ОСОБЛИІОСТІ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (original) (raw)
Related papers
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ, 2018
Актуальність досліджень проблематики інклюзивного розвитку підвищується як у світі, так і в Україні. Це пов'язано з тим, що все більше країн та міжнародних організацій визнають необхідність зміни акцентів у розподіленні суспільного добробуту та підвищенні якості життя людей. Оскільки зростання та розвиток не розподіляються рівномірно між секторами та регіонами, то важлива роль інклюзії [1]. Сьогодні для вимірювання економічного зростання застосовується ВВП, але він не дозволяє продемонструвати, як розповсюджується багатство країни. ОЕСР, як й інші міжнародні організації, наголошують на необхідності переходу від традиційного підходу, що використовує в якості вирішального показника функціонування економік країн зростання ВВП на душу населення, до розуміння, яке виходить за межі понять доходу і матеріального рівня життя і включає негрошові величини, що служать підставою для процвітання, і результати розподілу впливів від політичних заходів [2, c.6]. Також, як наголошують українські науковці В.Адамик і Д.Лебідь, необхідність у появі розробок щодо інклюзивного розвитку виникла "у зв'язку з актуалізацією проблеми соціально-економічної стратифікації, яка спостерігається у будь-якому суспільстві, однак сприймається вченими або як закономірне і навіть бажане явище (школа функціоналістів), або як загрозлива ситуація, яка свідчить про несправедливий та неефективний розподіл ресурсів (школа конфліктології)" [3, c.56]. Так, зокрема, в Україні недостатньо уваги приділяється інклюзивним підходам щодо соціально-економічного розвитку, особливо на місцевому рівні. Невирішеними залишаються проблеми зростання безробіття, бідності і нерівності, що підсилюються зменшенням кількості населення і трудовою міграцією. Низьким є рівень участі українців у соціальному, політичному та економічному розвитку (особливо жінок, молоді, людей з інвалідністю, ВПО). Вихідні дані публікації: Кожина А. В. Актуальні проблеми та виклики інклюзивного розвитку в Україні та світі / А. В. Кожина / Теорія і практика публічного управління та адміністрування у ХХІ сторіччі : матер. І Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю здобувачів вищої освіти та молодих вчених (м.Київ, 30 листопада 2018 р.) : / за заг. ред. В. С. Куйбіди, О.М.Петроє, І. О. Дегтярьової.-Київ : НАДУ, 2018.-С. 148-151.
РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ
Економіка та суспільство, 2021
У статті було розглянуто основні теоретичні концепції фінансової інклюзії, а саме її становлення, розвиток та необхідність на сьогоднішній день. Визначено понятійний апарат фінансової інклюзії, та основні елементи, що її складають, а саме: доступність фінансових послуг, фінансової грамотності, інсти¬туту захисту прав споживача фінансових послуг. Було визначено важливість фінансової інклюзії у стратегічних пріоритетах Національного банку України з метою інклюзивного зростання країни в цілому та забезпечення інтересів населення. Виходячи із стратегії сталого розвитку центрального банку, обґрунтовано основні шляхи вдосконалення фінансової інклюзії на довгострокову перспективу. Розглянуто сучасний розвиток фінансової інклюзії та визначено як її ефективність впливає на розвиток фінансових послуг в цілому та їх доступність, а також надано загальну характеристику фінансової грамотності населення. Обґрунтовано, як за допомогою фінансової інклюзії підвищується фінансова грамотність населення...
