Pseudo-Borrowed Onyms in the German Literary Language: Aspect of Word Formation (original) (raw)

The Word-formation Category of Abstract Nouns in the Old Germanic Languages

Sibirskiy filologicheskiy zhurnal, 2014

Словообразовательная категория абстрактных существительных в древнегерманских языках Аннотация: Рассмотрены характеристики, на основе которых выделяется словообразовательная категория абстрактных существительных в трех древнегерманских языках: готском, древневерхненемецком и древнеисландском. Древнегерманская словообразовательная категория абстрактных существительных характеризуется полимотивированной производящей базой, что означает нетождественную частеречную принадлежность производящих основ. Все словообразовательные типы древнегерманских абстрактных существительных формируют словообразовательную категорию на основе словообразовательного значения высокого уровня обобщения, которое может быть определено как «опредмеченная сущность, названная производящей основой и мыслимая отвлеченно, в отрыве от ее носителя или исполнителя». Применяется полевой подход к описанию структуры словообразовательной категории абстрактных существительных, который базируется на понятиях продуктивности и прототипа. Уточняется содержание понятия продуктивности в словообразовании, а также затрагивается проблема выделения прототипа словообразовательной категории. The paper presents some features that allow us to single out a word-formation category of abstract nouns in the three old Germanic languages: Gothic, Old High German and Old Icelandic. The old Germanic word-formation category of abstract nouns is characterized by the «poly-motivation» of its word-formation basis, which means that abstract nouns can be derived from any part of speech. All the word-formation types of the old Germanic abstract nouns shape the corresponding word-formation category on the basis of their word-formation meaning that implies a high level of generalization. It can be defined as «an objectified notion that is named by its derivational basis and that is conceived independently of its bearer or doer». The structure of the wordformation category is described in terms of the «field theory» which, in its turn, operates such notions as «productivity» and «prototype». The terms in question are discussed in relation to the word-formation category.

Individuality of Sholokhov in German (The Issue of Authorial Neologisms Translation)

2019

The author analyses neologisms of M. Sholokhov in relation to their translation into the German language. Then the quality of the translation is determined. In order to evaluate the translations three criteria are adopted: the degree of semantic closeness between the newly created units and their translation equivalents, their expressiveness and vividness. Based on these criteria the author evaluates the accuracy of the German translations.

CORONAVIRUS PANDEMIC AS THE SOURCE OF THE GERMAN COMPOUND WORDS

„South Аrchive” (Рhilological Sciences), 2020

This article deals with German compounding as one of the most productive forms of word formation of nouns in the time of the coronavirus pandemic. This article aims to take into account the types of compounding, to determine the structural-semantic characteristics of compounds, and to describe existing semantic transformations. It is necessary to solve the following tasks: 1) to compose a corpus of composite, 2) to study their structural and semantic features and 3) to determine the existing semantic transformations of research units. Methods. The methodological framework of our empirically supported study includes text analysis for the preparation of the list of compounds, the methods of historical word formation research to research the type of compounding and the structure of the compound words, the semantic analysis for determining the meaning of the selected compounds and the conceptual analysis to determine their semantic transformations. Results. Word formation is one of the most productive ways of word building in German language. In modern German compound words are written: together according to classical grammar, through a hyphen (s), each component with a capital letter or separately and with capital letters as in English.The analysis of the compound words made it possible to determine some tendencies of compounding in a coronavirus pandemic: 1) compounding is particularly productive in the noun area, the most productive is the two-part structure N. + N.; 2) the compounds contain borrowings from English, Greek, Italian (Latin) and French as constituents; 3) prefixoids and prefixes become an important part of the formation of new compounds; 4) many compounds of the coronavirus pandemic have different types of short words as a constituent. We distinguish between the following types of compounds: 1) determinative compounds, 2) possessive compounds, 3) contamination, and 4) phrasal compounds. Determinative compounds form the largest group. Most compounds are neologisms. In our corpus, there are both compounds with a direct meaning as well as compounds that are conceptual metaphors or metonymies, occasional words.

