомих чи зовсім невідомих постатей. Заслуга цих людей не стільки в дослідженні могилянських курсів, скільки в тому, що вони здійснили перші переклади схоластичної філософії українською мовою. Дотепер немає точної інформації про те, хто здійснював переклади, які курси були перекладені, якими особливостями відзначались самі переклади. Ця стаття є спробою відповісти на зазначені питання. Перед їхнім висвітленням побіжно застановлюся на історії та передісторії цього дослідницького проекту. Увага до києво-могилянських філософських курсів з'являється наприкінці ХІХ ст. і, передовсім, вона була пов'язана з блискучими дослідженнями представників історичної школи Київської духовної академії. Проте ці вчені досліджували тексти філософських курсів з точки зору не історії філософії, а історії освіти. Тому питання про підготовку до друку перекладу філософських курсів не поставало. В радянський час досліджувати могилянські курси було не просто, адже їхня ідеалістичність і релігійність не відповідали вимогам панівної ідеології. Але для істориків української філософії ця тема була цікавою. Приваблювало насамперед те, що йшлося про перші вияви академічної філософії в Україні. Перші несміливі спроби таких досліджень з'являються після Другої світової війни у працях Віктора Бєляєва, Галини Ломонос-Ровної та Ісая Табачникова. Але вони не могли перерости у повномаштабні дослідження, бо не мали інституційної підтримки. Ситуація змінюється з приходом в Інститут філософії Академії Наук УРСР нового директора, Павла Копніна. Він побачив перспективність цієї тематики і посприяв організації у 1966 році дослідницької групи для її вивчення. Аби розвіяти настанову щодо неможливості дослідження могилянської філософії як схоластичної, Копнін запропонував методологічний принцип: остаточно сказати про характер філософії у КМА можна буде тільки після перекладу і дослідження