Науковий журнал Хортицької національної академії, 2020
із властивими їм ознаками активності державних закладів та громадських інституцій, організацій у розвитку інклюзивної освіти, виданні навчально-методичної літератури. З 1990-2020 рр. в Україні сформувалася система взаємодія соціальних ланок «держава-Міністерство освіти і науки України й підпорядковані йому заклади освіти-науково-дослідні установифонди, громадські організації, об'єднання» із властивими їм роллю, статусом, механізмами дій, формами та методами реалізації державної політики в галузі освіти. Основними механізмами розвитку інклюзивної освіти визнано: узгодження законодавства; інформаційно-аналітична та просвітня діяльність; експериментальне впровадження практики інклюзивного навчання; розробка навчальнометодичного забезпечення; створення й організація системи інклюзивної освіти осіб з особливими потребами, підготовки й перепідготовки фахівців. Ключові слова: інклюзія, розвиток інклюзії, інклюзивна освіта, інклюзивне навчання, державногромадські механізми, нормативні документи, періодизація. introduced in Ukrainian schools when the Cabinet of Ministers of Ukraine approved Decree No. 872 of August 15, 2011. Since then, the Ministry of Education and Science of Ukraine has been pursuing an active policy of developing inclusive education, publishing educational and methodological literature on the topic. The author of the article distinguishes three periods of the development of inclusive education in Ukraine during its independence. The first (1990-2001), when there is a slowdown, moderation of the state's actions in introducing declarative changes in the country's legislation; considerable attention is paid to the implementation of state programs to support children. The second period (2001-2010) begins with the general project work of the All-Ukrainian Fund «Step by Step», the Ministry of Education and Science of Ukraine and the Institute of Special Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine; it concludes with the approval of the «Concept for the Development of Inclusive Education». In terms of the development of an inclusive educational environment, the work of many public organizations and foundations on the formation of philosophy of inclusion and the formation of a social ground for the introduction of inclusive education was fruitful. The third period (2011-2020) is characterized by excessive attention of the state, various institutions, teachers, the public to the problems of inclusive education for people with special needs, as well as informing the population through the media about achievements in the field of inclusive education. The implementation of inclusive education in Ukraine is supported in close cooperation with the Ministry of
МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: ІНКЛЮЗИВНИЙ АСПЕКТ
Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск LXXVII.-Т.1-Херсон: Видавництво ХДУ, 2017.-С. 49-56. , 2017
У статті акцентовано увагу на необхідності модернізації місту вищої педагогічної освіти з метою підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах інклюзивного освітнього закладу. Визначено і охарактеризовано основні фактори, які впливають на удосконалення змісту освіти. З'ясовано проблематику подальших досліджень з метою впровадження інклюзивної підготовки майбутніх учителів. Ключові слова: зміст вищої педагогічної освіти, інклюзивна освіта, студентоцентроване навчання, результати навчання, загальні і спеціальні компетенції. В статье акцентировано внимание на необходимости модернизации содержания высшего педагогического образования с целью подготовки будущих учителей к работе в условиях инклюзивного образовательного учреждения. Определены и охарактеризованы основные факторы, влияющие на совершенствование содержания образования. Выяснено проблематику дальнейших исследований с целью внедрения инклюзивного подготовки будущих учителей. Ключевые слова: содержание высшего педагогического образования, инклюзивное образование, студентоцентрованое обучения, результаты обучения, общие и специальные компетенции.
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА – ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ШКІЛ В УКРАЇНІ
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: науковий журнал. Педагогічні науки / [гол. ред. Г.Є. Киричук, відп.ред. Н.А. Сейко].-Житомир: Ви.-во Житомирського держ. ун.-ту ім. Івана Франка, 2018 р.-Вип. 4 (95).-С. 213-219. , 2018
УДК: 378.015:376 З.І. Удич, Доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) u-z@ukr.net ORCID: 0000-0003-2124-2263 ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА-ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ШКІЛ В УКРАЇНІ У статі розглянуто основні передумови становлення нової науково-педагогічної школи інклюзивної освіти; з'ясовано основні ознаки, яким вона має відповідати; обґрунтовано доцільність функціонування досліджуваної школи на базі вищого навчального закладу; обумовлено полісуб'єктність даної школи; визначено принципи функціонування науково-педагогічної школи з інклюзивної освіти та її функції; виділено негативні чинники, які гальмують процес становлення нових науково-педагогічних шкіл в Україні; запропоновано основні завдання щодо подальшого становлення науково-педагогічної школи інклюзивної освіти. Ключові слова: інклюзивна освіта, науково-педагогічна школа; інклюзивно-ресурсний центр. