Constitutional review of international treaties of Ukraine (original) (raw)
Related papers
Конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні
2007
Терлецький Д. С. Конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Д. С. Терлецький; кер. роботи М. П. Орзіх; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2007. – 20 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2007. На основі системного підходу автор доводить необхідність розширення рамок наукового дослідження і виділення конституційної імплементації міжнародних договорів в цілому як самостійної складової більш загального явища національної імплементації міжнародно-правових норм. У зв’язку з цим комплексно розглядається механізм конституційної імплементації міжнародних договорів, виокремлюються його правова, організаційна та функціональна складові; досліджуються недоліки функціонування механізму конституційної імплементації та пропонуються шляхи їх вирішення. Особливої уваги приділ...
Juridical scientific and electronic journal, 2021
студентка IV курсу Навчально-наукового інститут права Сумського державного університету Стеблянко А.В., доктор філософії зі спеціальності «Право», асистент кафедри фундаментальної юриспруденції та конституційного права Сумський державний університет Дудченко В.В., аспірант кафедри міжнародного, європейського права та цивільно-правових дисциплін Сумський державний університет Стаття присвячена аналізу особливостей гармонізації митного законодавства України в процесі виконання нею міжнародних зобов'язань. Актуальність описаної в статті проблеми зумовлена взятим Україною курсом на євроінтеграцію, який вимагає приведення положень національного митного законодавства у відповідність до міжнародних правових норм. У статті з'ясовано сутність поняття «гармонізація», а також виокремлено принципи гармонізації. Водночас метою статті є аналіз особливостей гармонізації митного законодавства України в процесі виконання нею міжнародних зобов'язань. Виокремлено рівні, на підставі яких здійснюється наближення національного митного законодавства. Названо угоди, у яких Україна бере участь і які укладено на рівні Всесвітньої митної організації. Зауважено, що основні кроки, які Україна розробляє для гармонізації національних норм з міжнародними,-це діджиталізація процесів і редагування або створення нормативних актів, які б спрощували митні процедури. Акцентовано увагу на тому, що діджиталізація митниці, зокрема програма «Електронна митниця», стала неабияким кроком уперед для спрощення митних процедур в Україні. Здійснено характеристику електронної декларації як частини механізму Електронної митниці. Установлено, що в процесі регламентації здійснення електронного декларування товарів при переміщенні через митний кордон виникає низка недоліків, одним із них є визначення митної вартості товару та підтвердження країни походження. Зазначено, що, окрім діджиталізації митниці, здійснюється унормування національного митного законодавства, зокрема у 2018 році ухвалено Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ ЄАВТ. Зауважено, що станом на сьогодні діє активна зміна більшості норм законодавства, зокрема це стосується й строків, і переліку документів, а також відповідальності. Узагальнено, що Україна рухається не в простому напрямі самовдосконалення та світового визнання, а процес гармонізації митного законодавства України набуває все більшої актуальності, адже виконання міжнародних зобов'язань, узятих на себе нашою державою, передусім залежить від стану процесів гармонізації. Ключові слова: гармонізація, діджиталізації митниці, електронна митниця, митні декларації, митні процедури.
On Ukrainian Constitutionalism and Its Development During the Restoration of Ukraine's Independence
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 2021
The paper deals with the study of Ukrainian constitutionalism and its development during the restoration of Ukraine's independence. The category of "constitutionalism" is a topical issue in legal doctrine, and it is analysed concerning various aspects in constitutional law and the theory and history of law. Constitutionalism is a universal concept that contains the basic principles and values, but a certain specificity of this term has its own feature regarding the example of a particular state. That is why the category of "constitutionalism" is an actual topic. The article aims to examine constitutionalism and its features in Ukrainian legal system. The author places special emphasis on the period of restoration of Ukraine's independence. The independence of Ukraine influences the peculiarities of the development of Ukrainian constitutionalism, which derives from the European model of constitutionalism. The Constitution of Ukraine is an important object ...
