ДІАГНОСТИКА СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (original) (raw)
Related papers
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2018
theoretical patterns of tracing formation and monitoring of students' acquiring professional competence in key groups-cognitive; acmeological-activity; communicative; healthpreserving; practical skills. The hierarchy of competences is shown, from key to professionoriented and subject competences, which can be affected by MCT. The validation of methods applying MCT elements is provided according to the criteria: acquisition of music-artistic and technical MCT competence in the coordinates: the achieved level of competence-time of students' studies. The practical value of the research: the effective-expedient use of computer musical instruments by lecturers is classified; the algorithm of a methodological approach to implementing MCT at university classes and independent creativity of students is developed. The author considers using a number of electronic sound effects-reverberation, chorus, wah-wah, phaser, flanger, distortion, overdrive, their compatibility with fretted, bow and keyboard instruments. Conclusions. Using the mathematical model, basic patterns of the paradigm of educational process of forming professional competences of the future music teachers at higher educational establishments are clarified and investigated. The prospects for further research are deepening the general theoretical base of effectiveness of MCT application in education, revealing features of subject competences from influential factors, studying new forms and methods of MCT application in educational process.
2018
The article deals with the main stages of the formation of future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere. It is noted that students of different cultures, subcultures study in the universities, but all of them combine youth subculture. It is noted that the formation of the subculture of future teachers is influenced by few factors. One of them is the polylingual sphere, because in addition to English, they are also studying (German, Polish, Russian). The technique of formation of future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere is developed in accordance with three stages of experimental training of students of language specialties. The basic stages of the formation of the future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere are determined: information-cognitive, cultural-situational, behavioral and creative. It is noted that the author's technique form future foreign languages teachers' subculture in the polylingual educational sphere. KEYWORDS subculture, culture, subjects, technigue, foreign language teachers, polylinguinal educational sphere.
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ
Molodʹ ì rinok, 2018
П остановка проблеми. Сучасне інформаційне суспільство актуалізує потребу у вихованні інформованих і компетентних особистостей, які здатні відповідати за свої вчинки, приймати самостійні рішення та бути фахівцями у своїй справі. З огляду на це, важливим завданням сучасної освіти є формування особистості, яка володіє певним УДК 378.091.212:316.77:82 DOI: Тетяна Шарова, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української і зарубіжної літератури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Сергій Шаров, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗАСОБАМИ ТВОРЧИХ РОБІТ У статті розглянуті можливості застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики. Зазначається, що комунікативна компетентність є однією із важливих компонентів підготовки сучасного фахівця, входить до переліку фахових компетентностей викладача, дозволяє забезпечити ефективне спілкування між учасниками освітнього процесу. Авторами аналізується визначення та структура комунікативної компетентності, обґрунтовується доцільність застосування творчих робіт для формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики, подаються методичні вказівки щодо їх застосування у навчальному процесі. Ключові слова: комунікативна компетентність; майбутній вчитель інформатики; вища школа; навчальний процес; творча робота. Літ. 13.
СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Молодь і ринок
У статті розглянуто зміст поняття “соціальна мобільність учителя початкової школи”. Проведено аналіз теоретичних праць українських та зарубіжних фахівців, який свідчить, що у контексті дослідження структури соціальної мобільності не існує однозначного тлумачення змісту її складових. Окремо визначено структуру й охарактеризовано зміст компонентів соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи, зокрема, мотиваційно-цільового, адаптаційного, соціально-ситуаційного, рефлексивно-діяльнісного.
СТАН РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
2018
In the article it is about developing the technology of forming the design competence of future teachers of elementary school and identifying its effectiveness, we needed an expanded pedagogical experiment, which included two stages: staging and forming, and then aimed at actualizing the proposed components of project competence development. The pedagogical experiment was conducted on the basis of the Vinnitsa Regional Communal Humanitarian and Pedagogical College, the Bar Humanitarian and Pedagogical College named after M. Hrushevsky, Volodymyr-Volyn Pedagogical College named after A.Yu.Krymsky, the Uman Humanitarian Pedagogical College named after. T.G. Shevchenko. The purpose of forming a pedagogical experiment was to determine the changes of the studied parameters of the design competence for traditional training and in the conditions of the technology of forming the design competence of future teachers of the elementary school that was implemented. In the formative pedagogical ...
Молодий вчений
У статті проаналізовано науково-теоретичні підходи до технології формування міжкультурної компетенції студентів з урахуванням ігрової діяльності при навчанні іноземної мови в закладах вищої освіти. Розглянуто питання професійної компетенції, яка є предметом значної уваги сучасних дослідників у даній сфері. Уточнено сутнісні характеристики поняття «міжкультурна компетенція», виділені ознаки міжкультурної компетенції студентів закладу освіти як психолого-педагогічної проблеми, що розкриває можливості формування міжкультурної компетенції майбутнього фахівця на основі культурологічного підходу та комунікативної спрямованості дисциплін мовного циклу. Вивчення особливостей міжкультурної компетенції майбутнього спеціаліста, специфіки її змісту дозволила визначити сукупність педагогічних умов ефективного її формування. На практиці комунікація поділяються на чотири групи, зокрема вміння говоріння, аудіювання, читання та письма.
2020
This study is considered of the issues of learning content modernizing of the future computer science teachers. An important condition for updating educational programs for the preparation of future computer science teachers is the rapid pace of information and communication technologies development, the emergence of new interdisciplinary trends, the emergence of new professions associated with the active use of the new technologies in production and updating in the structure and content of computer science course at school during recent years. The rapid development of applied industries requires the training of appropriate qualified specialists. This training need to updating the learning content of school and higher education in accordance with today's requirements. Thus, the development of content and methodological systems for teaching new disciplines from the variable blocs contributes to the training of teachers capable of working in the formation of the information societ...
ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
Перспективи та інновації науки
In modern social realities, the need for highly qualified specialists in social education-social pedagogues, whose leading professional activity is the integration of the educational efforts of social institutions. To ensure the sociality of the individual, its support and stimulation to active life, self-development and selfaffirmation, and its social stability, is an urgent need. This leads to an increase in the requirements for the personality and professional behavior of a specialist in the social and pedagogical field. The specialist must be a comprehensively developed, professionally educated, creative person, capable of self-improvement, independent decision-making in situations of moral choice. The professional activity of a social pedagogue by its nature, character, and result includes a deontological component. Its effectiveness depends on the formation of the specialist's internal imperative of professional duty to society, responsibility for its proper fulfillment. The deontological character of the profession of a social pedagogue determines the need to ensure the formation of his deontological culture in the process of professional training of a specialist. The formation of the deontological culture of future social pedagogues is defined as the direction of social education to ensure the personal subjectivation of professional obligations in the professional training of students. This is done through a specially organized, holistic, purposeful process in stages. The specialist's accumulation of knowledge about the social pedagogue's existing social norms (his professional obligation); their understanding, awareness and subjectivation as personally important and necessary; developing on this basis the imperatives of activity that will ensure his readiness for the qualitative implementation of normative requirements in every day and professional socio-pedagogical activities. In