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями. Входження України до загально європейського освітнього простору спонукає реформувати освітню галузь відповідно до сучасних тенденцій. Однією із таких стала нова форма навчання-інклюзивна. Загалом, інклюзивна освіта не є новим поняттям. У багатьох країнах вона активно впроваджується впродовж останніх п'яти десятиріч і має позитивні результати. Беручи їх до уваги, а також запити українського суспільства щодо освіти осіб із інвалідністю та іншими особливими потребами, на сьогоднішній день прийнято ряд законодавчих актів, які регулюють питання інклюзивної освіти. У свою чергу, це призвело до розширення тематики наукових досліджень, удосконалення едукаційного процесу, підготовки як викладачів вищої освіти, майбутніх учителів, так і тих, хто вже працює у сфері освіти; створення нових форм надання психолого-педагогічного супроводу осіб з інвалідністю та підвищення кваліфікації фахівців. У зв'язку із цим виникає потреба у становленні науково-педагогічної школи нової формації, яка б очолила процес впровадження інклюзивної освіти. Перший досвід, усвідомлення перспектив, наявні ресурси вже сьогодні дозволяють говорити про перший етап її формування. Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми свідчить, що дане питання не є новим як для українських науковців, так і для дослідників на пострадянському просторі. Вважаємо, що серед вітчизняних учених найбільш ґрунтовно дану тему у різний час дослідили: С. Гончаренко, Ю. Храмов, Є. Хриков. Різним аспектам функціонування наукових та науково-педагогічних шкіл присвячені праці: В. Олійника (науково-педагогічні школи у післядипломній педагогічній освіті); Л. Ляхоцької, В. Обозного, О. Усенко, М. Хорунжого (у закладах вищої освіти); О. Антонової, Т. Гуменникова, М. Скрипник (вплив на підготовку фахівців); В. Андрейцева (організаційні питання функціонування); А. Бойка, О. Гнізділової, О. Дубасенюк (наукові школи у педагогіці); C. Золотухіної (виховний вплив науково-педагогічної школи) та ін. Загалом, продовж останніх років дослідження феномену наукових шкіл починає посідати одне із провідних місць у наукових дослідженнях, що свідчить про їх актуальність у розвитку науки та практики [1]. Натомість, досліджень, присвячених виникненню та актуальності на сучасному етапі розвитку освіти нових науково-педагогічних шкіл (зокрема інклюзивного спрямування), ми не віднайшли.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ
Перспективи та інновації науки
Курова Анастасія Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, вул. Дворянська 2, м. Одеса, 65082, СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ Анотація. Вища освіта в Україні потребує системного підходу до її розвитку та модернізації. Тому детальне вивчення її тенденцій та сучасного стану реалізації освітніх стратегій є надзвичайно актуальним. Заклади вищої освіти повинні забезпечувати не тільки теоретичні знання, а й практичні навички, що дадуть змогу випускникам успішно впоратися з викликами ринку праці. В статті проаналізовано наукові праці вчених, які досліджували теоретичні аспекти інноваційного процесу, розглядає проблеми інноваційної діяльності в навчально-виховному процесі. Основні наукові джерела були використані для теоретичного обґрунтування інновацій у педагогічній сфері, а також для визначення проблем і перешкод, які заважають їх упровадженню в практику вищої освіти в Україні. У статті розглянуто тенденції розвитку та сучасні стратегії вищої освіти в Україні, зокрема основні напрямки реформування системи вищої освіти та особливості їх реалізації. Детально проаналізовано чинники, що впливають на якість вищої освіти в Україні, як-от фінансування, кадровий потенціал, нормативно-правове забезпечення та міжнародна інтеграція. Також запропоновано шляхи подолання проблем та викликів, пов'язаних із якістю вищої освіти. Дослідження дало змогу виявити недостатню увагу науковців до реалізації освітніх інновацій у системі вищої освіти, і в цьому ми вбачаємо Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 9(27) 2023 233 перспективи подальших досліджень. У підсумку, дослідження сучасних стратегій та тенденцій розвитку вищої освіти України є актуальним та необхідним для підвищення якості освіти в країні та забезпечення конкурентоспроможності нації в глобальному світі. Результати дослідження можуть бути корисними для формування стратегії подальшого розвитку вищої освіти в Україні та покращення її якості з метою підвищення відповідності сучасним вимогам та потребам суспільства. Ключові слова: вища освіта, освітні тенденції, дистанційна освіта, вища школа, освітні послуги.
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki
У статті в найзагальнішому вигляді сформульована змістовна сутність інноваційних змін освіти у її соціально-філософському контексті. Проект Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 рр. висвітлює системний характер розвитку освіти, зокрема вищої. Він містить вектори в освітній галузі, за якими затребувані зміни, визначає характер цих змін. Освіта є абсолютно соціальним явищем, і будь-які зміни, потреби, виклики, що стоять перед соціумом, тією або іншою мірою екстраполюються на освітню галузь. Різні освітні процеси потребують змін, якщо виникає значна частина суперечностей. Стаття розкриває соціально-філософське підґрунтя освітніх змін, визначає чинники загального інноваційного процесу в системі освіти в умовах розвитку та окремих викликів українського суспільства. Рушієм педагогічних інновацій, експериментів, реформ постала нова філософська парадигма ціннісних орієнтирів щодо освіти, яка стала не цінністю суспільства, а цінністю особистості. Другим важливим чинником інно...