Features of Modeling Images of Interviewer and Interviewer in Printed Media (original) (raw)
Related papers
Linguistic Techniques of Image Modeling in Media Space (as Exemplified in Newspaper Headings)
Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 2. Jazykoznanije, 2016
ул. Большая Садовая, 33, 344082 г. Ростов-на-Дону, Российская Федерация Аннотация. Статья посвящена выявлению речевых средств, используемых для формирования имиджа политика в американских электронных СМИ. Материалом для изучения послужили электронные версии статей, которые связаны с предвыборной кампанией в США и опубликованы в газетах The Washington Post, USA Today, The New York Times, Los Angeles Times, The Wall Street Journal, Daily News за период с сентября 2015 г. по апрель 2016 года. С опорой на представленную в научной литературе классификацию заголовков установлено, что в анализируемых статьях использованы заголовки, оказывающие наибольшее влияние на читателя: заголовок-вопрос, заголовок в форме «вопрос-ответ», заголовок, апеллирующий к мнению, опыту или действиям известного авторитета, заголовок-интрига, заголовок-предложение. Установлено, что для формирования имиджа участников президентской гонки журналисты, как правило, используют эпитеты, метафоры, метонимические обороты, иронию, гиперболу, реже-сравнение, антитезу, риторический вопрос, параллельные конструкции. Показано, как в результате применения разнообразных речевых средств при создании заголовков разных видов формируются деструктивный имидж Д. Трампа, негативный имидж Х. Клинтон, имидж политика-«однодневки» М. Рубио и позитивный имидж Б. Сандерса.
The article examines the cognitive field of the media discourse of the journal "Basic instinct". Based on the analysis of more than 30 mass media texts the basic sociology conceptual fields of " hunting": as a sought-after geographical space as a socio-cultural construct that reflects the needs of the hunter in direct and indirect contexts. Presents the etymology of the concept of "hunting". The characteristic of the identified frames conceptualized scheme "hunt" representing the national model of the world.
Інфографіка як засіб візуалізації у регіональній друкованій пресі
Український інформаційний простір
У статті на прикладі періодичних друкованих видань Тернополя досліджено інфографіку як засіб візуалізації інформації. В умовах фрагментарного сприймання новин сучасною аудиторією, спричиненого шаленим темпом їх поширення і споживання, увиразнюється тенденція до візуальної подачі даних у медіа. Одним із дієвих способів візуалізації інформації є графіка, мета якої – унаочнити зміст повідомлення, допомогти реципієнтові краще його усвідомити. Якісна інфографіка має бути невід’ємною складовою сучасної журналістики. Проте реалізація такої практики у регіональних друкованих медіа залишається доволі пасивною. Джерельною базою дослідження стали сім друкованих періодичних видань Тернополя: «Вільне життя +», «Нова тернопільська газета», «Ria+Тернопіль», «Свобода+–Тернопільщина», «Наш день», «Номер один», «Сільський господар+Тернопільщина» за липень-грудень 2021 року. Контент-аналіз регіональної друкованої періодики засвідчив пасивність використання графічних технологій подачі інформації. Найак...
Communicative Interaction in the Interview
Bʺlgarski ezik, 2024
В статията се изследва диалогичното взаимодействие в рамките на медийното интервю. Обект на анализ са особеностите на репликите стимули, които избират журналистите в хода на интервюто. От формална гледна точка репликата стимул може да се реализира като въпросително, повелително или съобщително изказване или комбинация от два типа изказване. В комуникативно отношение и трите типа изказвания имат директивна илокутивна цел, както показва реакцията на събеседника. Изводите се основават на актуални данни от медийната реч. Ключови думи: устна реч; медийна реч; интервю; илокутивна цел; български език COMMUNICATIVE INTERACTION IN THE INTERVIEW YOVKA TISHEVA, MARINA DZHONOVA SOFIA UNIVERSITY ST. KLIMENT OHRIDSKI
Television Interview and Difficulties for Journalists
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ»
Дяків Христина Юріївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів ТЕЛЕІНТЕРВ'Ю І ТРУДНОЩІ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ У статті проаналізовано телеінтерв'ю українською та німецькою мовами з огляду на особливості особи інтерв'юера і труднощі, які виникають до і під час телеінтерв'ю. Виявлено і проаналізовано комунікативні девіації як відмінності в очікуваннях інтерв'юера у порівнянні з очікуваннями респондента й адресата. Здійснено класифікацію можливих девіацій у телеінтерв'ю і спробу варіантів їх усунення. Ключові слова: телеінтерв'ю, українська мова, німецька мова, інтерв'юер, респондент, адресат (глядач), комунікативна девіація. Дякив Христина Юрьевна, Львовский национальный университет имени Ивана Франко, г. Львов ТЕЛЕИНТЕРВЬЮ И ТРУДНОСТИ ДЛЯ ЖУРНАЛИСТОВ В статье проанализированы телеинтервью украинским и немецким язиками, учитывая особенности личности интервьюера и трудности, которые возникают до и во время телеинтервью. Выявлены и проанализированы коммуникативные девиации как различия в ожиданиях интервьюера по сравнению с ожиданиями респондента и адресата. Осуществлена классификация возможных девиаций в телеинтервью и попытка вариантов их устранения. Ключевые слова: телеинтервью, украинский язык, немецкий язык, интервьюер, респондент, адресат (зритель), коммуникативная девиация.
