Права людини у природно-правовій думці неотомізму (original) (raw)

Неотомізм: історичний контекст та ідейна плюральність

Multiversum. Philosophical almanac, 2023

У статті запропоновано контекстуальний аналіз історії переутвердження синтезу св. Томи Аквінського у ХІХ-ХХ століттях у якості єдиної безальтернативної форми автентичного католицького філософування. У світлі папських енциклік Aeterni Patris та Studiorum Ducem здійснено огляд базових мотивів до канонізації концептуальної системи Аквіната як інтелектуальної протиотрути, спрямованої на убезпечення церковного вчення від численних хиб церковного та секулярного модернізму. З’ясовано, що неосхоластичний проект містив у собі не лише опозиційну ментальність та негативну самоідентифікацію, що були зведені на критичному відштовхуванні від сучасності, але й потужний евристичний потенціал, доказом чого слугує проаналізоване у статті тематичне розмаїття підвидів неотомізму, які доводять еластичність його доктринальних кордонів та спроможність лишатися релевантним, зберігаючи стрижневу ідейну рамку. У статті відзначено, що множинність форм неотомізму насамперед зумовлена поставленням епістемологічної проблематики у якості першорядної основи. Саме цей методологічний підхід штучно примножив кількість відправних точок для філософських розвідок в межах неотомістського проекту, а також сприяв подальшому ідейному розгалуженню із постанням багатьох варіативних моделей інтерпретації спадщини св. Томи.

Еволюція уявлень про права людини

Трансформація правової системи України: виклики сучасності: матер. І Всеукр. наук.-практ. конфер. (м. Київ, 21 лют. 2024 р.), 2024

Тези доповідей присвячені дослідженню еволюції розуміння прав людини. Увага зосереджується на аналізі процесу зародження та розвитку прав людини з античних часів до сучасності.

Людство як правова і філософська категорія

Наукові записки НАУКМА, 2018

У статті здійснено аналіз розвитку людства через самопізнання та поступового об’єднання в окремого суб’єкта суспільних та правових відносин. Осмислення процесів глобалізації, поглиблення взаємозалежності між державами, а також глобальні проблеми, що впливають на людство загалом, вимагає розуміння філософського підґрунтя для подальшого юридичного впровадження поняття «людство» як суб’єкта прав. HUMANITY AS LEGAL AND PHILOSOPHICAL CONCEPT The article analyzes the development of humanity through self-knowledge and gradual unification into a separate subject of social and legal relations. The processes of globalization, deepening interdependence between states, as well as global problems are affecting humanity as a whole. These processes require understanding of the philosophical basis for the further legal implementation of the concept of “humanity” as a subject of rights. Humanity can be understood from different standpoints, not only as a unity of all people, but also as the unifying quality of human society. The arguments of researchers from various fields are presented in the article, proving the idea that globalization has created a global human society, which has to be taken into consideration for future law-making. Humanity should accept the change of consciousness and culture in order to solve global problems and to prevent their recurrence. Acceleration of the information exchange, new economic and political patterns, ICT, migration, and intercultural exchange should be taken seriously to prevent future global conflicts. Besides, the absolute sovereignty is no longer feasible. The international community has the right to interfere into internal affairs through the courts pointing out the essential universal criteria for assessing events and human rights violations; the restriction of wars without UN sanctions; international development aid and monitoring missions; combating international terrorism, drug trafficking, trafficking in human beings, etc. Joint development of ideological, political and institutional principles of solving international and internal problems of statesare needed. The modern reality indicates the active phase of the process of creating a new type of social consciousness – universal consciousness, which is a sign that humanity can be viewed as a subject of social affairs, including possibility to have rights.

Робот наравне с человеком: "искусственные права"

Статья посвящена рассмотрению вопроса правосубъектности роботов с философских и правовых оснований. Доклад был представлен на межвузовской научно-практической конференции с международным участием «Юриспруденция 2.0: новый взгляд на право» 8 декабря 2018 года в РУДН.

Людина у біблійній правовій реальності

Надруковано: Юрист України. 2012. № 3 У статті досліджується розуміння місця людини, як суб'єкта права, у біблійній правовій реальності. Показується специфіка правовідносин, що виникають людиною та різними суб'єктами (Богом, публічною владою, іншими людьми). Акцентується увага на ідеях людської гідності і свободи у контексті їх значення для розвитку уявлень про права людини у країнах європейської цивілізації.

Людська гідність в конституційній інтерпретації соціальних прав

Доктринальні підходи в діяльності Конституційного Суду України: зб. матеріалів і тез наук.-практ. онлайн-конфер. (м. Київ., 28 жовтня 2020 р.). Київ: Ваіте, 2020

Сьогодні серед конституційних держав найбільш поширеними є два підходи до розуміння природи та сутності соціальних прав, які імплементуються, з одного боку, в ліберальних, а з іншого - в соціальнихдержавах.Залежно від обраної концепції соціального захисту, в ліберальних та соціальних державах присутнє різне бачення природи й сутності соціальних прав та ролі держави в їхньому гарантуванні, проте, так чи інакше, взаємозв’язок таких прав із людською гідністю є незаперечним. Більше того, людська гідність є відправною точкою конституційної інтерпретації таких прав.