Пиц Т Б Назви ремісників металообробних ремесел у німецьких діалектах (original) (raw)
Related papers
2021
Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., що займалися обробкою шкіри й хутра. Обґрунтовується актуальність дослідження зниклих унаслідок Другої світової війни німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їх вивченості, формулюються мета й завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього, висвітлюються словотвірні особливості ремісничих назв, форми їх фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів. До кожної форми наводяться дані щодо часу й місця фіксації. Згідно з результатами дослідження, установлено 21 назву ремісників, що займалися шкірообробними й хутрообробними ремеслами. Установлено твірні основи назв ремісників: а) назви ремісничих виробів; б) назви матеріалів, із яких вони виготовлені; в) назви виконуваної дії ремісником; г) назви кольору дубильних речовин; д) за загальною характеристикою виробів; е) за назвою використовуваного засобу для приготування шкіри. Більшість ремісничих назв утворена за допомогою суфікса-er, а 9 є двокореневими. Другими твірними основами в різнокореневих назвах ремісників слугують-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. У межах виявлених назв металообробників можна виокремити 6 синонімічних рядів. Засвідчені форми фіксації назв ремісників фіксують такі історичні зміни в системі консонантизму й вокалізму німецької мови: а) послаблення голосних в афіксах; б) синкопу; в) зниження i>ё; г) підняття o<u; д) дифтонгізацію î>ei; е) умлаутизацію; є) перехід свн. s [s] перед r в sch [š]; ж) перехід w в b перед r; з) появу придихового h (аспірація). Ключові слова: назва ремісника, форма фіксації, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізм. The article studies the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian names of the leather craftsmen and furriers of the 14 th-16 th centuries. The article substantiates the topicality of studying the German dialects that disappeared due to the World War II, analyses the specialized literature, characterizes the history of studying the German names of the craftsmen in the former East-German dialects, determines the level of their coverage, formulates the objective and task of the publication and outlines the perspectives of further academic research. Besides, the article provides the insight into the word-formative peculiarities of the names of the craftsmen, the form of their fixation within the Silesian, Low Prussian, and East Pomeranian dialects. Each form is accompanied by the data concerning the time and place of the fixation. According to the research results, 21 names the leather craftsmen and furriers were established. The formative bases of the metal-processing craftsmen were established: а) names of the handicrafts; b) names of the materials of which they were produced; c) names of the craftsmen's actions; d) names of the color of tanning agents; e) according to the general characteristic of the items; f) name of the leather preparation agent. Majority of the names of craftsmen are formed with the suffixe-er, and 9 bi-root. The second word-formative bases in the names of the craftsmen with the different roots are as follows:-gerber,-macher,-schneider,-blöter,-taschner. 6 synonymic rows can be identified within the established names of the metal-processing craftsmen. The defined forms of fixation of the handicraft names fixed also various historical changes in the system of consonantism and vocalism of the German language.
Назви за професією у складі чеських антропонімних формул допрізвищевого періоду
2011
Петріца Н. Назви за професією у складі чеських антропонімних формул допрізвищевого періоду ; 9 стор.; кількість бібліографічних джерел-9; мова-українська. Анотація. У статті досліджено функціонування назв осіб за професією у складі чеських антропонімних формул у діахронному зрізі. Поряд з прізвиськами іншої етимології, назви за родом занять людини трансформувалися в допрізвищеві родинні означення, а згодом у чеські прізвища. Ключові слова: антропонімна формула, антропонім, багатолексемні антропоніми, прізвисько, назва за професією, цехова назва. Названия за профессией в составе чешских антропонимических формул дофамильного периода Аннотация. В статье исследовано функционирование названий лиц по профессии в составе чешских антропонимних формул в диахронии. Наряду с прозвищами другой этимологии, названия по роду занятий человека трансформировались в дофамильные родовые определения, а впоследствии в чешские фамилии. Ключевые слова: антропонимная формула, антропоним, многолексемные антропонимы, прозвище, название лиц по профессии, цеховые названия. Petryca Natalya Summary. The usage of names given according to the profession with the Czech antroponimic formulas are researched in diachronic section. Along with other nicknames. Profession names are trаnsformed into names as atribytes to the surnames and then to Czech surnames.
Статтю присвячено дослідженню форм назви ремісника platner і pletner “коваль, що кує панцирі і лати” у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглянуто історію вивчення цих форм назви ремісника, визначено недоліки попередніх розвідок й окреслено методи дослідження. Також проаналізовано ареал їхнього поширення у різних групах німецьких діалектів XIII–XVI ст., встановлено їхні німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов’янських мовах на основі пи- семних пам’яток XIV–XVII ст. Звернуто увагу на фонетичну, морфологічну і семантичну асиміляції запозичених форм у слов’янських мовах і при цьому розмежовано ті фонетичні та морфологічні процеси, що відбулися ще у німецькій мові й задокументовані пам’ятками польської, української і білоруської мов, а також ті, що відбулися вже у слов’янських мовах. Ключові слова: назва ремісника, запозичення, асиміляція, німецькі діалекти, міжмовні контакти, історія мови.
Кузнечное дело в свете «профессиональных» фамилий в России, Франции и Германии
Материалы XIХ Международной научной конференции "Ономастика Поволжья", 2021
Данная статья является попыткой сравнить профессиональный фамильный ландшафт в области кузнечного дела между Россией, Францией и Германией. Для составления корпусов осуществляется классификация фамилий, указывающие на ремесленную принадлежность, и группировка их в «профессиональные» кластеры. Затем устанавливается очередность на основе статистики с тем, чтобы сравнить процентные соотношения различных групп фамилий между странами и обсудить сходства и различия между ними.
Генрих Бутенант и российская металлургия последней четверти XVII века
Учёные записки Петрозаводского государственного университета, 2018
Рассмотрена деятельность Генриха (Андрея Ивановича) Бутенанта фон Розенбуша в области горного дела и металлургии на территории Олонецкого края. Обсуждаются причины, приведшие к смене профиля олонецкой металлургии: ее переходу с производства меди на производство железа. Показано, что части сформировавшейся при Бутенанте двухзвенной структуры промышленного хозяйства были взаимосвязаны. Рассмотрены эволюция этой структуры и развитие Олонецкой группы заводов после их перехода к Бутенанту. Использованы опубликованные и архивные исторические источники. Уточнены некоторые утверждения, дополнены факты, присутствующие в существующей научной литературе
Німецька назва людвисара у дзеркалі польських, українських і білоруських пам’яток
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, 2019
Статтю присвячено дослідженню назви людвисара у німецькій, польській, українській та білоруській мовах. Розглядається історія вивчення цієї назви ремісника, аналізуються її німецькі діалектні витоки і форми поширення у слов'янських мовах на основі писемних пам'яток XIV-XVIII ст. Також звертається увага на графічну, фонетичну і морфологічну асиміляцію запозичення у слов'янських мовах.