Interview Technology: Radio Interview
2018
Метою вивчення є теоретична підготовка й практична спеціалізація студентів, напрацювання досвіду практичного інтерв’ювання як одного з найважливіших видів журналістської діяльності зі збору інформації та форми її подачі (жанру радіожурналістики). Головне завдання курсу полягає в тому, щоб сформувати теоретичні знання, практичні навички й уміння, необхідні для підготовки та проведення інтерв’ювання. Завданнями курсу є : ознайомити студентів із інтерв’ю як жанром та методом радіожурналістики; формувати комплексні уявлення про технологію підготовки радіоінтерв’ю, проведення (драматургії) та завершення інтерв’ю; розвивати навички ставити питання та уміння слухати інтерв’юера; аналізувати надані інтерв’юером факти, виявляти невідповідності в його словах, відокремлювати найважливішу інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати уміння підготовки інтерв’ю для радіоефіру.Целью изучения является теоретическая подготовка и практическая специализация студентов, наработки опы...
Поліграфія і видавнича справа. – Вип. 1 (77). – С. 101–110, 2019
Розглянуто специфічні особливості застосування AR-технологій, що використовуються комерційними брендами з промоційною метою на основних різновидах поліграфічних виробів: пакованні, газетах, журналах, каталогах, книжках, сувенірній продукції, окремих indoor та outdoor рекламоносіях. Емпіричну базу дослідження склали зібрані автором практичні AR-кейси брендів «Heinz» (паковання кетчупу з AR-ефектом); «The United Daily News», «Сегодня» (AR-газети); «Lexus» (друкована AR-реклама); «Volkswagen» (друкована AR-реклама та книжка з AR-проекцією), «Aliens & UFOs» і «Лісова пісня» (AR-книжки); «Gapchinska» (сувенірна AR-реклама, крос-промоція із брендами «Любимов», «Gulliver», «Smile»); «Karl Lagerfeld» (AR-вітрини з друкованими панно); «Volkswagen Beetle» (комплексна OOH AR-кампанія на брандмауерах, білбордах, сітілайтах, беклайтах, тривіжинах та ін. рекламоносіях). Ключові слова: додана реальність (AR), 2D, 3D, AR-паковання, сувенірна AR-продукція, друкована AR-реклама, AR-книжки, AR-вітрини, зовнішня AR-реклама, AR-проекції. Shchehelska Yuliia THE SPECIFICITIES OF THE AUGMENTED REALITY TECHNOLOGIES’ UTILISATION AS AN INSTRUMENT FOR THE TRANSFORMATION OF PRINTED PRODUCTION INTO A TRIDIMENSIONAL ONE IN THE PROMOTIONAL COMMUNICATIONS’ PRACTICE Précis. The article analyzes the specificities of application of AR-technologies that are used by the commercial brands with promotional purpose on the main types of printing products: packing units, newspapers, magazines, catalogs, books, souvenirs, indoor and outdoor advertising. The study’s empirical basis encompasses the collected by the author practical AR-cases of such brands as: Heinz (ketchup packing with AR-effect); The United Daily News, Segodnya (AR-newspapers); Lexus (printed AR-advertising); Volkswagen (printed AR-advertising and AR-projection book), Aliens & UFOs and Forest Song (AR-books); Gapchinska (souvenir AR-advertising, cross-promotion with brands Lyubimov, Gulliver, Smile); Karl Lagerfeld (AR-shop windows with printed panels); Volkswagen Beetle (comprehensive OOH AR-campaign on wallscapes, billboards (also with backlight), citylights, threevisions and other advertising mediums). Keywords: augmented reality (AR), 2D, 3D, AR-package, souvenir AR-products, printed AR-ads, AR-books, AR-showcases, OOH AR-advertising, AR-projections.