Competence of general courts of Ukraine to review constitutionality of legal acts
Law and Society , 2023
The Article discusses the legal grounds, substance and limits of general courts’ competence to review constitutionality of legal acts. It analyses its relationship with the authority of the Constitutional Court of Ukraine under the current model of constitutional review. The Article argues that the principle of supremacy of the Constitution and that of its direct effect enshrined in Art. 8 of the Constitution in conjunction with the presumption of constitutionality which is fundamental to the constitutional order define the constitutional function of general courts to ensure Constitution’s supremacy and direct effect of its constitutional rights guarantees. This function generates three types of sui generis competence of constitutional review: (1) complementary constitutional review in cases involving legislative rules that allow different interpretations (i.e. they are not prima facie unconstitutional) – such review requires the court to interpret the rules in conformity with constitutional provisions; (2) incidental (in casu) constitutional review when courts should review constitutionality of rules applicable in concrete case; (3) direct constitutional review with respect to (i) acts that are outside the scope of Constitutional Court competence and (ii) acts of the President of Ukraine, the Parliament (except laws and international treaties), and the Cabinet of Ministers of Ukraine that have bearing on constitutional rights of an individual. The Article further argues that in view of the referred constitutional function of the courts the constitutional right of the Supreme Court to lodge constitutional appeal with the Constitutional Court of Ukraine shall be divided into (1) constitutional appeal proprio motu, i.e. on its own motion and without any reference to a concrete case – this right is the same as that of other authorities defined in Art. 150 of the Constitution; and (2) constitutional appeal alia motu, i.e. appeal prompted by a request of a court to the Supreme Court to lodge constitutional appeal with respect to a legal rule deemed by such court unconstitutional. The Article has it that such constitutional appeal alia motu shall be automatically submitted to the Constitutional Court of Ukraine for consideration.
Entrepreneurship, Economy and Law, 2021
Статтю присвячено дослідженню актів міжнародного права, які регулюють зовнішньоекономічні відносини, їх співвідношенню з актами національного законодавства, у тому числі з Основним законом держави-Конституцією України. У роботі встановлено, що в юридичній науці питання системи міжнародних нормативних актів як джерел регулювання зовнішньоекономічних відносин та їх групування за принципом міжнародних організацій, у структурі яких вони виникають, а також їх співвідношення з національним законодавством України становить актуальну, недостатньо охоплену дослідженнями сферу наукового пошуку. З огляду на сучасні тенденції до формування системи міжнародно-правових норм у сфері зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтовується теза про необхідність згрупувати їх відповідно до видів міжнародних організацій, в межах яких вони утворюються, та встановити їхній вплив на структуру національного законодавства України. Стверджується, що в системі правових джерел, які регулюють зовнішньоекономічні відносини, міжнародні правові акти відіграють особливу роль. Одним зі способів їх систематизації є групування за міжнародними організаціями, в рамках яких досягається міждержавний консенсус щодо унормування тих чи інших видів зовнішньоекономічної діяльності у різних сферах: експорту й імпорту, надання послуг, кооперації, фінансів, товарообміну, інших. Таким чином, запропоновано систематизацію міжнародно-правових актів, предметом регулювання яких є зовнішньоекономічна діяльність, із розподілом їх на міжнародні договори під егідою ООН, міжнародні договори в межах ГАТТ/СОТ, міжнародні договори в рамках РМС/ВМО, міжнародні багатосторонні договори в межах економіко-політичних союзів та інших подібних утворень. Також встановлено що практичне застосування правил міжнародних договорів, які слугують моделлю для провадження зовнішньоекономічної діяльності, може викликати деякі складнощі, адже законодавство України не позбавлене певних прогалин у застосуванні правових норм чи звичаїв, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Зроблено висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є особливою сферою міждержавних відносин, правове регулювання якої відбувається на декількох рівнях: національному та міжнародному, приватному та публічному. Наголошено на важливості пошуку оптимального співвідношення усіх зазначених форм права, а коректне групування міжнародних договірних норм у сфері зовнішньоекономічної діяльності потенційно слугуватиме правильному структуруванню національного законодавства у цій сфері. Ключові слова: система міжнародних договорів, міжнародні нормативні акти, міжнародні організації, зовнішньоекономічна діяльність, структурування національного законодавства. Постановка проблеми. Зовнішньоекономічні відносини становлять предмет зовнішньоекономічної діяльності, яка, відповідно до положень ст. 18 Конституції України, спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання