Сучасний стан біорізноманіття заплави та русла ріки Дністер у селах Липиці та Колодруби, ОТГ: Миколаївська міська громада, Львівська область (Україна) (original) (raw)
Related papers
Проблеми збереження й розвитку ідіомів у полілінгвальному межиріччі Дністра і Дунаю
Slavia Orientalis
The article deals with the problems of prevention in the preservation and development of idioms in the multilingual territory between the Dniester and the Danube rivers, based on the sociolinguistic situation of the region, the language and educational policy in the area and their dynamics, and a search for a solution. The goal involves modeling forecasts (possible development vectors) of the ethnolinguistic situation within the investigated area, in order to be able to avoid negative scenarios, but to move along the path of its harmonious development, to find tools and measures for its constructive management. It is considered that the problems preventing the preservation of this continuum's linguistic diversity, as well as the development of idioms in a multilingual environment, are caused by both internal (problems of effective implementation of the language and educational policy of Ukraine) and external factors. In order to ensure the preservation and development of the area's idioms, some negative, unfavorable scenarios in the development of the ethnolinguistic and political situation were modeled. In our opinion, a number of measures should be taken to prevent the ethno-linguistic situation from developing along such destructive vectors. First of all, it is necessary to form, in some ways reanimate, a positive image of the Ukrainian Language, at least-it should not be perceived by minorities as an imposed language. If the Ukrainian authorities do not have an understanding of this necessity, the European Union could influence the resolution of many partial issues with the linguistic life of the region.
Світлана Іванова, Стан досліджень пам’яток ямної та катакомбної культур в басейні Нижнього Дністра
Росі гс(іакс]'д Аіеквапсіга Ковко, МусЬаДа РоШрсгука, 8егііца Кагитоуха МЙЙ №сІсІпіе8І:геап8кіе котріекзу стеїгіаггузк kurhanowych зроІесгпоЗсі г III і г ріеп¥8ге] ро!о\уу II Іузщсіесіа ргеесі СІїг. \¥ окоіісасії Іатроіа, obw6d winnicki Комплекси курганних могильників населення III та першої половини II тисячоліть до Р.Х. з території Наддністянщини неподалік міста Ямпіль Вінницької області Хасісіпіезіггашкіе котріекзу степіаггузк kurhanowych зроіссгпозсі г III і 2 ріепузге] ро1о\¥у II їузцсіесіа рггесі СІїг. \¥ окоіісасії Іатроіа, obw6d winnicki.
Чорноморський ботанічний журнал, 2023
The publication considers an important biodiversity area of 473 hectares in the vicinity of Cheremoshna and Nivetske villages in the Vyshhorod district of Kyiv region, which is proposed to be designated as a landscape reserve of national importance with the name "Nivetsky". There are 23 species of fungi, 22 species of lichens, 7 species of bryophytes and 264 species of higher vascular plants that have been revealed in the projected reserve. Among the rare plant species, four are listed in the Red Data Book, 15 are regionally rare for Kyiv region, and 2 are included in the Appendix I of Resolution 6 of the Bern Convention. One species of fungi is included in the Red Data Book. Among animals, even according to preliminary studies, 13 species are listed in the Red Data Book of Ukraine and 12 in the Resolution 6 of the Bern Convention (2 species are included in both lists simultaneously). In addition to the list of rare species, a list of habitats from the Resolution 4 of the Bern Convention which were found on the territory of the projected reserve is provided (18 types in total). Habitat types that are protected at the European level, in particular D5.2, G1.51, and especially G1.8, comprise a significant part of the reserve area.
Оценка современного состояния озер низовья реки Индигирка
Региональные геосистемы
Северо-Восток Якутии представляет собой регион с большим количеством озер, которые достаточно сильно реагируют на внешние изменения окружающей среды и являются крупным резервуаром запасов пресной воды, тем не менее арктические водные экосистемы до сих пор слабоизучены. Исследование морфометрических, гидрохимических характеристик озер позволит получить новые сведения о состоянии водоемов и о его влиянии на жизнедеятельность одной из наиболее чувствительных групп гидробионтов – диатомовых водорослей. Изученные водоемы были сгруппированы по растительным зонам (субарктическая тундра, лесотундра и северная тайга). По происхождению котловин озера являются водно-эрозионными, эрозионно- термокарстовыми, термокарстовыми и ледниковыми. Основная масса озер охарактеризована малой глубиной, вода исследуемых водных объектов ультрапресная, мягкая. В диатомовой флоре озер зарегистрировано 257 видов (в т.ч. 4 разновидности) диатомей, относящихся к 75 родам, 30 семействам и 3 классам, ее структура ук...