Визуальный образ в контексте современных исследований медиа
Вестник Санкт-Петербургского Института Культуры, 2019
В работе рассматривается онтологическая проблематика визуального образа как феномена культуры и медиа. Дается очерк становления онтологической проблематики визуального образа в рамках теории и философии фотографии. Рассматриваются ключевые подходы к исследованию современной визуальности, а именно концепция пикториального (визуального) поворота У. Дж. Т. Митчелла, теория визуальной культуры Н. Мирзоева, проекты софт-культуры и постмедиальной эстетики Л. Мановича. На основе натуралистической и феноменологической интерпретаций выдвигается трактовка визуального образа как оптического вирту-ального интерфейса. Рассматривается наднациональная повестка визуальной культуры. Обнаруживаются постгуманистические аспекты феномена визуального образа в контексте цифровой культуры. Делаются вы-воды о техногенности и субстанциональности визуального образа, о его связи с виртуальностью, медиальностью и пространством воображаемого.
Modeling Of Electronic Interactive Posters
Physical and Mathematical Education, 2018
Анотація. У статті розглядається інтерактивний електронний плакат як новий формат поліграфічного навчального плаката, дається його визначення, наводяться особливості, що відрізняють його від інших електронних освітніх ресурсів. Розкривається актуальність розробки й використання інтерактивних плакатів, як засобів навчання нового формату. Доводиться, що використання інтерактивних плакатів дозволяє здійснювати індивідуалізацію навчання в межах загального навчально-виховного процесу. У процесі навчання з використанням інтерактивних електронних плакатів учні загальноосвітніх навчальних закладів або студенти вищих навчальних закладів залучаються до активної, орієнтованої конкретно на них діяльності. Електронні інтерактивні плакати дають можливість обирати оптимальний темп навчання, контролювати й коригувати хід засвоєння навчального матеріалу, причому результат роботи можна побачити практично відразу, а не через деякий час. Крім того, здобувачі знань дістають можливість реалізувати власні методи й прийоми засвоєння навчального матеріалу. Удосконалено моделі однорівневих, дворівневих та трирівневих електронних інтерактивних плакатів, описано будову кожного виду та навігацію. Визначено, що однорівневі плакати, як правило, є робочою областю з необхідним навчальним матеріалом та набором різних інтерактивних елементів. Дворівневі інтерактивні плакати складаються з кількох однорівневих,, а трирівневі плакати можуть складатися з дворівневих та однорівневих плакатів. Доведено переваги використання інтерактивних плакатів у порівнянні з поліграфічними та електронними плакатами. Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого дослідження проблеми проектування інтерактивних електронних плакатів. Вважаємо перспективним дослідження програмних засобів, за допомогою яких вчителі загальноосвітніх навчальних закладів і викладачі вищих навчальних закладів матимуть нагоду створювати інтерактивні електронні плакати. Ключові слова: електронні засоби навчання, електронний плакат, інтерактивний плакат, однорівневі електронні плакати, багаторівневі електронні плакати. Постановка проблеми. Використання нових інформаційних технологій у роботі педагога сьогодні не мода, не захоплення, а реальна потреба. У зв'язку з активним упровадженням інформаційних технологій у навчальний процес, виникає необхідність узагальнення досвіду, пошуку оптимальних форм і методів використання ним різних засобів ІКТ в практичній діяльності. Системно-діяльнісний підхід у навчанні, запропонований новими стандартами, припускає реалізацію розвиваючого потенціалу освіти й вимагає переходу до нової форми діяльності: організації самостійної навчальнопізнавальної діяльності учнів та студентів, відкриття ними нових знань. ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА (ФМО) випуск 4(18), 2018 .