Grammar Studies by Augustus Vilmar under the Paradigm of the XIX-th century German Philosophy of Language and Linguodidactics Грамматические труды Августа Вильмара в парадигме немецкой лингвофилософии и лингводидактики XIX века

Верхневолжский филологический вестник, 2018

The presented work reports on the place of A. F. Сhr. Vilmar’s grammar studies under the paradigm of the XIX century German philosophy of language and linguodidactics. The author describes his activities as a theologian, politician, teacher, historian and grammarian. Although A. F. Сhr. Vilmar’s grammar studies can not claim the status of an independent grammatical doctrine, they contributed to the popularization of new ideas of German linguists, such as J. Grimm, V. von Humboldt, K. F. Becker. The article provides detailed information on his scientific publications on linguistics, literature, and theology. В представленной работе сообщается о месте грамматических трудов А. Ф. Х. Вильмара в парадигме немецкой лингво- философии и лингводидактики XIX века. Автор публикации описывает его деятельность как богослова, политика, педагога, историка и грамматиста. Хотя грамматические труды А. Ф. Х. Вильмара не могут претендовать на статус самостоятельного грамматического учения, однако они способствовали популяризации новых идей немецкого языкознания – идей Я. Гримма, В. фон Гумбольдта, К. Ф. Беккера. В статье приводится подробная информация о его научных – лингвистических, литературоведческих, богословских – публикациях.

Nominalization and nominal style in modern german language

Journal of science and education, 2017

Тульцева Анастасия Эдуардовнастарший преподаватель, кафедра германистики и лингводидактики, Государственное автономное образовательное учреждение высшего образования города Москвы, Московский городской педагогический университет, г. Москва Аннотация: в статье анализируется явление номинализации и номинального стиля в современном немецком языке, благодаря которому современный текст приобретает краткую, емкую и четкую форму. В связи с современной тенденцией к номинализации предложений в немецком языке комбинаторика внутри номинальных групп представляет значительный интерес. Номинальные конструкции имеют полное право на употребление в письменной, а иногда и в устной речи. Тенденция к номинализации наблюдается в настоящее время практически на всех уровнях языкового употребления. Ключевые слова: номинализация, номинальный стиль, классификация номинализаций, субстантивные цепочки, научный стиль, публицистический стиль.

Ways of Appearance of Borrowings in Modern English. Their Assimilation and Application

Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2020

Important and characteristic or peculiar features of any language and its vocabulary are mobility, changeability, striving for improvement and development. Any language in a certain extent enriches by new words at the expense of its own resources and of course at the expense of borrowings. The role of borrowings is different in different languages and it depends on the concrete historical circumstances of language development. In English the percent of loan words is higher than in other languages thanks to the historical events. At the present stage, a new impulse is being traced to a more careful and detailed study of neologisms, which is due to the rapid growth of their number, that is, the frequent appearance of new realities naturally, necessitates the acceleration of the nomination process. One of the means of the emergence of new lexical units is borrowing. The relevance of the topic of the article is also due to the increased attention of scholars to the borrowed vocabulary a...

Borrowing in German and English journalistic text: a functional aspect

2021

Запозичення є цікавим та своєрідним феноменом для всіх мов світу на всіх етапах еволюції та вважається ознакою розвитку мови. Ставлення до такого явища є дуже неоднозначним, що і зумовлює актуальність цієї теми та має велике наукове і практичне значення. Процес запозичення є стадійним та багатоплановим, саме тому деякі лінгвісти вважають його найяскравішою відзнакою мовної еволюції. Все це свідчить про невідворотність мовних процесів, а також всесильність культурного впливу у світі. Абсолютно логічною та типовою є зацікавленість багатьох учених у сфері вживання лексичних запозичень, їх етимології та передусім-у визначенні підстав великого запалу та необґрунтованого вживання запозичених слів. Такі іноземні лінгвісти, як Р. Брандт, О. Соболевський, Є. Карський, М. Фасмер, писали про обґрунтованість чи необґрунтованість запозиченої лексики ще наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. та аналізували виникнення слів та словниковий запас мови. Пропонована стаття присвячена вивченню проблеми функціонування запозичень у англійській, німецькій та українській мовах. Аналізується визначення та надається загальна мовна характеристика запозичень, класифікація запозичень, здійснюються встановлення функціональних особливостей запозичень у публіцистичному тексті та виявлення проблем та методів перекладу запозичень у публіцистичному тексті. У статті розглядаються такі способи перекладу запозиченої лексики, як транслітерація, транскрипція, калькування і напівкалькування, дескриптивний (описовий) переклад та графічне відтворення. Використані такі методи наукових досліджень під час написання статті: метод контекстуального аналізу, метод суцільної вибірки, метод спостереження та лінгвістичного опису. Згідно з методом контекстуального аналізу встановлені функції та способи перекладу запозичень. Відповідно до методу суцільної вибірки із контексту були відібрані потрібні для подальшого дослідження одиниці. Згідно з методами спостереження та лінгвістичного опису виділено функціональну роль запозичень у публіцистичному тексті та досліджено функціональносемантичні особливості запозиченої лексики у публіцистичному тексті.