Дятли родини Picidae прирічкових заплавних лісів та дібров долини р. Уж у Закарпатській області
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія
Дослідження дятлів родини Picidae у дібровах та прирічкових заплавних лісах долини р. Уж у Закарпатській області України проводили у 1994-99 та 2016-20 роках. Результати досліджень свідчать, що статус та поширення деяких видів дятлів істотно змінився за останнє століття. Два види – дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1802) та жовна зелена (Picus viridis Linnaeus, 1758), які ще на початку ХХ ст. були звичайними та численними видами лісів долини р. Уж, сьогодні занесені до Червоної книги України. Рідкісними також стали дятел малий (Dendrocopos minor Linnaeus, 1758) та крутиголовка (Jynx torquilla Linnaeus, 1758). Натомість жовна чорна (Dryocopus martius Linnaeus, 1758), яка на початку ХХ ст. траплялася переважно у хвойних лісах, а у передгірних та рівнинних листяних лісах Закарпаття лише зимувала. Нині цей вид трапляється у передгірських букових лісах та дібровах долини р. Уж цілорічно. Новим видом для орнітофауни Закарпаття став дятел сирійський (Dendrocopos syriacus H...
Заплавно-русловий комплекс малої річки: оцінка стану, оптимізаційні заходи
Іванов Є. А. Заплавно-русловий комплекс малої річки: оцінка стану, оптимізаційні заходи / І. П. Ковальчук, О. І. Микитчин, Ю. М. Андрейчук, Є. А. Іванов // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. Наук.-виробн. журн. – 2016. – № 1‒2. ‒ С. 82‒91., 2016
У статті охарактеризовані методичні засади оцінювання геоекологічного стану заплавно-руслового комплексу однієї з малих річок Українських Карпат. За даними тривалих досліджень (польових, картометричних, лабораторних та дистанційних)здійснено розчленування річища на однорідні за геоекологічним станом відтинки, виконана їх типізація за тенденціями розвитку несприятливих процесів. Виявлено головні причини погіршення якісних характеристик стану заплавно-руслового комплексу річки.
О. Шелехань, О. Козак Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров'ї
O. Shelekhan, O. Kozak Research at hillfort near Dereshova village in the Middle Dniester in 2012 Despite of the fact, that hillfort near Dereshova village is well known in literature, it hasn’t been studied well. Moreover, because of sporadic researches and fragmentary publications about it, his cultural evaluation is varied. Newly investigations gave us the opportunity to say that here lies at least three cultural layers — Trypillian time, Chernyakhiv culture and Kiev Rus. Build of the fortifications can be correlated with latest period. Women’s burial may mark chronological ending of the hillfort (middle XII AD).
Екологічне оцінювання якості води річки Дністер
Scientific Bulletin of UNFU, 2021
Басейн річки Дністер належить до регіонів з високим ступенем господарського освоєння природних ресурсів та інтенсивною і довготривалою їх експлуатацією, тому на сьогодні особливо актуальним є різнобічне вивчення проблем якості водних ресурсів. У цьому дослідженні оцінено екологічний стан річки Дністер. Проаналізовано значення гідрохімічних показників якості води на постах спостереження по течії річки Дністер, починаючи з верхів'я річки і закінчуючи долиною Дністра. Встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій за вмістом нітрит-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, амоній-іонів та показником біохімічного споживання кисню у контрольних створах річки на окремих постах спостереження. За даними середньорічних концентрацій забруднювальних речовин у контрольних створах водних об'єктів регіону за звітний рік розраховано індекс забрудненості води та встановлено клас якості води у створах сіл Розвадів Львівської області та Маяки Одеської області. Оцінювання за індексом забру...
Природнича освіта та наука, 2024
Для гідрологічного і гідроекологічного дослідження обрано територію, яка охоплює північну частину Львова, а також населені пункти Львівської міської територіальної громади, що межують з нею з північного сходу – смт Дубляни, села Малехів, Великі Грибовичі, Збиранка і Муроване. Головний аспект у описі району дослідження зроблено на Голосківському, Збоївському і Малехівському потоках, що належать до басейну р. Полтва. Аналізовані потоки мають схожі умови формування й розвитку долин і заплав, однак відрізняються рівнем їхньої антропогенної трансформації. У червні 2024 р. проведено польове обстеження району дослідження із окресленням сучасного стану та ступеня антропогенної трансформації гідрографічної мережі у північній частині Львова. Обстеження передбачало огляд стану водних об’єктів, визначення їхніх гідрологічних параметрів, відбір проб вод, проведення фотофіксації, опитування мешканців. Голосківський потік є найповноводнішою притокою Полтви у північній частині Львова. Умовно природне русло збереглося на довжині близько 1,0 км. Наповнення водотоку здійснено завдяки джерелам, обстежено п’ять джерел на його початку, так і вздовж русла (нижче на 100–150 м). Збоївський потік пересихає, а ставок, з якого він починався, перетворився у заболочену ділянку. Все це свідчить про втрату джерел живлення у верхній частині потоку. У середній частині потоку виявлено найбільші антропогенні трансформаційні зміни та його каналізування. Для Малехівського потоку властива подібна ситуація із сучасною трансформацією водних об’єктів в межах сусіднього Збоївського потоку. Потенційно цей потік мав довшу долину й вищу водність, яку втратив через певні природно-господарські причини. На сьогодні довжина відкритої частини потоку становить 3,8 км. Відзначимо суттєве зменшення водності потоків за останні 30 років, яке зумовлено інтенсивною трансформацією і забудовою міського простору, що призвело до їх каналізування. Найкращу ситуацію із водністю спостерігаємо у верхній частині Голосківського потоку, де зберіглося чимало джерел. На жаль, у верхніх частинах Збоївського і Малехівського потоків забудова призвела до їхнього остаточного пересихання. Більшість водних об’єктів нині перебувають у незадовільному гідроекологічному стані, є сильнозабруденими та потребують проведення руслоочисних робіт та низки оптимізаційних заходів, спрямованих на дотримання Водного кодексу України із встановленням меж прибережних захисних смуг шириною 25 м. Природно-рекреаційний потенціал досліджуваних водотоків відрізняється і є незначним. Найвищим потенціалом рекреаційного освоєння володіє верхня частина Голосківського потоку. For the hydrological and hydroecological research, the territory covering the northern part of Lviv, as well as the settlements of the Lviv urban territorial community bordering from the northeast, namely the town of Dubliany, the villages of Malekhiv, Velyki Hrybovichi, Zbiranka and Murovane, was chosen. At the same time, the main aspect in the description of the research area is made on the Holoskivskyy, Zboivskyy and Malekhivskyy streams, which belong to the basin of the main river of the city, which is the Poltva. In June 2024, a field survey of the study area was conducted with an outline of the current state and degree of anthropogenic transformation of the hydrographic network of the northern part of Lviv. The survey involved researching the condition of water bodies, measuring their hydrological parameters, taking water samples, taking photos, and interviewing residents. The Holoskivskyy stream is a largest full-water tributary of the Poltva within the northern part of Lviv. It’s natural channel has been preserved for a length of about 1.0 km. The watercourse is filled thanks to springs. We investigated five springs at the source of the stream and along it`s channel (100–150 m below). The Zboivskyy stream is drying up, and the pond from which it began has turned into a swampy area. All this indicates the loss of power sources in the upper part of the stream. In the middle part of the stream, the greatest anthropogenic changes associated with the canalization of the channel were found. A similar situation with the modern transformation of water bodies within the neighboring Zboivskyy stream is characteristic of the Malekhivskyy stream. Potentially, this stream had a longer valley and higher water content, which it lost due to certain natural and anthropogenic reasons. Today, the length of the open part of the stream is 3.8 km. We note a significant decrease in the water content of streams over the past 30 years, which is due to the intensive transformation and construction of urban space, which led to their canalization. The best water situation is observed in the upper part of the Нoloskivskyy stream, where many springs have been preserved. Unfortunately, in the upper parts of the Zboivskyy and Malekhivskyy streams, construction caused their final drying up. Most of the water bodies in the study area are currently in an unsatisfactory hydro-ecological condition, they are heavily polluted and require channel cleaning works and a number of optimization measures aimed at compliance with the Water Code of Ukraine with the establishment of coastal protection strips 25 m wide. The natural and recreational potential of the studied watercourses is different and is insignificant. The upper part of the Holoskivskyy stream has the highest potential for recreational development. Іванов Є. А., Пилипович О. В., Сладкова О. А. Сучасний стан і ступінь антропогенної трансформації гідрографічної мережі у північній частині Львова. Природнича освіта та наука. 2024. Вип. 3. С. 78–93. DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-3.13